Оскільки різні частини доходу оподатковуються за різними ставками, то валовий доход необхідно розкласти на окремі частини, вилучивши з нього суми:
1. доходів (дивідендів, процентів) від акцій, облігацій та інших цінних паперів, що належать підприємству;
2. доходів, одержаних від пайової участі в діяльності інших підприємств, створених на території України;
3. прибутку, не розподіленого серед працівників, акціонерів, пайовиків або кредиторів господарського товариства, якщо він реінвестується всередині самого підприємства виключно на модернізацію, реконструкцію або розширення свого виробництва;
4. доходів від посередницької діяльності;
5. доходів від казино, відеосалонів, відеопоказу, прокату відео- й аудіокасет, запису на них, гральних автоматів із грошовим виграшем, від проведення масових концертно-видовищних заходів;
6. додаткових доходів від продажу товарів, продукції, майна на аукціоні.
При визначенні оподатковуваної частини доходу враховуються також пільги, яким можуть користуватися підприємства згідно з чинним законодавством. Склад пільг буде розглянуто нижче.
З метою усунення подвійного оподаткування сума прибутку або доходу, одержана за кордоном, включається до загальної суми доходу, що підлягає оподаткуванню в Україні, і враховується при визначенні розміру податку.
Обчислення оподатковуваного прибутку (доходу) іноземних юридичних осіб має деякі особливості. Так, при визначенні оподатковуваного прибутку необхідно враховувати лише валовий прибуток іноземної юридичної особи, який одержано у зв'язку з її діяльністю в Україні через постійне представництво, якщо таке постійне представництво веде окремий баланс та має рахунок у банку в Україні.
У разі, коли іноземна юридична особа здійснює свою діяльність не лише в Україні, але й за її межами, і при цьому не веде окремого обліку прибутку, який дає змогу визначити суму прибутку від діяльності, здійснюваної нею через постійне представництво в Україні, сума прибутку, що підлягає оподаткуванню, може бути визначена на основі розрахунку, узгодженого платником податку з податковим органом, що контролює його платежі до бюджету. Якщо немає можливості прямим підрахуванням визначити прибуток, одержаний іноземною особою від діяльності в Україні, він може бути визначений податковим органом, виходячи з валового доходу або проведених затрат і норми рентабельності ЗО %.
Іноземні юридичні особи можуть одержувати як компенсацію за здійснювану в Україні через постійне представництво діяльність оплату у вигляді продукції чи майна. У цьому випадку для визначення оподатковуваного прибутку використовуються договірні (контрактні) ціни, ціни основних організацій-експортерів або ціни, обчислені на базі світових цін на таку саму або аналогічну продукцію чи майно.
Пільги щодо податку на прибуток (доход).
Пільги щодо податку на прибуток (доход) умовно можна поділити на чотири групи:
1. звільнення від сплати податку. При цьому можуть звільнятися від оподаткування як окремі суб'єкти, так і окремі види доходів;
2. звільнення від сплати податку на певний строк;
3. зменшення оподатковуваного прибутку (доходу);
4. зменшення розміру ставки податку.
Склад кожної з указаних груп залежить від того, на досягнення якої мети спрямована система пільг.
Пільги можуть установлюватися з метою стимулювання розвитку:
· науки й виробництва;
· технічної бази підприємств;
· окремих форм господарювання і виробництва окремих видів продукції;
· соціальної та культурної сфери;
· благодійної діяльності;
· соціального захисту деяких категорій працівників.
Стимулювання розвитку науки й виробництва здійснюється шляхом звільнення від оподаткування на певний строк, наприклад на п'ять років, доходів, одержуваних:
а) підприємством - власником патенту від використання винаходу у власному виробництві, а також від продажу на нього ліцензії в межах строку дії патенту;
б) підприємством від використання винаходу в результаті придбання ліцензії - з дати початку використання винаходу;
в) підприємством або новим виробництвом, створеним спеціально для виготовлення нової техніки з використанням запатентованого винаходу, - з дати введення підприємства або нового виробництва в експлуатацію.
Крім того, можна звільняти від оподаткування увесь або частину (наприклад, 50 %) прибутку, який спрямовується підприємством на проведення власними силамиабонауковими організаціями науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, підготовку й освоєння нових прогресивних та екологічно чистих технологій і видів продукції, здійснювані за рахунок прибутку (доходу), що залишається в розпорядженні підприємства.
