8. розробку і подання пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і рекомендацій щодо підвищення ефективності управління.
Класифікація методичних прийомів внутрішнього аудиту:
1. загальнонаукові:
1) аналіз;
2) синтез;
3) індукція;
4) дедукція;
5) спостереження;
6) порівняння.
2. документальні:
1) зустрічна перевірка документів;
2) аналогія;
3) логічне осмислення операції;
4) експертні оцінки (експертиза) документів;
5) статистичні методи;
6) економіко-математичні методи;
7) моделювання.
3. фактичні:
1) інвентаризація;
2) обстеження;
3) спостереження;
4) лабораторний аналіз;
5) контрольний запуск матеріалів у виробництво;
6) контрольний обмір виконаних робіт.
Методичні прийоми внутрішнього аудиту можна визначити як сукупність способів вивчення законності, доцільності й ефективності господарських операцій для оцінки діяльності підприємств загалом. Ці прийоми будуть подібними незалежно від особливостей підприємства, оскільки вони різноманітні тп їх застосування обумовлюється не тільки об’єктами аудиту, а й професійним рівнем і практичним досвідом працівників аудиторської служби підприємства.
Основними об’єктами внутрішнього аудиту е такі:
1) ведення бухгалтерського обліку;
2) достовірність звітності;
3) здійснення податкового обліку;
4) структура управління підприємством;
5) система внутрішньогосподарського контролю;
6) стан активів підприємства;
7) якість роботи економічних і технічних служб;
8) фінансова стійкість і платоспроможність;
9) інші процеси господарської діяльності підприємства.
Отже, функціонування служби внутрішнього аудиту на підприємстві є надійною гарантією запобігання необґрунтованим і незаконним діям працівників підприємства, зниження ризику прийняття неправильних і неефективних управлінських рішень.
2.2 Поняття та функції операційного аудиту в Україні
На сучасному етапі розвитку відбуваються еволюційні процеси як в управлінській системі в цілому, так і в сфері аудиту зокрема. І коли, як не сьогодні, в умовах формування та становлення складних корпоративних структур актуальним є питання проведення саме операційного аудиту.
Об’єкти операційного аудиту – технічні, технологічні процеси створення продукту, функції цих процесів, витрати живої та уречевленої праці на створення кінцевої продукції.
Мета операційного аудиту – визначення ефективності і продуктивності тієї чи іншої підсистеми будь-якої господарської системи.
Завдання операційного аудиту – пошук шляхів оптимального співвідношення між споживною вартістю та вартістю; оптимальні способи і форми створення споживних вартостей; оцінка виконання заданих параметрів роботи окремих структурних підрозділів; визначення та вимірювання чинників і причин, які зумовили відхилення від заданих параметрів; пошук резервів, розробка заходів їх мобілізації; дослідження особливостей функціонування і розвитку кожного структурного підрозділу; оцінка додержання принципів внутрішньої облікової та управлінської політики.
Виникнення та поява операційного аудиту в переліку послуг сучасних аудиторських компаній пов’язано з поступальним розвитком функціонування сучасних підприємницьких структур, а також переходом аудиту до наступного етапу розвитку – від класичного аудиту фінансової звітності до ризико-орієнтованого, операційного аудиту. Саме комплексна оцінка ефективності діяльності організації, прогнозування її фінансового стану та рентабельності, розробка дійових заходів щодо їх поліпшення мають виступати кінцевою метою операційного аудиту. Крім того, в межах операційного аудиту мають місце складніші об’єкти оцінки та аналізу:
1) глибоке обґрунтування бізнес-планів;
2) вивчення впливу структури витрат виробництва на рентабельність підприємства;
3) вплив на рентабельність оборотності обігових коштів та амортизаційної політики;
4) огляд стану процедур внутрішнього контролю і підготовка відповідних звітів;
5) ідентифікація недоліків у системі внутрішнього контролю і вживання заходів щодо їх ліквідації;
6) допомога в забезпеченні прозорості компанії для клієнтів.
Вивчаючи сутність операційного аудиту та його організацію на підприємстві, доцільно здійснити порівняльний аналіз останнього з аудитом фінансової звітності.
