Аналіз системи показників, в розрахунку яких важливу роль відіграють управлінські рішення (стр. 5 из 8)
Предметом діяльності ВАТ Південний ГЗК» є: виконання робіт по відкритому видобутку і збагаченню магнетитових кварцитів, виробництву агломерату, іншої продукції виробничо-технічного призначення, їх збут; виготовлення і збут товарів народного споживання, надання послуг населенню; ведення підсобного господарства по виробництву і переробці та реалізації сільськогосподарської продукції; організація підприємств громадського харчування та інше.
ВАТ «Південний ГЗК» є юридичною особою з дня його державної реєстрації. Комбінат здійснює свою діяльність у відповідності з діючим законодавством України, має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в банках, печатку зі своєю назвою.
Статутний капітал комбінату становить 7881 тис. грн. і розподілений на 31524400 шт. акцій номінальною вартістю 0,25 грн. кожна. Всі акції комбінату повністю реалізовані у 1997 році.
Південний гірничо-збагачувальний комбінат розробляє Скелевоїсько-Магнетитове родовище, яке має сланцево-амфібопітну породу (Ко), нижню аркозофінитову (К1), середню залізорудну (К2) та верхню (К3). Періоди розв’язування діляться на 1945-1950 р.р., 1951-1955 р.р., 1960-1964 р.р., 1964-1968 р.р., 1971-1978 рр. І на теперішній час. Постійно проводяться дослідження горизонтів з метою їх можливого використання. Родовище має потужність 1100-1200 м зі збільшенням на північ до 2000 м.
Балансові запаси корисних копалин можуть бути основою для функціонування комбінату до 63 років із проектною потужністю 38 млн. т на рік. Запаси складаються із окислених залізистих кварцитів та не окислених магнетитових кварцитів. Корисний компонент складає Fe O (19,87-26,32%) та Fe2 O3 (7,92-16,85%), вмісті чорнозему – 46-55%.
До складу комбінату входять структурні підрозділи: кар’єр, де дробильні та збагачувальні фабрики, агломераційна фабрика та допоміжні цехи.
Випуск концентрату має динамічно зростаючі тенденції протягом 10-річного періоду. Випуск агломерату почав мати змінно-коливальний характер починаючи з 2001 року.
Товарна продукція змінюється як під впливом внутрішніх чинників (випуску продукції, продуктивності тощо), так і внаслідок зміни кон’юнктури ринку.
Витрати на випуск товарної продукції постійно зростають.
2.2 Методи прийняття управлінських рішень, які використовуються в процесі управління ВАТ «Південний ГЗК»
Технологія прийняття рішень передбачає певну послідовність управлінських операцій і процедур. Це діагностика проблеми; визначення можливих способів її розв'язання; оцінювання варіантів; вибір найвигіднішого варіанта.
1. Методи вивчення проблеми (діагностування).Передбачає застосування методів, що дають змогу достовірно і повно описати проблему і виявити чинники, що призвели до неї. Важливе місце належить методам накопичення, оброблення та аналізу інформації, факторного аналізу, порівняння, аналогії тощо. Вибір методів залежить від характеру та змісту проблеми, термінів і коштів, виділених для її вивчення. Зокрема, значного поширення набули дві групи методів: методи економічного аналізу та прогнозування,їх застосовують з метою об'єктивного оцінювання поточного стану фірми і передбачення «що буде далі, якщо нічого не змінювати». Ці методи опираються на статистичний матеріал минулих періодів у певній сфері діяльності.
Згідно цього методу був проведений факторний аналіз прибутку (внутрішній та зовнішній ринок), аналіз фінансової стійкості підприємства.
Факторний аналіз прибутку (внутрішній та зовнішній ринок)
Проведемо аналіз прибутку від реалізації та рентабельності реалізації. Для цього скористаємося даними з табл. 2.2
Таблиця 2.2
| Роки | Прибуток (тис. грн.) від | Собівартість продукції (тис. грн.) на | Рентабельність реалізації (%) на | |||
| експорту | внутрішнього ринку | експорт | внутрішній ринок | експорт | внутрішній ринок | |
| 2007 | 603889 | 125690,22 | -1731863 | 975869,00 | -34.87 | 12,88 |
| 2008 | 2283369 | 160356,54 | -1903276 | 1176333,46 | -119.97 | 13,63 |
Рис 2.2 Аналіз прибутку та рентабельності реалізації продукції на ВАТ «ПГЗК» за період 2007-2008 рр.
Дані для факторного аналізу прибутку в період 2007-2008 рр.
| Роки | VNP, тис. т | Ціна, грн. | Собівартість, грн. |
| Концентрат на внутрішні ринки | |||
| 2007 | 13357,09 | 82,47 | 73,06 |
| 2008 | 12849,08 | 104,03 | 91,55 |
| Концентрат на експорт | |||
| 2007 | 367,51 | 107,72 | 95,36 |
| 2008 | 976,52 | 126,63 | 112,07 |
Прибуток розраховується за наступною формулою:
ПР = VNP * ( Ц – С )
де VNP – обсяг реалізації продукції;
Ц – ціна продукції;
С – собівартість.
