Математичні методи та моделі в управлінні аграрним виробництвом (стр. 2 из 9)

де

вк

-

конструктивна ширина захвату однієї машини (корпуса плуга), м.

Фактичну кількість машин (корпусів плуга) приймають рівною цілому числу, виконуючи умову:

п_ф £ п _р.

Якщо в агрегаті більше однієї машини, підбирають зчіпку, виконуючи умову

Ф_{зч розр} = (п_ф - 1) в £ Ф_зч, м;

де

Фзч

-

фронт зчіпки, м.

Загальний опір машинв агрегаті дорівнює

R_a = K_заг в_к п_ф, кН

Коефіцієнтвикористання тягового зусилля

де

Ргак

-

тягове зусилля трактора на даній передачі.

Необхідна ефективна потужність двигуна та ступінь її використання

Для тягових агрегатів:

кВт

де

Gа	-	вага агрегату, кН;
hТР	-	коефіцієнт корисної дії трансмісії трактора.

h_ТР = h^a_ц · h^b_к,

де

hц, hк	-	відповідно ККД циліндричних (0,98…0,99) і конічних (0,97…0,98) пар;
a, b	-	відповідно кількість циліндричних і конічних пар.

Для тягово-приводних агрегатів:

кВт

Для самохідних збиральних агрегатів витрати енергії якими малозалежать від урожайності:

кВт

де

hк

-

ККД трансмісії комбайна (0,80…0,85).

Для самохідних збиральних агрегатів витрати енергії якими істотно залежать від урожаю:

кВт

Для тягово-приводного збирального агрегату:

кВт

Ступінь використання ефективної потужності двигуна

(11.1)

де

NEH

-

номінальна ефективна потужність двигуна, кВт.

Кінематичні характеристики агрегату та загінки і продуктивність агрегату. Для тягових агрегатів:

Робоча ширину захвату агрегату дорівнює:

В_р = в_к·п_ф·b, м;

де

b

-

коефіцієнт використання ширини захвату (табл.1.5).

Робоча довжина загінки рівна

L_p = L - 2·E,м;

де

L	-	довжина загінки, м;
Е	-	ширина поворотної смуги, м.

Ширина поворотної смуги дорівнює: для петльових поворотів

Е = 3·R_п + е, м;

для безпетльових поворотів

Е = 1,5·R_п + е, м;

де

Rn	-	радіус повороту агрегату, м;
е	-	довжина виїзду, м.

Довжина виїзду агрегату рівна: для причіпних агрегатів -

е = (0,5…0,75) ·l_К, м;

для начіпних агрегатів із задньою начіпкою –

е = 0,1·l_К, м;

для начіпних агрегатів з передньою начіпкою -

е =·- l_К, м;

де

lК

-

кінематична довжина агрегату, м.

Кінематична довжина агрегату рівна

l_К = l_ТР+ l_зч+ l_м,м;

де

lТР, lзч, lм

-

кінематична довжина відповідно трактора, зчіпки та сільськогосподарської машини, м.

Після визначення розрахункового значення ширини поворотної смуги Е фактичне її значення приймається із умови

Е_ф = п В_р³ Е, м;

де

п

-

коефіцієнт кратності (п =1, 2, 3, …, і).

Середня довжина повороту агрегату L_x, що приходиться на один робочий хід, та оптимальна ширина загінкиC для різних способів руху агрегатів приведена в таблиці 2.

Таблиця 2.

Середня довжина повороту та оптимальна ширина загінки

Спосіб руху	Довжина повороту	Оптимальна ширина загінки
Всклад, врозгін	0,5С + 2,5R + 2е
Човниковий	6R + 2е
Перекриттям	0,5С + 1,5R +2е	10 R
Круговий	(1…2) R	L / 5…8
Комбінований безпетльовий	0,5С + 2R + 2е
Діагональний човниковий	6R + 2е	(0,75...1,0) L
Діагональний перехресний	4R + 2е	(0,75...1,0) L

Продуктивність агрегату

Продуктивність агрегату за годину зміни дорівнює

W_г = 0,1·В_р·V_р·t, га/год;

t

-

коефіцієнт використання часу зміни.

Коефіцієнт використання часу зміни дорівнює

де

TР	-	час чистої роботи;
Tзм	-	тривалість зміни.

Час чистої роботи за зміну

визначимо знайшовши час чистої роботи за один цикл. Кількість циклів за зміну дорівнює –

де

	-	сума позациклових простоїв агрегату за зміну, що включає:підготовчо-заключний час;час на виконання технічного і технологічного обслуговування агрегату;час переїздів до місця роботи;час на власні потреби;
tц	-	тривалість циклу, год.;

Тривалість циклу дорівнює:

для агрегатів, що не мають технологічних місткостей

год.;

де

tp	-	час чистої роботи за один цикл, год.;
tx	-	час виконання повороту, год.;
Lp	-	робоча довжина загінки, км;
Vp	-	робоча швидкість агрегату, км/год.;
Lx	-	довжина повороту, км;
Vx	-	швидкість агрегату при виконанні повороту, км/год.;

для агрегатів з технологічними місткостями, що завантажують (вивантажують) їх в загінці

год.;

де

tтехн	-	час завантаження (вивантаження) технологічної місткості, год.;
Vδ	-	об’єм технологічної місткості, м3;
γ	-	об’ємна вага с. /г. продукції, т/м3;
K	-	коефіцієнт заповнення або спорожнення;
Bp	-	робоча ширина захвату, м;
U	-	урожайність або норма висіву (внесення), т/га;

для агрегатів з технологічними місткостями, що завантажують їх за межами загінки

де

tor	-	час очікування завантаження, год.;
tзав	-	час завантаження, год.;
tПВ	-	час руху з вантажем до загінки, год.;
tПХ	-	час руху до місця заправки, год.;
Q	-	маса вантажу, що перевозиться агрегатом, т;
П	-	продуктивність завантажувача, т/год.;
S’	-	відстань від загінки до місця завантаження, км;
VB	-	транспортна швидкість руху з вантажем, км/год.;
VBx	-	транспортна швидкість руху без вантажу, км/год.

Чистий час роботи за зміну (час виконання основної технологічної операції) дорівнює

T_р = t_р·n_ц, год. (11.2)

Час поворотів за зміну рівний

T_х = t_х·n_ц, год. (11.3)

Час завантаження (розвантаження) технологічних місткостей за зміну дорівнює

T_техн = t_техн·n_ц, год.

Витрати палива і робочого часу на одиницю роботи та прямі експлуатаційні витрати

Витрату палива на одиницю роботи для агрегатів, що не мають технологічних місткостей та для агрегатів з технологічними місткостями, що завантажують (вивантажують) їх в загінцівизначають за формулою:

кг/га;

де

QP, Qx, Qпм, Qз	-	годинна витрата палива, відповідно, при виконанні технологічного процесу, на поворотах, на переїздах до місця роботи, на зупинках з працюючим двигуном, кг;
ТР, Тx, Тпм, Тз	-	тривалість, відповідно, чистого часу зміни, поворотів, переїздів до місця роботи, зупинок з працюючим двигуном на протязі зміни, год.;
Wзм	-	виробіток за зміну, га.

Т_р, Т_x визначають відповідно за формулами (11.2), (11.3). Т_пм задається нормативно - 0,14 год.