Налагодження міжособових комунікацій в менеджменті (стр. 4 из 7)

Основні показники використання виробничих ресурсів.

Показники	2005 рік	2006 рік	2007 рік	В середньому за 3 роки
	Тис. грн	Тис. грн	Тис. грн	Тис. грн
1. середньорічна наявність основних засобів (фондів)	2803,75	4332,8	4309,9	3815,4
2. середньорічна вартість оборотних фондів	1107,4	1242,25	1421,05	1256,9
3. виручка (товарна продукція)- в рослинництві- в тваринництві	26362007,7279,7	2741,62223,2167,4	2630,92387,1237,1	2669,52206228,2
4. прибуток (+,-)- в рослинництві- в тваринництві	140,5469-148,3	-90,4241,1-171,7	106,3593,1-487	52,13434,4-269
рівень рентобельності, всього у %- в рослинництві- в тваринництві	105,6130,465,3	96,8112,149,3	4,2133,0667,2	68,8794,8560,6
Норма рентабельності, %	3,5	-1,6	1,85	1,25

Господарство СТОВ «Бучанське» прибуткове завдяки галузі рослинництва. Галузь тваринництва в господарстві – збиткова. Високі ціни на корма, електроенергію, техніку і низькі ціни на реалізовану сільськогосподарську продукцію (молоко, м′ясо) – є основними факторами збитковості господарства.

Основним джерелом надходження коштів на підприємстві є реалізація овочів, картоплі. Господарство працює з фірмою «КРАФТ Фудз Україна» по вирощуванні чіпсової картоплі. Реалізація картоплі є основним джерелом надходження коштів.

Кожного року СТОВ «Бучанське» у банку «АВАЛЬ» бере кредити на суму 400 - 500 тис. грн. Також фірма «КРАФТ Фудз Україна» надає товарний кредит у сумі 600 тис. грн. Завдяки цим коштам, виручкою господарство закуповує всі необхідні матеріали та сировину, техніку, обладнання для ведення прибуткового господарства.

Господарство працює на основі статуту, який затверджений Києво – Святошинською Райдержадміністрацією Київської області. (Додаток №1).

Прибуток = виручка – повна собівартість продукції (1.1)

Рівень рентабельності = прибуток ÷ повна собівартість продукції * 100% (1.2)

Норма рентабельності = прибуток ÷ ∑ середньорічних основних і оборотних фондів * 100% (1.3)

Показником економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, який свідчить про те, що господарство одержує прибуток від своєї діяльності є рентабельність. Рівень рентабельності, який визначається в цілому по господарству, називається сукупним рівнем рентабельності. Отже, прибутковість даного підприємства дозволяє стверджувати, що воно є рентабельним, що в свою чергу характеризує використання витрат виробництва за аналізований період.

2.2 Аналіз системи менеджменту на підприємстві

Найважливішими елементами організаційного механізму системи менеджменту на підприємстві є: мета, принципи, функції, методи, кадри, техніка і технологія, інформація, організаційна структура управління та ін.

Якщо в цій системі якийсь елемент виявиться малоефективним, то вплив недосконалості цього елемента буде відчувати вся система управління і, відповідно, вона буде менш результативною. Тому дуже важливо періодично звіряти міру відповідності один одному елементів системи менеджменту і в разі потреби вносити корективи. Економічний механізм управління ґрунтується на системі економічних законів, принципів, методів управління і таких важелів виробництва, як ціна, прибуток, фонди стимулювання, розвиток відносин власності, маркетингу та ін. До організаційного механізму належать:

-функції управління;

-організаційні структури управління;

-кадри управління;

-управлінські рішення;

-техніка і технологія управління;

-наукова організація управлінської праці; правові основи управління; В управлінні підприємництвом головну роль відіграє економічний механізм, який значно впливає на формування і функціонування складових організаційного механізму. У практичній діяльності вони невіддільні один від одного і реалізуються у формі загального управління підприємством, управління виробництвом, управління персоналом.

При побудові структури системи управління необхідно дотримуватися певних принципів, бо структура є основою системи управління . Вона встановлює ті певні зв'язки між підрозділами , без яких не може функціонувати управління. Один з принципів побудови структури - це визначення ліній влади.

