Управління проектом створення торгового комплексу (стр. 3 из 8)

основа створення системи управління проектами через впровадження схеми тотальної інтеграції, структуризації і комплектування які використовуються для того, щоб інтегрувати виконувані роботи і організацію проекту, встановлення ієрархії планів у розрізі проекту та організаційних підрозділів;

інструмент для управління персоналом проекту де кожен менеджер проекту організаційного підрозділу має свої відмінні цілі, завдання стосовно календарного плану, ресурсів, витрат. Кожен з них має свою інформацію, бере участь у встановленні цих завдань і планів і має зворотній зв’язок за підсумками своєї роботи і роботи своїх колег.

Основу структуризації було закладено на початку 60-х років впровадженням WBS у Міністерстві оборони США. Зараз спостерігається дві основні підходи при застосуванні нового методу:

розробляється тільки робоча структура проекту;

створення робочої та організаційної структури проекту.

Структуризація дає змогу навіть дуже великим і складним проектом бути добре керованим, спланованим і контрольованим, та має використовуватись на стадіях їх життєвого циклу.

Односпрямована організація – створення робочої структури проекту.

Робоча структура проекту створюється за допомогою поділу проекту на основні елементи, частини, послуги на логічні основи. Ці елементи поділяються на свої елементи і цей процес повторюється доти доки на нижньому рівні структури елемент можна поділити.

Робоча структура проекту – це ієрархічна структура побудована з метою логічного розподілу усіх робіт з виконання проекту поданих в графічному вигляді; це сукупність декількох рівнів кожний з яких формується в результаті розподілу роботи попереднього рівня на її складові.

Елемент найближчого рівня групи робіт називається робочим проектом. Основні принципи робочої структури полягають в наступному:

кожен елемент є:

таким підрозділом проекту до якого можна застосовувати управління, планування і контроль;

дискретною частиною проекту зі своїми постачальними планами, системою контролю і аналізу виконання з погляду витрат, ресурсів, дотримання графіка.

проект розбивається на кілька рівнів:

елементи найближчого рівня не мають подальшої реструктуризації, хоча під час виконання вони можуть бути розділені на роботи для окремих груп виконавців кожна з яких виконується і контролюється як окрема одиниця:

а) немає необхідності ділити кожен основний елемент проекту на однакову кількість рівнів;

б) кожен рівень у структурі це рівень на якому управління проектом потребує збору і аналізу контрольної інформації і кожен елемент цього рівня має свій аналіз виконання і звіт.

для більшості проектів характерним є від 3 до 4 рівнів, у простих випадках достатньо 2 рівнів;

для одного і того самого проекту можна створювати кілька робочих структур залежно від принципу який покладається в основу розбивки на його складові.

Основні етапи розробки робочої структури проекту:

визначення ступеня деталізації проектних робіт;

визначення кількості рівнів;

визначення структури кожного рівня;

підготовка опису елементів кожного рівня;

формування системи кодування.

Принципи формування рівнів робочої структури:

за проектами або субпроектами (субпроект1 – субпроект2 – субпроект3);

за фазами проекту (проектування – будівництво - приймання);

за місцем виконання робіт (фундамент – внутрішні роботи – зовнішні роботи);

комбінований.

На кожному з рівнів кожен з елементів характеризується такими елементами: обсяг і перелік робіт який потрібно виконати; виконавців і відповідальних за виконання; бюджет; потрібні ресурси; дати початку і кінця.

Система кодування робіт по проекту

Ключем до інтеграції окремих елементів проекту система кодування яка допомагає структурувати проект, визначити елементи обліку витрат, встановити взаємовідносини робочої і організаційної структури. Вона використовується, щоб відокремити і водночас поєднати роботи, їх планування і контроль, ресурси і кошти, облік, оцінку тощо. У кодуванні використовуються багатоцифрові номери або комбінації цифр і літер, кожна з яких має свій зміст і значення. Кожен кодовий номер відповідає певним витратам, рівню і елементу, а також вказує на взаємостосунки в структурах. Кожен рівень структури представляється частиною коду, проект як правило кодується одно або дворівневим числом, наступні одна чи дві цифри представляють елементи другого рівня. Робоча структура може застосовуватись для поєднання робіт які потрібно виконати, організаційних структур з підсистемами планування, оцінки, розподілу витрат і ресурсів в єдину взаємопов’язану інтегровану систему управління проектами. Робоча структура зі створення проекту представлена на рис.2.1

Структуризацію даного проекту починаємо з самих високих рівнів.

