Смекни!
smekni.com

Методи оптимізації господарства (стр. 1 из 4)

Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет

КАФЕДРА УПРАВЛІННЯ

Розрахункова робота

з дисципліни «Логістика»

Суми 2007


Зміст

1. Прогнозування попиту на матеріальні ресурсиметодом екстраполяції

2. Розрахунок транспортних засобів перервної(циклічної) дії

3. Раціональна організація вантажоперевезень

4. Розрахунок площі складських приміщень

5. Визначення оптимальної партії замовлення методомУілсона

6. Оптимізація величини логістичних витрат за допомогою АВС аналізу

7. Оптимізація розміщення розподільчих центрів


1. Прогнозування попиту на матеріальні ресурси методом екстраполяції

На підприємстві протягом одинадцяти місяців використовувалася така кількість металу (табл. 1.1).

Таблиця 1.1 – Обсяг використання металу підприємством

t, міс. 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
х, т 24,1 24,7 25,5 26 26,3 27,2 28 28,8 29 30,1 30,8 ?

Необхідно визначити прогнозний попит на метал у дванадцятому місяці та оцінити погрішність прогнозу.

Розв’язання

1 За даними табл. 1.1 будується графік x = f(t) та оцінюється вид тренда (рис. 1.1).

Із графіку на рис. 1.1 можна зробити висновок, що тренд має лінійний характер, тому прогноз можна виконувати за рівнянням

(1.1)

2 Визначимо значення ao та a1.

Для лінійної функції після диференціювання по ao та a1, одержуємо систему із двох рівнянь:

Рис. 1.1 – Графік тренда


(1.2)

де n=11 – число місяців спостереження

xi – обсяг використання металу за i‑й місяць

ti – i‑й місяць.

Таблиця 1.1 – Розрахункова таблиця

ti xi ti2 xi*ti x* Δx Δx2
1 2 3 4 5 6 7
1 24,1 1 24,1 24,0 0,1 0,006
2 24,7 4 49,4 24,7 0,0 0,000
3 25,5 9 76,5 25,3 0,2 0,026
4 26 16 104 26,0 0,0 0,000
5 26,3 25 131,5 26,7 -0,4 0,130
6 27,2 36 163,2 27,3 -0,1 0,014
7 28 49 196 28,0 0,0 0,000
8 28,8 64 230,4 28,6 0,2 0,026
9 29 81 261 29,3 -0,3 0,090
10 30,1 100 301 30,0 0,1 0,020
11 30,8 121 338,8 30,6 0,2 0,032
Сума 66 300,5 506 1875,9 300,52 - 0,344

Підставивши в (1.1) значення сум з табл. 1.1 отримаємо:


Помножимо перше рівняння на 6 і віднімемо від нього друге. Отримаємо:

-110a1=-72,9

а1=0,66

ao=(1803–396*0,66)/66=23,36

Лінійне рівняння має вигляд:

3 Підставивши в рівняння 12‑й місяць отримаємо прогнозний попит на метал в 12‑ому місяці:

x=23,36+0,66*12=31,28.

4 Підставивши в рівняння (1.1) значення t із стовпця 1 табл. 1.1, отримаємо теоретичні (розрахункові) значення х*, які наведені в стовпці 5 табл. 1.1

Похибка прогнозу оцінюється шляхом обчислення остаточного середньоквадратичного відхилення.

.

Дані про

=
наведені в стовпці 7 табл. 1.1.

Прогнозне значення попиту з урахуванням похибки становить:

x12=31,28±0,18.

2. Розрахунок транспортних засобів перервної (циклічної) дії

Таблиця 2.1 – Вихідні дані

Маршрут Відстань в один кінець, м.
звідки куди
Склад шихти Ливарний цех 130
Ливарний цех Механічний цех 400
Склад металу Ковальський цех 120
Ковальський цех Механічний цех 240
Склад металу Механічний цех 200
Склад напівфабрикатів Механічний цех 280
Механічний цех Склад готових виробів 150

Скласти шахову відомість квартального вантажообігу заводу, побудувати схему вантажопотоків, визначити необхідну кількість транспортних засобів.

