Переказні операції в іноземній валюті здійснюють на підставі таких же документів, що й в національній валюті: заява про переказ, платіжне доручення.
Приймання готівки іноземної валюти від клієнтів здійснюється за такими прибутковими касовими документами:
за заявою на переказ готівки – від:
1) юридичних осіб-резидентів та представництв-нерезидентів для зарахування на власні поточні рахунки;
2) від уповноваженого представника нерезидента – суб’єкта підприємницької діяльності для зарахування на розподільчий рахунок в іноземній валюті, відкритий цим банком резиденту – суб’єкту підприємницької діяльності;
3) від фізичних осіб – на поточні, вкладні (депозитні) рахунки та для переказу без відкриття рахунка;
за прибутковим касовим ордером– від працівників уповноваженого банку за внутрішньобанківськими операціями;
за документами, установленими відповідною платіжною системою (Western Union, Money Gram)– від фізичних осіб на відправлення переказу, який приймається в готівковій формі.
Після завершення приймання готівки клієнту надається квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі.
Видача готівки іноземної валюти здійснюється за такими видатковими документами:
за заявою на видачу готівки– юридичним особам з їх поточних рахунків на цілі, передбачені нормативно-правовими актами; фізичним особам з їх поточних, вкладних (депозитних) рахунків та переказу без відкриття рахунка, а також за операціями з відшкодування банкнот іноземної валюти, прийнятих на інкасо;
за видатковим касовим ордером–працівникам банку за внутрішньобанківськими операціями;
за документами на отримання переказув готівковій формі, установленими відповідною платіжною системою, – фізичним особам.
Залишок іноземної валюти, менший ніжномінальна вартість мінімальної купюри, що перебуває в обігу, купується у фізичної особи за гривні за курсом, установленим на час здійснення операції в касі банку.
13.5. Бухгалтерській облік валютних операцій банку
з використанням платіжних карток
Банківські платіжні картки бувають різних видів і розподілити їх можна за різними ознаками.
Нині у світі найвідомішими міжнародними платіжними системами є VISA, MASTER CARD, DINERS CLUB, JCB, AMERICAN EXPRESS. Тому картки відрізняються насамперед платіжною системою, учасники якої її емітують.
Відповідно до чинного законодавства, міжнародна платіжна система – це платіжна система, в якій платіжна організація може бути як резидентом, так і нерезидентом і яка здійснює свою діяльність на території двох і більше країн та забезпечує переказування грошей з однієї країни в іншу.
Порядок діяльності платіжної системи визначається відповідними правилами, які встановлюють її організаційну структуру, умови членства, порядок вступу та виходу із системи, принципи розрахунків та порядок документообігу, порядок вирішення спорів, управління ризиками в системі, систему страхування, систему захисту інформації, процедури реконсиляції (контролю) тощо.
Платіжна схема може бути дебетовою або кредитною, відповідно до чого картки поділяються на дебетові та кредитні.Так, наприклад, картки внутрішньодержавної платіжної системи частіше випускають тільки дебетові картки. Такі лідери карткового бізнесу, як VISA International та Europay International, підтримують одночасно як кредитні, так і дебетові продукти.
Відмінність кредитних карток від дебетових полягає і в технології здійснення операцій. Дебетові картки при розрахунках завжди використовують процедури авторизації, а кредитні картки в окремих випадках їх не виконують.
Авторизація – процедура отримання дозволу на проведення операції із застосуванням платіжної картки. Під час цієї процедури здійснюється зв'язок з процесинговим центром, де утримується інформація про стан карткового рахунка.
Дебетна платіжна картка використовується для розрахунків за товари та послуги в межах власних коштів на картковому рахунку клієнта. Однак якщо умовами договору з банком передбачено овердрафт, то розрахунки клієнта можуть вийти за межі залишку на його рахунку. Овердрафт – це короткостроковий кредит, що надається банком у разі перевищення суми операції за платіжною карткою встановленого ліміту витрат. Сума такого ліміту визначається та установлюється банком виходячи з середньомісячного обороту коштів на рахунку клієнта, «кредитної історії» останнього та інших показників довіри до клієнта. Плата за овердрафт значно вища від плати за звичайний кредит.
Кредитна платіжна картка дає можливість її власникові здійснювати розрахунки за рахунок наданого банком кредиту. Процедура установлення ліміту кредиту банком за картковим рахунком аналогічна процедурі надання кредиту, тобто необхідно мати відповідне забезпечення кредитного ризику. На практиці для такого забезпечення використовують форми гарантійного депозиту, поруки, застави. З одного боку, такий підхід цілком виправданий, оскільки кредитні карткові продукти мають значно вищий ризик несанкціонованих операцій. З іншого боку, це істотно відрізняє вітчизняну кредитну картку від її традиційної зарубіжної моделі.
