Курсова робота містить 36 сторінок, 3 рисунки, 4 таблиці, 18 джерел.
Об’єкт дослідження: форми бухгалтерського обліку.
Мета роботи: дослідження форм бухгалтерського обліку.
Методи дослідження: аналіз, синтез, опис.
У курсовій роботі здійснено дослідження форм бухгалтерського обліку. Розглянуто історію розвитку форм бухгалтерського обліку. Виділені особливості меморіально-ордерної та журнально-ордерної форми обліку. Розглянуто особливості спрощеної та автоматизованої форми бухгалтерського обліку.
Актуальність дослідження: кожне підприємство самостійно обирає відповідну форму обліку, враховуючи конкретні умови та особливості господарської діяльності й технології обробки облікових даних. Вибір форми обліку зумовлюється також обсягами облікових робіт, їх складністю, наявністю кваліфікованих кадрів бухгалтерів, можливостями використання автоматизованих систем обробки даних, обчислювальної техніки.
Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел.
Форма, бухгалтерський облік, регістр, меморіально-ордерний, журнал-головна, журнально-ордерний.
Вступ
Розділ 1. історія розвитку форм бухгалтерського обліку
1.1 Сутність поняття "форма обліку"
1.2 Історія розвитку форм бухгалтерського обліку
Розділ 2. Форми бухгалтерського обліку
2.1 Меморіально-ордерна форма обліку
2.2 Форма бухгалтерського обліку Журнал-головна
2.3 Журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку
2.4 Спрощена форма бухгалтерського обліку
2.5 Механізовані й автоматизовані форми ведення бухгалтерського обліку
Розділ 3. Практична частина
3.1 Відкрити рахунки у Головній книзі (таблиця 3.1) з перенесенням до неї сальдо, наведених у таблиці 3.2
3.2 У журналі кореспондентських рахунків (таблиця 3.3) записати всі операції (таблиця 3.6) з вказівками їх номера і кореспонденції (вказати тип операції)
3.3 Відобразити всі господарські операції на синтетичних рахунках (таблиця 3.4), - в журналах-ордерах - при журнально-ордерній формі обліку, або у відомостях - при використанні форми обліку для малих підприємств (на вибір студента)
3.4 Підрахувати обіг у журналі кореспондентських рахунків, на синтетичних рахунках, у журналах-ордерах і відомостях. Вивести залишки на кінець звітного періоду
3.6. Скласти обігову відомість (таблиця 3.5)
3.7. Скласти баланс на початок та кінець звітного періоду.
Висновки
Список використаних джерел
Раціональна організація обліково-аналітичної роботи на підприємстві передбачає застосування ефективної форми бухгалтерського обліку, його технічної оснащеності.
Форма бухгалтерського обліку - це певна система регістрів бухгалтерського обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з дотриманням єдиних засад бухгалтерського обліку [1, с.17].
Форма бухгалтерського обліку відображає відповідну технологію облікового процесу. Кожна форма обліку завжди передбачає відповідне групування господарських операцій та дотримання встановленої послідовності їх відображення, порядок записів у регістрах синтетичного й аналітичного обліку, складання та представлення облікових даних у вигляді звітності для потреб користувачів.
Основними відмітними ознаками, що визначають особливості окремих форм бухгалтерського обліку, є: зовнішній вигляд, будова і кількість облікових регістрів; поєднання регістрів хронологічного і систематичного обліку, синтетичного й аналітичного обліку; послідовність і техніка облікової реєстрації.
Форма бухгалтерського обліку як відображення певного рівня технології облікового процесу має відповідати таким вимогам [2, с.108]:
забезпечення повноти та реальності в облікових регістрах господарських операцій;
забезпечення раціонального розподілу облікових робіт між окремими працівниками для своєчасного їх виконання;
забезпечення управлінців даними про виконання бізнес-планів у цілому на підприємстві й за кожним структурним підрозділом;
забезпечення необхідними даними процесу складання звітності, здійснення контролю й економічного аналізу;
забезпечення економічності облікового процесу шляхом його автоматизації та наукової організації праці обліковців.
Об’єкт дослідження: форми бухгалтерського обліку.
Мета роботи: дослідження форм бухгалтерського обліку.
Завдання для досягнення мети: визначити сутність поняття "форма обліку"; розглянути історію розвитку форм бухгалтерського обліку; розглянути меморіально-ордерну форму обліку; розглянути форму бухгалтерського обліку Журнал-головна; розглянути та виділити особливості журнально-ордерної форми бухгалтерського обліку; розглянути спрощену форму бухгалтерського обліку; розглянути механізовані та автоматизовані форми ведення бухгалтерського обліку; виконати практичні завдання.
