Внутрішні інформаційні потоки – повідомлення, що циркулюють усередині однієї логістичної системи. Для логістичних підсистем внутрішніми є потоки повідомлень усередині підсистеми, інші повідомлення для зовнішні.
Вхідні інформаційні потоки являють собою повідомлення, що входять у логістичну систему або в одну з її підсистем.
Вихідні інформаційні потоки – повідомлення, що виходять за межі однієї логістичної системи або однієї з її підсистем.
Управління інформаційними потоками на ТОВ «Мелікс» здійснюється в такий спосіб:
· змінюючи напрямок потоку;
· обмежуючи швидкість передачі до відповідної швидкості прийому;
· обмежуючи обсяг потоку до величини пропускної здатності окремого вузла або ділянки шляхи.
Планування інформаційних потоків дозволяє заздалегідь визначити пропускну здатність засобів зв'язку, потрібну для обслуговування даних потоків у пунктах передачі; координацію приймання інформації. При проектуванні інформаційних потоків вибирається їхній раціональний шлях і режим обслуговування засобами зв'язку. У результаті забезпечується надійність матеріально-технічного забезпечення інформаційних потоків. Виходить, їх потрібно добре організувати, продумати й розрахувати. Без цього належне інформаційне забезпечення матеріальних потоків створити не вдасться.
Зміст функцій органів постачання підприємства включає три напрямки.
1. Планування, що припускає:
· вивчення зовнішнього й внутрішнього середовища підприємства, а також ринку окремих товарів;
· прогнозування й визначення потреби всіх видів матеріальних ресурсів, планування оптимальних господарських зв'язків;
· оптимізацію виробничих запасів;
· планування потреби матеріалів і встановлення їхнього ліміту на відпустку цехам;
· оперативне планування постачання.
2. Організація, що включає:
· збір інформації про потреби продукції, участь у ярмарках, виставках-продажах, аукціонах і т. п.;
· аналіз всіх джерел задоволення потреби в матеріальних ресурсах з метою вибору найбільш оптимального;
· висновок з постачальниками господарських договорів на поставку продукції;
· одержання й організацію завезення реальних ресурсів;
· організацію складського господарства, що входить до складу органів постачання;
· забезпечення цехів, ділянок, робочих місць необхідними матеріальними ресурсами;
3. Контроль і координація роботи, до складу яких входять:
· контроль за виконанням договірних зобов'язань постачальників, виконання ними строків поставки продукції;
· контроль за витратою матеріальних ресурсів у виробництві;
· вхідний контроль за якістю й комплектністю вступників матеріальних ресурсів;
· контроль за виробничими запасами;
· висування претензій постачальникам і транспортним організаціям;
· аналіз дієвості постачальницької служби, розробка заходів щодо координації постачальницькою діяльністю й підвищення її ефективності.
Важливі етапи в організації матеріально-технічного постачання – специфікація ресурсів і висновок господарських договорів по поставках продукції.
Під специфікацією ресурсів розуміється розшифровка укрупненої номенклатури по конкретних видах, маркам, профілям, сортам, типам, розмірам і іншим ознакам. Від того, наскільки правильно складена специфікація матеріальних ресурсів, багато в чому залежить матеріальне забезпечення виробництва. Якщо в специфікації допущена неточність, то це може привести до того, що фактичні поставки не будуть відповідати дійсній потребі. Тим самим підприємство буде поставлено під погрозу невиконання виробничої програми й збуту своєї продукції. Поставляється продукція по договорах, які служать документом, що визначає права та обов'язки сторін.
На підприємстві постачання здійснюється за допомогою централізованої доставки. Централізована доставка дозволяє:
· підвищити ступінь використання транспорту й складських площ;
· оптимізувати товарні запаси, як у виробника, так і в споживача продукції;
· підвищити якість і рівень матеріально-технічного забезпечення виробництва;
· оптимізувати розміри партії поставок продукції.
Забезпечення матеріальними ресурсами виробничих цехів, ділянок і інших підрозділів підприємства припускає виконання наступних функцій:
· установлення кількісних і якісних завдань по постачанню;
· підготовка матеріальних ресурсів до виробничого споживання;
· відпустку й доставку матеріальних ресурсів зі складу служби постачання на місце її безпосереднього споживання або на склад цеху, ділянки;
· оперативне регулювання постачання;
· облік і контроль за використанням матеріальних ресурсів у підрозділах підприємства.
Постачання цехів матеріалами здійснюється в повній відповідності із установленими лімітами й конкретними особливостями виробництва. Останні враховуються при розробці графіків подач, на основі яких матеріали доставляються в цехи. Ліміт установлюється виходячи з виробничої програми цеху й специфікованих норм витрати.
