6. За умовами оцінювання. За цією ознакою виділяють реальну, розрахункову та умовну ефективність. Реальна ефективність - це фактичний рівень витрат та результатів за даними бухгалтерського обліку та звітності. Розрахункова - базується на проектних або планових показниках, отриманих розрахунковим шляхом. Умовна ефективність
використовується для оцінювання роботи структурних підрозділів підприємства.
7. За ступенем збільшення ефекту. Ця ознака дає змогу виокремити первісну та мультиплікаційну ефективність. Необхідність такого поділу видів ефективності викликана тим, що в результаті здійснення тих чи інших заходів може спостерігатися як одноразовий ефект, так і мультиплікаційний.
Мова про мультиплікаційний ефект може йти тоді, коли початковий ефект повторюється й примножується на різних рівнях даного підприємства, а також поширюється на інші підприємства та організації.
8. За метою визначення. За цією ознакою розрізняють абсолютну та порівняльну ефективність. Абсолютна ефективність характеризує загальну або питому (в розрахунку на одиницю витрат чи ресурсів) її величину, яку отримує підприємство в результаті своєї діяльності за певний проміжок часу. Порівняльна ефективність визначається шляхом порівняння можливих варіантів господарювання і вибору кращого з них. її рівень відбиває економічні, екологічні, соціальні та інші переваги певного варіанта реалізації господарських рішень (напрямку діяльності) порівняно з іншими варіантами.
9. За типом процесу. Ця ознака дає змогу диференціювати підходи до оцінювання ефективності, ураховуючи специфіку окремих процесів, які відбуваються на підприємстві. З погляду цієї ознаки можна окремо розглядати ефективність виробничих процесів (з точки зору як організаційної, так і технічної), ефективність управління, ефективність інвестиційної, інноваційної, маркетингової, фінансової діяльності та ін.
Визначення ефективності є комплексною проблемою, тому для її вирішення слід застосовувати комплексний, системний підхід, ретельно досліджуючи всі підрозділи, служби підприємства та ті процеси, які в них відбуваються. Тільки на основі системного аналізу можна отримати справді адекватну оцінку стану справ на підприємстві та розробити ефективні заходи щодо його поліпшення.
Порівняємо діючий (розділ 2)та рекомендований маршрути, результат зведено в табл. 3.3.1.
Таблиця 3.3.1
Порівняння діючого та рекомендованого маршрутів
| №з/п | Показник | Діючий маршрут | Рекомендований маршрут |
| 1 | Загальна довжина дороги, км | 2502 | 2405 |
| 2 | Чистий загальний час, год. | 33,10 | 30,07 |
| 3 | Потрібність в паливі, л. | 500,4 | 481 |
| 4 | Потрібність в паливі, у.о. | 1000,8 | 962 |
| 5 | Різниця, у т.ч.кілометражзагальний часлітражгрошовий еквівалент | 97 3,03 19,4 38,8 | |
Тобто рекомендований маршрут дозволить знизити відстань перевезення на 97 км (з 2502 до 2405 км відповідно по діючому та рекомендованому маршрутам), при цьому загальний час, витрачений на перевезення зменшиться на 3,03 год. (з 33,10 до 30,07год.). Витрати на паливо, що складають одну із значніших видатків у транспортній діяльності зменшаться на 38,8 у.о. за 1 перевезення.
Розрахуємо економічний ефект від впровадження системи моніторингу «Tracker».
Вихідні дані подані в табл. 3.3.2.
Таблиця3.3.2
Вихідні дані для розрахунку економічного ефекту від впровадження системи моніторингу «Tracker»
| №з\п | Показник | Значення показника |
| 1 | Кількість автомобілів в автопарку | 5 |
| 2 | Пробіг за місяць одного автомобіля, км., в т.ч.за межами України | 80005000 |
| 3 | Кількість днів в місяць за межами України | 15 |
| 4 | Заробітна плата водія, грн./км. в т.ч.за межами Українив Україні | 0,700,50 |
| 5 | Витрата палива, літрів на 100 км. | 20 |
| 6 | Вартість палива, грн./л. в т.ч. за межами Українив Україні | 13,306,00 |
| 7 | Чистий заробіток перевізника, грн./км, в т.ч.за межами Українив Україні | 2,001,80 |
| 8 | Курс долара, грн. | 7,25 |
| 9 | Процент крадіжок, % | 5 |
| 10 | Всього за місяць, км., в т.ч.за межами України | 400250 |
| 11 | Всього за місяць, л., в т.ч.за межами України | 8050 |
Розрахуємо суму витрат на утримання транспортного засобу (табл. 3.3.3).
