Небанківські фінансово-кредитні установи (стр. 2 из 7)
Розробка економічно обґрунтованої класифікації ризиків для страхових компаній має важливе значення, оскільки є необхідною передумовою вибору оптимального методу аналізу, оцінки та управління для кожного ризику чи групи ризиків, дає змогу оцінити ефективність організації управління ризиком зокрема, та бізнесом загалом.
Метою цієї статті є систематизація фінансових ризиків, які супроводжують діяльність страхових компаній.
В економічній літературі запропоновано багато класифікацій фінансових ризиків за різноманітними ознаками. Водночас, науковці не враховують галузевої специфіки, яка безумовно впливає на склад фінансових ризиків підприємств та організацій.
Класифікувати фінансові ризики можна на три групи:
- валютні,
- процентні,
- кредитні, інвестиційні.
Здійснений автором поділ фінансових ризиків є досить суперечливим, оскільки окремо виділено процентний та інвестиційний ризики, в той час як процентний ризик є складовою інвестиційного. Подібною є класифікація фінансових ризиків, запропонована В.В. Вітлінським, який виділяє валютний, кредитний та інвестиційний ризики.
Класифікуючи, фінансові ризики Л.Н. Тепман, розкладає їх на два види:
- ризики, пов'язані з купівельною спроможністю грошей (інфляційні, дефляційні, валютні, ризики ліквідності),
- ризики, пов'язані із вкладеннями капіталу – інвестиційні ризики (ризик упущеної вигоди, процентні, кредитні).
Л.О. Коваленко та Л.М. Ремньової навели та охарактеризували найбільш поширені види фінансових ризиків, які включають ризик зменшення фінансової стійкості, ризик неплатоспроможності, інфляційний, процентний, інвестиційний, депозитний, кредитний, валютний, ризик упущеної вигоди. Всі ці класифікації фінансових ризиків не стосуються певних ознак, до того ж вони не враховують специфіку діяльності страхових компаній і, відповідно, притаманні їй ризики.
Класифікація І.А. Бланка виконана за такими ознаками:
- за видами, за об'єктом, за сукупністю досліджуваних інструментів,
- за комплексністю дослідження,
- за джерелами виникнення,
- за фінансовими наслідками,
- за характером прояву в часі,
- за рівнем фінансових втрат,
- за можливістю передбачення,
- за можливістю страхування,
- за рівнем ймовірності реалізації, тісно переплітається з класифікаціями, наведеними у, однак автор пропонує дещо ширшу систематизацію саме фінансових ризиків підприємства,
- за різними ознаками, водночас не акцентуючи на галузевому аспекті.
Результати дослідження. Враховуючи специфіку діяльності страхових організацій, їх позитивні грані та виявлені недоліки у розглянутих класифікаціях, ми доповнили систему фінансових ризиків страховиків (табл. 2.1.).
Основою організації управління фінансовими ризиками страхових компаній є їх ідентифікація та аналіз, які доцільно проводити в розрізі видів діяльності. Власне через це, ми здійснили дворівневу структуризацію фінансових ризиків страхової компанії за цією ознакою (рис. 2.1).
Таблиця 2.1.
