Таблиця 16
Неформальні групи | Характеристика неформальних груп. | ||||
Склад | Чисельність | Зв’язки | Мотиви виникнення | Заходи з підвищення ефективності | |
Група любителів футболу | Директор, заступники, будівельники, гідрологи | 10 | Неформальні зв’язки | Для обговорення подій у футбольному світі. | Забезпечення квитками на футбольні матчі |
Група незадоволених керівництвом | Начальники відділів | 10 | Через небажання керівників прислухатись до їх ідей | Довести ефективність своїх ідей | |
Група любителів рибалки | Заступник директора з економіки, бухгалтера, інженери | 20 | Через спільний азарт до риболовлі. | Подарувати сучасні вудочки. | |
Група лижників | Геодезисти, гідрологи, розвідники | 10 | Через спільне захоплення лижним катанням. | Забезпечити квитками на лижні бази. | |
Група книголюбів | Заступник директора з виробничо-господарської діяльності, головний бухгалтер, | 2 | За спільними інтересами до книг. | Книжкові подарунки за старанне виконання роботи | |
Група любителів оперної музики | Головний гідролог, бухгалтер | 2 | За спільним захопленням оперною музикою | Забезпечення квитками в оперний театр | |
Група любителів комп’ютерних ігор | Бухгалтера, спеціалісти з питань праці та зарплати | 5 | За спільним фанатизмом від комп’ютерних ігор | Забезпечення новими цікавими іграми | |
Група любителів туризму* | Спеціалісти з ЗЕД, начальник відділу імпорту та головний інженер | 4 | Для задоволення потреб проведення відпочинку на природі. | Надання путівок для відпочинку | |
Група прагнучих брати участь в управлінні товариством* | Начальник відділу експорту, головний геодезист | 2 | За спільними бажаннями поділитися своїми ідеями | Залучення до управління |
*раціональна кількість
Розділ 7.
Розробка пропозицій з удосконалення керівництва
Таблиця 17
Характеристика і обґрунтування застосування підходів до ефективного керівництва у ВАТ „Геотехнічний інститут”
Підходи до ефективного керівництва | Загальна характеристика | Обґрунтування параметрів керівництва конкретними посадовими особами апарату управління | ||
Директор | Заступник директора економіки | Заступник директора виробничо-господарської діяльності | ||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
Форми влади: | ||||
- примусу | Базується на забезпеченні впливу на працівників через примус, їхній страх втратити роботу, захищеність, повагу. | + | Пильніше слідкувати за діяльністю підлеглих | + |
- винагороди | Базується на фор – муванні керівником необхідної поведінки підлеглих шляхом застосування системи матеріального та морального стимулювання | Слід більше звертати увагу на результати виконаних завдань | + | + |
- законна | Базується на традиціях, що склалися в організації у сфері взаємопідпоряд-кеування між керівником та підлеглими | + | Необхідно довести працівникам, що саме він керівник | + |
- еталонна | Базується на харизмі керівника, тобто силі його особистих якостей, рис, що здатні викликати іні – ціативу у підлеглих | Необхідно частіше показувати свої знання | Необхідно довести підлеглим свою пріоритет-ність | + |
- експертна | Базується на володінні керівником спеціальними знаннями , які можуть задовольнити потреби виконавців | Треба шукати більше необхідної інформації | + | + |
дисциплінарна | Базується на поведінці підлеглих , яка відобра-жає дтримання установ – лених стандартів, інструкцій, критерій, методик, розпоряджень, наказів. Важливу роль при цьому відіграє якість законодавчої, нормативної, | + | Треба як слід контролювати підлеглих | + |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
адміністративної, інструктивної та інших баз | ||||
- інформаційна | Базується на використанні широкого спектру інформації, якою володіє менеджер. Ефективність використання цієї форми влади залежить від якості, достовірності та повноти інформації | Треба налагодити комунікації в товаристві | + | + |
Стилі керівництва: | ||||
- на засадах системи Р. Лайкерта | Запропоновано 4 системи керівництва, які базуються на оцінці поведінки керівника: експлуататорсько – авторитарна, доброзичливо – авторитарна, кон – сультативно – демо – критична, на засадах участі працівників | Доброзичливо-авторитарна | На засадах участі працівників | Консультативно-демократична |
- через структуру та повагу до підлеглих | Передбачає звернення уваги не лише на роботу, але і на підлеглих, та формування такої поведінки керівника, яка враховує особливості внутрішньої організації та взаємодії груп підприємства | Треба приділяти більше уваги працівникам | + | + |
- на засадах управлінської гратки Р. Блейка і Дж. Моутон | Виділено 5 стилів керівництва від різноманітного поєднання керівником врахування інтересів вирибництва та людей: збіднене управління, влада підпорядкування, організаційне управління, управління на засадах міського клубу, групове управління | Влада підпорядкування | На засадах міського клубу | Організаційне управління |
- на засадах ситуаційної моделі Ф. Фідлера | Виділено 7 стилів керівництва, які керівнику доцільно застосовувати у конкретних ситуаціях, | Треба м’якше ставитись до видачі завдань | Треба заставити працівників звертати більше | Добрі взаємини між керівником та підлеглим |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
що формуються під впливом таких чинників: взаємо-відносин між керівником та підлеглими, струк – турованість завдання та посадові повноваження керівника | уваги на накази | |||
- „шлях-ціль” Т. Мітчела та Р. Хауса | Базується на спрямуванні керівником підлеглих на досягнення цілей через вплив на шляхи їх досягнення: роз’яснення підлеглому завдань, підтримка дій під леглих, наставництво. Виділено 4 стилі керівництва: стиль підтримки, іструменталь-ний, партисипативний, орієнтований на досягнення успіху | Слід чіткіше формулювати ідеї, та навчитись стимулювати працівників | + | + |
- на засадах прийняття рішень В. Врума та Ф. Йеттона | Концентрує увагу на виборі керівником конкретного стилю керівництва залежно від конкретної ситуації, яка характеризується параметрами якості рішень та факторів, що обмежують згоду підлеглих | + | + | + |
- узгоджене керівництво | Базується на узгодженні між керівником та підлеглих власних потреб: завдань, затрачених зусиль та мотивування | Треба звертати більше уваги на потреби підлеглих | + | + |
- транс – формаційне керівництво | Базується на створенні умов для творчого та самостійного виконання завдань підлеглими, фактично відмовляючись від здійснення прямого керівництва. Значну роль при цьому відіграє харизма керівника, персоналізація уваги, стимулювання інтелекту | Слід реально оцінити свої можливості | + | + |
- керівництво на засадах | Базується на припущенні, що | - | + | - |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
попарних вертикальних зв’язків Гріна | сприйняття керівником підлеглого впливає на поведінку керівника, відповідно зумовлюючи поведінку підлеглого. Відповідно до цього керівник може змінювати власний стиль керівництва відповідно до очікувань та потреб підлеглих |
Знак „+” показує, які фори влади і стилі керівництва використовує керівник.