Міністерство освіти України
Державний унівеситет “Львівська політехніка”
Факультет економіки та менеджменту
Кафедра менеджменту
і міжнародного підприємництва
Індивідуальне завдання
з дисципліни “Управління персоналом в міжнародній діяльності”
на тему: “Укладання трудового контракту з працівником іноземної компанії в Ірландії”
Виконав:
ст.гр. групи МЗД-51м
Шуляр Р.В
Перевірила:
доцент Барвінська Є.С.
Львів 1999
1. Соціально-економічні й політичні передумови розвитку соціального партнерства та трудових відносин в Ірландії
До 1922 р, Ірландія входила до складу Великої Брита-нії й дещо успадкувала від неї в регулюванні соціально-трудових відносин· Так, Британський акт 1905 р, про тру-дові спори діяв у країні до 1990 р· Проте на різних етапах історичного розвитку ірландці поступово відходили від британської системи соціально-трудових відносин, збли-жуючись з європейською, а з 80-х років і з американськоюсистемами.· Нині створено власну, надумку фахівців, досконалу систему таких відносин.
Поштовх до соціального партнерства, яке стало невід'ємною складовою частиною загальнодержавноїполітики, дала економічна криза 1979—1986 рр. Вона супроводжувалася значним зниженням виробництва (до 25%), рівня життя, різким зростанням безробіття (з 7 до 18%), посиленням соціального напруження·. Кредити, взяті країною, використовувались, головним чином, на поточне споживання (до речі, як і в Україні), від чого зовнішній борг досяг40 млрд.дол., або 130%обсягу ВВП.
Необхідні бульш рішучі діїдля подолання кризи. Ставка була зроблена на два рушійних чинника: соціальне партнерство, консолідацію сил суспільства і створення сприятливого інвестиційного клімату в країні.
3 цією метою Уряд звернувся до профспілок і роботодавців провести дискусію про шляхи подолання кризи і вироблення узгодженої програми дій. Так, у 1997 р. у результаті майже двомісячної дискусії, а потім саміту трьох сторін була опрацьована і схвалена парламентом перша "Програма національного оздоровлення". За цей десятирічний період було прийнято ще три трирічні програми: "Економічний і соціальний прогрес", "3а конкурентоспроможність і прогрес" і "Партнерство—2000". Остання реалізуеться нині.
Характерно, що всі п'ять провідних політичних партій країни підтримують ідеїсоціального партнерства і забезпечують успішне проходження в парламенті програм, законопроектів, котрі розробляються партнерами на основі узгодження інтересів. Процедура цієї роботи така:
· один раз на три роки за один рік до завершення терміну дії Програми проводиться саміт на державному рівні за участю Уряду, профспілок, роботодавців і фермерів для вироблення основних підходів до економічного і со-ціального розвитку на наступні три роки;
· розроблясться цільова комплексна програма, що розглядається і затверджується Національною радою з економічних і соціальних питань (тристоронній орган соціального партнерства), яка стає власне угодою на національному рівні;
· програма схвалюсться парламентом і набуває законодавчо обов'язкового для виконання характеру;
· контроль за реалізацією угоди забезпечує спеціально утворений Центральний моніторинговий комітет, який очолює уповноважена особа прем'єрміністра (за нашим статусом — міністр Кабінету Міністрів) і складасться з фахівців трьох сторін.· Результати реалізації угоди розглядаються цим комітетом один раз на три місяці, пропозиціїдля реагування передаються сторонам.· При цьому галузеві угоди, як правило, не укладаються, а лише колективні договори (на виробничому рівні нині діє понад 1000 колдоговорів).
Досягнуті Ірландією результати: за останніх 10 років забезпечено стабільне зростання ВВП (у 1997 р· — 7,7%, прогнозування на 1998 р, — 11,4%);
— зовнішній борг скоротився з 40 млрд, до 235 млн.дол· (обсяг зовнішніх позик не перевищує 55% обсягу ВВП);
— рівень безробіття скоротився більш ніж удвічі, за рахунок притоку інвестицій щотижня створюеться 1 тис· робочих місць;
— істотно підвищився рівень життя, середньомісячна заробітна плата досягла рівня розвинутих країн;
— стабілізувалися соціально-трудові відносини (щоріч-но відбувалося до 200 страйків, у 1997 р· — 27);
— емігранти, які покинули країну в період економічної кризи, повертаються.
