Методи оптимізації господарства (стр. 4 из 4)

Для визначення обсягу замовлення аналітичним методом підставимо у формулу 5.2 відповідні дані

=850,8≈900

Для визначення оптимального розміру замовлення графічним методом потрібно скласти табл. 5.2. За даними таблиці будується графік як показано на рис. 5.1.

Для визначення оптимального розміру замовлення на графіку потрібно знайти місце перетину кривої витрат на реалізацію замовлення та кривої витрат на зберігання продукції, та визначити значення, що відповідає йому на горизонтальній осі. (Приблизно 900л)

Таблиця 5.2 – Розрахунок оптимальної величини партії замовлення

Розмір партіїпоставки, л	Q	100	200	300	400	500	600	700	800	900	1000	1100	1200	1300	1400	1500	1600	1700	1800	1900
Витрати на реалізаціюзамовлення, у.о.		304	152	101	76	61	51	43	38	34	30	28	25	23	22	20	19	18	17	16
Витрати на зберіганнязамовлення, у.о.		4	8	13	17	21	25	29	34	38	42	46	50	55	59	63	67	71	76	80
Повні змінні витрати наутримання запасів, у.о.	+	308	160	114	93	82	76	73	72	72	72	74	76	78	81	83	86	89	92	96

Рисунок 5.1 – Графік визначення оптимального розміру замовлення

6. Оптимізація величини логістичних витрат за допомогою АВС аналізу

В основі методу використання АВС аналізу лежить припущення, що не всі постачальники характеризуються однаковим впливом на ефективність логістичної системи. У зв’язку з цим вважається, що найбільш доцільною є робота з постачальниками які мають великий обсяг поставок на дане підприємство.

АВС аналіз виконується у такій послідовності:

1) Із даних бухгалтерського або управлінського обліку беруться дані про річний обсяг ресурсів, отриманий підприємством від кожного постачальника.

2) Розміри обсягу записуються у спадній послідовності.

3) Визначається питома вага кожного постачальника у загальному обсязі поставок підприємства.

4) Знаходяться акумульовані значення обсягу поставок ресурсів від окремих постачальників у відсотках.

Класифікація постачальників за групами здійснюється відповідно з наступних критеріїв.

До групи А відносять постачальників, з якими підприємство здійснює приблизно 80% обсягу поставок. До групи Б відносять постачальників, які здійснюють 15% від загального обсягу поставок. До групи С відносять постачальників обсяг поставок яких становить не більше 5% віз загального обсягу поставок. Машинобудівне підприємство здійснює закупівлі сировини та матеріалів у 14 постачальників. За допомогою методу АВС-аналізу потрібно визначити постачальників, більш тісне співробітництво з якими дозволить значно підвищити ефективність логістичної системи. Вихідні дані подані у табл. 6.1.

Таблиця 6.1 – Дані про річний обсяг поставок ресурсів на машинобудівне підприємство, грн

Пор.номер	Найменування постачальника	Значення
1	ВАТ «Вега»	19000
2	ВАТ «Гранд»	342
3	ООО «Стренг»	1200
4	ВАТ «Мотордеталь»	7654
5	ТОВ «Кабельзбут»	5641
6	ТОВ «Точдеталь»	3568
7	ВАТ «Титан»	3457
8	ВАТ «Криворіжсталь»	1200
9	ПП «Віват»	5432
10	ПП «Бест»	1234
11	ВАТ «Гумотехніка»	6543
12	ВАТ «Зоря»	2233
13	ВАТ «Полімер»	2347
14	ВАТ «Солар»	10986

Згідно з рекомендаціями проведемо АВС-аналіз. Результати проведених розрахунків наведено в табл. 6.2.

