прогнозування та визначення поточної і перспективної потреби в кадрах і джерел її задоволення, уточнення потреб у підготовці спеціалістів
за прямими зв'язками з навчальними закладами; розробка і реалізація заходів формування трудового колективу;
планування та регулювання професійного й кваліфікаційного розвитку персоналу, процесів його звільнення та переміщення;
організаційно-методичне забезпечення професійного, економічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів, планування цієї роботи з врахуванням потреб виробництва, направлення працівників у різні навчальні заклади та передові підприємства, на стажування; навчання керівників нижчого рівня вмінню працювати з підлеглими;
вивчення професійних, ділових, особистих якостей працівників на основі атестації, соціологічних дослідів; розробка рекомендацій щодо їх раціонального використання відповідно до здібностей і потреб організації;
організація роботи з професійної орієнтації молоді, адаптація молодих спеціалістів, вивчення причин плинності кадрів, динаміки змін у трудовому колективі, розробка заходів стабілізації та удосконалення соціальної і демографічної структури персоналу;
ефективне використання всіх форм матеріального й морального стимулювання працівників відповідно до їх трудової діяльності й соціальної активності.
Нові служби управління персоналом створюються, як правило, на базі традиційних служб: відділу кадрів, відділу організації праці та заробітної плати, відділу охорони праці і техніки безпеки.
Завданням нових служб є реалізація кадрової політики і координації дій з питань управління персоналом в організації. До функцій даного відділу входить: розробка систем стимулювання трудової діяльності, управління професійним розвитком персоналу, запобігання конфліктів, вивчення ринку праці.
В малих і середніх підприємствах сфери послуг функції управління персоналом виконують переважно лінійні керівники, а у великих — формуються самостійні структурні підрозділи по реалізації функцій управління персоналом.
Служби управління персоналом набувають нових функцій під впливом взаємодії таких факторів, як ринкові відносини, приватна власність, швидка зміна законодавства та зміна ціннісних орієнтацій людей. У спеціальній літературі виділяють такі функції:
формування оптимального управлінського апарату, визначення перспективної і поточної потреби в менеджерах;
контролінг персоналу, завданням якого є вивчення впливу існуючого розміщення працівників на робочих місцях за результатами роботи підприємства; аналіз соціальної та економічної ефективності тих чи інших метолів управління персоналом; координація планування персоналу з плануванням в інших сферах діяльності підприємства; створення інформаційної бази з питань персоналу;
кадровий маркетинг, завдання якого - вивчення внутрішнього і зовнішнього ринків праці та його сегментів; аналіз очікувань працівників з питань переміщення по службі; розповсюдження в межах організації інформації з питань потреб у кадрах, можливостей підвищення чи зміни своєї спеціальності; пошук і залучення на роботу потрібних спеціалістів. Великі підприємства проводять маркетинг персоналу самостійно, а малі та середні користуються послугами посередницьких фірм з підбору кадрів або лізингових компаній;
проведення моніторингу — це постійне спеціальне спостереження за якісним станом кадрів, їх динамікою, балансом персоналу, рівнем стимулювання, задоволення роботою, процесами навчання, переміщення на службі, станом трудової дисципліни та травматизмом;
кадровий консалтінг розробка рекомендацій ефективної кадрової роботи, наприклад, визначають потребу в різних категоріях персоналу, шляхи підвищення його кваліфікації, конкретні вигоди від різних форм; виявляють вплив кваліфікації на ефективність роботи підприємства; виявляють професійно важливі якості, якими повинні володіти працівники для здійснення певних управлінських функцій;
організація соціального партнерства, тобто узгодження дій адміністрації, трудового колективу і профспілок, спрямованих на соціальну стабільність.
Кількість працівників відділу управління персоналом залежить від цілого ряду факторів: розміру підприємства сфери послуг; виду його діяльності; специфіки завдань; традицій; фінансового стану; стадії розвитку. В малих підприємствах сфери послуг кадровими питаннями займається керівник, в середніх і малих — спеціальні підрозділи.
Функціональні обов’язки працівників у сфері управління персоналом показано на рисунку 1.2.1 [36, с. 102].
Таким чином, з проведеного дослідження характеристики учасників та функціонального розподілу обов’язків працівників у сфері управління персоналом можна зробити висновок, що суть роботи управління персоналом полягає у визначенні, що конкретно, ким, як і за допомогою чого будуть вирішуватись питання кадрової політики. Вирішення цих завдань ґрунтуються на основних методах управління.
категорія зайнятих | Звітні роки | Відхилення питомої ваги у % 2008 р. від | ||||||
2006 | 2007 | 2008 | 2006 р. | 2007 р. | ||||
кількість осіб | питома вага, % | кількість осіб | питома вага, % | кількість осіб | питома вага, % | |||
Управлінський персонал | 29 | 8,01 | 29 | 9,67 | 28 | 10,00 | 8,01 | 0,33 |
У тому числі: | ||||||||
керівники | 2 | 0,55 | 2 | 0,67 | 2 | 0,71 | 0,16 | 0,05 |
спеціалісти | 16 | 4,42 | 17 | 5,67 | 18 | 6,43 | 2,01 | 0,76 |
технічні працівники | 11 | 3,04 | 10 | 3,33 | 8 | 2,86 | -0,18 | -0,48 |
Виробничий персонал | 333 | 91,99 | 271 | 90,33 | 252 | 90,00 | -1,99 | -0,33 |
Разом | 362 | 100,00 | 300 | 100,00 | 280 | 100,00 | х | х |
Виробничий персонал на одного управлінського, осіб | 11,48 | х | 9,34 | х | 9,00 | х | х | х |
Частка управлінського персоналу, % | 8,01 | х | 9,67 | х | 10,00 | х | х | х |
З проведеного аналізу загальної структури персоналу ТОВ «Аеро-Експрес» можна зробити висновки, що протягом 2006-2007 рр. спостерігається стабільна кількість управлінського персоналу. Протилежна тенденція спостерігається за виробничим персоналом, а саме скорочення на з 333 до 252 чоловік.