Таблиця 2.1.Сільськогосподарські угіддя та їх структура у ВАТ «Більшовик» с. Долинка Саратського району Одеської області
| Угіддя | 2004 рік | 2005рік | 2006 рік | 2006 в % до 2004 | |||
| га | % | га | % | га | % | ||
| Усього сільськогосподарських угідь, га | 1361 | 100,0 | 1339,5 | 100 | 1312,1 | 100 | 96,4 |
| у т.ч. рілля | 135 | 10,3 | 133,8 | 10,2 | 132,8 | 10,1 | 98,4 |
| сінокоси | 152 | 11,6 | 240,7 | 18,3 | 302,0 | 23,0 | 198,7 |
| пасовища | 341 | 26,0 | 232,5 | 17,7 | 145,0 | 11,1 | 42,5 |
| багаторічні насадження | 733 | 55,9 | 732,5 | 55,8 | 732,3 | 55,8 | 99,9 |
АналізуючискладіструктуруугідьВАТ «Долинка», відмічаємо, щозаперіодз 2004 рокупо 2006 рікплощасільськогосподарськихугідьзменшилась з 1361 га у 2004 році до 1312,1 га у 2006, зменшення складає 3,6%.Істотні зміни спостерігаються в структурі угідь. Зокрема площа сінокосів зросла майже вдвічі і складає 302 га. Це відбулося за рахунок скорочення пасовищних площ на 57,5%. Площа ріллі зменшилася на 1,6% і складає 132,8 га. Площа багаторічних насаджень істотно не змінилася (0,1%). Зменшення з 733 га до 732,3 га відповідно у 2004 та 2006 роках відбулося за рахунок вимерзання та висихання насаджень винограду.
Землі підприємства складаються з земель акціонерів, наданих йому у користування. Право користування землею надається для сільськогосподарських цілей по окремому договору, в якому визначається плата за користування. Також частина земель взята в оренду.
У сільському господарстві поряд із засобами виробництва і землею, необхідним виробничим ресурсом, як і в інших галузях економіки, є праця. Носіями здатності працювати є трудові ресурси. Соціальну їх суть становлять люди у певних виробничих умовах, а економічну - робочий час, необхідний для виконання суспільно - корисної праці. Трудові ресурси - це сукупність здатних до праці людей, що безпосередньо приймають участь у матеріальному виробництві та духовному житті суспільства (чоловіки – від 16 до 60 років, жінки – від 16 до 55 років), особи пенсійного віку та підлітки до 16 років, які за станом фізичного та психологічного здоров’я можуть брати участь у процесі виробництва. Але основною робочою силою на підприємстві є чоловіки та жінки працездатного віку, які становлять близько 90% річних затрат праці у виробництві. Підлітки та особи пенсійного віку відіграють допоміжну роль і є додатковою робочою силою.
Основний показник рівня використання трудових ресурсів − період, відпрацьований робітниками на виробництві, використання реального фонду робочого часу. Фонд робочого часу встановлюється в людино-днях або в людино-годинах за рік, квартал, місяць. Трудові ресурси характеризують за такими показниками, як:
- Середньорічна чисельність працівників, чол. ( також окремо в рослинництві та в тваринництві);
- Загальні затрати праці, тис люд.-год. ( також окремо в рослинництві та в тваринництві);
- Кількість люд.-год., відпрацьованих одним працівником за рік;
- Фонд ресурсів праці, тис люд.-год., який використовують для порівняння із реально відпрацьованими люд.-год. і який розраховують шляхом множення нормативної кількості люд.-год. (1885) на кількість працівників.
- Коефіцієнт використання трудових ресурсів - відношення кількості відпрацьованих протягом року люд.-год. до фонду ресурсів праці.
Таблиця 2.2 Динаміка наявності та використання трудових ресурсів ВАТ «Більшовик» с. Долинка Саратського району Одеської області
| Показники | 2004 рік | 2005 рік | 2006 рік | 2006 до 2004, % |
| Середньорічна чисельність працівників, чол. | 223 | 214 | 211 | 94,6 |
| в т. ч. в рослинництві | 215 | 206 | 204 | 94,9 |
| в тваринництві | 8 | 8 | 7 | 87,5 |
| Нормативні затрати праці, люд.-год. | 420355 | 403390 | 397735 | 94,6 |
| Продовження табл. 2.2 | ||||
| Показники | 2004 рік | 2005 рік | 2006 рік | 2006 до 2004, % |
| Фактична кількість відпрацьованих в господарстві, тис. люд/год | 242000 | 244000 | 299000 | 123,6 |
| в т. ч. в рослинництві | 223000 | 221000 | 281000 | 126,0 |
| в тваринництві | 19000 | 23000 | 18000 | 94,7 |
| Коефіцієнт використання трудових ресурсів | 0,58 | 0,60 | 0,75 | 130,6 |
| Трудова активність працівників по господарству, люд/год | 1085 | 1140 | 1417 | 130,6 |
| по рослинництву | 1037 | 1073 | 1377 | 132,8 |
| по тваринництву | 2375 | 2875 | 2571 | 108,3 |
Проаналізувавши дані таблиці, можна зробити висновки, що чисельність працівників за період з 2004 по 2006 роки в цілому по підприємству зменшилась на 12 чол., що становить 5,4%, відповідно зменшилась кількість працівників в галузях рослинництва та тваринництва. Чисельність працівників зайнятих у галузі рослинництва зменшилась з 215 чоловік до 204 чоловік, що складає 5,1% , а у галузі тваринництва знизилась з 8 до 7 чоловік або на 12,5%. В галузі рослинництва задіяні майже всі працівники. Це пояснюється тим, що досліджуване підприємство спеціалізується на виноградарстві, одній з найбільш трудомістких галузей сільського господарства.
