Розділивши валові витрати на змінні та постійні, ми визначили структуру витрат їдальні (таблиця 4.3.).
Визначення структури витрат їдальні
| Витрати | Сума, тис.грн | % |
| Умовно-постійні | 128,72 | 34,5 |
| Умовно-змінні | 244,38 | 65,5 |
| Валові витрати | 373,1 | 100,0 |
Звідси випливає, що частка постійних витрат у загальній їх сумі становить 34,5%, а змінних витрат –65,5%.
Змінні витрати збільшуються або зменшуються пропорційно об’єму виробництва продукції. Це витрати на сировину, матеріали, енергію, палива, заробітну плату працівників, відрахування та податки на заробітну плату та виручку і т.ін.
Постійні витрати не залежать від об’єму виробництва і реалізації продукції. До них відносяться амортизація основних засобів, нематеріальних активів, суми виплачених процентів за кредит, орендна плата, витрати на управління і організацію виробництва, зарплата персоналу підприємтсва на почасовій роботі і т.д. (таблиця 4.4.)
Таблиця 4.4.
Визначення прогнозованого розміру витрат їдальні.
| Показник | Од.виміру | Факт 1999 року | Приріст показників | Прогнозовані показники | |
| % | Тис.грн | ||||
| Валовий товарообіг | т.грн | 784,7 | 44,0 | 346,567 | 1131,267 |
| Валові витрати, в т.ч. | т.грн | 373,1 | 29,0 | 107,53 | 480,62 |
| - змінні | т.грн | 244,38 | 44,0 | 107,53 | 351,91 |
| - постійні | т.грн | 128,72 | - | - | 128,72 |
Сума умовно-постійних витрат буде дорівнювати 128,72 тис.грн., як у 1999 році. Значить сума умовно-змінних витрат буде дорівнювати:
244,38 + (344,38 х 0,44) = 351,91 тис.грн.
Таким чином, валові витрати зростуть до 480,62 т.грн або на 29,0%. А співставивши суму прогнозованих витрат з плановим товарообігом отримуємо рівень витрат:
480,62 х 100 / 1131,27 = 42,5%.
Таблиця 4.5.
Аналіз витрат їдальні «Енергетик»
| Показники | Сума, тис.грн. | Рівень в % до товарообігу | Відхилення | |||
| Факт | план | факт | план | тис.грн. | % | |
| Валовий товарообіг | 784,7 | 1131,27 | - | - | 346,567 | - |
| Умовно-змінні витрати | 244,38 | 351,9 | 31,1 | 31,1 | 107,53 | - |
| Умовно-постійні витрати | 128,72 | 128,72 | 16,4 | 11,4 | - | -5,0 |
| Загальна сума витрат | 373,1 | 480,62 | 47,5 | 42,5 | 107,53 | -5,0 |
Відхилення відносного рівня витрат обігу від планового періода називається розміром зниження або підвищення рівня витрат обігу, який розраховується за формулою:
Рфакт – фактичний рівень витрат обігу, %;
Рпл – плануємий рівень витрат, %.
Звідси видно, що рівень витрат у плановому періоді знизився на 5,0%.
Темп зміни витрат обігу розраховується за формулою:
Показник темпу змін витрат характеризує інтенсивність зміни витрат. По розміру зниження рівня витрат визначають суму їх відносної економії або відносного перевитрачання. Якщо фактичний рівень витратоємкості вище планового, то розраховується сума відносної економії витрат по формулі:
Розрахунок показав, що при впровадженні нової стратегії розвитку їдальні буде абсолютне збільшення витрат 107,53 т.грн та відносне зменьшення витрат на 56,56 тис.грн.
Згідно з табл.4.5 умовно-постійні витрати складають у сумі товарообігу 16,4% у 1999 році та 11,4% у плановому періоді. Зниження рівня валових витрат на 5,0% або на 107,53 тис.грн. відбулося при зменшенні планованих умовно-постійних витрат.
4.3. Визначення валового доходу та прибутку їдальні
Збільшення об’єму товарообігу означає ріст маси валового доходу: чим більше підприємство буде випускати та реалізовувати продукції та послуг, тим більша сума сукупних надбавок.
Тому ми можемо передбачати, що валовий доход збільшиться на такий самий рівень, що і прогнозний валовий товарообіг. У нашому випадку ми прогнозуємо, що валовий товарообіг зросте на 44,0 %, тому валовий доход теж збільшиться на 44,0%. (таблиця 4.6.)
Таблиця 4.6.
Визначення прогнозованого валового доходу їдальні
| Показник | Од.виміру | Факт 1999 року | Приріст показників | Прогнозовані показники | |
| % | Тис.грн | ||||
| Валовий товарообіг | тис.грн | 784,7 | 44,0 | 346, 567 | 1131,267 |
| Валовий доход без ПДВ | тис.грн | 364,9 | 44,0 | 160,556 | 525,456 |
Прибуток підприємства громадського харчування формується з валового доходу без ПДВ та витрат виробництва та обігу
П(прогноз) = 525,46 – 480,62 = 44,84тис.грн
Збільшення обсягів виробництва передбачає збільшення суми поточних витрат, але темпи збільшення витрат менші, ніж аналогічний показник валового товарообігу та доходу, що в кінцевому рахунку приводить до збільшення прибутків підприємства.
