Висновки
Японці працюють групою більш ефективно, ніж європейці, особливо коли перед ними поставлене складне завдання. Навіть прийняття розв'язків здійснюється в Японії шляхом групового консенсусу.
Можна сказати, що Японія - країна парадоксів. Тут відкидають особистість як окремого індивідуума, але проявляють повагу до думки кожного.
Японець дисциплінований, мислить інтересами групи й здатний на екстраординарні зусилля для досягнення загального добра. Японці - цілеспрямовані люди. Вони прагнуть удосконалювати себе нескінченно . Вони готові завзято працювати заради цієї мети. Це прагнення до досконалості дуже допомогло японському менеджменту в інтеграції європейського досвіду керування в традиційну японську культуру.
"Японський менеджмент вивчив і увібрав у себе сучасні принципи й методи з енергією, що граничить із жадібністю", - сказав Сусума Такамия, декан факультету економіки Токійського Університету. - "Він успішно узявся за чотири основні проблеми - технологічну інновацію, індустріалізацію, демократизацію й інтернаціоналізацію. Усе це не зашкодило таким культурним цінностям, як групова свідомість і повага старших". Покора в Японії ухвалює форму повного підпорядкування.
Японське суспільство поділене на окремі інститути не горизонтально, а вертикально. Підприємство є одним з таких інститутів. Менеджери й працівники можуть мати розбіжності, але це чисто внутрішні справи фірми. І ті й інші дивляться на конкуруючі фірми як на своїх заклятих ворогів. Кожна фірма прагнути бути першої у своїй сфері. Престиж значить більше, ніж прибуток.
У японських організаціях лідер займає самий відповідальний пост. Він гуртує команду. Він пригнічує внутрішні конфлікти. Його влада ухвалюється всіма беззастережно. Відсутність його може привести до сумних результатів: група втрачає єдність і тоне у внутрішніх розбратах.
Авторитет і влада в Японії залежать від стажу, а не від заслуг. Отже, не завжди керівник є компетентною людиною. Він часто не може пояснити тонкощі свого бізнесу - справжня робота здійснюється його підлеглими. Лідер повинен добре управляти людьми. Він повинен бути здатний надихати свою команду, повинен уміти викликати й зберегти любов і відданість свого персоналу.
У Розуміння японського менеджменту напевно допоможе українським господарникам, економістам, бізнесменам глибше розібратися в проблемах економіки своєї країни, дасть можливість до вдосконалювання виробництва. Тим більше, що підприємства, що працюють "по-японськи" уже створені в США, Великобританії, Малайзии, Тайланде й у багатьох інших країнах. Один із прикладів - німецький концерн "Порше ", оказавшийся до 1992 року на грані банкрутства. Допомога японської консалтингової фірми, що полягає з колишніх службовців "Тойоти", дала блискучий результат: випуск автомашин збільшився, чисельність персоналу поменшилася на 19%, займана територія - на 30%, з'явився прибуток, збільшився асортименти продукції.
Оволодіння стрижнем японського менеджменту - відмова від вузької спеціалізації, універсальний розвиток працівника й пов'язані з таким розвитком стабільна зайнятість, ротація кадрів внутри фірми, навчання в процесі роботи і т.д.- необхідно кожній фірмі, що бажає не тільки превстигнути, але й хоча б існувати.
Список використаних джерел
1. Веснін В.Р. Основи менеджменту. – М.: Наука, 1997. –412 с.
2. Виханский О.С., Наумов А.И. Менеджмент. – М.: Гардарики, 1999. – 528 с.
3. Глинский Б. ПРО японський досвід керування // Проблеми теорії й практики керування 2001. - №4. стр. 110-114
4. Оучи У. Методи організації виробництва: японський і американський підходи. М.: Наука, 1993. 230 с.
5. Родченко В.В. Міжнародний менеджмент: Навчальний посібник.-К.: МАУП, 2000. -240с.
6. Туленков М.В. Вступ до теорії і практики менеджменту. – К.: МАУП, 1998. – 136 с.
7. Управління організацією під ред. А.М. Поршнєва, З.П. Румянцевій. М.: ИНФРА - М, 2000. 669с.
8. Японський менеджмент/конспект лекцій по теорії керування. М.,2001. 204с.