Ефективне використання трудових ресурсів передбачає розробку заходів, спрямованих на забезпечення сталості складу працівників. При аналізі цієї сторони використання трудових ресурсів розраховують кілька показників, які характеризують за категоріями працівників (або в цілому по підприємству) обороти з прийняття та вибуття, плинність кадрів. Коефіцієнт обороту з прийняття (вибуття) працівників визначається як відношення кількості прийнятих (або вибулих незалежно від причин) до середньоспискової чисельності. Для об'єктивнішої оцінки сталості колективу підприємства використовують коефіцієнт плинності кадрів (Кпк), який обчислюється за формулою
КПК=В/Ч, де
В— кількість вибулих працівників підприємства за аналізований період за власним бажанням та через порушення трудової дисципліни;
Ч— середньооблікова чисельність персоналу.
Продуктивність праці — головний фактор зростання обсягів виробництва, найважливіша характеристика ефективності використання трудових ресурсів підприємства. Аналіз її стану і динаміки має на меті виявити резерви зростання продуктивності праці на підприємстві, у його цехах, бригадах, на кожному робочому місці, намітити шляхи мобілізації резервів.
Оскільки продуктивність праці визначається кількістю продукції, яка виробляється за одиницю робочого часу, дуже важливо правильно вибрати систему її вимірників, маючи на увазі можливість використання для даної мети натуральних показників (випуск продукції у штуках, тоннах, літрах, метрах тощо), а також вартісних показників і трудових вимірників (через нормо-години).
У фінансово-економічному аналізі діяльності підприємств натуральні показники продуктивності праці використовуються рідко, бо підприємства найчастіше випускають кілька (іноді — десятки) видів продукції, надають різні послуги, що унеможливлює представлення випуску продукції через будь-яку натуральну величину. Тому за всіх явних недоліків, притаманних вартісним показникам обсягу продукції, саме вони найчастіше використовуються в аналізі продуктивності праці (випуск товарної продукції в оптових цінах на одного працівника або одного робітника за рік, квартал, зміну, годину). Для уникнення впливу цінового фактора на аналітичні розрахунки продуктивності праці в динаміці ціни на продукцію фіксуються в них на однаковому рівні, що певною мірою забезпечує можливість аналізу витрат праці на випуск продукції. Проте найповніше затрати праці характеризуються через витрати нормованого робочого часу на випуск продукції у нормо-годинах. У зовнішньому аналізі показники обсягу виробництва у нормо-годинах (і виробітку на одного робітника у цьому вимірнику) не використовуються, бо вони охоплюють трудові витрати лише робітників-відрядників. У внутрішньому аналізі вони використовуються для характеристики продуктивності праці у цехах, на дільницях, а у певних випадках — по підприємству в цілому.
Аналіз продуктивності праці розпочинається із загальної характеристики динаміки цього показника, а також з оцінки виконання бізнес-планових накреслень щодо зростання продуктивності праці. Скориставшись показниками діяльності заводу металовиробів, складемо аналітичну таблицю (табл. 2.3).
Таблиця 2.3 Аналітичні показники діяльності заводу металовиробів
| Показник діяльності | Базовий рік | Звітний рік | Бізнес-план, у % до базовогороку | Звітнийрік до базовогороку,% | Виконання бізнес-плану | ||
| за бізнес-планом у зіставних цінах | фактично | ||||||
| Товарна продукція уцінах звітного року,тис. грн | 26 030 | 33456 | 31 166 | 128,5 | 119,7 | 93,2 | |
| Середньообліковачисельність основногоперсоналу, осібу тому числі:робітників | 24021829 | 28922213 | 27962159 | 120,4121,0 | 116,4118,0 | 96,797,7 | |
Продовження таблиці 2.3
| Показник діяльності | Базовий рік | Звітний рік | Бізнес-план, у % до базовогороку | Звітнийрік до базовогороку,% | Виконання бізнес-плану | |
| за бізнес-планом у зіставних цінах | фактично | |||||
| Середньорічнийвиробіток, грн:одного працівникаодного робітника | 10 83714 232 | 11 56815 118 | 11 14614435 | 106,7106,2 | 102,9101,4 | 96,495,5 |
| Питома вага робітниківУ середньообліковій чисельності персоналу, % | 76,1 | 76,5 | 77,2 | 100,5 | 101,5 | 100,9 |
Наведені дані свідчать про те, що за звітний рік підприємство спромоглося досягти підвищення продуктивності праці (за випуском продукції у розрахунку на одного працівника) порівняно з базовим роком на 2,9 %, але не досягнуто росту продуктивностіпраці, закладеного у бізнес-плані (був запланований приріст 6,7 %). Продуктивність праці на одного робітника порівняно з базовим роком збільшилася на 1,4 % проти запланованих 6,2 %. Це свідчить, що підприємству не вдалося задіяти усі резерви зростання продуктивності праці, які враховані при плануванні діяльності на звітний рік. Більш високі темпи зростання продуктивності праці у розрахунку на одного працівника порівняно з продуктивністю праці одного робітника є результатом зміни на користь робітників структури працівників (питома вага робітників на підприємстві збільшилася, про що вже йшлося).
