- додаткові видатки, пов'язані з поверненням бракованих і недоброякісних товарів;
- зупинка виробництва у випадку, наприклад, коли вся партія продукції виявилася недоброякісної й підлягає поверненню;
- судові позови;
- втрата довіри споживачів продукції фірми через поставки недоброякісних матеріалів (деталей, виробів).
Виділяють три групи функцій логістичного керування:
1. планування й координація діяльності учасників міхурника процесу,
2. регулювання ходу робіт з виконання отриманих замовлень,
3. контроль за рухом матеріальних потоків.
У ході реалізації функції планування й координації складаються плани й графіки руху матеріальних потоків, здійснюється вв'язування локальних планів підрозділів, розробляються мети керування й формуються критерії оцінки їхнього досягнення, координується робота всіх підрозділів підприємства по виконанню намічених планів і графіків.
У процесі регулювання здійснюється спостереження за рухом матеріальних потоків, при виникненні відхилень від планів і графіків приймаються заходи для їхнього усунення, виробляється вв'язування дій всіх підрозділів, відповідальних за рух матеріальних потоків, розробляються заходи щодо ліквідації виникаючих порушень.
При реалізації функції контролю здійснюється оцінка рівня забезпеченості виробництва матеріалами й ефективності їхнього використання, аналізуються витрати, пов'язані з рухом товарів, організується вироблення рішень по підвищенню ефективності міхурник керування.
Керування матеріальними потоками на підприємствах реалізується на основі формування й забезпечення функціонування спеціальних організаційних структур.
У роботі з реалізації функцій логістики на підприємстві беруть участь багато підрозділів підприємства.
· Служба маркетингу здійснює дослідження ринку й формує інформацію про товари, що користуються попитом на ринку.
· Служба матеріально-технічного постачання здійснює закупівлі матеріальних ресурсів і забезпечує доведення їх до споживачів усередині підприємства.
· Планово-економічна служба підприємства формує плани виробництва продукції.
· Виробничі підрозділи здійснюють функції виготовлення продукції.
· Транспортна служба підприємства організує переміщення вантажів на підприємстві, усередині підприємства й при доставці споживачам.
· Складське господарство забезпечує зберігання й видачу у виробництво матеріальних ресурсів.
· Служба збуту й фінансовий відділ організують реалізацію продукції зовнішнім споживачам.
Координацію роботи всіх зазначених вище підрозділів здійснює лінійно-організаційна управлінська структури двох типів.
У цій структурі керуючий рухом товарів безпосередньо керує реалізацією всіх функцій логістичної системи, у тому числі роботою із закупівлі й придбання матеріалів, а також контролює рух матеріальних потоків у виробництві.
1. формування й розвиток системи логістики – проектування й здійснення на практиці (побудова) системи логістики на підприємстві, періодичний перегляд існуючої системи й реорганізація її в міру зміни зовнішніх і внутрішніх умов;
2. розвиток стратегії логістики відповідно до ринкової політики фірми в області продажів, інвестицій, кадрів і т.д.;
3. системне адміністрування – працівники відділу здійснюють керівництво всіма міхурниками процесами, що протікають на підприємстві, і координують діяльність підрозділів підприємств, які беруть участь у реалізації міхурників процесів.
У структурі відділу логістики виділені ланки (бюро, групи), відповідальні за ті або інші функції керування: складання прогнозів і планів, регулювання й контроль, проектування й розвиток системи логістики, оперативне керування й координація й ін.
Матеріальним потоком (МП) називають фізичне переміщення матеріальних ресурсів, що розуміється як процес їхнього руху на шляху від виготовлювача до споживача й усередині підприємства – споживача цих ресурсів.
З матеріальних ресурсів ТОВ «Мелікс» виділяють групу за назвою «матеріали». Її ділять на дві підгрупи:
1) основні матеріали – матеріали, з яких у процесі їхньої виробничої обробки утвориться речовинна основа виготовлення продукції;
2) допоміжні матеріали – матеріали, які в речовинній частині готової продукції відсутні, вони входять лише в її грошову оцінку, оскільки витрачаються у виробництві.
Існує кілька умов, при яких матеріальні ресурси перетворюються в матеріальний потік:
—конкретність найменування матеріальних ресурсів;
—чіткість визначення обсягу ресурсів;
—вказівка, яка організація є постачальником матеріальних ресурсів і відповідальна за їхнє відвантаження покупцеві;
—визначення, у якому місці зберігаються матеріальні ресурси, які передаються й підлягають переміщенню;
—вказівка, яка організація є одержувачем матеріальних ресурсів;
—знання місця, на яке повинні бути доставлені передані ресурси їхньому одержувачеві;
—установлення строку переміщення ресурсів від місця зберігання в постачальника до місця зберігання в одержувача.
