- контролює внесення змін у довідкову та рекламну інформацію.
Менеджер повинен знати:
- чинне законодавство України та нормативні акти, що регламентують підприємницьку діяльність;
- комерційне право, методологію аналізу ринкового середовища на мікроекономічному рівні, основні напрямки маркетингової діяльності;
- перспективи та світові тенденції розвитку галузі;
- порядок підготовки та встановлення господарських зв’язків, методику актово-претензійної роботи, маркетинг та менеджмент, теорію управлінських рішень та комунікацій;
- економіку підприємства, ціноутворення, логістику, основи рекламної діяльності, етику ділового спілкування;
- стандарти і технічні умови на продукцію, що виготовляється, умови постачання, зберігання та транспортування продукції;
- конфліктологію;
- інформаційні технології менеджменту, економіко-математичні моделі та методи;
- статистичну звітність, бухгалтерський облік основних бухгалтерських операцій;
- діловодство;
- організацію праці та управління, правила і норми охорони праці.
Кваліфікаційні вимоги до менеджера:
- повна вища освіта напрямку підготовки “Менеджмент” ( магістр, спеціаліст) без вимог до стажу роботи;
- або повна вища освіта ( спеціаліст, магістр);
- стаж роботи за фахом – не менше 2 років та післядипломна освіта за напрямом “Менедждмент”.
Щодо функціональних підрозділів, то для прикладу візьмемо положення про відділ збуту.
· Відділ збуту є самостійним структурним підрозділом підприємства.
· Відділ створюється і ліквідується наказом директора підприємства.
· Відділ підпорядковується безпосередньо директору підприємства (комерційному директору).
· Керівництво відділу:
- Відділ очолює начальник відділу збуту, призначуваний на посаду наказом директора підприємства.
- Начальник відділу збуту має заступника (ів).
- Обов'язку заступника (ів) визначаються (розподіляються) начальником відділу збуту.
- Заступник(и) і керівники структурних підрозділів у складі відділу збуту, інші працівники відділу призначаються на посади і звільняються з посад наказом директора підприємства за наданням начальника відділу збуту.
Структура відділу збуту:
Структуру і штатну кількість відділу збуту затверджує директор
підприємства виходячи з умов і особливостей діяльності підприємства
за наданням начальника відділу збуту і за узгодженням з (відділом кадрів; відділом організації й оплати праці).
До складу відділу входять (структурні підрозділи, групи фахівців і ін.).
Начальник відділу збуту розподіляє обов'язки між співробітниками відділу і затверджує їхні посадові інструкції.
Регламентуючі документи:
1. Зовнішні документи:
Законодавчі і нормативні акти.
2. Внутрішні документи:
Стандарти ЦО, Устав підприємства, Положення про підрозділ, Посадова інструкція, Правила внутрішнього трудового розпорядку.
Права відділу збуту
· Відділ збуту має право:
- Давати виробничим підрозділам підприємства вказівки з питань збуту продукції.
- Не приймати брак , некомплектну продукцію.
- Вимагати й одержувати від усіх структурних підрозділів підприємства відомості, необхідні для виконання покладених на відділ задач.
- Самостійно вести листування з питань реалізації продукції, а також з інших питань, що входять у компетенцію відділу і не потребують рішення керівника підприємства.
- Виступати у встановленому порядку від імені підприємства з питань, що відносяться до компетенції відділу, у взаєминах з державними і муніципальними органами, а також іншими підприємствами, організаціями, установами.
- Давати роз'яснення, рекомендації і вказівки з питань, що входять у компетенцію відділу.
- Вносити пропозиції керівництву підприємства про залучення до матеріальної і дисциплінарної відповідальності посадових осіб підприємства за результатами перевірок.
- Проводити наради і брати участь у нарадах з питань реалізації продукції, що проводяться на підприємстві.
· Начальник відділу збуту підписує збутові, товарно-супровідні документи.
· Начальник відділу збуту також має право:
- Вносити пропозиції у відділ кадрів і керівництву підприємства про переміщення працівників відділу, їх заохочення за успішну роботу, а також пропозиції про накладання стягнень на працівників, що порушують трудову дисципліну.
Відповідальність відділу збуту
- Відповідальність за належне і своєчасне виконання функцій відділу несе начальник відділу збуту.
- На начальника відділу збуту покладається персональна відповідальність у випадку:
- Невідповідності законодавству виданих відділом інструкцій, наказів, що виписуються, рахунків, порушень правил обліку і звітності.
- Складання, затвердження і надання недостовірної зведеної звітності і порушення термінів її представлення у відповідні підрозділи підприємства.
- Незабезпечення збереженості товарно-матеріальних цінностей.
- Незабезпечення чи неналежного забезпечення керівництва підприємства інформацією з питань роботи відділу збуту.
- Невірогідності і несвоєчасності надання керівникам підрозділів інформації про обсяги запасів продукції на складах і обсяги виробничого заділу, терміни й обсяги виконання угод, ін.
- Несвоєчасного, а також неякісного виконання документів і доручень керівництва підприємства.
- Допущення використання інформації співробітниками відділу не в службових цілях.
