Якої ж цілі переслідує роботодавець, надаючи крім основної грошової винагороди ще і визначений набір соціальних пільг і виплат? Цілі досить різноманітні і залежать від стратегії компанії: залучення і закріплення високопрофесійного персоналу, непряме і пряме стимулювання продуктивної праці, створення сприятливої суспільної думки про компанію (PR-цілі), збільшення реального добробуту власних працівників.
Основна тенденція в розвитку компенсаційних пакетів організацій полягає у відносному збільшенні соціальних пільг і виплат у загальній системі організації оплати праці. Розвита соціальна політика підприємства вказує на те, що в стратегічних цілях організації присутня не тільки максимізація підприємницького прибутку, але і соціальне забезпечення співробітника, розвиток його особистості. І, як показує досвід, такі організації виявляються найбільш ефективними, ринково успішними.
Склад найбільш популярних серед роботодавців пільг і найбільш успішні форми заохочення персоналу були отримані в результатах дослідження, проведеного в м. Києві. - рис.3.1., 3.2.
Використовувані компаніями форми заохочення можна розділити на кілька груп.
Перша: коштовні подарунки - у 64 компаніях, моральні заохочення (подяки, почесні грамоти тощо) - у 58 компаніях, відгули і додаткові відпустки - у 40 компаніях.
Друга група менш поширена: тут і внесення імені співробітника до історії компанії, і вивішування портрета на дошку пошани, і нагородження пам'ятними значками - у 11 компаніях.
Третя група виглядає трохи екзотично - 6 компаній як заохочення беруть у співробітників у борг під відсотки, 3 - пропонують співробітникам участь у прибутку, а 2 компанії продають співробітникам акції.
Спектр форм заохочення широкий, тому що залежить тільки від фантазії керуючих. Широкий і розкид думок респондентів про ефективність їхній стимулюючого впливу і затратності .
Таблиця 3.2.
Оцінка респондентами складових елементів соціального пакета, %.
Складові елементи | Оцінка ефективності | Оцінка затратності | Мали труднощі з оцінкою | ||
Ефективно | Неефективно | Дорого | Дешево | ||
Страхування | 50 | 11 | 33 | 5 | 39 |
Кредити | 47 | 9 | 24 | 15 | 40 |
Навчання | 41 | 7 | 22 | 5 | 50 |
Харчування | 37 | 8 | 18 | 14 | 53 |
Туристичні путівки, відпочинок, оплата бензина тощо. | 37 | 12 | 25 | 0 | 50 |
Оплата проїзду на громадському транспорті | 36 | 11 | 12 | 20 | 52 |
Медичек обслуговування | 33 | 12 | 21 | 29 | 50 |
Оплата житла | 0 | 0 | 33 | 0 | 67 |
Якщо застосувати комплексну оцінку за ознакою "ефективно - дешево", то на першому місці, по оцінках респондентів, стоїть медичне обслуговування і видача позик (кредитів). На другому - оплата проїзду. Далі, у порядку убування, - страхування, харчування, навчання тощо. Звертає на себе увагу і те, що оцінка ефективності і затратности компенсаційних пакетів викликала ускладнення в дуже значної частини респондентів. За даними табл. 3.3., ефективність заходів морального заохочення, підкріплених знаками уваги, дуже висока. Частка респондентів, що мала певні труднощі з оцінкою інших форм заохочення персоналу набагато нижче.
Таблиця 3.3.
Оцінка респондентами інших форм заохочення персоналу, %
Складові елементи | Оцінка ефективності | Оцінка затратності | Мали труднощі з оцінкою | ||||
Ефективно | Неефективно | Дорого | Дешево | ||||
Занесення в книгу історії організації або на дошку пошани, нагородження туристичними путівками, пам'ятними значками ... | 91 | 9 | 27 | 0 | 0 | ||
Залучення коштів персонала під % | 67 | 17 | 0 | 33 | 17 | ||
Відгули, додаткові відпустки | 60 | 17 | 5 | 22 | 22 | ||
Моральне заохочення | 60 | 14 | 14 | 34 | 24 | ||
Ціні подарунки | 56 | 11 | 16 | 19 | 30 | ||
Участь персонала в прибутках | 33 | 33 | 0 | 33 | 33 | ||
Продажа акцій компанії | 0 | 0 | 0 | 0 | 100 |
Знову застосувавши комплексну оцінку за ознакою "ефективно - дешево", отримаємо наступний рейтинг. Найбільший мотивуючий вплив мають (у порядку убування): залучення коштів персоналу під %, моральні заохочення, занесення в книгу історії організації або на дошку пошани, нагородження туристичними путівками, пам'ятними значками тощо. Замикають список відгули, додаткові відпустки і коштовні подарунки.
Особливого коментарю вимагають випадки пайової участі персоналу в прибутках і продажі співробітникам акцій компанії. Кількість компаній, що реалізують подібні програми невелика, і судячи з розподілу оцінок, використання цих форм заохочення і мотивації тільки апробується. Як наслідок, у компаній немає однозначної думки на цей рахунок. Можна прогнозувати успішність даних програм і їхнє поширення якщо вони будуть підкріплені реальною участю персоналу в управління, чи будуть спрямовані на закріплення персоналу в компанії, реструктуризацію доходів персоналу тощо.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1.Кодекс законів про працю України, К.: видавничий Дім “Ін Юре”, 2001.
