Фінансова діяльність підприємств житлового господарства (стр. 1 из 10)

Мета написання даної роботи полягає в дослідженні питань, пов’язаних з особливостями фінансової діяльності підприємств житлово-комунального господарства (ЖКГ).

Актуальність обраної теми полягає в тому, що у сучасних економічних відносинах суб'єктів господарювання особливе місце займають фінансові відносини. Головне місце в загальній системі фінансових відносин у суспільстві належить фінансам підприємств. Фінансові відносини, що виникають у процесі діяльності суб'єктів, подані широким спектром. Вони охоплюють різноманітні процеси: створення підприємств; одержання і розподілу прибутків і накопичень; формування відповідних фондів грошових коштів; взаємовідносин з різноманітними ланками фінансово-кредитної системи; формування та використання фонду оплати праці; розрахунків із постачальниками та підрядниками і т.д.

В даній роботі розглядаються: сутність фінансів підприємств, принципи їх організації і функції, особливості організації фінансів на підприємствах житлово-комунального господарства, зміст і завдання фінансової роботи в підприємствах; сутність грошових коштів, канали їх надходження, порядок зберігання, витрачання й організація розрахунків за різноманітними формами; сутність фінансових результатів, їх види, порядок розрахунку та розподілу; сутність фінансового планування, його види та їх характеристика, зміст та порядок складання фінансового плану підприємства; сутність фінансового аналізу та ін.

Дана робота може бути корисною і для фахівців економічного профілю, які займаються питаннями економіки, бухобліку та оподатковування підприємств.

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи організації фінансової діяльності на підприємствах

1.1 Сутність фінансів підприємств, принципи їх організації та функції

У фінансовій системі держави головною, визначальною її ланкою виступають фінанси підприємств. Тому що вони функціонують у тій же сфері суспільного виробництва, де створюються матеріальні блага, валовий внутрішній продукт і національний доход суспільства, а також формується основна частина фінансових ресурсів держави.

Розподіл і перерозподіл матеріальних і духовних благ, які створюються, в грошовій формі здійснюється за допомогою фінансів шляхом створення цільових грошових фондів у відповідних підрозділах (ланках) народного господарства.

Використання фінансів дає можливість підприємствам сфери матеріального виробництва забезпечити безперервність процесу відтворювання, вирішення виробничих, економічних та соціальних задач, формування централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів як на рівні держави, так і на рівні господарюючих суб'єктів.

Економічну природу фінансів підприємств розкриває сукупність грошових відносин, які виникають у господарюючих суб'єктів у процесі їх створення і здійснення виробничо-фінансової діяльності. До таких видів відносин належать:

- грошові відносини між підприємствами та їх засновниками, які виникають при формуванні статутного фонду (капіталу), - одержання грошей з Державного бюджету, надходження пайових внесків та ін. Статутний капітал - головне джерело формування власних коштів підприємства. За його рахунок формуються основні фонди й оборотні активи підприємств. Сума статутного капіталу державного і муніципального підприємств відображає розмір статутного фонду, а акціонерного товариства - суму випущених ним акцій;

- грошові відносини між підприємствами та іншими суб'єктами господарювання (постачальниками, покупцями, будівельними та іншими організаціями), які виникають у процесі купівлі-продажу продукції, надання послуг тощо. Ці відносини досить значні в діяльності підприємств, оскільки вони виникають у сфері матеріального виробництва, де виготовляється та реалізується продукція, надходить виручка, створюються доходи і накопичення, які е джерелом відшкодування затрат, сплати податків і платежів, формування внутрішньогосподарчих грошових фондів та ін.;

- грошові відносини між підприємствами та різноманітними ланками фінансово-кредитної системи відповідно до внесків у ці ланки (бюджет, централізовані фонди і т.д.) різних видів податків і платежів і отриманих з них коштів на різні цілі. Сюди ж відносяться фінансові відносини підприємств з установами банків, які виникають у процесі отримання і погашення кредитів, здійснення безготівкових розрахунків, а також відносини з органами майнового і особистого страхування по лінії сплати до них підприємствами страхових внесків і отримання від них відповідних страхових відшкодувань. До цієї групи включаються й відносини підприємств з фондовим ринком та інвестиційними фондами;

