Діяльність органів управління освітою (стр. 2 из 2)

В 2006/2007 навчальному році в 12 регіонах автономії різними формами підготовки було охоплено 3099 осіб (15,1% від загальної кількості керівних і педагогічних кадрів 21 регіону автономії), з них:

· керівники загальноосвітніх, дошкільних навчальних закладів - 8,0%;

· заступники директорів по навчально-виховній роботі загальноосвітніх навчальних закладів - 7,5%;

· вчителі загальноосвітніх навчальних закладів – 62,6%;

· вихователі дошкільних навчальних закладів - 19,5 %;

· практичні психологи ЗНЗ, ДНЗ - 2,4%.

У регіонах використовуються як індивідуальні, так і групові форми організації методичної роботи. Організовано проведення семінарів-практикумів, тренінгів, науково-практичних конференцій, індивідуальних і групових консультацій, засідань районних (міських) методичних об'єднань, творчих і експертних груп.

Понад 60% всіх категорій респондентів відзначають, що найбільш ефективними формами підготовки керівних і педагогічних кадрів у системі післядипломної педагогічної освіти з питань проведення моніторингових досліджень є проведення семінарів-практикумів, тренінгів (діаграма 2).

Разом з тим, результати анкетування свідчать, що 53% опитаних керівників навчальних закладів вважають, що їх теоретична і науково-методична підготовка та аналогічна підготовка педагогічних кадрів навчальних закладів відповідає низькому та середньому рівням, 47% - достатньому і високому.

Оцінювання рівня теоретичної і науково-методичної підготовки керівних, педагогічних кадрів навчальних закладів відображено у діаграмах 3,4.

73% керівників навчальних закладів зазнають труднощів при проведенні моніторингових досліджень, потребують надання методичної допомоги з питань організації та проведення моніторингу якості освіти на інституційному рівні.

Об'єктивність отриманої інформації цілком залежить від якості інструментарію, що використовується при проведенні регіональних і локальних моніторингових досліджень.

Анкетування показало, що розробка інструментарію, як правило, здійснюється:

· регіональними методичними службами, у т.ч. інформаційно-методичним центром моніторингу якості освіти відділу освіти Сімферопольської районної державної адміністрації;

· творчими групами вчителів, вихователів районних (міських) методичних кабінетів (центрів);

· регіональними соціально-психологічними службами й т.д.

Крім того, респонденти відзначають, що в регіонах використовується інструментарій, розроблений Центром проблем освіти Міністерства освіти і науки Автономної Республіки Крим (35% керівників органів управління освітою, 29% завідувачів районними (міськими) методичними кабінетами (центрами), 13% керівників загальноосвітніх навчальних закладів).

Найпоширенішими видами інструментарію для проведення моніторингових досліджень на регіональному й інституційному рівнях, на думку всіх категорій респондентів, є:

· анкети (90% керівників органів управління освітою, 95% завідувачів районними (міськими) методичними кабінетами (центрами), 62% керівників загальноосвітніх, дошкільних навчальних закладів);

· тести (90%, 62%, 59%);

· контрольні зрізи по текстах адміністрації ОУЗ (50%, 48%, 43%);

· діагностичні карти (20%, 10%,18%).

Крім того, 24% опитаних керівників органів управління освітою, 25% завідувачів районними (міськими) методичними кабінетами (центрами), 13% керівників навчальних закладів приділяють увагу роботі зі статистичними матеріалами, як важливому елементу системи моніторингу якості освіти (діаграма 5).

Разом з тим, від 40 до 60% респондентів кожної категорії відзначають, що для проведення моніторингових досліджень якості освіти на регіональному та локальному рівнях наявного інструментарію недостатньо.

Результати проведеного моніторингу свідчать про наявність певної системи в діяльності органів управління освітою мм. Джанкоя, Керчі, Саки, Білогірського, Джанкойського, Ленінського, Роздольненського, Сакського, Совєтського районів щодо створення регіональних систем моніторингу якості освіти, а саме:

· створено банки нормативної та наукової інформації щодо організації та проведення моніторингових досліджень;

· організовано проведення моніторингових досліджень якості освіти по різних напрямках;

· визначено посадові особи, що курирують моніторингові дослідження;

· видано накази про проведення моніторингових досліджень;

· оформлено підсумкові аналітичні матеріали;

· розроблено плани заходів відповідно до підсумків моніторингових досліджень;

· організовано контроль за проведенням локальних моніторингових досліджень у підвідомчих навчальних закладах.

За результатами експертизи, проведеної в ході моніторингу, коефіцієнт ефективності діяльності більшості органів управління освітою щодо створення регіональних систем моніторингу якості освіти коливається у діапазоні 0,65

К 0,95, що відповідає достатньому рівню й у розрізі становить:

· Сакський район - 0,81;

· м. Керч - 0,80;

· м. Джанкой, Джанкойський, Роздольненський райони - 0,72;

· Білогірський район - 0,71;

· м. Саки - 0,69;

· Ленінський район - 0,66.

У Совєтському районі коефіцієнт ефективності становить 0,6 і відповідає середньому рівню.

На основі даних, отриманих у ході дослідження, виявлені фактори, що впливають на функціонування системи моніторингу якості освіти на всіх рівнях управління освітою, визначені завдання, які, вимагають першочергового рішення:

· на республіканському рівні:

- організація підготовки керівних і педагогічних кадрів для проведення моніторингових досліджень на курсах підвищення кваліфікації, проведення навчальних семінарів - практикумів, психологічних тренінгів;

- створення республіканського банку даних інструментарію щодо проведення моніторингових досліджень, у т.ч. стандартизованих тестових завдань для учнів;

- впровадження автоматизованої системи обробки результатів моніторингу;

- погодженість дій на всіх рівнях управління загальною середньою освітою;

- створення моделі проведення моніторингових досліджень у дошкільних навчальних закладах;

- фінансування моніторингових програм;

· на регіональному рівні:

- проведення семінарів-практикумів по розробці інструментарію, критеріїв і показників оцінювання, узагальненню отриманих результатів;

- інформатизація й автоматизація процесу моніторингових досліджень;

- наявність у районних (міських) методичних кабінетах (центрах) окремої посади методиста, що курирує моніторингові дослідження якості освіти;

- системність проведення моніторингу якості освіти;

- фінансування моніторингових програм;

· на інституційному рівні:

- підвищення професійної компетентності вчителів з питань моніторингових досліджень;

- розвиток і зміцнення матеріально-технічної бази навчальних закладів;

- діагностика рівня готовності педагогічних колективів до моніторингових досліджень якості освіти.

Проведений аналіз дозволяє зробити прогноз зміни ефективності функціонування систем моніторингу й оцінювання якості освіти на регіональному рівні.

Якісні зміни в системі моніторингу якості освіти на регіональному рівні відбудуться за умови:

· визначення кількісних та якісних показників функціонування і розвитку освіти на регіональному рівні;

· розробки системи інструментарію;

· здійснення моніторингу якості освіти всіма суб'єктами управління на основі розроблених показників;

· забезпечення об'єктивності оцінювання якості умов освітнього середовища, освітніх процесів й освітніх результатів;

· впровадження інформаційних технологій;

· щорічного аналізу результатів зовнішнього незалежного оцінювання випускників загальноосвітніх навчальних закладів як головного показника якості освіти на регіональному рівні.