Коефіцієнт використання фонду робочого часу за аналізований період загалом по підприємству зріс з 0,58 до 0,75 або на 30,6%. Це означає, що трудові ресурси у підприємстві почали використовуватись інтенсивніше.
Створення всебічно розвинутого високопродуктивного сільського господарства вимагає відповідного рівня розвитку матеріально-технічної бази, яка є найважливішою складовою частиною продуктивних сил і має багатогранне значення в розвитку агропромислового виробництва. Здійснення будь-якого виробничого процесу необхідні засоби виробництва. Вони створюють виробничо-технічний потенціал, що визначається сукупністю матеріально-речових елементів виробництва, які за певних умов забезпечують можливість виконання всього циклу технологічних операцій для одержання сільськогосподарської продукції. На сучасному етапі матеріально-технічна база сільського господарства представлена великим машинним виробництвом, яке базується на електрифікації та механізації виробництва, широкому використанні досягнень науково-технічного прогресу.
Кількісні і якісні показники сільськогосподарського виробництва цілком залежать від досягнутого рівня розвитку продуктивних сил та забезпеченості підприємства основними фондами. Сільськогосподарське виробництво неможливе за наявності лише землі та трудових ресурсів. У процесі виробництва використовуються засоби виробництва (засоби та предмети праці). Засоби виробництва, виражені у грошовій формі, становлять виробничі фонди сільськогосподарських підприємств. Виробничі фонди поділяються на основні та оборотні. Основні фонди- це ті засоби виробництва, які беруть участь у процесі виробництва багато разів, зберігаючи натурально-речову форму, а свою вартість на створюваний продукт переносять частинами. Земля, яка у сільському господарстві є головним засобом виробництва, ще не має грошової оцінки, тому до складу основних фондів не включається. Оборотні фонди- це та частина засобів виробництва, які повністю споживаються протягом одного виробничого циклу, втрачають натурально-речову форму і повністю переносять свою вартість на готовий продукт.
Для забезпечення безперервності технологічного і виробничого процесу в кожному господарстві, яке нормально працює, крім основних і оборотних фондів, є ще й фонди обігу.
Фонди обігу-це кошти підприємств, вкладені у запаси готової продукції, призначеної для реалізації, кошти, що знаходяться у касі підприємства, на банківських рахунках і в дорозі (вартість відвантаженої покупцям готової продукції), а також суми незакінчених розрахунків за реалізовану продукцію.Фонди обігу та оборотні фонди разом становлять оборотні засоби підприємств. Вони переважають оборотні фонди на величину фондів обігу.
Економічна ефективністьвикористання основних виробничих фондів у сільському господарстві характеризується системою показників. Основними з них є показники, які характеризують технічне оснащення підприємства: фондозабезпеченність, фондоозброєність, та показники, які характеризують ефективність використання основних виробничих фондів: фондовіддача, фондомісткість продукції та норма прибутку.
Фондозабезпеченість – це вартість основних виробничих фондів, яка припадає на 100га сільськогосподарських угідь. ЇЇ розраховують за формулою: Фз=Вос.ф/П*100, де Фз – фондозабезпеченність, грн; Вос.ф–вартість основних фондів сільськогосподарського призначення, грн.; П – площа сільськогосподарських угідь.
Фондоозброєність – характеризує ступінь озброєності працівників основними фондами і обчислюється, як відношення вартості основних фондів до середньорічної чисельності працівників. Фоз=Вос.ф/К
Фондовіддача — це вартість валової продукції з розрахунку на 1 грн основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення. ЇЇ визначають за формулою: Фвід= Вв.п.: Во.ф, де Фвід — фондовіддача, грн.; Вв.п — вартість валової продукції, грн.; Во.ф — середньорічна вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення, грн.
Фондомісткість— це вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення з розрахунку на 1 грн. Валової продукції. Цей показник визначає розмір основних виробничих фондів, необхідний підприємству для виробництва валової продукції вартістю 1 грн. За даних умов. Обернений показник до фондовіддачі.
Для загальної і більш повної характеристики економічної ефективності використання основних та оборотних фондів застосовують показникнорма прибутку.Його визначають як відношення прибутку до середньорічної вартості основних виробничих і оборотних фондів: Нп= [П : (Фос + Фоб)]*100, де Нп — норма прибутку, %; П — прибуток, грн.; Фос: і Фоб – середньорічна вартість відповідно основних і оборотних фондів, грн. Розглянемо забезпеченість основними виробничими фондами та рівень їх використання.