У вересні 1988 р. президенти 14 найбільших фірм Західної Європи підписали угоду про створення Європейського фонду управління якістю (ЄФУЯ).
Основні напрями діяльності Європейського фонду управління якістю.
Підтримувати керівництво західноєвропейських компаній у прискоренні процесу створення якості для досягнення переваг у загальній конкуренції.
Стимулювати і, де це необхідно, допомагати всім сегментам західноєвропейського товариства, брати участь у діяльності щодо поліпшення та зміцнення культури європейської якості.
ЄФУЯ разом з Європейською організацією з якості (ЕОЯ) заснував Європейську премію з якості, яка з 1992 р. присуджується найкращим фірмам.
Відмінними особливостями європейського підходу до вирішення проблем якості є:
законодавча основа для проведення всіх робіт, пов'язаних з оцінкою та підтвердженням якості;
гармонізація вимог державних стандартів, правил та процедур сертифікації;
створення регіональної інфраструктури та мережі державних організацій, уповноважених здійснювати роботи з сертифікації продукції та систем якості, акредитації лабораторій, реєстрації спеціалістів з якості тощо.
Особливо чітко тенденції розвитку стандартизації проявляються в діяльності Європейського Союзу, комісії Європейського співробітництва, Європейської асоціації вільної торгівлі.
4. Порівняльна характеристика підходів до управління якістю
Вивчення закордонного досвіду управління якістю слід побудувати, орієнтуючись на вивчення специфічних особливостей у підходах до управління якістю та на їх зіставлення на прикладі регіонів світу: США, Японії та Західної Європи.
Особливостями японського досвіду в галузі управління якістю є:
1) виховання в кожного працівника компанії винятково шаноб ливого ставлення до замовників і споживачів (практично культу споживача як у внутріфірмових, так і в міжфірмових відносинах);
2) систематичне навчання кадрів із питань забезпечення й управління якістю, що гарантує високий рівень підготовки в цій галузі всіх працівників компанії;
3) ефективне функціонування широкої мережі «гуртків якості» на всіх стадіях життєвого циклу продукції та сфери послуг;
4) широке застосування для забезпечення й управління якістю передових методів контролю якості, включаючи статистичні, під час пріоритетного контролю якості виробничих процесів;
5) зосередження максимальної уваги на процесах проектування продукції з метою запобігання виникненню дефектів на подаль ших етапах життєвого циклу продукту;
6) наявність у сфері виробництва високоякісних засобів праці;
7) збір і використання даних про якість продукції, що знаходиться в експлуатації у споживачів;
8) наявність розвинутої системи пропаганди значення високоякісної продукції та сумлінної праці;
9) сильний вплив із боку держави на формування принципів підвищення рівня якості та забезпечення конкурентоспроможності продукції.
Досвід управління якістю в США дещо відрізняється від японського, хоча головна ідея — засвоєння принципів системного підходу — залишається головною. На початку 1980-х рр. американські компанії з метою підвищення конкурентоспроможності своєї продукції та для досягнення рівня якості японських товарів застосовували з метою підвищення якості власної продукції значну кількість заходів, скопійованих з японського досвіду. Хоча в цілому на цьому шляху вони не змогли отримати відчутних результатів. Іншими словами, у багатьох американських компаніях був відсутній комплексний підхід до управління якістю, незважаючи на наявність зовнішніх атрибутів, запозичених у японців. Особливостями американського підходу до управління якістю є:
1. Більша частина впливів у сфері управління якістю має в основному технічну й організаційну спрямованість.
2. У процесі управління якістю відповідні служби американських фірм активно вивчають і аналізують витрати на забезпечення якості. При цьому особливу роль в американській промисловості відіграють керівники фірм, що приділяють питанням якості, як правило, значну частину свого робочого часу.
3. Одним із поширених методів забезпечення якості продукції в американських фірмах, як і в японських, є методи статистичного контролю якості. Причому для реалізації цих методів на багатьох фірмах використовуються такі технічні засоби, що автоматично здійснюють збір, нагромадження, оброблення даних і видачу результатів із застосуванням статистичних методів.
4. Велике значення в управлінні якістю мають питання вивчення та прогнозування споживчого попиту на продукцію, тому фірми прагнуть поліпшувати відповідно до вимог ринку не тільки технічні показники якості продукції, але й економічні.
5. Висока відповідальність виробників за якість приводить до значного скорочення випуску дефектної продукції та поліпшення діяльності в галузі гарантійного обслуговування й сервісу.
6. Наявність чітко оформлених систем управління якістю, у яких передбачено виконання структурованих і добре налагоджених програм із упровадження комплексу заходів, що забезпечують необхідну якість і зниження витрат.
