Управління проектом створення торгового комплексу (стр. 5 из 8)
=66+2=68 
=105+2=107 
= 68+3=71 
=107+2=109 
Величину проекції кожної роботи з робіт на вісь часу, рівня тривалості цієї роботи та тривалості часткового резерву.
- час настання наступної подіїВеличину проекції кожної з робіт на вісь часу рівна тривалості цієї роботи та тривалості часткового резерву.
Частковий резерв – це час, на який можна збільшити тривалість цієї роботи або змістити початок роботи, не змінюючи раннього початку наступної роботи. Розраховується за формулою:
r = Tpj – Tрi - tij
Tpj – час настання наступної події;
Tрi – час настання даної події;
tij – тривалість даної роботи.
r
r19-25 = r20 = Т25 р – Т19 р – t19-25 = 101 - 96 - 5= 0;
r24-225 = r25= Т24 р – Т25 р – t24-25 = 101 – 58 – 3 = 40.
2.4. Ресурсне планування робіт проекту
Ресурсне планування тісно пов’язане з календарним та сітковим плануванням. В ході ресурсного планування необхідно вирішити такі питання:
побудова ресурсних гістограм на основі календарного або сіткового планування;
оптимізація ресурсної гістограми з метою раціонального використання ресурсів;
оперативне корегування ресурсної гістограми, виходячи з наявних ресурсів в процесі реалізації проекту.
Для побудови ресурсної гістограми необхідно мати лінійний або сітковий календарний план виконання робіт і орієнтовну потребу в певному ресурсі для кожної з робіт. Діаграма будується під сітковим календарним планом. По горизонталі – час, по вертикалі – кількість ресурсів.
Гістограму „Потреба в трудових ресурсах розробляють в такій послідовності:
будується сітковий календарний план;
по осі Х відкладаємо тижні, по осі У – кількість працюючих, які зносяться з сіткового графіка;
встановлюємо середню кількість працюючих:
Nсер. =
встановлюємо коефіцієнт нерівномірності використання трудових ресурсів за формулою:
Кнтр =
Значення даного коефіцієнта у відповідності до нормативів знаходиться в межах 1.2. – 1.6.
Оскільки в результаті розрахунків встановлено, що Кнтр перевищує встановлене значення бажано оптимізувати гістограму трудових ресурсів. Оптимізацію можна провести маючи значення повного і часткового резервів по кожній з робіт такими способами:
шляхом збільшення тривалості робіт, які не лежать на критичному шляху і мають повний або частковий резерв часу. При цьому буде зменшуватись і кількість працюючих, але трудомісткість по кожній з робіт змінюватись не повинна;
шляхом зміщення строків початків робіт, які не лежать на критичному шляху без зміни затрат трудових ресурсів по таким роботам.
Отже, після оптимізації маємо:
Nсер. =5,6 Кнтр = Nмах / Nсер Кнтр = 18: 5,6 = 2,7
Побудову та оптимізацію гістограми розподілу фінансових ресурсів проекту здійснюють в такій послідовності:
Встановлюють інтенсивність затрат фінансових ресурсів протягом кожної з робіт за формулою:
де, Зti - інтенсивність затрат фінансових ресурсів протягом певної роботи;
Зі – затрати фінансових ресурсів на певну роботу;
ti – тривалість даної роботи.
Оптимізацію (згладжування) гістограм розподілу фінансових ресурсів здійснюється аналогічно до гістограм розподілу трудових ресурсів за допомогою двох основних способів:
шляхом зміни тривалості робіт, які не лежать на критичному шляху і мають повний або частковий резерви. При цьому будуть змінюватись затрати фінансових ресурсів на протязі кожної одиниці часу (доби, тижня, місяця). В зв’язку з тим, що затрати фінансових ресурсів для кожної роботи змінюватись не повинні, перерахунок сіткового графіка проводять за формулою:
3tі(до) *tі(до) = 3tі(по) *tі(по)
шляхом зміщення строків початку виконання робіт, які не лежать на критичному шляху без зміни величини інтенсивності затрат фінансових ресурсів для таких робіт
Ще одним видом оптимізації сіткового графіка є скорочення окремих робіт, що розміщенні на критичному шляху для забезпечення запланованого строку виконання або у відповідності до побажань замовника. Основний метод такої оптимізації – це перерозподіл ресурсів від некритичних до критичних робіт.
Таблиця 2.2.