Представивши обсяг товарної продукції як функцію від середньорічної кількості працівників і продуктивності праці одного працівника, методом різниць можна визначити, як на нього вплинули ці фактори (табл. 2.4).
За звітний рік випуск продукції порівняно з базовим роком зріс на 5136 тис. грн, у тому числі за рахунок приросту чисельності персоналу — на 4270,0 тис. грн (394 * 10 837), за рахунок зростання продуктивності праці — на 864,0 тис. грн (309 * 2796) (незначний незбіг за рахунок округлень). Таким чином, у звітному році підприємство забезпечило приріст обсягу виробництва в основному за рахунок екстенсивного фактора — зростання чисельності персоналу, а зарахунок зростання продуктивності праці забезпечено лише 16,8 % приросту продукції.
Таблиця 2.4 Темп приросту окремих показників
| Показник | Базовий рік | Звітний рік | +/- |
| Середньооблікова чисельність працівників, осіб | 2 402 | 2 796 | +394 |
| Річний виробіток на одного працівника, грн | 10 837 | 11 146 | +309 |
| Обсяг товарної продукції у зіставних цінах, тис. грн | 26 030 | 31 166 | +5136 |
Як зазначалося вище, вплив зміни питомої ваги робітників у складі персоналу підприємства на обсяг виробництва можна обчислити, представивши його (Т)як добуток співмножників:
Т=Ч*ППроб*dроб
де Ч — середньооблікова чисельність персоналу;
ППроб — виробіток продукції на одного робітника;
dроб — питома вага робітників у складі основного персоналу підприємства.
Розглянемо приклад впливу факторів на обсяг товарної продукції на заводі металовиробів. Показники за базовий і звітний роки на заводі металовиробів такі (див. табл. 2.5).
Таблиця 2.5 Показники за базовий та звітний роки на заводі металовиробів
| Показник | Базовий рік | Звітний рік | Відхилення |
| Середньооблікова чисельність основного персоналу, осіб | 2402 | 2796 | +394 |
| у тому числі робітників, осіб | 1829 | 2159 | +330 |
| їхня питома вага, % | 76,14 | 77,22 | +1,08 |
| Середній виробіток продукції на одного робітника, грн | 14 232 | 14 435 | +203 |
| Обсяг товарної продукції, тис. грн | 26 030 | 31 166 | +5136 |
Розглядаючи обсяг товарної продукції як функцію способом ланцюгових підстановок можна визначити вплив цих факторів на дану функцію, тис. грн:
а)базовий рік: 2402 * 0,7614 * 14 232 = 26 030;
б)1-й умовний показник: 2796 * 0,7614 * 14 232 = 30 300;
в)2-й умовний показник: 2796 * 0,7722 * 14 232 = 30 728;
г) звітний рік: 2796 * 0,7722 * 14 435 = 31 166.
Таким чином, збільшення обсягу товарної продукції на суму 5136 тис. грн було результатом:
— збільшення кількості працівників основного персоналу
(30 300 - 26 030 = 4270 тис. грн);
— зростання питомої ваги робітників у складі персоналу
(30 728 - 30 300 = 428 тис. грн);
—зростання продуктивності праці робітників (31 166 – 30 728 =
= 438 тис. грн).
Пошук резервів подальшого зростання продуктивності праці в цілому по підприємству пов'язаний в основному з вивченням стану продуктивності праці робітників. Щодо них в аналізі використовуються показники середньорічного, середньоденного і середньогодинного виробітку на одного робітника. Вже просте порівняння цих показників у динаміці (або з плановими) дає можливість дійти певних висновків щодо впливу на продуктивність праці робітників факторів, пов'язаних з використанням робочого часу.
Наприклад, на заводі металовиробів ці показники, розраховані діленням обсягу випущеної продукції на зафіксований у статистичній звітності відповідний фонд відпрацьованих людино-днів (людино-годин) усіма робітниками, такі (див. табл. 2.6):
Таблиця 2.6 Показники, розраховані діленням обсягу випущеної продукції на відповідний фонд відпрацьованих людино-днів (людино-годин) усіма робітниками
| Показник | Базовий рік | Звітний рік |
| Товарна продукція, тис. грн | 26 030 | 31 166 |
| Середньорічна чисельність робітників, осіб | 1829 | 2159 |
| Фактичний фонд робочого часу | ||
| а) відпрацьовано людино-днів, тис. | 414,2 | 491,4 |
| б) відпрацьовано людино-годин, тис. | 3 201,7 | 3 788,7 |
| Темп зростання виробітку на одного робітника, середньорічного, % | X | 101,4 |
| середньоденного, % | X | 100,9 |
| середньогодинного, % | X | 101,2 |
Порівняння темпів зростання середньоденного виробітку на одного робітника з середньорічним показує, що підприємство протягом року або збільшило в середньому кількість робочих днів (як у цьому випадку), або, навпаки, кількість відпрацьованих днів скоротилася. Порівняння темпів зростання середньогодинного виробітку на одного робітника із середньоденним показує, що на підприємстві або збільшилася кількість внутрішньозмінних простоїв (як у нашому випадку), або, навпаки, має місце їх скорочення (або залучення робітників до понаднормових годин роботи).