Смекни!
smekni.com

Роль самоменеджменту в кар єрі та в особистому житті (стр. 1 из 6)

Курсова робота

на тему

«Роль самоменеджменту в кар’єрі та в особистому житті »

Зміст

Вступ. 3

1.Поняття самоменеджменту. 3

2.Планування та основні принципи в самоменеджменті3

3.Основні методики самоменеджменту. 3

4. Функції самоменеджменту та їх реалізація. 3

5. Особисті установки керівника. 3

Висновки. 3

Список використаної літератури. 3

Вступ

Актуальність теми «Роль самоменеджменту в кар’єрі та в особистому житті» полягає у тому, що багато керівників в процесі управління та вирішення низки різноманітних, взаємопов’язаних завдань недостатньо виявляють організованість, відповідальність, не вміють раціонально використовувати робочий час тощо. Самоменеджмент також важливий і в особистому житті, адже раціональне використання власного часу дає можливість досягти своїх життєвих цілей.

Бути організованим - означає бути підготовленим. Це означає почувати себе зібраним, володіти ситуацією, бути готовим використовувати всі наявні можливості і впоратися з будь-якими несподіванками на живому шляху. Ми живемо в складному світі, що швидко розвивається, та який повний безмежних можливостей .

Самоменеджмент насамперед це самоорганізація, уміння керувати собою (на роботі та в дома), керувати процесом управління в самому широкому сенсі цього слова – у часі, у просторі, спілкуванні, діловому та особистому житті. Керівник повинен так побудувати свою працю, щоб ефективність була максимальною.

Самоменеджмент – це дуже важка робота, тому необхідно бути готовим до самовдосконалення.

Треба вчитися планувати свій робочий та особистий час. Планування покликано забезпечити ефективне використання самого дорогого ресурсу – часу, а саме:

- наявний час використати для плідної й успішної діяльності (максимальний критерій);

- досягти поставлених цілей з можливо меншими витратами часу (мінімальний критерій).

Хто не навчиться керувати собою, той не зможе керувати іншими – говорить народна мудрість.

Як можна добре розуміти інших, якщо не розумієш самого себе? Тому, насамперед, людина повинна пізнати саму себе.

Мистецтво керувати собою, своїм часом, своєю життєдіяльністю, керувати плином свого життя, розвиватися й удосконалюватися – неповний перелік задач, які розглядає самоменеджмент.

1. Поняття самоменеджменту

Дуже часто не складність проблем, а нестача часу на розв'я­зання їх є головною причиною незадоволеності результатами діяльності ділової людини. За таких обставин у пригоді може стати самоменеджмент.

Самоменеджмент — це послідовне та цілеспрямоване використання випробуваних методів роботи в повсякденній практиці для того, щоб оптимально й ефективно використовувати свій час.

Основна ціль самоменеджменту – максимально використовувати власні можливості, свідомо керувати перебігом свого життя і переборювати зовнішні обставини як на роботі, так і в особистому житті. Самоменеджмент допомагає виконувати роботу з меншими витратами, краще організувати працю (отже, одержати кращі результати), зменшити завантаженість роботою.

В першу чергу, необхідно вміти перетворити неструктуровану ситуацію, для якої типова невпорядкованість дій, обумовлена зовнішніми обставинами, у ситуацію спрямованих і здійсненних завдань. Навіть тоді, коли на вас із усіх боків звалюються різні завдання, можна завдяки послідовному плануванню часу й використанню методів наукової організації праці краще здійснювати свою діяльність, щодня виділяючи резерв часу ( у тому числі й для дозвілля) для дійсно керівних функцій.

Багато менеджерів занадто орієнтовані на процес діяльності, а не на його результати. При такому підході вони віддають перевагу:

- правильно робити справи замість того, щоб робити правильні справи;

- вирішувати проблеми замість того, щоб створити творчі альтернативи;

- зберегти кошти замість того, щоб оптимізувати використання коштів;

- виконати обов'язок замість того, щоб домагатися результатів;

- зменшувати витрати замість того, щоб підвищувати прибуток.

Л. Зайверт повністю обґрунтовано нагадує про те, що поліпшувати своє життя необхідно із самого себе. «Зміни себе – і ти зміниш світ навколо себе». Замість того, щоб змінювати обставини, які ми й так не можемо змінити, потрібно змінити своє відношення до них.
Л.Зайверт дає практичні рекомендації для тих, хто прагне поліпшити своє безпосереднє виконання функцій керівника, менше засиджуючись на роботі, ефективніше виконуючи покладені завдання з меншими витратами часу, попереджаючи стреси, підвищуючи кваліфікацію. Він пропонує контролювати те, чого всім нам часто не вистачає – час – шляхом складання планів роботи, де кожному виду діяльності потрібно приділяти місце, визначивши частку вільного часу, за допомогою якого можна навчитися контролювати себе й контролювати виконання щоденних завдань.