Для раціональної організації руху матеріальних ресурсів недостатньо номенклатурного аспекту, необхідно доповнити його асортиментним, що розкриває склад кожного номенклатурного угруповання по позиціях у специфікованому виді. Специфікацією матеріальних ресурсів називають детальний опис їхньої технічної характеристики. Така характеристика різна в різних класів, підкласів, груп, підгруп і видів продукції. Матеріальні потоки можуть бути специфіковані повною мірою й частково.
Залежно від показників, що характеризують асортименти, обсяг, масу, площу, габарити матеріального потоку, підбирається його пакувальне, тарне й транспортне забезпечення.
З обліком своїх виробничих і транспортних можливостей продавець матеріальних ресурсів і покупець погоджують строк їхньої доставки одержувачеві, у потрібне йому місце.
Матеріальні потоки дуже різноманітні. Важливо враховувати наступні їхні розходження:
· по номенклатурі: у них можуть бути матеріальні ресурси однієї номенклатури (класу, групи, і т.д.) і декількох номенклатурних угруповань;
· залежно від натурально-речовинного складу матеріальні потоки діляться на одноасортиментні й багатоасортиментні – при двох і більшому числі різних позицій матеріальних ресурсів;
· по ступені готовності: серед матеріальних потоків виділяють проектовані, плановані, формовані, створені (сформовані), що розформовуються, розформовані або ліквідовані;
· по місцю в процесі обігу: матеріальні потоки ділять на відвантаження, що очікують, що очікують розвантаження, розвантажені, прийняті на склад;
· по ознаці безперервності: матеріальні потоки бувають безперервні й дискретні;
· по частоті прибуття або відправлення: потоки ділять на термінові, тривалі, вартові, щоденні, добові, щомісячні й т.д. Для великих безперервних виробництв характерні щоденні або добові потоки, дрібних – щомісячні й більше рідкі;
· по тривалості перебування матеріальних ресурсів у потоках: МП ділять на короткострокові (не більше доби) і довгострокові (двотижневі, місячні);
· по розходженнях маси або обсягу: матеріальні потоки ділять на великі, середні й дрібні (масовими вважають потоки, переміщення яких здійснюється великою групою транспортних засобів; великі перевезення дрібніше масових і рідше; до дрібного відносять потоки, що вимагають сполучення з іншими – попутними матеріальними потоками);
· по розходженнях маси: матеріальні потоки розділяють на великовагові й легковагі;
· по ступені повторюваності: матеріальні потоки бувають повторювані й разові, причому повторювані ділять на часто повторювані й рідкі;
· по ступені агресивності, вогне- і вибухонебезпечності перевезених матеріалів: потоки ділять на вогне- і вибухонебезпечні, агресивні, невогненебезпечні, неагресивні;
· по способі потоки розділяють на вантажі в контейнерах, ящиках, мішках і інших видах тари (в особливу групу виділяють безтарні потоки);
· по консистенції вантажів: потоки ділять на рідкі, насипні, газоподібні й тверді.
Потоки ділять на зовнішні й внутрішні. Зовнішні матеріальні потоки переміщаються за межами міхурник системи, тобто в середовищі, зовнішньої стосовно логістичних системі, у якій він сформований або в яку він спрямований. Внутрішній матеріальний потік переміщається тільки усередині однієї міхурник системи.
Інформаційним потоком уважають сукупність повідомлень, що циркулюють усередині логістичної системи, а також між цією системою й середовищем, зовнішньої стосовно неї, необхідних для керування й контролю міхурників операцій.
Повідомлення, що становлять інформаційні потоки виконуються на різних носіях:
1 паперових документах традиційного типу;
2 електронних документах (магнітній і паперових – перфострічці, перфокартах) і ін.
Повідомлення можуть бути й усними: телефонними, а також мовними (спілкування без телефону).
У ТОВ «Мелікс» можна виділити наступні види інформаційних потоків:
— залежно від виду систем, що зв'язуються потоком,: горизонтальний і вертикальний;
— залежно від місця проходження: зовнішній і внутрішній;
— залежно від напрямку стосовно міхурник системі: вхідний і вихідний.
Горизонтальними називають інформаційні потоки, що охоплюють повідомлення між партнерами по господарських зв'язках одного рівня керування.
Вертикальні – інформаційні потоки, що охоплюють повідомлення, що надходять зверху, з керівних інстанцій у підвідомчі їм ланки міхурник системи.
Зовнішніми є інформаційні потоки, що протікають у середовищі, зовнішньої стосовно міхурник системі.