Класифікація фінансових ризиків страхової компанії
| Класифікаційна ознака | Групи (види) ризиків |
| Залежно від причини виникнення | Систематичні (ринкові) ризики, несистематичні (специфічні) ризики |
| За чинниками, що зумовлюють виникнення | Природні ризики, політичні ризики, економічні ризики, соціальні ризики, техногенні ризики |
| За ступенем охоплення | Ризики страхової діяльності загалом, ризики певних груп страхових компаній, ризики окремих страхових компаній |
| За можливими наслідками | Статичні ризики, динамічні ризики |
| За характером можливого фінансового результату | Чисті ризики, спекулятивні ризики |
| За часом виникнення | Ретроспективні ризики, поточні ризики, перспективні ризики |
| За тривалістю дії | Постійні ризики, довгострокові ризики, короткочасні ризики |
| Залежно від масштабів ризикових подій | Глобальні ризики, локальні ризики |
| За територією | Міжнародні ризики, національні ризики, регіональні ризики, місцеві ризики |
| За сферою виникнення | Внутрішні (суб'єктивні) ризики, зовнішні (об'єктивні) ризики |
| За організаційно-правовою формою страховика | Ризики господарських товариств, ризики державних організацій, ризики товариств взаємного страхування |
| За сферою діяльності страховика | Ризики пов'язані зі страхуванням життя, ризики загального страхування |
| За значущістю впливу на діяльність страхової компанії | Критичні ризики, середні (допустимі) ризики, незначні ризики |
| За величиною затрат, пов'язаних з управлінням ризиками | Ризики, управління якими вимагає великих затрат Ризики, управління якими вимагає середніх затрат Ризики, управління якими потребує незначних затрат Ризики, управління якими не потребує жодних затрат |
| За механізмами регулювання | Ризики, за якими доцільно формувати внутрішні резерви, ризики, які доцільно передавати на перестрахування, ризики, які доцільно диверсифікувати, ризики, які доцільно хеджувати, ризики, які доцільно регулювати іншими методами |
| За можливістю перестрахування | Ризики, що підлягають перестрахуванню, ризики, що не підлягають перестрахуванню |
| За видами | Процентний, депозитний, кредитний, ризики фінансової ненадійності (ризик зниження фінансової стійкості, неплатоспроможності, збитковості, ризик банкрутства) та інші |
Рис. 2.1. Структуризація фінансових ризиків страхових компаній за видами діяльності
Прояв фінансових ризиків операційної діяльності страховиків тісно пов'язаний із процесами прийняття страхових ризиків від клієнтів. Ризики перестрахування проявляються у таких аспектах: як загроза того, що окремі страхові договори не були перестраховані, в тому, що страхова компанія заплатила надто великі обсяги премій перестраховику, а страховий випадок за відповідним договором не наступив, в тому, що перестраховик у силу своєї фінансової ненадійності не зможе виплатити очікуване від нього страхове відшкодування при настанні страхового випадку.
Інвестиційні ризики характеризують можливість виникнення фінансових втрат у процесі здійснення інвестиційної діяльності страхової компанії, яка полягає у розміщенні власних, позичених коштів страховика та тимчасово вільних коштів страхових резервів. Специфіка виникнення ризиків фінансування страхових компаній пов'язана, насамперед, з тим, що формування капіталу страхових компаній відбувається із врахуванням ряду обмежень: законодавчих вимог щодо мінімального розміру статутного капіталу та формування достатніх обсягів страхових резервів.
Важливо у ході регулювання фінансових ризиків страхових компаній врахувати їх поділ за сферою виникнення на внутрішні та зовнішні. Основні зовнішні ризики охоплюють інфляційний, податковий, процентний, депозитний, фондовий, кредитний ризики. Інфляційний ризик – це вид ризику, який характеризується можливістю знецінення реальної вартості капіталу (в формі фінансових активів страхових компаній), а також очікуваних доходів від здійснення фінансових операцій в умовах інфляції.
Податковий ризик проявляється у введенні нових видів податків і зборів, можливості збільшення рівня ставок діючих податків і зборів, зміні термінів і умов здійснення окремих податкових платежів, відміні діючих податкових пільг у страховій сфері. До процентних ризиків страхових компаній в основному належать ризики, пов'язані із отриманням процентних доходів унаслідок зростання середньоринкових процентних ставок, в той час як вкладення страховика на певний час здійснено під нижчу доходність, ризики неотримання процентних доходів за цінними паперами та депозитами.
Депозитний ризик відображає ймовірність неповернення чи несвоєчасного повернення коштів страховиків, розміщених на депозитних рахунках і пов'язаний з неправильною оцінкою та невдалим вибором комерційного банку для здійснення депозитних операцій чи із погіршенням фінансової ситуації в банківському секторі. Фондовий ризик частково переплітається із процентним ризиком і полягає у неотриманні процентних доходів, чи їх отриманні несвоєчасно та не у повному обсязі. Крім цього, він пов'язаний з можливістю зниження ринкових цін на фінансові активи, якими володіють страхові компанії, можливістю банкрутства емітента цінних паперів чи його неплатоспроможністю.
Кредитний ризик страхових компаній пов'язаний як із можливістю невиконання ними своїх фінансових зобов'язань перед кредиторами, так і неотриманням коштів, інвестованих у фінансові інструменти, які мають кредитну основу, зокрема, в облігації. Серед внутрішніх ризиків доцільно виділити ризики, пов'язані з платоспроможністю, ризики, пов'язані з фінансовою стійкістю, ризики, пов'язані з прибутковістю, ризики, пов'язані з діловою активністю та ризик банкрутства.