Вступ
Розділ 1. Характеристика професійних якостей особистост
1.1. Аналіз літератури з проблеми діагностики професійно важливих якостей особистості
1.2. Мотивація особистості в професійній діяльності
1.3. Лідерські якості особистості - як основний фактор ефективного керування
Висновки до розділу 1
Розділ 2. Методи психодіагностики професійно важливих якостей
2.1. Обґрунтування та опис методик дослідження
2.2. Результати дослідження мотиваційної направленості
Висновки до розділу 2
Розділ 3. Практичні рекомендації з розвитку професійних якостей
3.1. Психологічні особливості ділового спілкування
3.2. Рекомендації керівнику щодо тактиці розмови з підлеглими
Висновки до розділу 3
Висновок
Список використаної літератури
Додатки
ВСТУП
Актуальність дослідження. Ефективність бізнесу, виробництва значною мірою залежить від людських ресурсів - навичок, умінь, знань персоналу. Розуміючи це, сьогодні багато керівників підприємств у різних секторах ринку інвестують чималі засоби в людські ресурси: добір, оцінку, навчання, стимулювання праці і мотивації співробітників. Подібні задачі можна здійснювати, або маючи в організації висококваліфікованих фахівців з організаційного розвитку, по керуванню персоналом, психологів, консультантів, або звернувшись в агентство, що професійно займається рекрутінгом і консалтінгом [11,42].
Підбор персоналу - найбільш відповідальний етап у керуванні персоналом. Тому у своїй роботі я хочу приділити особливу увагу розгляду науково-методичних принципів професійного відбору, що дозволяють успішно вирішувати кадрові проблеми.
Задача психолога розглянути які якості індивіда, навички, уміння й інтелектуальних здібностей вимагаються в тій чи іншій професії. І відповідно допомогти зорієнтуватися у світі професій виходячи з їхніх індивідуальних якостей людини. Власне це і є задачами профорієнтації [7,251].
Теоретичною основою роботи послужили дослідження як вітчизняних авторів - А.В.Лібіна, А.А.Леонтьєва, Е.А.Климова, Е.С.Чугуновой і ін., так і закордонних - Х.Хекхаузена, Э.Берна, А.Маслоу, Д.Аткінсона, К.Замфір, К.Левіна та ін. [14;13;11;27;17;8].
У роботі широко освітлена теоретична частина мотиваційного процесу, розкрите поняття мотивації і його сутність. У цій роботі почата спроба побачити в різних гіпотезах інформацію, яку можна використовувати в повсякденному житті і професійній діяльності.
Достаток літератури з проблем мотивації супроводжується різноманіттям точок зору на їхню природу. Практична значимість роботи визначається можливістю використання отриманих у дослідженні даних у практичній діяльності керівників.
Об'єкт дослідження - професійні якості особистості.
Предмет дослідження - психодіагностика професійних якостей в управлінській діяльності.
Мета дослідження - на основі аналізу й узагальнення сучасних наукових знань про характеристику професійних якостей особистості розкрити психодіагностичні методи виявлення управлінських якостей.
Методи дослідження: аналіз літературних джерел по виявленню професійно важливих особистісних якостей; спостереження; бесіди; тестування ("Методика діагностики особистості на мотивацію до успіху" і "Методика діагностики особистості на мотивацію до уникання невдач" Т. Элерса, "Методика діагностики ступеня готовності до ризику" Шуберта) [32,98].
Завдання дослідження:
1. Проаналізувати літературу по проблемі діагностики професійних якостей особистості.
2. Провести аналіз і обробку результатів психодіагностики мотиваційної спрямованості.
3. Розглянути практичні рекомендації з розвитку професійних якостей.
РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЙНИХ ЯКОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ
1.1. Аналіз літератури з проблеми діагностики професійно
важливих якостей особистості
Придатність людини до конкретного виду трудової діяльності визначається методами професійної орієнтації і професійного відбору.
Профорієнтація - це система заходів, спрямованих на виявлення особистісних особливостей, інтересів і здібностей у кожної людини для надання йому допомоги в розумному виборі професій, найбільш відповідних його індивідуальним можливостям [27,311].
Проф. відбір - це система заходів, що дозволяє виявити людей, що по своїх індивідуальних особистісних якостях найбільш придатні до навчання і подальшій професійній діяльності по визначеній спеціальності [5,273].
