• послідовності, який передбачає постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики повинна бути обґрунтована і розкрита у фінансовій звітності;
• безперервності діяльності, що передбачає оцінку активів і зобов'язань підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність триватиме далі;
• нарахування та відповідності доходів і витрат, за яким для визначення фінансового результату звітного періоду слід зіставити доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності у момент їх виникнення, незалежно від часу надходження і сплати грошей;
• превалювання змісту над формою, за яким операції повинні обліковуватись відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;
• історичної (фактичної) собівартості, що визначає пріоритет оцінки активів, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;
• єдиного грошового вимірника, який передбачає вимірювання та узагальнення всіх операцій підприємства у його фінансовій звітності в єдиній грошовій одиниці.
• періодичності, що припускає розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.
На базі форми фінансової звітності, взаємопов’язуючих всі напрями діяльності підприємства, можливо приймати управлінські рішення в цілому по підприємству (табл. 7).
Фінансові звіти необхідні для визначення бази, від якої нараховують податки. Фінансова інформація, яка міститься у фінансовій звітності і яку надають користувачам, повинна відповідати певним вимогам, це:
• достовірність (надійність) – об'єктивність і правдивість наведених даних для використання, що забезпечує правильність розуміння та призначення інформації, інакше висновки, зроблені за результатами аналізу, не відповідатимуть дійсності, а пропозиції аналітиків можуть не лише не принести користі підприємству, а й зашкодити йому;
• вчасність здатність вплинути на прийняття рішення користувачем і задовольнити його інтереси в потрібний момент або до певного терміну;
• доступність і зрозумілість – трактування користувачем інформації має бути однозначне;
• конфіденційність - надання користувачам лише тієї інформації, яка не завдає збитків підприємству;
• єдність інформації – виражає необхідність усунення уособленості та дублювання різних джерел інформації, та означає, що кожна господарська дія, яка забезпечує зміну фінансового стану, повинна реєструватися тільки один раз, а отримані результати можуть використовуватись і в плануванні, і в контролі, і в аналізі;
• раціональність – необхідність мінімуму затрат на збирання, зберігання і використання даних, та вдосконалення інформаційних потоків через виведення надлишкових даних і введення тих, які потрібні.
Таблиця 7
Взаємозв’язок видів діяльності підприємства і форм фінансової звітності
Для того, щоб фінансова звітність була зрозумілою користувачам,
вона повинна містити дані про:
- підприємство;
- дату звітності та звітний період;
- валюту звітності та одиницю її виміру;
- відповідну інформацію щодо звітного та попереднього періоду;
- облікову політику підприємства та її зміни;
- консолідацію фінансових звітів;
- припинення (ліквідацію) окремих видів діяльності;
- обмеження щодо володіння активами;
- участь у спільних підприємствах;
- виявлені помилки минулих років та пов'язані з ними коригування
- переоцінку статей фінансових звітів;
- іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідним положеннями (стандартами).
Інформація про підприємство, яка підлягає розкриттю у фінансовій звітності, включає:
1)назву, організаційно-правову форму та місцезнаходження підприємства (країну, де зареєстроване підприємство, адресу його офісу);
2)короткий опис основної діяльності підприємства;
3)назву органу управління, у віддані якого перебуває підприємство, або назву його материнської (холдингової) компанії;
4)середню чисельність персоналу підприємства протягом звітного періоду.
Таким чином, якщо керівництво підприємством слабке в сфері маркетингу, роботи з кадрами та виробництві, не розвиваються у фінансових звітах, вони будуть неспроможні оцінити ефективність своїх дій, а підприємство не буде мати успіху. Кожний, втягнутий у сферу керівництва підприємницькою діяльністю, повинен знати, як інтерпретувати ці звіти.