Таблиця 6.2 – Результати АВС аналізу постачальників машинобудівного підприємства

Пор. номер	Найменування постачальника	Річний обсяг, грн	Частка у загальному обсязі, %	Обсяг кумуляти-вний	Група
1	ВАТ «Вега»	19000	26,82	26,82	А
2	ВАТ «Солар»	10986	15,51	42,33
3	ВАТ «Мотордеталь»	7654	10,81	53,14
4	ВАТ «Гумотехніка»	6543	9,24	62,38
5	ТОВ «Кабельзбут»	5641	7,96	70,34
6	ПП «Віват»	5432	7,67	78,01
7	ТОВ «Точдеталь»	3568	5,07	83,08	Б
8	ВАТ «Титан»	3457	4,88	87,96
9	ВАТ «Полімер»	2347	3,31	91,27
10	ВАТ «Зоря»	2233	3,15	94,42
11	ПП «Бест»	1234	1,74	96,16	С
12	ВАТ «Криворіжсталь»	1200	1,69	97,85
13	ООО «Стренг»	1200	1,69	99,54
14	ВАТ «Гранд»	342	0,46	100
15	Всього	70837	100	100	-

Проведений аналіз показує, що найбільший внесок у формування загального річного обсягу поставок ресурсів (78,01%) роблять 6 постачальників, які складають групу А.

У групу В увійшло 4 постачальника, на яких припадає 16,41% загального обсягу поставок ресурсів.

У групу С увійшло 4 постачальника річний обсяг поставок ресурсів яких в загальному обсязі становить 5,58%.

Відповідно до результатів проведеного АВС-аналізу потрібно формувати систему взаємовідносин з окремими постачальниками ресурсів.

Робота з постачальниками групи А суттєво впливає на ефективність логістичної системи підприємства. Саме з цією групою постачальників підприємству доцільно постійно співпрацювати з метою покращання результатів логістичної діяльності та зменшення логістичних витрат.

У порівнянні із постачальниками групи А, постачальникам групи Б приділяють менше уваги, але обов’язково слід контролювати своєчасність поставок та рівень цін на аналогічні товари у інших постачальників.

Робота із постачальниками групи С полягає у вдосконаленні та спрощенні процедури оформлення замовлення, координації поставок, визначенні максимально можливого рівня запасу (для зменшення кількості та частоти постачання).

7. Оптимізація розміщення розподільчих центрів

Задача територіального розміщення і формування складської мережі – оптимізаційна задача тому що, з одного боку, будівництво нових та купівля функціонуючих складів та їх експлуатація пов’язана зі значними капіталовкладеннями, а з іншого – потрібно забезпечити поряд з підвищенням рівня обслуговування споживачів зниження видатків обороту за рахунок наближення до своїх клієнтів.

Задачі такого типу розв’язуються за допомогою методу визначення центру ваги матеріальних потоків (в основі цього підходу лежить припущення, що транспортні витрати залежать від відстані та впливу транспортного тарифу). Цей метод дозволяє визначити оптимальне місце розташування одного розподільчого центру. Для цього використовується метод накладення мережі координат на карту потенційних місць розташування складів. Система мережі дає можливість оцінити вартість доставки товарів від кожного постачальника до ймовірного складу і від складу до кінцевого споживача. Обирають варіант, який визначається як центр маси.

Координати центру ваги вантажних потоків, тобто точки у якій може бути розташовано розподільчий склад (X_склад,Y_склад), визначається за формулами:

; (7.1)

, (7.2)

де

– товарооборот і – го споживача;

– координати і – го споживача;

– транспортний тариф для і – го споживача, чи клієнта;

n – кількість споживачів.

Умова задачі:Власник торгової бази хоче розташувати гуртовий склад у одному із районів міста, щоб якісно обслуговувати продовольчі магазини. Потрібно знайти координати точки розміщення гуртового складу.

Таблиця 7.1 – Вихідні дані

Номермагазину	Координати, X	Координати, Y	Товарооборот, т/міс.	Транспортний тариф для і-го магазину,грн / т км
1	70	22	22	0,88
2	20	90	11	0,75
3	60	70	16	0,88
4	24	100	12	0,80
5	30	25	5	1,33
6	19	18	19	0,65

За допомогою формул 7.1 – 7.2 проводимо розрахунки координат точки розміщення гуртового складу. Результати проміжних розрахунків наведені в табл. 7.2.

Таблиця 7.2 – Результати проміжних розрахунків

Номер магазину	B_i*T_i	B_iT_iX_i	B_iT_iY_i
1	19,36	1355,2	425,92
2	8,25	165	742,5
3	14,08	844,8	985,6
4	9,6	230,4	960
5	6,65	199,5	166,25
6	12,35	234,65	222,3
Всього	70,29	3029,55	3502,57

Координати точки розміщення гуртового складу в заданій системі координат є такими:

Xсклад =

Yсклад=