Розподіл затрат по роботах проекту
| № роб. | Зі тис. грн. | до оптимізації | після оптимізації | ||
| ti(до) | Зti(до) | ti(по) | Зti(по) | ||
| 1 | 1 | 11 | 0,1 | 11 | 0,1 |
| 2 | 2 | 8 | 0,3 | 8 | 0,3 |
| 3 | 2 | 5 | 0,4 | 5 | 0,4 |
| 4 | 1 | 2 | 0,5 | 2 | 0,5 |
| 5 | 180 | 18 | 10,0 | 18 | 10,0 |
| 6 | 6 | 2 | 3,0 | 2 | 3,0 |
| 7 | - | 2 | 0,0 | 2 | 0,0 |
| 8 | 15 | 3 | 5,0 | 3 | 5,0 |
| 9 | 116 | 5 | 23,2 | 27 | 23,2 |
| 10 | 142 | 13 | 10,9 | 35 | 10,9 |
| 11 | 17 | 2 | 8,5 | 24 | 8,5 |
| 12 | 13 | 2 | 6,5 | 22 | 6,5 |
| 13 | 33 | 3 | 11,0 | 22 | 11,0 |
| 14 | 58 | 2 | 29,0 | 8 | 29,0 |
| 15 | 216 | 10 | 21,6 | 10 | 21,6 |
| 16 | 245 | 27 | 9,1 | 27 | 9,1 |
| 17 | 29 | 4 | 7,3 | 4 | 7,3 |
| 18 | 23 | 4 | 5,8 | 4 | 5,8 |
| 19 | 63 | 5 | 12,6 | 5 | 12,6 |
| 20 | 101 | 5 | 20,2 | 5 | 20,2 |
| 21 | 53 | 3 | 17,7 | 3 | 17,7 |
| 22 | 59 | 6 | 9,8 | 6 | 9,8 |
| 23 | 6 | 1 | 6,0 | 1 | 6,0 |
| 24 | 6 | 1 | 6,0 | 1 | 6,0 |
| 25 | 30 | 3 | 10,0 | 3 | 10,0 |
| 26 | 24 | 3 | 8,0 | 3 | 8,0 |
| 27 | 145 | 4 | 36,3 | 4 | 36,3 |
| 28 | 3 | 2 | 1,5 | 2 | 1,5 |
| 29 | - | 2 | 0,0 | 2 | 0,0 |
2.5. Графічно-аналітичний спосіб розрахунку сіткового графіка робіт по проекту
При графічно-аналітичному способі розрахунку сіткового графіка проводять безпосередньо на графіку. Послідовність розрахунку:
складаємо сіткову модель
кожну подію графічно розбиваємо на 3 сектори, зверху-номер події, зліва-ранній строк настання події, праворуч - пізній строк настання події.
для кожної роботи вказуємо її шифр та тривалість
розраховують ранні строки настання кожної події за формулою:
=max 
Т1 р = 0;
Т2 р = Т1 р + t1-2 = 0+11=11;
Т4 р = Т2 р + t2-4 = 11+8=19;
Т9 р = Т8 р + t8-9 = 43+3=46;
- максимальне значення раннього строку настання завершальної події приймається рівним пізньому строку настання цієї події
- розраховуємо пізні строки настання кожної з подій, рухаючись по графіку від завершальної до вихідної події.
Тi п = min { Тj п + tij
Тi п – пізній строк настання даної події;
Тj п – пізній строк настання наступної події;
tij – тривалість даної роботи.
Т9 п =min { Т10 п - t 9-10 =79 – 5 =74
Т15 п - t 9-15 =56 – 10 =46
Т20 п - t 9-20 = 89 – 3 =86
- визначаємо значення загального і часткового резервів зо формулою:
rij = Тj р – Тi р – tij
Тj р – ранній строк настання даної події;
Тj р – ранній строк настання наступної події;
Tij – тривалість даної роботи.
r
r19-25 = r20 = Т25 р – Т19 р – t19-25 = 101 - 96 - 5= 0;
r24-225 = r25= Т24 р – Т25 р – t24-25 = 101 – 58 – 3 = 40.
Rij = Тj п - Тi р - tij
R14-25 = Т14 п – Т25 р – t14-25 = 101-71-2 = 28;
R24-25 = Т25 п – Т24 р– t24-25 = 101-58-3 = 40;
R19-25 = Т25 р – Т19 р – t19-25 = 100 – 96-5 = 0;
Показуємо критичний шлях жирною лінією і під кожною роботою вказуємо значення повного і часткового резерву.
Рис.2.3. Сітковий графік виконання робіт
28 3 3 610 11 12 13
(14;0) (14;0) (14;0) (14;0)
5 11 9(14;0) 14(14;14) 4
11 3 8 2 15 4 2 3 9 17 3 3 4 5 4 2 2
1 2 4 5 6 7 8 15 16 17 18 19 20 27 28 29
(0;0) (0;0) (0;0) (0;0) (0;0) (0;0) (0;0) (0;0) (0;0) (0;0) (0;0) (0;0) (0;0) (0;0) (0;0) (0;0)
21(38;0) 3 3 26(38;38)
6 1 1 3
22 23 24 25
(38;0) (38;0) (38;0) (38;0)
Розділ 3. Управління передінвестиційною фазою проекту. Проектний аналіз, як складова управління проектами
3.1. Значений і зміст проектного аналізу
Основна мета, проектного аналізу – визначити цінність проекту і обгрунтувати доцільність його впровадження. Методи проектного аналізу застосовують протягом всіх фаз життєвого циклу проекту, але в основному - на попередній фазі, коли потрібно зробити висновок про прийнятність даного проекту для замовника та суспільства в цілому. Кожний проект аналізується з застосуванням таких видів проектного аналізу: технічного, фінансового, комерційного, екологічного, організаційного, соціального, економічного.