За допомогою факторного аналізу розглянемо динаміку прибутку.
Прибуток від реалізації концентрату на внутрішні ринки:
ПР2007 = VNP2007 * ( Ц2007 – С2007 )
ПР2007 = 125690,22 тис. грн.
ПРумов1 = VNP2008 * ( Ц2007 – С2007 )
ПРумов1 = 120909,84 тис. грн.
ПРумов2 = VNP2008 * ( Ц2008 – С2007 )
ПРумов2 = 397936,01 тис. грн.
ПР2008 = VNP2008 * ( Ц2008 – С2008)
ПР2008 = 160356,52 тис. грн.
Прибуток від реалізації концентрату на експорт:
ПР2007 = VNP2007 * ( Ц2007 – С2007 )
ПР2007 = 4542,42 тис. грн.
ПРумов1 = VNP2008 * ( Ц2007 – С2007)
ПРумов1 = 12069,79 тис. грн.
ПРумов2 = VNP2008 * ( Ц2008 – С2008 )
ПРумов2 = 30535,78 тис. грн.
ПР2007 = VNP2008 * ( Ц2008 – С2008)
ПР2007 = 14218,13 тис. грн.
Факторний аналіз показав вплив і розмір цього впливу на прибуток. Таким чином, на прибуток від реалізації концентрату на внутрішній ринок впливає найбільше різке збільшення ціни до 104,03 грн. на одиницю продукції. Зменшення обсягу реалізації та збільшення собівартості впливає негативно на цей показник.
Прибуток від реалізації концентрату на експорт залежить в основному від збільшення ціни на 18,91 грн. на одиницю продукції . Збільшення обсягу реалізації більше ніж у два рази позитивно вплинуло на показник прибутку. А зростання собівартості не є позитивним наслідком.
Протягом періоду 2007-2008 рр. спостерігається зростання прибутку від реалізації концентрату на внутрішні ринки та на експорт. Величина прибутку від експорту зросла в 3,13 разів, а від реалізації товарів на внутрішній ринок – в 1,28 разів. Збитків в отриманні прибутку не спостерігається.
Вплив собівартості продукції є незначним, оскільки разом зі зростанням собівартості зростає і ціна концентрату. В обох випадках реалізації продукції спостерігається зростання ціни: на експорт – в 3,4 рази, на внутрішній ринок – в 1,2 рази.
Таким чином, факторний аналіз показав, що найбільш впливовим фактором на зміну прибутку є показник ціни.
Аналіз фінансової стійкості
Проведемо аналіз фінансової стійкості, використовуючи наступні коефіцієнти:
1) показник робочого капіталу
2) коефіцієнт маневрування робочого капіталу
3) коефіцієнт банкрутства Спрінгейта
Розрахуємо ці коефіцієнти в динаміці за чотири роки. Результати розрахунків наведено в табл. 2.3
Таблиця 2.3
Розрахунок коефіцієнтів фінансової стійкості в динаміці
за 2005-2008 рр.
| Коефіцієнти фінансової стійкості | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 |
| Показник робочого капіталу | -56478 | -60821 | -154911 | 536996 |
| Коефіцієнт маневрування робочого капіталу | -2,04 | -2,32 | -0,82 | -1,35 |
| Коефіцієнт банкрутства Спрінгейта | 0,94 | 0,37 | 0,33 | 0,46 |
Проілюструємо зміни цих коефіцієнтів більш наглядно за допомогою графіків.
Виходячи з отриманих даних ми можемо зробити такі висновки:
Показник робочого капіталу протягом трьох років має негативні значення. Тільки в 2006 р. ситуація є позитивною і показник дорівнює 536996 тис. грн.
Коефіцієнт маневрування робочого капіталу характеризує питому вагу запасів в загальній сумі робочого капіталу. Його значення є від’ємними та знаходяться в межах -2,32 і -0,82, які спостерігалися в 2006 і 2007 рр. відповідно.
Коефіцієнт банкрутства Спрінгейта має досить високе значення 0,94 в 2005р. Протягом останніх трьох років він поступово зростає. Це означає, що в 2005 році підприємство не було наближене до банкрутства в такому степені, як в подальші три роки.
Коефіцієнт фінансового левериджу показує ризик вкладення капіталу в це підприємство. Розрахунки показують, що в 2007р. був найвищим ризик вкладення капіталу і мав значення 86,73%. В поточному році цей коефіцієнт знизився на 5,69% в порівнянні з попереднім роком. Дані попередніх двох років свідчать про невисокий ризик вкладення капіталу в це підприємство.
2. Методи економічного аналізу. Ґрунтуються на вивченні аналітичних залежностей, що визначають співвідношення між умовами і результатами вирішення задачі, поданих у вигляді формул, графіків, діаграм (наприклад, залежність між ціною на товар та попитом на нього; залежність рівня продуктивності праці від кваліфікації персоналу або рівня оплати праці тощо). Кожен керівник має набір таких залежностей, які він вивів на основі власних спостережень чи отримав у процесі навчання. Знання сталих аналітичних залежностей дає змогу менеджеру швидко прийняти правильне рішення.