- Недотримання трудового розпорядку співробітниками відділу.
- Перевитрати коштів на утримання відділу.
- Відповідальність співробітників відділу збуту встановлюється їхніми посадовими інструкціями.
Заключні положення:
При виявленні невідповідності якого-небудь пункту положення реальному стану справ у відділі збуту керівником відділу, співробітником або іншою особою необхідно звернутися в (службу персоналу, відділ кадрів, експертну комісію з положень і посадових інструкцій тощо) із заявкою на внесення змін і доповнень у положення.
Внесена пропозиція розглядається підрозділом протягом одного місяця від дня подачі заявки.
За результатами розгляду виноситься рішення:
- прийняти зміни чи доповнення,
- відправити на доопрацювання (із зазначенням терміну доопрацювання і виконавця),
- відмовити у прийнятті внесеної пропозиції (у цьому випадку заявнику надсилається обґрунтована відмова в письмовому вигляді).
Внесення змін і доповнень у положення затверджується (комерційним директором, заступником генерального директора, генеральним директором тощо)За наданням(менеджера з персоналу, начальника відділу кадрів, керівника експертної комісії з Положень і посадових інструкцій тощо)
2.2.3. Контроль.
Контроль на ПП «Інтетрейд» забезпечує досягнення цілей організації за допомогою оцінки та аналізу результатів діяльності, оперативного втручання у виробничий процес і прийняття коригуючих дій.
Контроль є підсумковим етапом управлінської діяльності підприємства, що дозволяє зіставити досягнуті результати із запланованими.
Серед загальних видів контролюна ПП «Інтертрейд» можна виділити попередній, направляючий, фільтруючий та заключний контроль.
Всі чотири види контролю необхідні для того, щоб контролювати роботу підприємстваПП «Інтертрейд»в цілому чи якусь одну важливу операцію. Найбільші можливості для ефективного управління виробництвом маємо при використанні направляючого контролю, оскільки є можливість наперед скоригувати ті чи інші дії і тим самим успішнішо реалізувати визначену мету.
Невід’ємним елементом виробничого процесу є контроль за якістю продукції (виконуваних робіт). Контроль якості продукції здійснюється після того, як визначені і зафіксовані у відповідних нормативних документах.
Реалізацію функцій контролю якості на ПП «Інтертрейд» здійснює виробнича служба, зокрема лабораторія, начальник якої наділений відповідними правами і підпорядковується головному інженеру.
На ПП «Інтертрейд» існує багатоступінчаста система контролю. Починається він з вхідного контролю матеріалів і комплектуючих виробів. Неякісні бракуються, до постачальників пред’являються відповідні санкції. Далі іде міжопераційний і подетальний контроль, контроль придатності окремих вузлів, складальних одиниць і виробу в цілому (табл. 3).
Застосовуються різні методи контролю: візуальний, інструментальні заміри, лабораторні дослідження. Основна увага надається попередженню браку, виявленого на початкових стадіях технологічного процесу.
Таблиця 3
Контроль на ПП «Інтертрейд»
| Вид виробничо-господарської діяльності | Вид контролю | Характеристика процесу контролю для кожного виду | Служби і посадові особи, які відповідають за результати контролю |
| Виробництво основної продукції | попередній | Щодо людських ресурсів: встановлення мінімально допустимого рівня освіти чи стажу роботи в певному виді діяльності чи сфері управління та перевіркою необхідних документів і рекомендацій. | Директор, головний інженер, відділ кадрів |
| Вид виробничо-господарської діяльності | Вид контролю | Характеристика процесу контролю для кожного виду | Служби і посадові особи, які відповідають за результати контролю |
| Поточний | У сфері матеріальних ресурсів виконується шляхом розробки стандартів мінімально дозволених рівнів якості та проведення фізичних перевірок відповідності одержаної сировини цим вимогам.Щодо фінансових ресурсів – кошторис або бюджет (фінансовий план), який дозволяє також здійснити функцію планування.Регулярна перевірка праці підлеглих, обговорення пропроблем, що виникають, та пропозиції щодо вдосконалення роботи. | Головний інженер | |
| Заключний | Перевірка якості виконаної роботи працівниками, виявлення проблем у виробництві продукції, сприяння мотивації працвіників основного виробництва. | Головний інженер | |
| Збут продукції підприємства | попередній | Щодо людських ресурсів: встановлення мінімально допустимого рівня освіти чи стажу роботи в певному виді діяльності чи сфері управління та перевіркою необхідних документів і рекомендацій | |
| Вид виробничо-господарської діяльності | Вид контролю | Характеристика процесу контролю для кожного виду | Служби і посадові особи, які відповідають за результати контролю |
| поточний | Перевірка результатів праці відділу збуту, обговорення проблем, що виникають, та пропозиції щодо покращення збуту продукції | ||
| заключний | Перевірка результатів діяльності відділу збуту в межах виконання (перевиконання) запланованих показників реалізації продукції |
Як бачимо, процес контролю дозволяє не лише виявити проблеми та реагувати на них так, аби досягти бажаної мети, а й допомагає керівництву вирішити, коли необхідно вносити радикальні зміни в діяльність організації.