11. Діюча система управління персоналом на ТОВ «Аеро-Експрес» складається з наступних підсистем: аналізу і планування персоналу, підбір та наймання персоналу, атестація персоналу, управління оплатою праці та мотивацією персоналу.
12. На ТОВ «Аеро-Експрес» система стратегічного планування людських ресурсів включає наступні етапи:
визначення загальних цілей і розробка стратегічного плану управління персоналом;
формування кадрової політики організації;
формування функціональних блоків кадрової роботи;
детальна розробка механізму реалізації стратегії в рамках функціональних блоків;
проектування організаційної структури системи управління персоналом;
формування інформаційної системи управління персоналом.
13. До засобів зовнішнього набору на ТОВ «Аеро-Експрес» відносяться:
публікація оголошень в газетах і професійних журналах,
звертання до агентств з працевлаштування і до фірм, що поставляють керівні кадри,
організація спеціальних заходів з набору персоналу;
використання внутрішніх ресурсів організацій.
14. В залежності від мети та часу проведення атестація на ТОВ «Аеро-Експрес» може бути: підсумкова, поточна, спеціальна.
15. Якісна оцінка системи оплати праці передбачає оцінку виконання нею функціонального призначення. На ТОВ «Аеро-Експрес» проводять її на основі розроблених оціночних таблиць, що містять критерії ефективності системи оплати праці з позицій працівника і роботодавця (підприємства).
16. Розподіл суми ФМЗ між працівниками відбувається на підставі аналізу їхнього особистого вкладу в його створення. З наведених даних про розмір ФМЗ в 2007 та 2008 роках зрозумілим є висновок про необхідність винайдення працівниками дирекції шляхів покращення затверджених дирекцією ТОВ «Аеро-Експрес» планових показників діяльності з метою одержання більшого розміру ФМЗ.
Рекомендації
Під час проведення аналізу персоналу ТОВ «Аеро-Експрес»були виявлені певні негативні тенденції, які доцільно усунути за рахунок наступних заходів:
1. Запропонована модель взаємозв'язку показників якості обслуговування з показниками мотивації персоналу, яка дозволяє виявити всі можливі зв’язки показників якості обслуговування з показниками мотивації персоналу. Це дає можливість впливу саме на ті показники мотивації персоналу, які найбільшою мірою забезпечують підвищення якості обслуговування споживачів. Запропонована модель може бути застосована на ТОВ «Аеро-Експрес». Розроблена модель взаємозв’язку між якістю обслуговування та задоволенням потреб споживачів підтверджує первинну роль задоволення потреб споживачів та показує, як якість обслуговування впливає на споживача.
2. Реструктуризація персоналу передбачає переосмислення роботи кадрової служби ТОВ «Аеро-Експрес» (створення служби управління персоналом); аналіз кадрової політики; діагностику кадрового потенціалу підприємства; створення або реформування системи навчання та розвитку персоналу; визначення ефективності кадрової реструктуризації.
3. Для подальшої мінімізації ризиків пропонується: участь управлінського персоналу в капіталі ТОВ «Аеро-Експрес», диференціація в зарплаті, формування корпоративної культури, можливість відвідування семінарів, тренінгів, отримання повного соціального пакету, формування ефективного стилю роботи управлінського персоналу, своєчасне запобігання конфліктним ситуаціям.
4. Спільними позитивними ознаками систем управління персоналом в різних країнах світу зараз є:
Горизонтальне управління і турбота про всі ресурси, акцент на формуванні команди
Децентралізована кадрова функція реалізується на лінійному рівні управління.
Спеціалісти з персоналу надають підтримку лінійному менеджменту.
Планування людських ресурсів повністю інтегровано в корпоративне планування
Ціль - суміщення наявних людських ресурсів, кваліфікації і потенціалів із стратегією і цілями компанії.
6. Цільна корпоративна культура і балансування поточних потреб інтегрованої організації з зовнішнім середовищем.
5. Узагальнюючи досвід зарубіжних підприємств можна сформувати головну ціль системи управління персоналом на ТОВ «Аеро-Експрес»: забезпечення кадрами, їх ефективне використання, професійний і соціальний розвиток.
6. Ознайомившись з теоретичними аспектами та розглянувши на прикладі провідних країн світу сучасну практику внутрішньофірмового управління персоналом, можна сформулювати основні напрямки перебудови українських кадрових служб, зокрема:
забезпечення комплексного вирішення завдань якісного формування та ефективного використання кадрового потенціалу;
широке впровадження активних методів пошуку та цілеспрямованої підготовки необхідних для підприємства працівників;
активізація діяльності кадрових служб із стабілізації трудових колективів;
забезпечення соціальних гарантій працівників у сфері зайнятості;
перехід від адміністративно-командних методів управління кадрами до демократичних форм оцінки, підбору і розстановки кадрів;
зміцнення кадрових служб кваліфікованими спеціалістами, підвищення їхнього авторитету, у зв’язку з чим стає актуальним створення системи підготовки спеціалістів для кадрових служб;
оновлення науково-методичного забезпечення кадрової роботи, а також її матеріально-технічної та інформаційної бази.