2.Закон України «Про оплату праці»
3.Закон України «Про відпустки»
4.Андрушко В.К., Комар Ю.М., Комар С.Ю. Управління персоналом.
Навчальний посібник. Хмельницький ХІРУП., 2000 – 256 с.
5.Афонин А.С. - Основы мотивации труда: организационно-экономические аспекты: Учебное пособие. – К.: МЗУУП.,1994. – 304 с.
6.Ансофф И. Стратегичне керування: Пер. з англ. – М.: Економіка, 1989.
7.Вейл П. Искусство менеджмента. Новые идеи для мира хаотических перемен. – М., 1993.
8.Вудкок М., Френсис Д. Раскркпощенный менеджер. – М., 1991.
9. Веснин В.Р. Основы менеджмента. – М.: “Триада, ЛТД”, 1997.
10. Виханский О.С., Наумов А.И. Менеджмент, М.: Гардарика, 1998.
11. Герчикова И.Н. Менеджмент: Учеб. для вузов. – 3-е изд., перераб. И доп.. –М., 2001
12.Герчикова И.Н. Менеджмент. – М.: Банки и биржи. ЮНИТИ, 1995.
13.Гительман Л.Д. Преобразующий менеджмент: Лидерам организации и консультантам по управлению: Учеб. пособие для вузов. – М., 1999.
14.Глухов В.В. Основы менеджмента. – С.Петербург.: «Спец. Литература», 1995
15.Данюк В.М., Колот А.М. Заробітна плата в нових умовах господарювання. – К. КНЕУ, 2000
16.Економіка підприємства: Підручник /За заг. ред. С.Ф. Покропивного. - К.: КНЕУ, 2000. - С. 274 – 403.
17.Зайцев Ю. Умови відновлення мотиваційної природи заробітної плати в перехідній економіці Украйни // Економіка України. - 2002. - 8. – с.30 –32.
18.Колот А.М. Заробiтна плата : мiфи та реальнiсть // Урядовий кур'єр. -1994. –№ 78. - С.4
19.Колот А.М. Оплата працi на пiдприємствi: органiзацiя та удосконалення . - К.: Фiрма «Праця», 1997.
20.Комар Ю.М. Управління персоналом: Навч. посібник /За заг. ред. В.В. Дорофієнка; Наук. ред. Ю.Ф. Дробноход. – Донецьк: ДонДУУ, 2004. – 163 с.
21.Кремень М.А. Управление коллективом, М., 1997
22. Кучер Г. Новi пiдходи до органiзацiї i стимулювання працi // Економiст. - 1999. - №7. - С.56-59.
23. Концепція дальшого реформування оплати праці в Україні / Схвалено Указом Президентом України від 25 грудня 2000 р. № 1375/2000 // Урядовий кур'єр. - 2000. - № 4. - С. 9-10.
24.Кравчук І.І. Фактори матеріальної мотивації як необхідна передумова економічного зростання // Фінанси України. - 2000. - № 5.
25.Комаров М.А Менеджмент, ЮНИТИ, 1998.
26.Кногрринг В.И. Искусство управления: Учебник – М.: Издательствао БЕК, 1997.
27.Ковалев А.Г. Руководителю о работнике. Практический аспект изучения личности. – М., 1998.
28.Кунц Т., О’Дннел С. Управление: системный и ситуациооный анализ управленческих функций. – М., 1994
29.Морозова Л.Л. Труд и зароботная плата: Практич. Руководство. – М.,1997.
30.Маслов Е. В. Управление персоналом предприятия : Учебное пособие /Под ред В.В. Шереметова. – М. ИНФРА-М НГ АУЭиУ, Навосибирск,: 1998. – 312 с.
31.Менеджмент персонала: Учебное пособие / Л. В. Балабанова, С. И. Коломыцева, Л. А. Полонская и др. Под ред. Л. В. Балабановой. Донецк, «Донбасс», 1996. – 132 с.
32.Менеджмент персонала /В. Р. Веснин. М.: ТД. Элит – 2000. – 304 с.
33.Мурашко М. І. Менеджмент персоналу – К.: Т-во “Знання”, 2002. – 311 с.
34.Максимцов М.М., Игнатьева А.В. Менеджмент, М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998.
35.Мескон М.Х., Альберт Н., Хедоури Ф. Основы менеджмента. – М.: Справа, 1992.- 703 с.
36. Петюх В. М. Управління персоналом: Навч. - Метод. Посібник для самост. Вивч. дисц. – К.: КНЕУ , 2000. –124 с
37.Потапова-Синько Н.Е., Захарченко Л.А., Князева Е.А., Отливанскя Г.А., Орлова О.В. Учебное пособие по курсу «Экономика предприятия связи». – Одесса ОНАС им. А.С.Попова 2002. – 4с.
38.Поляков И,А., Ремизов К.С. Справочник экономиста по труду: (Методика экономических расчетов по кадрам, труду и заработной плате на промышленных предприятиях) – М.; Экономика 1990 – С. 142-160.