Фінансовий аналіз руху грошових коштів на підприємстві ТОВ "Автополюс" (стр. 3 из 8)
Показники загальної ліквідності також дещо занизькі. Встановлений норматив цього показника рівний 2,0; може коливатися в межах 1,5 - 2,5. Вони мають тенденцію до збільшення. Зазначимо, що зависокі показники загальної ліквідності свідчать не про стабільний фінансовий стан підприємства і про ефективність його діяльності, а про наявність у підприємства понаднормативних виробничих запасів, що не є позитивною рисою при аналізі фінансового стану підприємства.
У формалізованому вигляді наявність обігових коштів можна записати:
ВОК = ВК - НА, (4)
де ВОК - власні обігові кошти;
ВК - власний капітал;
НА - необоротні (позаобігові) активи.
Наявність власних обігових коштів, тобто додатне значення ВОК - мінімальна умова фінансової стійкості.
наявність власних оборотних коштів і довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат (ВКД) - визначається шляхом збільшення значення попереднього показника на суму довгострокових кредитів і позик (пасивів):
ВКД = ВОК + КД, (5)
де ВКД - власні оборотні кошти і довгострокові позикові джерела формування
запасів і витрат (довгострокові кредити і позики);
ВОК - власні оборотні кошти;
КД - довгострокові кредити і позики.
2) загальний розмір основних джерел формування запасів і витрат ВКД КК
визначається шляхом збільшення попереднього показника на суму короткострокових позикових коштів:
ВКД КК = ВОК + КД + КК, (6)
де ВКД КК - власні оборотні кошти і довго - та короткострокові кредити і позики
ВОК - власні оборотні кошти;
КД - довгострокові кредити та позики;
КК - короткострокові кредити і позики.
На основі цих трьох показників, що характеризують наявність джерел, які формують запаси й витрати для виробничої діяльності, розраховують величини, за допомогою яких визначають розмір джерел для покриття запасів і витрат:
надлишок (+) або нестача (-) власних обігових (оборотних) коштів:
DВОК = ВОК - З, (7)
де DВОК - надлишок (+) або нестача (-) власних обігових (оборотних) коштів;
ВОК - власні оборотні кошти;
З - запаси.
2) надлишок (+) або нестача (-) власних та довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат:
D ВКД = ВКД - 3, (8)
де D ВКД - надлишок (+) або нестача (-) власних та довгострокових позикових
джерел формування запасів і витрат;
ВКД - власні оборотні кошти і довгострокові позикові джерела формування запасів і витрат (довгострокові кредити і позики);
З - запаси.
3) надлишок (+) або нестача (-) загальної величини основних джерел для формування запасів і витрат:
D ВКД КК = ВКД КК - 3, (9)
де D ВКД КК - надлишок (+) або нестача (-) загальної величини основних джерел для формування запасів і витрат;
ВКД КК - власні оборотні кошти і довго - та короткострокові кредити і позики;
З - запаси.
Для характеристики фінансової ситуації на підприємстві існує чотири типи фінансової стійкості:
Абсолютна стійкість фінансового стану задається умовою: З < ВОК.
Для забезпечення запасів (З) Достатньо власних обігових коштів, платоспроможність підприємства гарантована.
Нормальна стійкість фінансового стану підприємства, яка гарантує його платоспроможність, відповідає наступній умові: З < ВОК + КД.
В даному випадку для забезпечення запасів окрім власних обігових коштів залучаються довгострокові кредити та позики (пасиви) ДП.
3. Нестійкий фінансовий стан - для забезпечення запасів окрім власних обігових
коштів та довгострокових кредитів і позик залучаються короткострокові кредити та позики, платоспроможність порушена, але є можливість її відновити:
З < ВОК + КД + КК.
4. Кризовий (критичний) фінансовий стан, при якому підприємство знаходиться на межі банкрутства, тому що грошові кошти, короткострокові цінні папери і дебіторська заборгованість не покривають навіть його кредиторської заборгованості і прострочених позик:
З > ВОК + КД + КК.
Кризове фінансове становище - це грань банкрутства. У ринковій економіці при кількаразовому повторенні такого положення підприємству загрожує оголошення банкрутства.
Фінансова стабільність підприємства характеризується станом власних і позикових коштів й аналізується за допомогою системи відносних фінансових коефіцієнтів.
У світовій та вітчизняній практиці використовують сукупність відносних показників для аналізу фінансової стійкості підприємства з погляду структури джерел фінансування.
Коефіцієнт автономії (фінансової незалежності) Кавт, або коефіцієнт концентрації власного капіталу - відношення загальної суми власних коштів до пасивів:
, (10)де ВК - власні кошти (власний капітал),
П - пасиви.