Визначна роль обліку і контролю за умов ринкової економіки закономірно потребує постійного вдосконалення їхніх форм і методів. Кожне підприємство самостійно вибирає відповідну форму обліку, виходячи з конкретних умов власної роботи та перспектив дальшого розвитку, з обсягу виробничо-господарської діяльності, якою зумовлюється й обсяг облікових робіт, наявності облікових кадрів та рівня їхньої кваліфікації, можливостей використання обчислювальної техніки в обліковому процесі.
Під формою обліку розуміють систему взаємозв'язку встановлених облікових регістрів певної форми і змісту, призначених для відображення наявності й руху засобів підприємства, джерел їх утворення та процесів господарської діяльності, а також способи запису операцій в облікових регістрах.
Кожна форма обліку завжди передбачає відповідне групування господарських операцій та дотримання встановленої послідовності їх відображення, порядок ведення (запису) в регістрах синтетичного й аналітичного обліку. Отже, будь-яка форма відображає відповідну технологію облікового процесу. З цього погляду розвиток та вдосконалення бухгалтерського обліку в цілому найбільш чітко простежується в змінах форм його ведення [1, с.18].
Головними ознаками, що відрізняють одну форму обліку від іншої, є: зовнішній вигляд, будова та кількість облікових регістрів; поєднання регістрів хронологічного, систематичного, синтетичного й аналітичного обліку; послідовність і способи запису господарських операцій у облікових регістрах.
За час існування бухгалтерського обліку застосовувались різні форми. На самому ранньому ступені розвитку облік вівся самим власником господарства для організації спостереження і контролю за збереженням його майна та розміром одержуваного доходу. Відомо, що самою ранньою була стара італійська форма, описана італійським вченим-математиком Лукою Пачолі в його роботі "Трактат про рахунки і записи", виданій в 1494 р. у Венеції. В ній він писав, що для зручності і легкості потрібні три книги: Меморіал (Пам’ятна книга). Журнал і Головна книга. Операції записувались із слів власника або з його Пам'ятної книги (вона замінювала собою документи) в хронологічний регістр-Журнал (де зазначались кореспондуючі рахунки), а потім в систематичний регістр - Головну книгу. Рахунки в Головній книзі велись як індивідуальні, їх відкривали на кожний об'єкт обліку (наприклад, рахунок Коштів, рахунок Зерна, рахунок купця Мозиря тощо). За даними Головної книги складався баланс.
Таким чином, наприкінці XIV століття вперше була описана книжкова форма обліку. Вона задовольняла потреби купців і дрібних ремісників. Проте із зростанням обсягу діяльності, збільшенням кількості господарських операцій виникла потреба в узагальнених (синтетичних) показниках. Тоді Головна книга перетворилася в регістр синтетичного обліку, паралельно якому став вестись аналітичний облік в окремих допоміжних книгах. Так наприкінці XIV століття появилась нова італійська форма бухгалтерського обліку [1, с. 19].
У другій половині XVIII століття стали застосовувати меморіально-касову або німецьку форму обліку, при якій суворо розмежовувались касові і некасові операції. Для цього Журнал було поділено на кілька хронологічних регістрів - Касовий журнал. Меморіал тощо. Ця форма з середини XIX століття застосовувалась і в Росії [3, 117].
Розвиток виробництва, торгового капіталу, банківських операцій потребував дальшого розподілу праці облікових працівників. Для цього була розроблена багатожурнальна або французька форма бухгалтерського обліку, при якій хронологічні записи здійснювались в декількох журналах (касовому журналі, журналах обліку товарів, продажу, купівлі тощо). Від щоденних записів у Головну книгу перейшли до записів в неї місячними підсумками, для підготовки яких було введено зведений журнал (що складався шляхом вибірок з щоденних журналів). Поступово для обґрунтування записів в регістри почали використовувати документи [1, с.21].
Отже, форми бухгалтерського обліку постійно удосконалюються. Це зумовлено загальним розвитком народного господарства, ускладненням економічних відносин, зростанням обсягу інформації, що підлягає обліку, удосконаленням практики самого обліку, а також впровадженням високопродуктивної обчислювальної техніки для механізації й автоматизації обчислювальних робіт. Прогресивною вважається така форма обліку, яка на основі впровадження обчислювальної техніки забезпечує своєчасне одержання якісної інформації, необхідної для управління, а також системи показників звітності - при мінімальних затратах праці і засобів на ведення обліку.