Організаційна структура управління – склад та підпорядкованість органів управління. Базою для побудови організаційної структури управління є організаційна структура виробництва та функцій управління. Організаційну структуру господарства СТОВ «Бучанське» можна розглянути на рис. 2.1.

Рисунок 2.1. Організаційна структура управління СТОВ «Бучанське».

Структура системи управління набуває ієрархічної форми. В кожній посадові інструкції визначено функції, обов'язки, права і відповідальність працівника, що займає певну посаду.

Безпосередньо комерційному директорові підпорядковуються: головний бухгалтер, зам. головного бухгалтера, економіст, начальник відділу маркетингу, інженер з охорони праці та техніки безпеки, інспектор по кадрам, начальник відділу виробничо - технічного забезпечення та групи по ремонту обладнання.

В свою чергу головному бухгалтеру та його заміснику підпорядковуються один бухгалтер, економісту підпорядковуються начальники всіх структурних підрозділів у межах його прав, що передбачені посадовою інструкцією. За погодженням з комерційним директором вимагати від структурних підрозділів оперативні та зведені дані з питань перелічених в посадовій інструкції.

Інженеру підпорядковуються транспорті бригади, автопарк у межах його прав, що передбачені посадовою інструкцією, існуючі в організації структурні підрозділи. Він має право зупиняти роботу дільниць, машин, механізмів у разі порушення, які становлять загрозу життю або здоров'ю працюючих.

Начальнику відділу виробничо-технічного забезпечення підпорядковуються інженери, прибиральниця, та група по ремонту обладнання.

Взагалі відповідальність - це обов'язок виконувати поставлені задачі і відповідати за їх задовільне вирішення . Чіткий розподіл відповідальності є важливим принципом організації. Будь-яка діяльність працівника в організації характеризується функціями (що він може робити), обов'язками (що повинен робити) і відповідністю (за що повинен відповідати). Функції і обов'язки можуть співпадати, але відповідальність і обов'язки іноді в практиці управління не відповідаючи одне одному. Це буває тоді, коли роботу виконує один, а відповідає за неї інший. Такий стан речей не можна приймати за норму. Відповідальність повинна чітко відповідати обов'язкам працівника, саме з цією метою розробляються посадові інструкції.

Так комерційний директор несе персональну відповідальність за:

1) виконання покладених на Товариство завдань і здійснення функцій;

2) стан та діяльність підприємства;

3) формування та виконання фінансових планів;

4) раціональне розміщення кадрів;

5) зберігання, облік та раціональне використання товарно-матеріальних цінностей;

6) за додержання порядку ведення і достовірності бухобліку та статистичної звітності, за правилами застосування чинного законодавства в господарській діяльності;

9) дотримання трудової, виконавчої дисципліни, трудового законодавства;

10) забезпечення безпечних умов праці, дотримання ЗУ "Про охорону праці", вимог правил протипожежної безпеки та нормативних актів по виробничій санітарії;

11) ступінь відповідальності інших працівників встановленим посадовим інструкціям, які затверджуються Генеральним директором.

В той же час як обов'язки комерційного директора не передбачені посадовою інструкцією, очевидно вони визначаються умовами контракту.

Проаналізуємо права, обов'язки і відповідальність кожної посадової особи. Розподіл обов'язків означає визначення масштабу повноважень і міри відповідальності по кожній посаді .

Обов'язки та відповідальність головного бухгалтера, замісника , бухгалтера та економіста майже однакові, їх посадові інструкції різняться тільки за визначенням функцій та прав визначених посадових осіб.

Обов'язки:

- знати накази, вказівки, розпорядження та інші керівні документи по встановленню системи Internet, основи організації праці, економіки та ін.;

- знати постанови, накази, методично-нормативні акти та інструкції по веденню бухобліку, обліку грошових коштів, матеріальних цінностей та ін.;

- знати і виконувати вимоги інструкцій з охорони праці в обсязі роботи, що виконується. Знати свої права і обов'язки в основах законодавства про охорону праці;

- додерження обов'язків з охорони праці передбачених правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства;

- негайно повідомляти про небезпеку своєму керівництву або іншій посадовій особі за положенням.

Відповідальність:

за якість і вчасність виконання покладених на дану особу посадовою інструкцією обов'язків;

несе персональну відповідальність за порушення правил безпеки.