Не припинилося скорочення виробництва. Так, у січні – лютому 1998р. порівняно з відповідним періодом 1997 р. відбулося зниження обсягів продукції в електроенергетиці – на 2,3 %, у машинобудуванні й металообробці – на 3,9 %, у харчовій промисловості – на 6,5 %.·
Кредиторська заборгованість підприємств зросла до 9866,3 млн. грн.
Украй нагальною є проблема зменшення податкового тиску на підприємства приватного сектора, потрібне також посилення контролю над досі ще державними підприємствами з метою підвищення ефективності виробництва й кращого реагування на попит. У разі неможливості отримання прибутку державними підприємствами в майбутньому слід застосовувати процедуру банкрутства.
Головні фактори, які впливають на вади в розвитку промисловості, сільгосподарства та інших галузей економіки, це:
· зростання матеріаломісткості, енергомісткості виробництва;
· низько продуктивність праці;
· застарілі технології;
· зношеність виробничих потужностей.
Зв'язок цих факторів із податковою системою проглядається лише в тому плані, що у господарських структур має залишатися певна кількість фінансових ресурсів, яка б давала можливість здійснювати структурну перебудову економіки, впровадження інноваційних проектів і, в кінцевому підсумку, забезпечувала випуск конкурентоспроможної продукції, що має попит.
У ринковій економіці малий і середній бізнес є провідним сектором, який визначає темпи економічного зростання, структуру і якість внутрішнього валового продукту. Однією з найважливіших проблем для малого бізнесу є проблема його фінансування. Оскільки на початку існування підприємства такого типу самофінансування його є дуже важким, постає питання про отримання кредиту на вигідних умовах. Щодо фінансування українськими банками малих підприємств, то тут не спостерігається високої ділової активності. Дуже важливу роль у фінансуванні малого бізнесу в Україні відіграє іноземне інвестування. Для активізації залучення іноземних інвесторів необхідні принципові зміни в інвестиційному кліматі: щоб Україна розв’язала нарешті свої макроекономічні проблеми. По-друге, перепоною є відсутність у сьогоднішньому законодавстві України стимулів і гарантій для виробничих інвестицій, які внаслідок своєї природи мають характер довгострокового кредиту. По-третє, у нас бракує досвіду роботи з міжнародними фінансовими інститутами, західними банками. У цій ситуації можна мільки порадити розвивати міжнародні зв’язки. Уже сьогодні стає очевидним, що, спираючись тільки на власні фінансові можливості, домогтися докорінного перелому в досягненні стабільного економічного зростання в Україні досить проблематично. тому актуальним є завдання створення сприятливого середовища для іноземних інвестицій і, зокрема, на податковому регулюванні привабливості інвестування в економіку України.
Прямі іноземні інвестиції в Україну на початок 1998 р. становили 2,2 млрд. дол., що в розрахунку на душу населення відповідає 43 дол. проти 15 дол. у 1995р. Для порівняння з іншими країнами зазначимо, що на кінець 1995р в Угорщині інвестиції становили 1000 діл. на душу населення, у Чехії – 400 дол., у Естонії – 320 дол., у Польші – 140 дол.·
Міжнародний порівняльний аналіз свідчить, що Україна не належить до держав, яким іноземні інвестори надають перевагу. Затяжна економічна криза останніх років, численні зволікання й суперечності у проведенні реформ, непрогнозовані зміни в оподаткуванні та багато інших факторів пояснюють, чому Україна має такий поганий вигляд у міжнародному кредитному рейтингу. Іноземні інвестори при визначенні пріоритетів інвестування розглядають і цей важливий фактор.
Українська економіка приєдналася до конкурентної боротьби за капітал разом з іншими 200 країнами, зокрема 20 країнами східної Європи й СНД. Наприклад, завчасно створені пільгові умови для іноземного інвестування разом із стабільною макроекономічною політикою допомогли залучити в Угорщину не менш як третину всіх прямих інвестицій, зроблених у всі країни Східної Європи й СНД, і досягти позитивного зростання ВВП починаючи з 1994р. Прямі іноземні інвестиції мають позитивний вплив на розвантаження балансу поточних операцій і сприяють технологічному оновленню основних фондів країни – реципієнта.
На нашу думку, несвоєчасно, без урахування нинішньої економічної ситуації було скасовано пільги для спільних підприємств в Україні. Їх слід негайно поновити доти, доки в економіці України відбудуться суттєві зміни в бік збільшення реального ВВП , впровадження інституту власності на земельну ділянку для іноземних інвесторів замість довгострокової оренди. Воднораз необхідно створювати спеціальні умови для іноземного інвестування саме в ті галузі економіки, де високий експортний потенціал.