Професійна придатність - це імовірнісна характеристика, що відбиває можливості людини по оволодінню якою-небудь професійною діяльністю. У профвідборі професійна придатність може оцінюватися по декількох критеріях: за медичними показниками - увага звертається на ряд протипоказань, що можуть визначити зниження надійності в роботі і сприяти розвитку захворювань, зв'язаних із професійною діяльністю. До них відносяться протипоказання у відношенні психічного здоров'я, у відношенні стану нервової системи, слуху, зору, серцево-судинної і дихальної систем і т.д. (наприклад, до водіїв пред'являються вимоги у відношенні нервово-психічного здоров'я, гостроти зору, кольоросприймання); добір за даними освітнього цензу, по конкурсних іспитах спрямований на виділення тих облич, знання яких забезпечують успішне чи оволодіння виконання даних професійних обов'язків; психологічний добір призначений для виявлення облич, що по своїх здібностях і індивідуальним психо-фізіологічних можливостях відповідають вимогам, пропонованим специфікою навчання і діяльності по конкретній спеціальності [11,205].
Загальновизнаної і найбільш використовуваної в профорієнтації класифікацією професій є психологічна класифікація, запропонована Е.А.Климовим. Суть її полягає в тім, що в залежності від особливостей основного предмета праці всі професії підрозділяються на п'ять головних типів: "людина-природа", "людина-техніка", "людина-людина", "людин-знакова система, людин-художній образ". Далі, відповідно до особливостей основних цілей професійної діяльності, професії і спеціальності підрозділяються на класи: гностичні (розпізнати, визначити), що перетворять (обробити, обслужити) і дослідницькі (винайти, придумати).
Знаючи місце професій у приведеній класифікації й основні вимоги до представників визначеного виду професійної діяльності, можна правильно і вчасно виявляти свої професійні інтереси і схильності [11,227].
Будь-які людські здібності мають під собою психофізіологічну основу. Особливе значення для проведення якісної проф. діагностики має виділення професійно важливих якостей особистості - ПВК.
Методи психологічної діагностики ПВК:
1. Експрес-діагностика: тести компактні, прості у виконанні; можливе виявлення груп ризику (наприклад, опитувальник Айзенка, Шмишека - Леонгарда, Голланда, тест Лірі, КІТ, Люшера) не можуть сказати про професійну непридатність.
2. Методи заглибленої діагностики: максимальна валідність і надійність, універсальність, многофакторність. Не можуть сказати про професійну непридатність (CPІ, MMPІ, Рівний, Гилфорд, Кеттел (інтелектуальний тест).
3. Глибинні методи діагностики. Виявлення мотивації людини, у тому числі і схованої. Проективні тести, методи експериментальної психосемантики. Ці методики вимагають високого рівня підготовки користувача [24,184].
У процесі відбору можна виділити кілька етапів.
Перший етап включає психологічне научення професії з метою виявлення вимог до людини. При цьому повинна бути розкрита внутрішня структура діяльності і даний не просто перелік психічних процесів, що необхідні для виконання даної діяльності, але і показана цілісна картина їхнього взаємозв'язку.
Інформація про професійну діяльність може бути отримана з різних джерел: вивчення інструкцій, документів, у яких регламентується діяльність; спостереження за діяльністю відповідних фахівців; бесіда з фахівцями про особливості професії, фотографування, кінозйомка, хронометраж професійної діяльності. Інформація про професію узагальнюється у професіограмі, у якій вказуються особливості даної професійної діяльності, основні дії, операції, їхня послідовність, необхідна спеціальна підготовка, що вимагаються знання й уміння, режим праці і відпочинку, санітарно-гігієнічні умови, характерні психофізіологічні стани (монотонність, стомлення, емоційна напруженість), обсяг і характер інформації, що переробляється, фізична й інтелектуальна вага праці, використовуване устаткування, алгоритми і психологічна структура виконуваних людиною дій [21,308].
Потім оцінюють ступінь значимості різних психічних властивостей і якостей особистості для ефективного виконання даної діяльності. Для цього відповідно до проведеного опису професійних дій визначаються властивості особистості, що забезпечують реалізацію кожної такої дії і визначають ступінь важливості різних психічних функцій для досягнення кінцевого ефекту трудового процесу; тривалість завантаження психічної функції протягом усього трудового процесу. Такий аналіз дозволяє одержати середню оцінку значимості кожної психічної функції в забезпеченні окремих робочих операцій і трудового процесу в цілому, необхідну для ранжирування функцій по ступені їхньої важливості для досліджуваної діяльності, і сформулювати вимоги до професійно важливих якостей, функціям особистості [24,186].
Інший підхід до оцінки особистісних якостей складається у визначенні одного чи декількох інтегральних показників, що характеризують здібності людини по виконанню найбільш відповідальних сторін професійної діяльності. Наприклад, для машиніста тепловоза - здатність людини зберігати в умовах тривалого, монотонного впливу високий рівень готовності до екстрених дій, зберігати пильність, а для водія - психофізіологічні якості, що найбільше сильно впливають на безпеку руху: уважність, швидкість орієнтування і передбачення [27,314].