1. Правове регулювання договірних відносин
Під закупівлями і постачаннями розуміють заходу, спрямовані на забезпечення проектів ресурсами – тобто, майном (товарами), виконанням робіт (послуг), передачею результатів інтелектуальної творчості в зв'язку з конкретним проектом.
Проведення економічної реформи привело до змін у державному регулюванні господарських відносин, у зв'язку з чим зазначені зміни торкнулися і правового регулювання.
Основною правовою формою організації і регулювання відносин при здійсненні закупівель між їхніми учасниками (суб'єктами) є договір. (угода сторін, спрямована на встановлення, чи зміну припинення цивільних прав і обов'язків.
Основні типи договорів:
ДОГОВІР ПОСТАЧАННЯ – це договір, по якому постачальник, що є підприємцем, зобов'язується в умовний термін передати у власність (чи в повне господарське чи володіння в оперативне керування) покупцю товар, призначений для підприємницької чи діяльності інших цілей, не зв'язаних з особистим (сімейним, домашнім споживанням) споживанням, а покупець зобов'язується приймати товар і платити за нього визначену ціну.
ДОГОВІР ПІДРЯДУ – регулює закупівлі, необхідним об'єктом яких є результат визначених дій.
Суть відносин, що виникають при подібних закупівлях, полягає в тім, що одна сторона за завданням іншого обличчя зобов'язується виконати для нього за плату визначену роботу (замовлення), результат якого переходить у власність замовника.
На основі такого роду зобов'язань здійснюються створення нового майна (будівництво підприємств, спорудження доріг); ремонт і поліпшення наявних речей (роботи з реконструкції і капітального ремонту будинків, споруджень, устаткування, ремонт і технічне обслуговування машин, устаткування); реалізація результатів творчої діяльності (виконання наукових досліджень, проектно-конструкторської документації, створення виробничих нововведень – зразка нового виробу).
Основними джерелами, що регулюють цей тип договорів є Основи цивільного законодавства колишнього СРСР і республік та Цивільний кодекс України.
Різновидами договору підряду бувають:
· договір підряду на капітальне будівництво
· договір підряду на виробництво проектних і пошукних робіт
· договір на виконання науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт.
Розрізняють наступні організаційні форми закупівель:
· прямі, коли правовий зв'язок існує між двома суб'єктами закупівель; між ними полягає відповідний договір.
· посередницькі, коли обличчя здійснююче проект, вступає в правові відносини з посередником, тобто обличчям, що сприяє забезпеченню проекту необхідними ресурсами.
· біржові, члени біржі здійснюють біржову торгівлю безпосередньо від свого імені і за свій рахунок, чи від імені клієнта і за свій рахунок, чи від свого імені за рахунок чи клієнта від імені клієнта за свій рахунок. Відвідувачами біржових торгів можуть бути юридичні і фізичні особи, що не є членами біржі і мають право на здійснення біржових угод.
Чи захист порушених прав, що заперечуються, і інтересів підприємства і підприємців при здійсненні закупівель здійснюється арбітражними судами й у деяких випадках загальними судами.
Суперечки, що виникають у зв'язку з зовнішньоторговельною діяльністю, дозволяються в Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України.
Державне регулювання процесу закупівель здійснюється через податки (податкове регулювання), обмеження монопольного положення окремих суб'єктів господарських відносин на товарному ринку (антимонопольне регулювання), митні збори (митне регулювання).
2. Структура задач матеріально-технічної підготовки проектів
Зміна умов господарювання привело до появи нової структури задач матеріально-технічного забезпечення проектів яка зводиться до:
· Підготовка специфікацій і технічних умов, що характеризують кількість і якість необхідного устаткування, машин і механізмів, конструкцій, матеріалів, робіт, послуг;
· Планування й організація процесу закупівель;
· Вивчення можливих джерел закупівлі ресурсів і переговори з можливими постачальниками;
· Попередній добір учасників торгів;
· Підготовка документів для торгів;
· Проведення торгів і ухвалення рішення про присудження контрактів заявникам, що виграли торги;
· Розміщення замовлення, включаючи переговори про постачання;
· Контроль за постачаннями (своєчасність, комплектність, кількість і якість) із уживанням необхідних заходів у випадку появи відхилень;
· Дозвіл конфліктів;
· Взаєморозрахунки;
· Найм на роботу необхідних фахівців (підрядчиків), включаючи консультантів;
· Планування постачань;
· Організація бухгалтерського обліку;
· Доставка, приймання і збереження товару;
· Облік і контроль доставки.