Уряд України повинен однозначно заявити про бажання мати прямі іноземні інвестиції для економіки держави, про політику сприяння іноземним інвестиціям і постійно турбуватися про підвищення іміджу України на міжнародному ринку капіталів. Необхідні рішучі заходи, які б, крім надання пільг іноземним інвесторам, зробили чинну податкову систему еластичнішою, націленою на створення сприятливих умов для економічного зростання.
Щоб досягти поставленої мети слід здійснити заходи, які б включали:
· використання іноземних кредитів, що надаються під гарантії уряду тільки на розвиток високотехнологічного виробництва, придбання новітніх технологій, нарощування експорту товарів і послуг;
· широке застосування методів прискореної амортизації передусім для стимулювання виробництва інноваційного продукту, використання амортизації тільки на цілі розвитку виробництва;
· розміщення державних замовлень високотехнологічної продукції через механізм фінансового лізингу;
· удосконалення інструментів залучення в інвестиційну сферу особистих накопичень населення, зокрема розміщення на фондовому ринку спеціального випуску державних цінних паперів під фінансування окремих інноваційних програм;
· розробку короткострокових регіональних програм інноваційно - інвестиційної діяльності;
· забезпечення фінансової підтримки малого бізнесу шляхом розробки й виконання цільових програм розвитку малого підприємництва у сфері виробництва товарів і надання послуг із використанням іноземних кредитних ліній та міжнародної технічної допомоги;
· надання експортерам високотехнічної продукції знижок на чинні ставки податку на прибуток залежно від зростання експортної продукції;
· проведення політики пільгового оподаткування інноваційної продукції;
· надання податкових пільг під великі іноземні кредити, що спрямовуються в інвестиційні проекти, передбачені державними програмами.
Усі ці заходи сприятимуть поліпшенню економічної ситуації в україні й допоможуть вийти на шлях стабільного економічного зростання.
Таким чином по даній роботі можна зробити такі висновки:
Податки є невід'ємною частиною фінансового господарства держави як історичної форми задоволення колективних потреб. Це найважливіше джерело формування доходів держави, які, в свою чергу, використовуються на витрати для державного управління, на вирішення економічних, соціальних, оборонних завдань, на розвиток освіти, науки, культури.
Встановлення, розподіл, стягнення і використання податків становлять одну із функцій держави. Тому податкова система як елемент господарського механізму відповідає економічному ладу країни, рівню розвитку продуктивних сил, системі державного регулювання економічних процесів і основним завданням існування держави.
За допомогою держави відбувається міжгалузевий переплив капіталу в розмірах, які неможливі для вільних ринкових відносин.
Ріст державної участі не є головною метою. Це лише засіб, інструмент для проведення економічної політики на конкретному історичному етапі.
Для досягнення своїх цілей держава повинна удосконалити свою податкову систему з врахуванням ринкового досвіду, а за допомогою податків удосконалити функціонування власної економіки.
Важливою умовою функціонування ринкової економіки, як переконують світовий досвід і практика господарювання, є наявність і взаємодія великих, середніх і малих підприємств, їх оптимальне співвідношення. Мале підприємство — це атрибут, невід'ємна складова будь-якої господарської системи, без чого економіка і суспільство в цілому не можуть не тільки розвиватися, а й існувати. У секторі малого підприємництва створюється й функціонує значна частка національних ресурсів, що є живильним середовищем для середнього та великого підприємництва.
Створення малих підприємств в України має ряд переваг у порівнянні з великими підприємствами, а саме:
· малий бізнес активізує структурну перебудову економіки. Мається на увазі, що переважна частина внутрішнього валового продукту виробляється на малих і середніх підприємствах;
· за рахунок малого бізнесу створюються додаткові робочі місця як для виробника, так і для споживача, він дає широку свободу ринкового вибору;
· підприємства малого бізнесу оперативно реагують на зміну споживчого попиту, тобто малі підприємства з мінімальними витратами можуть перейти на випуск продукції, яка має попит;
· малий бізнес дає можливість подолати галузевий монополізм виробництва, оскільки монополія призводить до зростання цін;
· малі підприємства забезпечують конкуренцію на ринку, допомагають наповнити ринок товарами й послугами, які мають попит, забезпечити швидку окупність витрат, своєчасне реагування на зміну попиту й інші переваги.