Кредитні спілки надають послуги лише своїм членам. Таким чином, на відміну від суб’єктів підприємницької діяльності в кредитній спілці члени одночасно виступають в якості власників та клієнтів. Очевидно, що членам-власникам немає сенсу “заробляти” прибуток на собі ж як членах-клієнтах, а єдиним завданням спілки є забезпечення найдешевших послуг членам за рахунок акумульованих ними ж фінансових ресурсів.
В кредитній спілці немає засновників та статутного фонду з точки зору традиційного трактування цих понять щодо суб’єктів підприємницької діяльності. Будь-який член, незалежно від моменту його вступу в спілку, має ті самі управлінські і майнові права, що і перші 50 засновників. Кредитна спілка є відкритою організацією, в якій гарантується вільний вступ і вихід із членів спілки.
Кожний член спілки, незалежно від розміру його вкладів, має право 1 голосу в питаннях управління кредитною спілкою. Отже, кредитна спілка як добровільне об’єднання громадян не може контролюватися обмеженою кількістю людей, що є запорукою захисту інтересів всіх без виключення членів та побудови роботи спілки на засадах довір’я та взаємодопомоги.
Управління кредитною спілкою здійснюється відповідно до принципів демократичного самоуправління. Найвищим органом управління спілкою є Загальні збори членів, які скликаються принаймні 1 раз на рік. Збори обирають з числа членів три статутних органи, що діють в період між Зборами, а саме: Правління (оперативне управління поточною діяльністю, формування портфелю послуг та процентної політики), Кредитний комітет (реалізація кредитної політики щодо надання та супроводження позичок членам спілки) та Наглядовий комітет (нагляд за діяльністю органів управління спілкою). Всі ці органи працюють на громадських засадах. У випадку необхідності за рішенням Правління спілки може створюватися платна Виконавча дирекція.
Кредитна спілка не займається жодною іншою господарською діяльністю крім надання кредитних і ощадних послуг своїм членам. Ця ознака зумовлена тим, що діяльність кредитної спілки як організації, яка не має на меті отримання прибутку, спрямована власне на надання конкретних послуг, що і визначає її вузьку спеціалізацію щодо можливих напрямів використання акумульованих за рахунок заощаджень членів фінансових ресурсів.
Кредитна спілка створюється і діє в першу чергу для забезпечення можливості членам отримати кредит на сприйнятих для них умовах. Відсотки, отримані спілкою за кредитами, складають її дохід, який надалі направляється на формування фондів та нарахування відсотків на вклади членів.
Кредитна спілка за своєю природою є не лише ефективним механізмом взаємокредитування своїх членів, але й громадською організацією. Тому спілка за рішенням Загальних зборів чи органів управління може надавати організаційну та фінансову підтримку для реалізації різноманітних громадських ініціатив та гуманітарних програм в інтересах своїх членів, а також здійснювати благодійницьку діяльність та соціальні проекти для дітей, інвалідів та інших найменш соціально захищених категорій населення.
Перші кредитні спілки в незалежній Україні з’явилися у 1992 р. Нова хвиля динамічного поширення кредитних спілок у сільській місцевості у 2000−2002 рр. підтвердила, що поява та розвиток кредитної кооперації – це результат не суб’єктивних факторів, а закономірне явище реакції населення на економічні реформи у суспільстві. А сам процес відродження кредитної кооперації в Україні у формі кредитних спілок став набувати реальних рис із лютого 1994 р. У червні 1994 р. кредитні спілки із 17 областей України заснували Національну асоціацію кредитних спілок України (НАКСУ), яка в листопаді 1994 р. була прийнята повноправним членом Всесвітньої ради кредитних спілок (WOCCU).
Кредитна спілка – це неприбуткова організація, заснована фізичними особами на кооперативних засадах із метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об’єднаних грошових внесків членів кредитної спілки (Закон України “Про кредитні спілки”, ст. 1). Відповідно до Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” кредитні спілки віднесено до категорії фінансових установ парабанківської системи – кредитних, які, незалежно від інших парабанків, мають право залучати на основі ліцензії, виданої певним створеним Уповноваженим органом, кошти на депозити та розміщувати фінансові кредити на власний ризик.
Основною метою діяльності кредитної спілки є забезпечення фінансового і соціального захисту своїх членів шляхом залучення їхніх особистих заощаджень для взаємного кредитування, фінансової підтримки підприємницьких ініціатив та надання інших фінансових послуг і здійснення на засадах рівноправності їх членів. Її учасниками є фізичні особи, об’єднані за такими ознаками, як: спільне місце роботи, участь в одній професійній спілці чи одній релігійній організації тощо.