Таблиця 3.1. Форма Лімітна карта
| Підприємство | Відділ постачання | Зі складу № | Цеху № (ділянці) | Замовлення № | Лімітна карта на | Номенклатурний №200__ м. | |
| Найменування матеріалу | Марка | Розмір | Одиниця виміру | Попередній ліміт | Остаточний ліміт | Планова ціна | |
| руб. | |||||||
Начальник цеху (ділянки)
Керівник групи
Бухгалтер
| Викликано | Відпущено зі складу | Віза ОТК | |||||
| Дата | Кількість | Підпис | Кількість | Розписка одержувача | Залік ліміту по заміні | Залишок | |
Усього відпущений Зав. складом
Цілеспрямована й ощадлива витрата матеріальних ресурсів у цехах перебуває під постійним контролем служби постачання й періодично перевіряється шляхом ревізії матеріального обліку. За результатами перевірки приймаються конкретні заходи щодо усунення розкритих недоліків.
Робота органів МТЗ прямо або побічно впливає на рівень основних техніко-економічних показників підприємства.
До числа показників МТЗ ставляться кількісні і якісні показники плану завезення матеріальних ресурсів (номенклатура, кількість і вартість матеріальних ресурсів); транспортно-заготівельні витрати (вартість перевезення матеріалів до станції примикання – витрати на доставку матеріалів до складу підприємства; націнки постачальницьких і збутових організацій; витрати на тару й т. п.); витрати на зберігання, видачу у виробництво й відвантаження споживачеві матеріальних ресурсів; адміністративно-господарські витрати (витрати на зміст апарата відділу МТЗ) і т.п.
Підставою для позитивної оцінки діяльності органів МТЗ служать: відсутність перебоїв у постачанні виробництва, наднормативних запасів і неліквідів, своєчасний висновок договорів, зниження постачальницьких витрат і т.д.
Своєчасне забезпечення виробництва матеріальними ресурсами залежить від величини й комплектності виробничих запасів на складах підприємства.
Виробничі запаси – це засобу виробництва, що надійшли на склади підприємства, але ще не залучені у виробничий процес. Створення таких запасів дозволяє забезпечувати відпустка матеріалів на робочі місця відповідно до вимог технологічного процесу. Слід зазначити, що на створення запасів відволікається значна кількість матеріальних ресурсів.
Зменшення запасів скорочує витрати по їхньому змісті, знижує витрати, прискорює оборотність оборотних коштів, що, в остаточному підсумку, підвищує прибуток і рентабельність виробництва. Тому дуже важливо оптимізувати величину запасів.
Керування виробничими запасами на підприємстві припускає виконання наступних функцій:
· розробку норм запасів по всій номенклатурі споживаних підприємством матеріалів;
· правильне розміщення запасів на складах підприємства;
· організацію діючого оперативного контролю за рівнем запасів і вживання необхідних заходів для підтримки нормального їхнього стану;
створення необхідної матеріальної бази для розміщення запасів і забезпечення кількісної і якісної їхньої схоронності.
Розглянемо склад і структуру витрат обігу (таб. 3.2).
Таблиця 3.2 Склад і структура витрат обігу ТОВ «Мелікс»
| Показники | 2007 | 2008 | Відхилення | Темп росту, % | |||
| Тис. грн. | Пит. вага | Тис. грн. | Пит. вага | Тис. грн. | Пит. вага | ||
| Змінний^-змінні-перемінні-мінливі-умовно-змінні витрати, усього | 70,8 | 40,1 | 135,1 | 41,1 | 64,3 | 1 | 191 |
| У тому числі:– транспортні видатки | 18,1 | 10,2 | 35,4 | 10,8 | 17,3 | 0,6 | 196 |
| -видатки по зберіганню й підготовці товарів до продажу | 15,8 | 8,9 | 31,3 | 9,5 | 15,5 | 0,6 | 198 |
| -видатки по оплаті праці | 29,1 | 16,5 | 46,6 | 14,2 | 17,5 | -2,3 | 160 |
| -відрахування від ФОТ | 7,8 | 4,4 | 21,8 | 6,6 | 14 | 2,2 | 279 |
| Постійний^-постійні-умовно-постійні витрати, усього: | 105,7 | 59,9 | 193,6 | 58,9 | 87,9 | 28 | 183 |
| У тому числі:– оренда | 34,1 | 19,3 | 68,9 | 21 | 34,8 | 1,7 | 202 |
| -видатки по втримуванню й поточному ремонту основних коштів | 31,4 | 17,7 | 44,7 | 13,6 | 13,3 | -4,1 | 142 |
| Видатки на рекламу | 40,2 | 22,8 | 80 | 24,3 | 39,8 | 1,5 | 199 |
| Усього | 176,7 | 100 | 328,7 | 100 | 152 | - | 186 |
З таблиці 3.2 видно, що протягом 2007–2008 р. у структурі витрат переважають умовно-постійні витрати, їхня величина в 2008 р. склала 193,6 тис. грн., що на 83% більше, ніж в 2007 р.
Змінний-змінні-перемінні-мінливі-умовно-змінні витрати також збільшуються, склавши в 2008 р. 135,1 тис. грн., що на 64,3 тис. грн. або на 91% більше, ніж в 2007 р.