Таблиця 3.3.3
Розрахунок суми витрат на утримання транспортного засобу
| №з\п | Показник | Витрати на утримання транспортного засобу в місяць | ||
| В Україні | В Європі | Підсумок | ||
| 1 | Заробітна плата водія, грн. | 1500 | 3500 | 25000 |
| 2 | Паливо, грн. | 3600 | 13300 | 84500 |
| Разом | 5100 | 16800 | 109500 | |
| 3 | Крадіжки, грн. | 255 | 840 | 5475 |
| 4 | Витрати на утримання «Tracker» в місяць, % | - | - | 2 |
| 5 | Абонентська плата, грн. | 180 | 0,00 | 900 |
| 6 | Роумінг, грн. | 0,00 | 163 | 815 |
| Разом | 180 | 163 | 1715 | |
Проведемо розрахунок економічного ефекту впровадження системи «Tracker». Розрахунки наведено без врахування упущеного прибутку, наростаючим підсумком (табл. 3.3.4).
Наведені розрахунки свідчать, що впровадження на ТОВ «ТОРПАЛ» системи моніторингу «Tracker» окупиться на п'ятий місяць після початку функціонування. В кінці року економічний ефект від впровадження складе 27031,25 грн.
Загальний економічний ефект від впровадження на ТОВ «ТОРПАЛ» оптимального, на думку автора, маршруту та системі моніторингу «Tracker».
Результати зведено у табл. 3.3.5.
Таблиця 3.3.5
Розрахунок економічного ефекту від впровадження запропонованих заходів
| Запропоновані заходи | Сума економічного ефекту |
| 1. Оптимальний маршрут, за 1 перевезення, грн | 310,4 |
| 2. Система моніторингу «Tracker», за рік, грн. | 27031,25 |
| Разом | 27341,65 |
За результатами розрахунків можна зробити висновок про те, що розмір економії від впровадження на ТОВ «ТОРПАЛ» запропонованих заходів склав 27341,65 грн.
4. ХАРАКТЕРИСТИКА ТА АНАЛІЗ ОХОРОНИ ПРАЦІ Й ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ НА ТОВ «ТОРПАЛ»
Аналіз санітарно-гігієнічних умов праці в транспортному відділі ТОВ «ТОРПАЛ».
Транспортний відділ ТОВ «ТОРПАЛ» знаходиться в адміністративному корпусі на четвертому поверсі чотирьохповерхового цегельного будинку.
Перегородки в будівлі цегельні, перекриття – залізобетонні плити, крівля зі сталі.
Загальна площа, яку займає фінансовий відділ, становить 42 м2, висота приміщення – 3,5 м.
У відділі працює 5 робітників.
Площа приміщення, яка приходиться на одного працюючого, становить:
42 м2/5 роб. = 8,4 м2
Об’єм приміщення, який приходиться на одного працюючого, становить:
(42 м2*3,5 м)/5 роб. = 29,4 м3
За нормами СНіП II-90-81 мінімальна площа виробничого приміщення, яка приходиться на одного працюючого, становить 4,5 м2, об’єм приміщення на одного працюючого - 15 м3, висота помешкання від підлоги конструкції до перекриття – 2,7 м. Фактичні показники відповідають вищеназваним нормам.
Стіни в приміщенні транспортноговідділу оштукатурені та покриті масляною фарбою світло-бежевого кольору. Стеля побілена, підлога з паркету на дерев’яній основі.
В приміщенні розташовано 5 письмових столів, 5 комп’ютерів, 10 стільців, 1 сейф для зберігання документів, 2 шафи та 3 полиці, де зберігаюся документи. Стільці робочого місця розміщені так, щоб робітники не заважали один одному; щоб природне і штучне світло максимально освітлювали робочий стіл.
Важливе значення для ефективної роботи мають естетичні фактори, які сприяють формуванню позитивних емоцій у працюючих (архітектурно-конструкторсько-художнє оформлення інтер’єру, озеленіння, застосування функціональної музики). Відмітимо, що стан промислової естетики у відділі характеризується, як задовільний: стіни пофарбовані в приємні тони, зручно оформлений інтер’єр, на підвіконнях розташовані квіти, кожен день в приміщенні здійснюється вологе прибирання.
При використанні приміщення для здійснення професійної діяльності необхідно повністю враховувати вимоги діючого санітарного законодавства: параметри метеорологічних умов праці, нормативи природного та штучного освітлення, шуму, електромагнітних випромінювань.
Норми метеорологічних умов праці регламентуються Держстандартом 12.1.005-98 «Система стандартів безпеки праці. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони». За цими нормами:
температура повітря в помешканні в теплий період року має складати 23-25˚С, в зимовий період – 22-24˚С;
вологість повітря не повинна перевищувати 60%;
швидкість прямування повітря має складати 0,1 – 0,2 м/с.
Згідно вимірів температура повітря в теплий період року складає 24-25˚С, в зимовий період – 19-20˚С; вологість повітря - 58%, швидкість прямування повітря – 0,18 м/с.
Опалення у транспортному відділі централізоване парове. У зв’язку з тим, що в зимовий період року температура повітря у відділі не відповідає встановленим нормам, в приміщенні розташовано 2 електричних обігрівача.