Створюється кредитна спілка на основі певної монолітної спільноти людей, які беруть на себе відповідальність за спільну справу, членами якої можуть бути громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, що постійно проживають на території України. Кожен член спілки, незалежно від розміру внеску, має право одного голосу при вирішенні питань діяльності спілки, для застосування якої потрібно не менш як 50 осіб.
Станом на кінець березня 2007 р. до Державного реєстру фінансових установ було внесено інформацію про 790 небанківських кредитних установ, у тому числі 765 кредитних спілок, чотири інші кредитні установи та 14 юридичних осіб публічного права. Із числа зареєстрованих спілок отримано 578 ліцензій на провадження діяльності щодо залучення внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а 244 − на надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів, крім внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, шість − на надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів кредитними установами. За даними Держфінпослуг, тимчасово призупинено 31-й кредитній спілці ліцензії на впровадження діяльності щодо залучення внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а 11 спілкам ліцензію остаточно анульовано.
Основні показники діяльності кредитних спілок України свідчать про поступове нарощення активів, капіталу та, відповідно, обсягу наданих послуг. Такі тенденції позитивно впливають як на внутрішній стан кредитних спілок, так і на розвиток фінансової системи загалом. У населення відроджується довіра до фінансових установ – кредитним спілкам. Стабільність та професіоналізм породжує зростання стабільної системи кредитних спілок (табл. 4.1).
Таблиця 4.1.
Основні показники діяльності кредитних спілок в Україні
| Показники | 01.01.2004 | 01.01.2005 | 01.01.2006 | 01.07.2006 |
| Загальна кількість членів КС (тис.) | 519 | 788 | 1 231 | 1 459 |
| У тому числі: кількість членів КС, які мають депозити | 55 | 62 | 79,1 | 90 |
| кількість членів КС, які мають кредити | 212 | 306 | 497,1 | 564 |
| Загальні активи (млн грн) | 545,7 | 864,8 | 1 939,5 | 2 568,1 |
| Загальна сума внесків на депозитні рахунки членів КС (млн грн) | 323 | 552,4 | 1 145,9 | 1 387,5 |
| Сума кредитів (млн грн) | 445,2 | 713 | 1 441,6 | 1 387,5 |
| Капітал (млн грн) | 172,1 | 245,3 | 668,5 | 998 |
Із наведених даних у таблиці ми бачимо, що кредитні спілки України розвиваються досить швидко, а найголовніше − рівномірно у регіональному зрізі. Цей факт підтверджується регіональною структурою розміщення спілок та показниками їх діяльності (табл. 4.2.).
Таблиця 4.2.
Основні показники діяльності кредитних спілок за 1 квартал 2007 р.
у розрізі областей України (за місцем знаходження головного офісу)
| Регіон | Кількість КС | Суми кредитів, наданих членам КС (залишок на кінець періоду), тис. грн | Внески (вклади) на депозитні рахунки членів КС (залишок на кінець періоду), тис. грн | Кількість членів кредитної спілки | Кількість членів КС, які мають внески (вклади) на депозитних рахунках | Кількість членів КС, які мають заборгованість за кредитами | Капітал (на кінець періоду), тис. грн | Активи (на кінець періоду), тис. грн |
| Східний | 186 | 623707,6 | 559038,4 | 412207 | 23210 | 149522 | 201327,0 | 793356,6 |
| Південний | 111 | 270893,0 | 625869,8 | 523933 | 27198 | 138697 | 423876,1 | 1088622,6 |
| Центральний | 230 | 897282,9 | 589229,4 | 495514 | 34216 | 185114 | 416061,4 | 1063575,8 |
| Західний | 167 | 420 37,6 | 349181,3 | 384763 | 25148 | 145631 | 135996,0 | 586 938,4 |
| Разом | 694 | 2212327,1 | 2123318,9 | 1816327 | 109772 | 618964 | 1177260,5 | 3532493,4 |
Слід відзначити також і те, що в Україні почали виникати різні типи кредитних спілок, які успішно розвиваються і доповнюють їх структуру, серед яких можна виділити чотири: корпоративний, ломбардний, інвестиційний, ощадно-позичковий. Корпоративний тип кредитної спілки часто створюється на базі одного чи кількох підприємств, установ чи організацій. Вони мають обмежений набір ощадних послуг: приймають щомісячні обов’язкові членські внески, відсотки на які нараховуються за фактом роботи в кінці року та, як правило, мають незначний розмір. Ці спілки видають переважно споживчі позики порівняно невеликих розмірів під довіру чи запоруку членів або підприємства.