Банківські операції з платіжними картками можна розподілити на операції емісії та еквайрингу.
Емісія– проведення операцій з відкриття картрахунків і випуску платіжних карток. Для отримання платіжної картки клієнти банку відкривають карткові рахунки:
картковий рахунок для юридичних та фізичних осіб –суб’єктів підприємницької діяльності – на балансовому рахунку 2605 АП «Кошти суб’єктів господарської діяльності для розрахунків платіжними картками»; картковий рахунок для фізичних осіб – на балансовому рахунку 2625 АП.
До операцій емісії належать: вкладення, перерахування або поповнення
коштів на картрахунки шляхом вкладення готівкових коштів через банкомат, касу банку-емітента, банку, що працює за агентською угодою, іншого банку шляхом переказування коштів із своїх поточних або депозитних рахунків, а також з рахунків інших осіб за їх дорученням.
У бухгалтерському обліку такі операції відображаються у такий спосіб:
1. Поповнення коштів на картковий рахунок фіз. особи у банку-емітенті:
у разі внесення готівкових коштів через касу:
Д-т 1001 «Банкноти та монети в касі банку»;
К-т 2625 «Кошти фізичних осіб для розрахунків платіжними картками»;
у разі переказування з поточних та інших рахунків:
Д-т 2620 «Поточні рахунки фізичних осіб»;
Д-т 2630 «Короткострокові депозити фізичних осіб», інші рахунки;
К-т 2625 «Кошти фізичних осіб для розрахунків платіжними картками».
2. Поповнення коштів на картрахунки може здійснюватися безготівковим шляхом через інший банк як у національній, так і в іноземній валюті:
Д-т коррахунка;
К-т 2924 «Транзитний рахунок за операціями з платіжними картками»;
Д-т 2924 «Транзитний рахунок за операціями з платіжними картками»;
К-т 2625 «Кошти фізичних осіб для розрахунків платіжними картками».
Одночасно платіжні картки можуть бути індивідуальними (приватними) та корпоративними. Індивідуальні (приватні) картки надаються фізичним особам, які здійснюють розрахунки в межах власних коштів на картковому рахунку або наданого банком кредиту. При цьому на одну й ту саму особу може бути відкрито необмежену кількість карткових рахунків. Рахунки можуть бути як у національній, так і в іноземній валюті.
Корпоративні картки надаються підприємствам, організаціям та фізичним особам – суб’єктам підприємницької діяльності.
Довірені особи клієнтів – юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців можуть здійснювати операції з безготівкової оплати товарів (послуг) та одержувати готівку із застосуванням корпоративних платіжних карток у таких випадках:
одержання готівки у валюті України для здійснення розрахунків, пов’язаних із господарськими потребами, у тому числі для оплати витрат на
відрядження в межах України;
здійснення розрахунків у безготівковій формі у валюті України, пов’язаних зі статутною та господарською діяльністю, витратами представницького характеру, а також витратами на відрядження в межах України;
одержання готівки в іноземній валюті за межами України для оплати витрат на відрядження;
здійснення розрахунків у безготівковій формі в іноземній валюті за межами України, пов'язаних з витратами на відрядження та витратами представницького характеру.
Розрахунки з використанням корпоративних карток відображаються у бухгалтерському обліку у такий спосіб:
1. Під час оформлення звіту працівником банку до от банком платіжного
повідомлення (клірингової інформації такі проведення:
на загальну суму використаних працівником коштів установленого ліміту:
Д-т рахунка витрат;
К-т 2924 «Транзитний рахунок за операціями з платіжними картками»;
на суму повернення коштів, використаних на власні потреби:
Д-т 1001 «Банкноти та монети в касі банку»;
К-т 2924 «Транзитний рахунок за операціями з платіжними картками»;
у разі надходження платіжного повідомлення з npoцесингового центру (розрахункового банку):
Д-т 2924 «Транзитний рахунок за операціями з платіжнимикартками»;
К-т коррахунка.
2. Під час оформлення звіту працівником банку після отримання платіжного повідомлення з процесингового центру (розрахункового банку) здійснюються такі проведення:
на суму списаних коштів з коррахунка в розрахунковому банку:
Д-т 2924 «Транзитний рахунок за операціями з платіжними картками»;
К-т коррахунка;
одночасно:
Д-т 3550 «Аванси працівникам банку на витрати з відрядження»;
Д-т 3551 «Аванси працівникам банку на господарські витрати»;
К-т 2924 «Транзитний рахунок за операціями з платіжними картками» на суму оформленого працівником банку авансового звіту;