Коефіцієнт Кавт характеризує частку власників підприємства в загальній сумі авансованих коштів.
Чим більше значення цього показника, тим кращий фінансовий стан господарюючого суб’єкта (тим меншою є його залежність від зовнішніх джерел фінансування). У загальній сумі фінансових ресурсів частка власного капіталу не повинна бути меншою від 50%, тобто Кавт > 0,5.
Мінімальне значення коефіцієнта автономії (Кавт= 0,5) свідчить про те, що всі зобов’язання підприємства можуть бути покриті його власними коштами.
Коефіцієнт фінансової залежності Кфз визначають як відношення пасивів до власного капіталу:
, (11)де П - пасиви;
ВК - власний капітал.
Цей показник обернений до коефіцієнта автономії. Збільшення Кфз у часі свідчить про підвищення частки позикових коштів у фінансуванні підприємств, і навпаки. Якщо Кфз= 1, підприємство не має позик. Показник фінансової залежності використовують у детермінованому факторному аналізі, наприклад в аналізі чинників рентабельності власного капіталу.
3. Коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів Кз/в розраховується як відношення залучених коштів до власного капіталу:
, (12)де ЗК - залучені кошти;
ВК - власний капітал.
Його оптимальне значення становить 1.
Кз/в показує, скільки позикових коштів (сума розділів III та IV пасиву балансу) припадає на 1 грн власного капіталу. Збільшення значення цього показника в часі свідчить про деяке зниження фінансової стійкості, і навпаки.
4. Коефіцієнт маневреності власного капіталу Км визначається як відношення власних обігових коштів до власного капіталу:
, (13)де ВОК - власні обігові кошти;
ВК - власний капітал.
Значення Км показує частку власного капіталу, що використовується для фінансування поточної діяльності підприємства. Збільшення значення цього коефіцієнта позитивно характеризує зміни у фінансовому стані підприємства, оскільки свідчить про збільшення можливості вільно маневрувати власними коштами.
5. Коефіцієнт забезпечення власними обіговими коштами запасів Кзап:
, (14)де ВОК - власні обігові кошти;
З - запаси.
Нормативне значення цього показника, що було отримане на основі статистичного узагальнення господарської практики, становить 0,6 - 0,8.
6. Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів Кдз:
, (15)де ДЗ - довгострокові зобов’язання;
ВК - власний капітал.
Значення Кдз показує частку довгострокових позик у сукупних стабільних
джерелах фінансування. Цей показник дає змогу приблизно визначити частку позикових коштів при фінансуванні капітальних вкладень. Збільшення значень цього коефіцієнта свідчить про посилення залежності підприємства від зовнішніх
інвесторів, тобто про погіршення його фінансової стійкості.
7. Показник фінансового левериджу ФЛ також має важливе значення. Він характеризує залежність господарюючого суб’єкта від довгострокових зобов’язань і визначається як відношення довгострокових зобов’язань до власного капіталу (власних коштів):
, (16)де ДЗ - довгострокові зобов’язання;
ВК - власний капітал.
Збільшення значення показника фінансового левериджу зазвичай свідчить про зростання фінансового ризику, тобто можливості втрати платоспроможності.
Нормативне значення ФЛ повинне бути менше 0,01.
8. Коефіцієнт структури довгострокових вкладень Ксдв визначається як відношення довгострокових зобов’язань до необоротних активів:
, (17)де ДЗ - довгострокові зобов’язання;
НА - необоротні активи.
Цей коефіцієнт показує, яка частка необоротних активів профінансована чужими коштами, тобто не належить підприємству. Показник розраховують, припустивши, що довгострокові позики (розділ III пасиву балансу) використовують для фінансування основних засобів, капітальних вкладень та інших необоротних активів. При зростанні значення цього коефіцієнта фінансова стійкість підприємства послаблюється. Аналіз фінансового стану ТОВ “Автополюс” продовжимо, аналізуючи основні абсолютні та відносні показники фінансової стійкості підприємства (таблиці 4). Власний капітал підприємства лише у 2006 та у 2007 роках приймав додатнє значення. З 2004 по 2007 роки зростали необоротні активи. Зростали і запаси, що є негативним моментом, оскільки їх збільшення сприяє тому, що кошти “акумулюються" і не вкладаються в оборот. Бачимо, що підприємство абсолютно не забезпечене власними обіговими коштами (ВОК), з 2004 по 2008 роки такі кошти мають від’ємне значення, тобто вони повністю залучені (позичені).