У практиці закордонних фірм розрізняють:
· закупівлю робіт
· закупівлю матеріалів
· закупівлю устаткування
· закупівлю послуг
· закупівлю консультантів проекту
Вітчизняна структура закупівель близька до закордонного, відрізняючи від її тільки останнім елементом, що не знайшов поки в нас широкого розподілу.
Розглянемо вимоги до деяких з перерахованих кроків у циклі закупівель і постачань, характерні для ринкової економіки.
Планування й організація:
* здійснюється на основі даних проектно-кошторисної документації;
* графіки розробляються на основі й в ув'язуванні з загальним планом проекту і враховують тривалість розробки проектно-кошторисної документації, циклу закупівель і доставки вантажів;
* план повинний охоплювати весь проект у цілому;
* вибір місця закупівель визначається на основі розрахунку вартості варіантів;
* у плані визначаються структури й обличчя, відповідальні за кожну позицію, що підлягає постачанню.
Вибір постачальників:
* здійснюється на основі вивчення т.зв. кваліфікаційних анкет, покликаних освітити управлінські, технічні, виробничі і фінансові можливості;
* список претендентів, розроблювальний на основі вивчення анкет, погодиться з замовником і керівником проекту;
* остаточний вибір постачальників здійснюється в результаті торгів.
Розміщення замовлень:
* разом із проектною організацією розробляються заходи щодо стандартизації (скороченню номенклатури) закупівель;
* загальні замовлення оформляються тільки на основі роботі зі скорочення номенклатури закупівель;
* оцінка заявок і проведення торгів передують висновку контрактів;
* висновок контрактів виробляється в результаті додаткових зустрічей і погоджень з переможцями торгів з питань вимог до перевезення і збереження вантажів, а також порядку платежів і преміювання.
Контроль за постачаннями:
* здійснюється на основі спеціальних графіків;
* організується по кожному з перерахованих вище видів постачань (устаткування, роботи, місцеві матеріали, послуги);
* ґрунтується на загальному плані проекту;
* усі зміни вносяться в загальний графік проекту;
* ґрунтується на стандартних формах звітності.
Усі перераховані роботи очолює служба керівника проекту, що працює в контакті з усіма підприємствами й організаціями, що забезпечують проект ресурсами. У великих проектах головний керівник проекту делегує відповідні повноваження спеціальному менеджеру по постачаннях (чи спеціальній службі). У будь-якому випадку керівник проекту є центральною фігурою в циклі матеріально-технічною підготовкою проекту.
3. Органи матеріально-технічного забезпечення проектів
Система матеріально-технічного забезпечення включає:
· постачання матеріальних ресурсів для державних нестатків;
· оптову торгівлю технічним обладнаний, будівельними матеріалами, конструкціями і деталями;
· торгівлю будівельними матеріалами, конструкціями і деталями через систему будівельних бірж, торгових домів і посередницьких підприємств.
Оптова торгівля являє собою форму забезпечення споживачів матеріальними ресурсами без квот (лімітів) і здійснюється безпосередньо чи виготовлювачами органами матеріально-технічного забезпечення на основі прямих замовлень, що представляються будівельними організаціями і підприємствами в ці органи.
Серед структур МТЗ досить чітко виділилися дві групи:
· перша – оптово-посередницькі фірми, створені на базі спеціалізованих керувань колишнього ДержЗабезпечення СРСР, що працювали переважно з виробниками і займалися операціями з визначеними групами продукції, діяли, головним чином, як посередники, без власної складської бази;
· друга – комерційно-посередницькі компанії і підлеглі їм підприємства оптової торгівлі (склади, бази, дрібнооптові магазини), що взаємодіяли зі споживачами. Саме через їхні складські потужності йшли основні товаропотоки.
4. Підрядні торги
ТОРГИ – це спосіб закупівлі товарів, розміщення замовлень і видачі підрядів, що припускає залучення до визначеного, заздалегідь установленому терміну пропозицій від декількох чи постачальників підрядчиків і висновок контракту з тим з них, пропозиція якого найбільше вигідно організаторам торгів (за цінами, а також іншим комерційним і технічним умовам). У будівництві підрядні торги проводяться для вибору на конкурсній основі організації, що виконує для замовника в межах погодженої вартості необхідні обсяги будівельних робіт, постачання, монтажу і пуску-налагодження устаткування а встановлений замовником термін і з необхідною якістю.
Метою організації торгів є підвищення ефективності виробництва, якості будівництва і надійності об'єктів, що споруджуються, на основі конкуренції між організаціями і підприємствами.
Підрядні торги сприяють добору підрядних організацій з гарантією її стійкого фінансового положення, виробничо-господарських взаємин між партнерами, відкладених постачальницьких зв'язків.