Як транспортні засоби доцільно вибрати електрокари з платформою вантажопідйомністю в 1,5 т.; максимальна швидкість руху електрокара з вантажем – 4-5 км/год.; без вантажу – 9–10 км/год. Час навантажування і вивантаження (за даними заводу) – 13–15 хв.

Коефіцієнти використання вантажопідйомності електрокара: 0,5 – чорні метали, поковки, середні деталі; 0,7 – шихта; 0,6 – лиття; 0,4 – допоміжні матеріали. Електрокари працюють 13 год. на добу.

Інші вихідні дані наведені в табл. 2.1 та 2.2. Дані, наведені в табл. 2.1, є однаковими для всіх варіантів.

Таблиця 2.2 – Квартальний вантажообіг по найменуваннях вантажу

Найменування вантажу Квартальний вантажообіг, т.
Шихтовий матеріал 1250
Лиття 800
Метал для кування 200
Поковки 300
Чорний метал 200
Напівфабрикати 150
Готові вироби 1100

1 Побудуємо шахову відомість вантажообігу (табл. 2.3).

Шахова відомість складається у такому порядку:

- будується таблиця в строках якої зазначені відправники
вантажу, в стовпцях – його отримувачі, причому підрозділи
підприємства заносяться в стовпці в тому самому порядку в
якому вони розміщені у рядках;

- на перехресті однакових підрозділів ставимо знак «х» -
сам собі цех нічого не відправляє і не отримує;

- тепер послідовно занесемо у таблицю вихідні дані:

1) зі складу шихти в ливарний цех відправлено 1250 тонн шихти
(склад шихти є відправником, а ливарний цех – отримувачем);

2) склад металу відправляє в ливарний цех 200 тонн чорного металу, і в ковальський цех 200 тонн металу для поковок;

3) ливарний цех передає в механічний 800 тонн металу для подальшої обробки;

4) ковальський цех передає в механічний 300 тонн металу;

5) зі складу напівфабрикатів у механічний цех направлено 150 тонн напівфабрикатів;

6) із механічного цеху на склад готової продукції передано 1100 тонн готових виробів;

- знайдемо підсумок з кожного рядка і стовпчика;

- підсумок сум по стовпчиках повинен дорівнювати
підсумкові за рядками.

Таблиця 2.3 – Шахова відомість

ОтримувачіВідправники Ливарний цех Ковальський цех Механічний цех Складальний цех Склад металу Склад шихти Склад напівфабрикатів Склад готової продукції Всього
Ливарний цех x - 800 - - - - - 800
Ковальський цех - x 300 - - - - - 300
Механічний цех - - x - - - - 1100 1100
Склад металу - 200 200 - x - - - 400
Склад шихти 1250 - - - - x - - 1250
Склад напівфабрикаті - - 150 - - - x - 150
Склад готової продукції - - - - - - - x -
Всього 1250 200 1450 - - - - 1100 4000


Рисунок 2.1 – Схема вантажопотоків

2 На основі шахової відомості побудуємо схему
вантажопотоків (2.1).

3 Кількість електрокар по кожному маршруту визначається за формулами 2.1 – 2.8.

Необхідна кількість транспортних засобів перервної (циклічної) дії на плановий період визначається за формулою

, (2.1)

де

- добовий вантажообіг при перевезенні даного виду вантажів, т/д.;
- добова продуктивність транспортного засобу, т/д.

Добовий вантажообіг при перевезенні даного виду вантажів визначається за формулою

, (2.2)

де

- річний (квартальний) вантажообіг з кожного найменування вантажів, т / рік;
- число робочих днів у році (кварталі);
- коефіцієнт нерівномірності перевезень, розрахований по підприємству в цілому.

Коефіцієнт нерівномірності перевезень по заводу в цілому визначається за формулою

, (2.3)

де

- максимальний добовий вантажообіг по підприємству в цілому, т / д.;
- середньодобовий вантажообіг по підприємству в цілому, т / д.

Середньодобовий вантажообіг по підприємству в цілому визначається за формулою