Таблиця 4.7.
Визначення прогнозованого прибутку їдальні
| Показник | Од.виміру | Факт 1999 року | Приріст показників | Прогнозовані показники | |
| % | тис.грн | ||||
| Валовий товарообіг | тис.грн | 784,7 | 44,0 | 346,567 | 1131,267 |
| Валовий доход без ПДВ | тис.грн | 364,9 | 44,0 | 160,556 | 525,456 |
| Валові витрати, в т.ч. | тис.грн | 373,1 | 29,0 | 107,53 | 480,62 |
| - змінні | тис.грн | 244,38 | 44,0 | 107,53 | 351,91 |
| - постійні | тис.грн | 128,72 | - | - | 128,72 |
| Балансовий прибуток | тис.грн | -68,9 | 165,0 | 113,74 | 44,84 |
| Рентабельність | % | - | 4,0 | - | 4,0 |
| Податок на прибуток | % | - | - | - | 30 |
| Податок на прибуток | тис.грн | - | - | 13,45 | 13,45 |
| Чистий прибуток, | тис.грн | - | - | 31,39 | 31,39 |
Оцінка ефективності виробничої діяльності основується на аналізі про прибуток і витрати.
Визначимо, на скільки зросте прибуток всього досліджувального підприємства. Цей прибуток визначається, як різниця між прибутком після удосконалення і прибутком до удосконалення.
44,84 – (- 68,9) = 113,74 тис.грв.
Отже, прибуток збільшиться на суму 113,74 тис.грв., при цьому підприємтсво переходить із зони збитків у зону прибутковості (табл. 4.7), Відрахувавши прибуток на податок від балансового прибутку, ми отримуємо чистий прибуток, який залишається у розпорядженні підприємства у розмірі 31,39 т.грн.
Таблиця 4.8.
Розподілення прогнозованого прибутку їдальні
| Напрямки використання | % | Сума, т.грн |
| Платежі до бюджету | 5,0 | 1,51 |
| Відрахування в резервний (страховий) фонд | 30,0 | 9,42 |
| Використано на : | ||
| - збільшення статутного фонду (капіталу) | 15,0 | 4,65 |
| - виробничий розвиток | 20,0 | 6,28 |
| - соціальний розвиток | 10,0 | 3,14 |
| - заохочення | 5,0 | 1,51 |
| - дивіденди | - | - |
| - поповнення оборотних коштів | 15,0 | 4,65 |
| - інші цілі | - | - |
| Разом | 100 | 31,39 |
Отриманий прибуток дасть можливість значно укріпити фінансовий стан підприємства. При цьому буде можливість збільшити відрахування на соціальні заходи (3,14 т.грн), на виробничий розвиток (6,28 т.грн), збільшення статутного фонду (капіталу) на 4,65 т.грн і інші заходи.
4.4. Соціально-економічна ефективність заходів по удосконаленню торгово-виробничої діяльності їдальні
В останні роки роль та значення громадського харчування в задоволенні матеріальних та духовних потреб населення постійно зростають. Зростаюча соціальна роль громадського харчування у суспільно-економічному житті країни та постійне збільшення розміру залучених коштів вимагає більш глибого розгляду проблем, які пов’язані з його соціальною ефективністю. Соціальна ефективність громадського харчування органічно пов’язана з соціальними цілями та задачами суспільства. Соціальна ціль розвитку громадського харчування складається в тому, що воно повніше задовольняє потреби населення в їжі та послугах при раціональному харчуванні і високій якості обслуговування. Соціальна ефективність в той же час збільшує економічні результати та ефективність підприємств громадського харчування.
Соціальна ефективність виражається як відношення соціального ефекту до витрат або ресурсів, необхідних для його отримання. Соціальний ефект – це вираз корисних соціальних результатів від діяльності громадського харчування та проявляється в наступних напрямках:
1. Більш повне задоволення потреб населення в харчуванні та послугах. Для цього в їдальні надається широкий асортимент високоякісної продукції та виробів. Передбачені страви нетрадиційної технології.
2. Зменьшення витрат часу споживачів на приготування та споживання їжи в домашніх умовах.
3. Забезпечення працівників гарячим харчуванням на робочому місці.
4. Зміцнення здоров’я, підвищення довголіття та працездатності споживачів за допомогою гарячої, високоякісної продукції з високим вмістом вітамінів, мінералів, корисних речовин та диференційованої по віку, роду занять, статі споживачів, сезону.
5. Покращення гігієни та створення кращих умов при харчуванні, а також створення умов для спілкування між людьми. В їдальні це досягнуто шляхом якісного удосконалення матеріально-технічної бази, сучасного обладнання, відповідного оформлення страв, естетично витриманої реклами, підтримання високого рівня санітарної гігієни, притримання нормативів площі на одного споживача.