З метою розвитку технічної бази виробництва оподатковуваний доход (прибуток) зменшується на суму прибутку, використаного на реконструкцію і модернізацію активної частини виробничих фондів, на нове будівництво, розширення, введення і освоєння нових потужностей з виробництва товарів (робіт, послуг). Але вказана пільга надається за умови повного використання на дані цілі амортизаційних відрахувань, що є в підприємства, а також залишків невикористаного прибутку минулих років.
Для розвитку соціальної та культурної сфери можуть установлюватися такі пільги, як зменшення оподатковуваного доходу (прибутку) на:
а) суму затрат, здійснюваних за рахунок прибутку (доходу) відповідно до кошторисів затрат на утримання об'єктів охорони здоров'я, будинків для престарілих та інвалідів, дитячих дошкільних закладів, дитячих таборів відпочинку, закладів освіти, об'єктів культури й спорту, житлового фонду та комунального господарства, що перебувають на їхньому балансі, а також затрат на дані цілі за пайової участі в утриманні вказаних об'єктів, що перебувають на балансі інших підприємств;
б) суму прибутку (доходу), перерахованого підприємствам, установам, організаціям культури, освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, фізкультури й спорту та громадським організаціям інвалідів;
в) суму доходу закладів культури, фізичної культури й спорту, в тому числі прикладних видів, культурно-освітніх закладів, що спрямовується ними на будівництво й розвиток матеріально-технічної бази;
г) суму доходу підприємств громадських організацій і об'єднань (крім професійних спілок, молодіжних політичних організацій, політичних партій і рухів), релігійних організацій, що спрямовується ними на виконання статутної діяльності вказаних організацій і об'єднань, крім витрат на капіталовкладення (за винятком капіталовкладень, спрямованих на розвиток освіти, лікувальних закладів, закладів культури, фізкультури й спорту), утримання органів управління, матеріальне заохочення членів громадських організацій;
д) доходи підприємств громадського харчування,якіперебувають на балансі промислових підприємств та обслуговують працівників цих підприємств.
Крім того, звільняються від оподаткування:
а) творчі спілки (письменників, художників, композиторів, театральних діячів, кінематографістів, журналістів, фотохудожників, архітекторів, майстрів народного мистецтва, дизайнерів), Всеукраїнська музична спілка, національно-культурні товариства, а також доходи належних їм підприємств від виконання робіт (виробленої продукції), передбачених статутною діяльністю спілок;
б) заклади культури й спорту, навчально-виховні заклади системи освіти, організації соціального обслуговування населення, діяльність яких частково фінансується з державного бюджету;
в) доходи, одержані від проведення заходів, що здійснюються за програмою міжнародних, міждержавних, всеукраїнських фестивалів, конкурсів, оглядів, які проводяться державними культурно-освітніми закладами і є економічно збитковими;
г) доходи видавництв, що здійснюють випуск літератури українською мовою та малотиражних видань мовами національних меншин, якщо ця література становить не менше за 70 % загального обсягу їх виробництва.
Розвиток благодійної діяльності можна забезпечувати шляхом зменшення оподатковуваного доходу (прибутку) на суму доходу (прибутку), перерахованого у благодійні фонди.
Зменшення оподатковуваного доходу (прибутку) також можна застосовувати для стимулювання розвитку виробництва окремих видів продукції. Наприклад, зменшувати оподатковуваний прибуток можна на:
а) суму в розмірі 35 % доходу підприємств пенітенціарних закладів;
б) суму доходу, одержаного від виробництва медикаментів та сировини всіх видів походження для їх виготовлення, за умови збільшення обсягів виробництва порівняно з минулим роком;
в) суму прибутку (доходу), одержаного підприємствами від реалізації виготовлених ними протезно-ортопедичних виробів і спеціальних технічних пристосувань для інвалідів, тифлотехнічних засобів друкування та озвучування книг, журналів, підручників, іншої літератури для інвалідів по зору, а також виготовлення нестандартного обладнання, технологічної оснастки для навчально-виробничих підприємств товариства інвалідів;
г) суму доходу, використаного на проведення заходів щодо збільшення виробництва медичної апаратури;
д) суму доходу, одержаного підприємствами від реалізації продукції, виготовленої з використанням відходів виробництва, якщо їх частка в загальній вартості сировини та матеріалів, використаних на виробництво цієї продукції, становить не менше за 75 %.
Для стимулювання розвитку окремих видів діяльності можна зменшувати розмір ставки податку. Наприклад, для малих підприємств зменшувати ставку податку на 75 % у перший рік і на 50 % - у другий рік діяльності. При цьому якщо кошти, звільнені від оподаткування, не спрямовуються на будівництво, оновлення та освоєння нової техніки, формування статутного фонду, то малі підприємства слід оподатковувати на загальних підставах.