Перший рівень – сам проект (рис 2.1)

Другий рівень – стадії (етапи) реалізації проекту:

Перший етап – проведення підготовчих робіт проекту.

Другий етап – проектування і виготовлення основних елементів.

Третій етап – монтування та завершальні роботи по проекту.

Третій рівень структуризації в даному проекті є характерним для всіх етапів. Структуризація на даному рівні є комбінованою.

Четвертий рівень робіт є характерним тільки для другого етапу. Кожний з блоків приладу розбивається на кілька етапів робіт

На п’ятому рівні в даному проекті можуть бути групи робіт, на шостому окремі роботи.

2.2. Описання топології та розрахунок сіткового графіка робіт по проекту

Сітковий графік являє собою сіткову модель. В основу сіткової моделі покладені такі поняття як: робота, подія, шлях.

Дійсна робота – технологічний або виробничий процес який вимагає затрат часу, матеріальних, технічних, трудових ресурсів який призводить до досягнення певного результату. До роботи також відносяться очікування.

Очікування – технологічний або виробничий процес який вимагає тільки затрат часу і не вимагає затрат матеріальних і трудових ресурсів.

Фіктивна робота вводиться для відображення технологічного, організаційного взаємозв’язку подій, вона не потребує затрат часу, матеріальних і трудових ресурсів.

Подія – це факт закінчення однієї або декількох робіт необхідній і достатній для початку наступних подій. В сітковому графіку існують такі події:

вихідна подія – подія яка немає попередніх подій в межах сіткового графіку;

завершальна подія – подія яка не має наступних подій в межах сіткового графіка;

початкова подія – подія яка визначає початок даної роботи і є кінцевою для попередніх робіт;

кінцева подія – визначає закінчення кінцевої роботи і є початком для наступних робіт;

складна подія – подія в яку входить або з якої виходить дві і більше роботи.

Рис.2.2. „Схематичне позначення робіт і подій на сітковому графіку”

ij – дана робота;

tij – тривалість даної роботи;

thi – тривалість попередньої роботи;

tjk – тривалість наступної роботи.

Шлях – це безперервна послідовність робіт на сітковому графіку. Його визначає сума тривалостей цих робіт.

Повний шлях – шлях від вхідної до завершальної події.

Критичний шлях – повний шлях який має найбільшу довжину. Тривалість критичного шляху визначає найбільшу загальну тривалість робіт по проекту виходячи з технології виконання робіт.

Сіткове планування в умовах невизначеності тривалості робіт по проекту досить часто використовується при плануванні робіт по проекту. Для того щоб розрахувати очікувану тривалість необхідно мати три значення цієї роботи:

мінімальна тривалість – тривалість роботи при ідеальному її забезпеченні;

найбільш ймовірна тривалість – тривалість при нормальному її забезпеченні;

максимальна тривалість – тривалість в умовах виникнення певних перешкод при її вирішенні.

Завдання.

За допомогою методів сіткового планування розрахувати основні параметри сіткового графіка робіт по проекту створення торговельного комплексу в умовах невизначеності тривалості робіт. Торговельний центр складається з комплексу для торгівлі непродовольчими товарами, комплексу для торгівлі продовольчими товарами і кафе з літнім майданчиком.

Послідовність описання топології та розрахунку сіткового графіка в табличній формі наступна:

Знаходимо очікувану тривалість кожної з робіт якщо відома її мінімальна, максимальна і найбільш ймовірна або тільки мінімальна і максимальна тривалість за формулами:

На основі аналізу конструкції та змісту кожної з робіт заповнюється таблиця яка описує топологію сіткового графіка (табл.2.1);

1)

5)

2)

6)

3)

7)

4)

8)

Таблиця 2.1.

Описання топології сіткового графіка в табличній формі