Щоденний розв'язок різного роду завдань і проблем можна представити у вигляді різних функцій, які перебувають у певній взаємозалежності між собою і, як правило, здійснюються в певній послідовності. Процес самоменеджменту в аспекті послідовності виконання конкретних функцій охоплює шість фаз:

· постановка мети – аналіз і формування особистих цілей;

· планування – розробка планів і альтернативних варіантів своєї діяльності;

· прийняття розв'язків по конкретних справах;

· організація й реалізація – складання розпорядку дня й організація особистого трудового процесу й особистого життя з метою реалізації поставлених завдань;

· контроль – самоконтроль і контроль разом ( якщо буде потреба – корегування цілей);

· інформація й комунікація – фаза, властива деякою мірою всім функціям, тому що й комунікація, і обмін інформацією необхідні на всіх фазах самоменеджменту.

Окремі функції не обов'язково слідують одна за одною, а можуть переплітатися.

Визначення мети

Планування

Прийняття рішень

Організація й реалізація

Контроль
Інформація й комунікації

Рис. Функціональна модель самоменеджменту

Оволодіння мистецтвом самоменеджменту дає такі переваги: виконання роботи з меншими затратами; краща організація праці; менше поспіху і стресів; більше задоволення від роботи; активна мотивація праці; підвищення кваліфікації; зниження завантаже­ності роботою; зменшення помилок при виконанні своїх функцій; досягнення професійної і життєвої мети найкоротшим шляхом.

Необхідно навчитися: раціонально використовувати свій час; мислити цілеспрямованими категоріями і працювати відпо­відно до поставленої мети; за допомогою планування набувати впевненості в собі та звільнятися від стресів; щодня домагати­ся успіхів і знаходити вільний час (не менше години).

До характерних рис керівника, який добре управляє своїм робочим та особистим часом, належать такі: здорове тіло, відсутність шкідливих звичок, енергійність і життєстійкість, спокійний і врівноважений підхід до життя та роботи, спроможність переборювати стреси, ефективне використання часу та ін. Слід пам'ятати, що всі ас­пекти управління взаємозалежні.

Більшість видів діяльності у сфері менеджменту вимагають високого індивідуального розвитку. В міру того як зростає ступінь змін, виникає потреба розвивати свій творчий потен­ціал. За таких умов менеджерам необхідно підтримувати свій рівень, незважаючи ні на що. Праця менеджера, що постійно змінюється і висуває нові вимоги до нього, передбачає високу здатність до саморозвитку.

Саморозвиток необхідний і для тих, хто збирається переходи­ти на більш престижну роботу або перебуває між двома важливими етапами своєї кар'єри, тобто щоразу, коли менеджеру необхідні найбільша сприйнятливість, енергійність або винахідливість.

До саморозвитку спонукають такі бажання, як досягнення службової кар'єри; більш ефективне виконання поточної робо­ти; більше задоволення від роботи, життя та ін.

Аспекти розвитку особистості

Результат удосконалення
Мислення Відчуття Підготовка до дій
Здоров'я Послідовність ідей. Здатність врахову­вати деталі й ситуа­цію в цілому. Пер­сональні стандарти. Цінності. Мораль. Філософські, релі­гійні та інші пере­конання Усвідомлення й визнання почут­тів. Внутрішня збалансованість. Внутрішній спокій Калорійність їжі, дієта, фізична підготовка, здо­рові звички та спосіб життя
Навички Розумові й концеп­туальні здібності, професійні знання, пам'ять, логічне мислення, здатність до творчості, інтуї­ція Здатність до спіл­кування з людь­ми. Артистичні здібності Професійні здіб­ності
Здатність до дій (мотивація й рішучість) Здатність робити ви­бір та йти на ком­проміс, здатність відмовлятися від запропонованого рішення Здатність усві­домлювати й трансформувати перешкоди — розпач, нещастя, страждання — й керувати ними Здатність вийти зі стану депресії, взяти ініціативу в свої руки, знову взятися за розв'язання проблеми
Особистість Усвідомлення й розуміння себе Примирення знедоліками. Здатність радіти наявним перевагам Самомотивація, знання меж своїх можливостей. Мета життя

Таблиця . Якісні результати самовдосконалення