Перелік літератури
1. Закон України «Про зайнятість населення» Відомості Верховної Ради (ВВР), 2009, № 33, ст.170.2. Безсмертна В. В. Стратегічне управління кадровим потенціалом підприємства // Экономика и управление. – 2007. – №3. – С. 48-53.
3. Бессмертная В. В. Современные подходы к стратегическому управлению персоналом предприятия // Економіка. Менеджмент. Підприємництво. Зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Вип. 15. – Луганськ: СНУ ім. В.Даля, 2006. – С. 209-213.
4. Воронин А. Эффективность производства и распределение экономии общественного труда между субъектами рынка // Экономика Украины. - 2009. - №3. - С. 27 - 37.
5. Воронкова В. Г., Беліченко А. Г., Попов О. М. Управління людськими ресурсами. – К.: ВД «Професіонал», 2006. – 576 с.
7. Жуковський М.О. Трудові ресурси як складова конкурентоспроможності виробництва // Актуальні проблеми економіки. – 2007. - №2. – С.54-59.
9. Замора О.І. Основні тенденції формування і використання трудових ресурсів // Актуальні проблеми економіки. - 2009. - №4. - С. 85-91.
10. Качан Є.П. Управління трудовими ресурсами / Є.П. Качан: навч. посібник. - К.: Видавничий дім «Юридична книга», 2005. - 358с.
11. Кнут Н. Г. Управління трудовим персоналом підприємства // Економіка і держава. – 2007. - №10. – С.33-34.
12. Колот А. М. Оплата праці на підприємстві: організація та удосконалення. – К.: Кондор, 2007. – 326 с.
13. Колот А. М. Проблеми становлення та розвитку соціально-трудових відносин в Україні //Україна: аспекти праці. – 2008.– № 3.– С. 23-27.
14. Колот А. М. Соціально-трудові відносини: теорія і практика регулювання: Монографія. – К.: КНЕУ, 2006. – 230 с.
16. Криворотько І. О. Аналіз кадрових ризиків та шляхи їх зниження на промислових підприємствах // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – Запоріжжя, 2007. – № 1. – С.165–168.
17. Криворотько І.О. Еволюція кадрового менеджменту / І.О. Криворотько // Економіка і управління. – Сімферополь, 2006. – № 2–3. – С.66–71.
18. Криворотько І.О. Методичні підходи до оцінки трудового потенціалу підприємства // Економіка і управління. – Сімферополь, 2006. – № 4. – С. 50–54.
19. Криклій А.С. Теоретично-методологічні основи дослідження трудового потенціалу // Економіка і держава. – 2005. - №8. – С.61-67.
20. Крушельницька О.В. Управління трудовими ресурсами: Навч. посібник. - К.: Кондор, 2007. - 224 с.
21. Кушнір Л. Практики управління людськими ресурсами на українських підприємствах. // Синергія. 2004. - № 1. – С .4 – 11.
22. Михайлова Л. І. Управління персоналом. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 248 с.
23. Мурашко М. І. Менеджмент персоналу: Навчально-практичний посібник. – К.: Знання, 2006. - 135 с.
24. Оксененко С. П. Системний підхід щодо організації управління персоналом промислового підприємства. // Матеріали П Міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень 2003”. – 20-27 жовтня 2003 року. – Дніпропетровськ – Київ – Кривий Ріг – Т. 21. – Економіка – С. 48–50.
25. Оксененко С.П. Організація кадрового забезпечення підприємства, що розширює товарний асортимент. // Коммунальное хозяйство городов. Зб. наук. праць №54. – Харьковская государственная академия городского хозяйства. – 2004. – С. 237 – 243.
26. Осовська Г. В., Крушельницька О. В. Управління трудовими ресурсами: Навч. посібник. – К.: Кондор, 2005. – 224 с.
27. Петрова Л. І. Трудовий потенціал України і його реалізація в умовах перебудови національної економіки. – Львів: ЛДУ, 2006. – 224 с.
28. Петюх В. М. Управління персоналом. Навчально-методичний посібник. – К.: КНЕУ, 2007. - 124 с.
29. Подольчак Назар. R- теорія мотивації і розвиток системи менеджменту організації. // “Персонал” 2004. - № 10. - С.74 – 80.
31. Рыбаков М. Как повысить качество вашего персонала? // Менеджмент и менеджер. 2005. - № 7-8., - С.65 – 69.
32. Смачило В. Формування механізму перерозподілу трудових ресурсів із застосуванням систем стимулювання праці // Україна: аспекти праці. – 2007. - №3. – С.32-39.