Таблиця 3
Відмінності операційного аудиту та аудиту фінансової звітності
Ознака | Операційний аудит | Аудит фінансової звітності |
| 1. Призначення перевірок | Приділення основної уваги ефективності та продуктивності. | Приділення основної уваги тому, чи правильно в обліку та фінансовій звітності відображені господарські операції. |
| 2. Надання звітів | Формулювання висновків з операційного аудиту, що можуть суттєво змінюватись через обмеженість розповсюдження висновків операційних аудиторів і різноманітність характеру перевірок для встановлення ефективності та продуктивності. | Уніфікація змісту аудиторського висновку, надання йому формалізованої форми для досягнення загального розуміння користувачів (акціонерів, банків та ін.). |
| 3. Діапазон застосування | Стосується багатьох аспектів ефективності та продуктивності в тій чи іншій господарській системі. | Обмеження проблемами, які безпосередньо впливають на об’єктивність подання фінансових звітів. |
| 4. Оцінка внутрішньогосподарського контролю: 4.1. Мета оцінки 4.2. Обсяги оцінки | 1. Оцінка продуктивності та ефективності контролю, надання рекомендацій керівництву організації. 2. Тестування керівництва та відповідальних осіб з питань, які безпосередньо впливають на точність фінансової звітності. | 1. Мета оцінки – визначення масштабу перевірки. 2. Визначення впливу будь-яких видів контролю на продуктивність та ефективність. |
Таблиця 4
Відмінності в процесах операційного аудиту та аудиту фінансової звітності
| № пор. | Етап аудиту | Особливості здійснення операційного аудиту відносно аудиту фінансової звітності |
| 1. | Планування аудиту | Слід враховувати те, що більше часу потрібно приділяти спілкуванню із зацікавленими особами, щоб сторони договору чітко усвідомлювали, які мають бути поставлені цілі і критерії, і мали повну згоду із цих питань. |
| 2. | Збір інформації (доказів) | Здебільшого використовують документацію, опитування клієнта та спостереження. Оскільки точність є метою операційного аудиту, такі аудиторські свідчення, як підтвердження та арифметична точність, не є такими важливими, як при аудиті фінансової звітності. |
| 3. | Складання аудиторського висновку | В аудиторських висновках з операційного аудиту відсутні стандартні формулювання, проте вони обов’язково мають містити інформацію щодо сфери аудиту, виявлених фактів, рекомендацій. |
Як відомо, при здійсненні аудиту фінансової звітності основний час відводиться перевірці даних обліку; співбесіди з управлінських та обліковим персоналом обмежуються укладанням угоди та поясненням змісту деяких облікових записів або порядку визначення бухгалтером бази оподаткування. Операційний аудитор більше часу приділяє опитуванню персоналу підприємства, дослідженню технологічних процесів, спостереженню за виконанням функцій, покладених на окремих працівників згідно з посадовими інструкціями, послідовністю виконання виробничих процесів, використанням ресурсів у процесі виробництва, постачанням та реалізацією продукції.
Кому необхідний?
| Замовники | Мета | Результат |
| Акціонери, власники, керівники, засновники | 1. Виявити і ранжувати проблеми компанії 2. Виділити основні напрями розвитку, які забезпечують підвищення ефективності бізнесу 3. Дати докладні рекомендації щодо вирішення найбільш гострих проблем організації 4. Виробити рекомендації щодо оптимізації організаційної структури і системи управління підприємством | 1. Клієнт отримує звіт, який містить докладний опис проблем, пов’язаних із структурою управління, інформаційним обміном, методами прийняття управлінських рішень 2. Звіт містить рекомендації щодо вирішення найбільш актуальних проблем розвитку компанії 3. Аудитори пропонують систему заходів, спрямованих на посилення організаційної ефективності, зміни організаційної та управлінської культури, а також на посилення управлінської та професійної компетентності організації |
Коли необхідний?
| Потреба |
| 1. Диверсифікація бізнесу та зміна стратегії 2. Організаційна структура і управління компанією, що не відповідають вимогам ринкового середовища |
Сучасні теоретики та практики аудиту стверджують, що операційний аудит більше схожий на управлінське консультування і навіть вбачають його зв’язок з контроллінгом, який частіше трактують як систему управління процесом досягнення кінцевих результатів діяльності компанії.
У межах управлінського консультування операційний аудит здійснює оцінку:
1) поточної стратегії підприємства;
2) технології процесу виробництва і реалізації продукту (бізнес-процеси);
3) технології виконання основних функцій підприємства;
4) структури управління компанією.
Аудитор, який здійснює операційний аудит, може визначити можливості для поліпшення продуктивності цих секторів за допомогою параметрів економічності. Аудит економічності розглядає можливість досягнення найкращої комбінації послуг при мінімальних ресурсах. Це прагнення до вдосконалення оптимальності витрат, продуктивності та ефективності. Важливим є поєднання цих трьох елементів.