Сітьовий метод планування науково-дослідної роботи (стр. 2 из 2)
6 Витрати на електроенергію, які розраховують за формулою:
,деW – сумарна потужність використаного обладнання, кВт;
W1 – 200 кВт/рік – для камерної печі;
W2 – 2 кВт/рік – для сушильної шафи;
W3 – 0,5 кВт/рік – для шарової мішалки;
W4 – 0,3 кВт/рік – для пульверізатора.
Тоб – час роботи обладнання, год.;
Тп.к. = 29 год., Тс.ш. = 20 год., Тш.м. = 22 год., Тп. = 18 год.;
Кн – коефіцієнт завантаження обладнання по потужності, Кн = 1;
Це – вартість 1кВт∙год електроенергії, грн. Це = 0,19–0,23 грн.
7 Витрати на воду для технічної мети, розраховують по формулі:
деWв –об’єм води, м3, Wв = 1 м3;
Тв – час використання води, год, Тв = 6 год;
Цв – вартість 1 м3 води, грн. Цв = 5,00 грн.
8 Амортизаційні відрахування:
,де На – річна норма амортизації, %, На = 15%;
Соб – вартість використаного обладнання, грн.:
Соб.1 = 12000 грн. – шарова мішалка;
Соб.2 = 200 грн. – сушильна шафа;
Соб.3 = 25000 грн. – камерна піч;
Соб.4 = 10000 грн. – пульверизатор;
Тоб – час роботи обладнання, діб:
Тоб.1 = 10 діб;
Тоб.2 = 5 діб;
Тоб.3 = 3 діб;
Тоб.4 =2 діб;
9 Накладні витрати:
10 Комунальні витрати:
Кошторис витрат на проведення НДР представлений в таблиці 5.
Таблиця 4 – Витрати по заробітній платі
| Склад виконавців | Кількість робітників | Місячний оклад, грн | Час роботи, міс | Коефіцієнт участі у роботі | Сума, грн |
| Керівник, МНС | 1 | 500 | 4 | 0,25 | 500 |
| Рецензент, дтн, проф. | 1 | 800 | 4 | 0,25 | 800 |
| Дипломник | 1 | 108 | 4 | 0,5 | 216 |
| Разом | 3 | 1408 | 1 | 1516 |
Таблиця 3 – Кошторис витрат на проведення науково-дослідної роботи
| Статті витрат | Сума, грн |
| 1 Заробітна плата | 1516 |
| 2 Преміальний фонд | 60,64 |
| 3 Відчислення у фонд соціального страхування | 560,92 |
| 4 Витрати на відрядження | 151,60 |
| 5 Витрати на матеріали | 54,32 |
| 6 Витрати на електроенергію | 1229,8 |
| 7 Витрати на воду | 30 |
| 8 Амортизаційні відрахування | 369,86 |
| 9 Накладні витрати | 1212,8 |
| 10 Комунальні витрати | 75,8 |
| Разом | 5261,74 |
4. Оцінка науково-технічного рівня дипломної науково-дослідної роботи
Для оцінки науково-технічного рівня роботи використовують метод базових оцінок.
Загальна оцінка науково-технічного рівня НДР:
,де Кт.р – коефіцієнт рівня науково-технічної ефективності НДР;
ai – фактор науково-технічної вагомості, у балах;
n – кількість факторів;
aimax –фактор науково-технічної значущості по максимальному значенню бала;
l – вага даного фактору для науково-технічної ефективності НДР, %.
Фактори рівня, їх характеристика, балові оцінки т авагомість наведені у табл.. 6
Таблиця 6 –Фактори науково-технічного рівня досліджень
| Найменування фактору | Характеристика фактору | Бальна оцінка | Вагомість |
| Ступінь новизни | Винаходи, що характеризуються частковою новизною і мають прототип, що збігається з новим вирішенням по більшості основних ознак | 4 | 5 |
| Рівень отриманого результату | Поліпшення основних технічних параметрів | 3 | 12 |
| Ступінь теоретичного обґрунтування результатів | Результати перевірені на незначній кількості експериментальних даних | 4 | 15 |
| Трудомісткість виконання НДР | Отримання результатів супроводжувались проведенням нескладних дослідів, розрахунків | 7 | 10 |
| Перспективність робіт | Важливі результати, які сприяють задоволенню знов виниклих потреб | 5 | 10 |
| Рівень досягнення світових стандартів | Нижче рівня світових стандартів | 1 | 8 |
| Рівень реалізації за об’ємом та строками | Час реалізації – до трьох років | 8 | 15 |
| Ступінь готовності наукового результату до використання | Намічені шляхи практичного використання результату у виробництві | 4 | 10 |
5. Оцінка ефективності науково-дослідної роботи
Під ефективністю НДР розуміємо ступінь впливу її результатів на різні сторони життя суспільства.
Науковий ефект науково-дослідної роботи полягає у звеличенні наукових знань, наукової інформації, звеличення наукової кваліфікації. По кількості цей показник можливо оцінити коефіцієнтом наукового ефекту Ен, який визначають за формулою:
,де Ке – еквівалентна кількість співробітників, які брали участь у виконанні роботи:
де m – кількість службових категорій співробітників, які працювали над НДР;
ni – кількість співробітників i-ї службової категорії;
с – місячний оклад кандидата наук;
сі – місячний оклад співробітників i-ї службової категорії.
Е1 – підсумковий публікаційний показник:
,де n – спільна кількість відправлених і надрукованих статей за даними цієї НДР, n = 1;
аi – опублікована або відправлена стаття цього рівня новизни, аi = 1;
αi – коефіцієнт рівня новизни.
Е2 – підсумковий показник активної наукової інформації:
де
– кількість докладів, повідомлень по даній НДР;Рі – коефіцієнт активної інформації, для вузівської і міжвузівської інформації, Рі = 0,05.
.Е3 – підсумковий показник винахідницької роботи:
Е4 – підсумковий показник наукової кваліфікації співробітників:
,де
– кількість захищених, а також підготовлених кандидатських;Li – коефіцієнт підвищення наукової кваліфікації.
.Е5 – підсумковий показник реалізації результатів НДР:
деnі – кількість використаних результатів;
Rі – коефіцієнт реалізації, Rі= 0.
Таким чином, коефіцієнт наукового ефекту буде дорівнювати:
.Економічний ефект НДР визначають за формулою:
,де С1 – собівартість продукції до впровадження результатів НДР у виробництво, С1 = 1120 грн/шт;
С2 – собівартість продукції після впровадження результатів НДР у виробництво, С1 = 642 грн/шт;
V – об’єм продукції, що випускається, V = 20 шт.;
В – витрати на порведення цієї НДР, В = 5261,74 грн.
Висновок
Дана НДР спрямована на вирішення конкретних задач у межах науково-дослідної тематики кафедри технології емалювання. Оцінка результатів проведеної наукової роботи, спрямованої на отримання емалевих покрить, дає можливість зробити висновок, що ця робота є ефективною (коефіцієнт наукового ефекту становить 4,63), економічний ефект дорівнює 214,90 грн. за 1 шт. При цьому кошторис витрат На проведення НДР складає 5261,74 грн. Це свідчить про доцільність впровадження отриманих результатів у виробництво.