- грошові відносини між підприємством і зайнятими на ньому працівниками з приводу формування фонду оплати праці, її виплати, матеріального заохочення; виплати дивідендів по акціях, а також стягування грошей за нанесений збиток і утримання податків;

- грошові відносини в середині самих підприємств, які виникають при розподілі отримуваних доходів і накопичень, формуванні різноманітних фондів грошових коштів. Так, при розподілі отримуваної виручки, її частину підприємства направляють, перш за все, на відшкодування вартості спожитих у виробництві основних і оборотних фондів, потім на відшкодування живої праці, а з частини, яка залишилась, формують чистий доход (прибуток), з якого утворюють і поповнюють відповідні резерви і фонди: резервний фонд, статутний фонд, фонд розвитку виробництва, фонд соціального розвитку, фонд матеріального стимулювання, фонд дивідендів (в акціонерних товариствах) тощо. [46, с. 5-7]

Тобто створення і функціонування підприємств, їх господарська діяльність пов'язані з грошовими відносинами, які опосередковують процес виробництва і продажу продукції, отримання доходів і накопичень і їх розподіл по відповідних каналах (фондах). У цьому зв'язку, об'єктом фінансів підприємств виступають грошові відносини, пов'язані з отриманням доходів і накопичень, їх розподілом, формуванням і використанням відповідних фондів грошових коштів. Суб'єктами є підприємства і організації, установи (банківські і бюджетні), позабюджетні фонди та інші господарюючі суб'єкти.

Матеріальною умовою появи і функціонування фінансів виступають гроші, які лежать в основі функціонування відповідних видів грошових відносин підприємств.

Виникнення фінансових відносин підприємств відбувається в процесі первинного розподілу отримуваного ними валового внутрішнього продукту (с + v + m), коли з нього відшкодовується, перш за все, вартість використаних у процесі виробництва засобів виробництва (с). Потім зі знов створеної живою працею вартості (v + m), що залишилася, формується фонд оплати праці (v - необхідний продукт), і чистий доход (m - доданий продукт), який розподіляється в подальшому на формування відповідних фондів грошових коштів, що приймають форму фінансових ресурсів. Тобто розподіл отримуваних доходів і накопичень у підприємств відбувається шляхом створення відповідних фондів грошових коштів.

Таким чином, фінанси підприємств - це система грошових відносин, які виникають у процесі отримання і розподілу грошових доходів і накопичень, формування і використання відповідних фондів грошових коштів.

Матеріальною базою фінансів підприємств є виробництво. Тобто в процесі виробництва продукції, її продажу формуються відповідні доходи підприємств, фонди грошових коштів. Фінанси підприємств і виробництво взаємопов'язані між собою і впливають один на одного. Чим міцніша економіка підприємств, тим стійкіший їхній фінансовий стан. Тобто стійкість фінансового стану підприємств забезпечується зростанням виробництва і підвищенням його ефективності.

Матеріальним змістом фінансів підприємств є фонди грошових коштів, які створюються в підприємствах при розподілі їх доходів і накопичень.

Фінанси підприємств слід відрізняти від грошей, грошових коштів, фінансових ресурсів. Гроші, грошові кошти, фінансові ресурси - це специфічні, самостійні економічні категорії, які мають свій зміст, їх можна змінювати кількісно (збільшувати, зменшувати). Фінанси ж підприємств - це грошові відносини, які функціонують на основі грошей, їх не можна змінювати кількісно.

Призначення фінансів підприємств - забезпечити фінансовими ресурсами безперервність процесу виробництва господарюючих суб'єктів, розширення їх виробничих фондів (основних і оборотних), спричиняти активний вплив на зростання продуктивності праці, зниження собівартості продукції, зростання накопичень і підвищення ефективності виробництва.