Методи оптимізації господарства (стр. 3 из 4)

–конструктивної площі (площа колон, перегородок, ліфтів тощо).

Розрахунок загальної площі складських приміщень проводиться або за укрупненими нормативами (метод навантажень) або більш точними методами.

Метод навантажень використовується для розрахунку площ складів загального призначення та на першій стадії проектування складів.

Загальна площа складу за методом навантажень визначається за допомогою такої формули:

, (4.1)

де

- загальна площа складу, м²;

– максимальна норма зберігання вантажів на складі, т.;

- коефіцієнт нерівномірності надходження вантажів на склад;

- середнє розрахункове навантаження на 1м² площі складу, т/м²;

- коефіцієнт використання площі складу.

Максимальна норма зберігання вантажів на складі визначається за формулою

, (4.2)

– річний обсяг надходження на склад i‑го вантажу;

- максимальна норма запасу і-го вантажу, діб;

- кількість найменувань вантажів, що надходять на склад.

Коефіцієнт нерівномірності надходження вантажу на склад визначається за формулою

, (4.3)

де

- максимальний добовий обсяг вантажів, що надходять на склад т/д.,

- середньодобовий обсяг вантажів, що надходять на склад, т/д.

Середнє розрахункове навантаження на 1м² площі складу залежить від характеристики вантажів, що зберігаються та конструктивних особливостей будівлі складу і визначається за довідковими даними.

Коефіцієнт використання площі складу – відношення корисної площі складу до загальної, визначається за довідковими даними. Більш точні методи використовуються при детальному проектуванні.

Задача 1

Визначити розмір площі складу методом навантажень при таких умовах:

Таблиця 4.1 – Вихідні дані для розрахунку задачі 1:

Показник	Значення
Річний обсяг вантажів, що надходять на склад, т.	46000
Максимальна норма запасу, діб	15
Середнє розрахункове навантаження, т/м2	10
Коефіцієнт використання площі складу	0,7
Коефіцієнт нерівномірності надходження вантажів	1,2

1) За формулою (4.2):

Zmax= 1916,67т.

2) За формулою (4.1): Sзаг=

=328,57м²

Задача 2

Використовуючи точний метод, розрахувати розмір площі складу, необхідної для зберігання круглої сталі та середніх деталей. Для зберігання круглої сталі використовуються вертикальні стійки розміром 2,4х4м та місткістю 34 т.

Для середніх деталей використовують стелажі розміром 2,5х4 м, місткістю – 45т.

Таблиця 4.2 – Вихідні дані для розрахунку задачі 2

Показник	Значення
Максимальний запас круглої сталі, т	1800
Максимальний запас середніх деталей, т	3400
Коефіцієнт використання площі складу	0,3
Коефіцієнт нерівномірності надходження вантажу	1,4

Розрахунок площі під стойки для зберігання сталі проводиться за формулою

, (4.4)

де

- площа під стійки для зберігання сталі, м²;

- висота стійки, м;

– довжина стійки, м;

- кількість стійок для зберігання круглої сталі, шт.

Sс=2,4*4*75=720м².

Необхідна кількість стійок дорівнює

, (4.5)

де

- максимальний запас зберігання круглої сталі, т;

коефіцієнт нерівномірності надходження металу;

- місткість вертикальної стійки, т;

п_с=

стійок

Розрахунок прощі складу, необхідної для зберігання середніх деталей проводиться за формулою

, (4.6)

- площа під стелажі для зберігання середніх деталей, м²;

- висота стелажа для зберігання середніх деталей, м;

– довжина стелажа для зберігання середніх деталей, м;

- кількість стелажів для зберігання середніх деталей, шт.

S_ст =2,5*4*106=1060 м².

Необхідна кількість стелажів дорівнює

, (4.7)

де

- максимальний запас зберігання середніх деталей, т.;

- коефіцієнт нерівномірності надходження середніх деталей;

- місткість стелажу, т;

n_cт =

стелажів.

Загальна площа визначається за формулою

; (4.8)

S_заг=(720+1060)/0,3=5933,33 м2

5. Визначення оптимальної партії замовлення методом Уілсона

Розмір оптимальної партії замовлення визначається за формулою, яка в теорії управління запасами відома як формула Уілсона. В основу цієї формули покладено гіпотезу про те, що запаси на складах безперервно змінюються від замовленої величини Q до 0, а потім знову безперервно зростають до Q (при надходженні нового замовлення). Відповідно середній рівень запасів дорівнює Q/2 протягом всього часу, який розглядається.

У зв’язку з тим, що, як правило витрати на збереження одиниці товару виражаються як частка від ціни закупівлі цього товару, витрати на збереження запасів дорівнюватимуть добутку Q/2 і СН. Тоді повні змінні витрати на утримання запасів протягом планового періоду будуть виражатися, як:

, (5.1)

D – попит на товар з боку замовника на плановий період, шт.;

L – витрати на замовлення однієї партії товару (витрати на оформлення документів, транспортування), грн.;

H – частка витрат на збереження одиниці товару за плановий період (від витрат на придбання одиниці товару);

С – витрати на придбання одиниці товару, грн/шт.;

Q – обсяг партії замовлення, шт.

Відповідно перша складова формули

визначає розмір витрат на зберігання придбаного товару протягом планового періоду, а друга складова – розмір витрат на транспортування всіх партій товару протягом планового періоду.

Мінімізувати функцію повних змінних витрат на утримання запасів (оптимізувати запаси) можна лише змінюючи розмір партії замовлення. На інші складові формули 5.1 впливати значно важче. Диференціюємо цю функцію відносно Q та прирівнюємо її похідну до нуля. Вирішуємо одержане рівняння відносно змінної Q.

Таким чином обсяг замовлення, який відповідає оптимальному значенню величини запасів, дорівнює:

. (5.2)

Необхідно аналітичним та графічним способом визначити оптимальний розмір замовлення.

Таблиця 5.1 – Вихідні дані для розрахунку оптимального розміру замовлення

Показник	Значення
Річна потреба дитячого кафе у соках, л.	1850
Витрати на оформлення замовлення та транспортування, у.о	16
Ціна 1 л соку, у.о	1,4
Вартість зберігання 1л соку на складі (% від його вартості)	6

Розмір партії поставки має бути кратний 100, тому округлимо 1850 до 1900 літрів.