Суттєву роль в економічному зростанні зіграло зменшення ставки оподаткування прибутків компаній до 10%, що забезпечило значний приплив іноземних інвестицій(для порівняння: ставка оподаткування прибутків у краї-нах ЄС близько 12%). Це дало поштовх до утворення спільних підприємств, які нині забезпечують 70% екс-порту Загалом позитивне сальдо у зовнішньоторговельних операціях становить 800 млн.дол,
3 огляду на це можна зауважити про деякі недоскона-лості української системи соціально-трудових відносин:
— по-перше, відсутність політичної єдності й не-сприйняття деякими партіями ідеології соціального пар-тнерства;
— по-друге, відсутність соціального діалогу при роз-робленні програм діяльності уряду, державного бюджету, меморандуму з МВФ тощо;
— по-третє, Генеральні угоди хоча регулярно і укладаються, проте ще не стали головним засобом регулювання трудових відносин і узгодження соціальноекономічних інтересів у країні. Крім того, через нерозвинутість органі-зацій роботодавців приватного сектората зменшення державного сектора економіки сфера поширення їх дії ос-таннім часом значно звузилася;
— по-четверте, немає державної системи моніторин-гу соціально-трудових відносин і зокрема реалізації колек-тивних угод і договорів, низька гаасність роботи соціальних партнерів.·
2. Система соціально-трудових відносин в Ірландії таїїінституги
Основою соціально-трудових відносин є колективно-договірний процес між роботодавцями і профспілками за сприяння і участю держави.· Ці відносини грунтуються на довірі й взаємній повазі сторін. На відміну від України, багатьохінших країн ведення колективних переговорів тут є добровільною справою.· За виникнення трудового спору роль держави полягає, насамперед, у тому, щоб сприяти його вирішенню сторонами (попередженню) на ранній стадії, а не застосовувати до них примус за наслідками конфлікту.
Із цією метою держава законодавчо створила мережу інститутів, основними завданнями яких є сприяння соціальному діалогу та врегулюванню спорів.· Головними з них є Комісія з трудових відносин і Трудовий суд.
Комісія з трудових відносин (КТВ) започаткована у 1991 р, на виконання Закону із соціально-трудових відносин 1990 р.· Вона є тристороннім органом: до правління входять по два представника від профспілок і роботодавців й три призначених Урядом.
Завданням Комісії є сприяння розвитку і поліпшення клімату в сфері соціально-трудових відносин, процедур і практики соціального діалогу на різних рівнях задопомогою надання послуг роботодавцям, профспілкам і найманим працівникам. Таким чином, їїдіяльність спрямована на попередження конфліктів в економіці або зведення їх до мінімуму.· Якщо ж всі її можливості в цьому плані будуть вичерпані й конфлікт усе-таки станеться, то він ви-рішуватиметься за допомогою Трудового суду, як останньої інстанції щодо його вирішення.
Комісія є автономним тристороннім органом, вона фінансується Міністерством фінансів окремим рядком бюджетних витрат (річний бюджет — близько 3 млн.дол.).
Виконавчий апарат є структурним підрозділом Міністерства підприємництва, торгівлі й зайнятості, працівники в ньому —державні службовці.
Коротка характеристика служб КТВ
Консультаційна служба (1992 р.) — головним завданням є консультативна допомога роботодавцям і профспілкам з метою вирішення проблем, що виникають у сфері соціально-трудових відиосин, поширення і популяризації позитивного досвіду. Службою підготовлено чотири кодекси поведінки соціальних партнерів, проведено низку семінарів і засідань "кругпого стола"· Мета цих заходів — прищепити культуру соціально-трудових відносин, Консультаційна служба виконує також функцію профілактичного посередництва у компаніях, коли розбіжності ще не вийшли на рівень спору,
Служба примирення - виконує основний обсяг робіт КТВ.· До служби примирення за допомогою звертаються тоді, коли конфліктна ситуація на місці не знайшла свого вирішення.·В цьому разі Служба пропонує роботодавцю і профспілці, що перебувають у конфліктій ситуації, свого фахівця.· Він працює зі сторонами, консультує їх, дає поради, разом із ними шукає шляхи виходу з конфліктної ситуації, досягнення компромісу.
За 1991—1997 рр, Службою примирення було розгпянуто 12 тис. справ проведено 14,9 тис· зустрічей зі сторонами конфлікту. Основні типи спорів: питання заробітноїплати — 44%, реструктуризація комланій — 25%, зайнятість — 24%.
Як свідчить аналіз, 5 із 6 спорів були врегульовані за допомогою Служби примирення. Ті з ких, що не знайшли вирішення на цьому рівні, а сторони наполягали насвоєму, були передані Службою примирення до Трудового суду,
Трудовий суд - створений в 1946 р· виключно для розгляду справ із колективних трудових спорів. Він є самостійною інституцією. Склад суду: голова, два заступники — призначаються міністром підприємництва, торгівлі й зайнятості і шість членів суду (по три від роботодавців і профспілок) терміном на три роки.· Усього в Трудовому суді працює 25 чол.
За результатами розгляду справ Трудовий суд видає рекомендації, які конфліктуючі сторони можуть прийняти або відхилити (тоді діе право на страйк). Одначе з окремих питань, таких як рівність прав і тривалість робочого дня рішення суду є обов'язковими і апелювати можна ли-ше до Європейського суду.·