Європейський підхід до управління якістю практично відповідає тим прийомам і методам роботи, що використовуються на американських підприємствах. Відмінності зумовлено загальними тенденціями розвитку Європи. Цілеспрямована діяльність країн Європи зі створення єдиного європейського ринку, вироблення єдиних правил і процедур, здатних сприяти ефективному обмінові товарами й робочою силою, знайшла своє відображення і в галузі управління якістю.
Таким чином, особливостями європейського підходу у вирішенні проблем якості є:
1. Створення єдиних європейських організацій, що займаються питаннями стандартизації, сертифікації продукції та систем якості, а також управління якістю (ЄФУЯ — Європейський фонд управління якістю) та інших.
2. Законодавча основа для проведення всіх робіт, пов’язаних з оцінкою та підтвердженням відповідності (розробка стандартів ISO 9000, EN 29000 та ін.).
3. Гармонізація вимог національних стандартів, правил і процедур сертифікації.
4. Створення регіональної інфраструктури та мережі національних організацій, уповноважених здійснювати роботи із сертифікації продукції, акредитації лабораторій, реєстрації фахівців із якості.
У процесі порівняння різних підходів до управління якістю слід усвідомити, що принципові відмінності між захід ним та східним підходами до управління якістю торкаються різних аспектів, огляд яких подано в табл. нижче.
Таблиця 3.1
Порівняльна характеристика підходів до управління якістю
| Західний підхід | Східний підхід |
| 1. Якість засновано на прагненні до постійного зниження рівня витрат | 1. Якість засновано на низькому рівні дефектів |
| 2. Головна мета — прибуток | 2. Головна мета — якість |
| 3. Якість — умова його отримання | 3. Прибуток — наслідок високої якості |
| 4. Отримання згоди постачальника на виконання вимог до якості з боку споживача | 4. Отримання згоди на вимоги споживачів до якості |
| 5. Загальні ідеї у сфері якості | 5. Сувора політика якості до всіх процесів |
Висновок
Зближення рівнів якості, досягнутих різними країнами світу, стало наслідком багатьох причин. Однією з головних є творчий обмін передовим досвідом роботи з поліпшення якості, інтеграції всіх підходів і методів, які людство засвоїло на еволюційному шляху розвитку теорії та практики досягнення високої якості.
Вироблені таким чином єдині підходи визнані спеціалістами всіх країн і відомі тепер як принципи загального управління якістю (TQM).
Сьогодні в керуванні якістю важливе значення має наявність на фірмах сертифікованої системи менеджменту якості, що є гарантією високої стабільності і стійкості якості продукції. Сертифікат на систему якості дозволяє зберегти конкурентні переваги на ринку.
TQM - це філософія керівництва, яка передбачає широке застосування даних, системну орієнтацію та загальне управління, яке очолюється вищими керівниками. Це система загального керівництва, при якій політика якості, управління якістю, підвищення якості та її забезпечення відіграють важливу роль.
Отже, у процесі порівняння різних підходів до управління якістю слід усвідомити, що принципові відмінності між захід ним та східним підходами до управління якістю торкаються різних аспектів:
-Якість засновано на прагненні до постійного зниження рівня витрат (зах.підхід) та на низькому рівні дефектів (схід.підхід)
-Головна мета — прибуток (зах.підхід) та якість (схід.підхід)
-Якість — умова отримання прибутку (зах.підхід) та прибудок – наслідок високої якості(схід.підхід)
-Отримання згоди постачальника на виконання вимог до якості з боку споживача (зах.підхід) та на вимоги споживачів до якості (схід.підхід)
-Загальні ідеї у сфері якості (зах.підхід) та Сувора політика якості до всіх процесів (схід.підхід)
Список використаної літератури:
1. Вакуленко А. В.Управління якістю: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2004. — 167 с.
2. Ісікава К. Японські методи управління якістю: Пер. з англ. - М.: Економіка, 1988.
3. Коно Т. Стратегія і структура японських підприємств: Пер. з англ. - М.: Прогресс, 1987.
4. Огвоздин В. Ю. Управление качеством. Основы теории и практики: Учебн. пособие. — М.: Дело и сервис, 2002. — 160 с.
5. Окрепилов В. В. Управление качеством: Учебник. — М.: Экономика, 1998. — 639 с.
6. Фомичев С. К., Старостина А. А., Скрябина Н. И. Основы управления качеством: Учеб. пособие. — К.: МАУП, 2000. — 196 с.
7. Харінгтон Дж. Управління якістю в американських підприємствах. - М.: Економіка, 1990.
8. http://referat.repetitor.ua/
9. http://www.vlasnasprava.info/ua/business_az/how_to_grow/quality_management.html?_m=publications&_t=rec&id=411
10. http://www.vlasnasprava.info/ua/business_az/how_to_grow/quality_management.html?_m=publications&_t=rec&id=412
11. http://ubooks.com.ua/books/000257/inx13.php