СОДЕРЖАНИЕ.
ст
2. Характеристикаподвижныхигр...…………………………………………… 13
3......Группа,которая занимаетсяподвижнымииграми …………………....... 14
4. Группа, котораяне занимаетсяподвижнымииграми…………………...... 17
5. а). Игры иупражнения,которые оказываютсодействиеусвоению техникистрбків и развитияскоростно-силовыхкачеств……………………………………………...... 19
б). Игры иупражнения,которые оказываютсодействиетехнике бегаи развитияскорости...……………...... 21
в). Игры иупражнения,которые оказываютсодействиетехнике легкоатлетическихметаний и развитиянеобходимыхдвигательныхкачеств …………………………...... 24
г). Игры иупражнения,которые оказываютсодействиеизготовлениювыносливости...……………………....... 29
ІІІ. Результативностьметодики подвижныхигр в легкойатлетике…………...... 32
Выводы...…………………………………………………………………..........… 33
Использованнаялитература...……………………………………………………... 35
ВСТУПЛЕНИЕ.
В основныхнаправленияхреформы общеобразовательнойи профессиональнойшколы подчеркнуто,что очень важновоспитыватьмолодое поколениефизическиразвитой, закаленным,готовым к работеиd обороны нашейРодиной.Средибольшого количестваразнообразныхсредств физическоговоспитанияшироко используютсяподвижные игры,которые оказываютсодействиерешениюнаставительно-оздоровительныхзадач.
Игровая деятельностьимеет особенноважное значениев период наиболееактивногоформированияхарактера –в детские июношеские года.Играясь дети,усваиваютжизненно необходимыедвигательныепривычки иумение, в нихвырабатываетсясмелость иволя, сообразительность.В этот периодигровой методсядет ведущееместо, приобретаетхарактеруниверсальногометода физическоговоспитания.
Каждый народ,в зависимостиот социально– экономическихусловий своегоразвития,психическогосостава, географическогоположенияисторическивырабатывалсамобытныевиды подвижныхигр, развлеченийи забав, способыих, выполнение,которые потомсоставилосвоеобразныесистемы национальноготело воспитания.
Несмотряна усиленныепроцессы интеграциихарактерныхпризнаковкультур народовмира, в концедвадцатогостолетия, национально– своеобразныеформы, оттенкивековых культурныхдостояний нетеряют своегозначения исегодня.
В времянациональноговозрожденияизучения традицийстановлениеи развитияукраинскихподвижных игр,забав и развлеченийприобретаютнепересекающегосязначения.Необходимостьисследованиябогатейшегопедагогическогоопыта использованиеукраинскихнародных игрпредопределяютсятем, что результатытакой работыпомогут проследитьпеременчивостьформ, методови средств воспитания,а также определитьзакономерности,связанные сизменениемсоциально –экономическихфакторовжизнедеятельностиобщества, создаваяпредпосылкидля пополнениясовременнойтеории и практикифизическоговоспитанияадекватнымиэлементамиетнопедагогики.Однако, несмотряна указаннуюактуальность,проблематикеисследованийфилософских,исторических,теоретико-методических,педагогическихаспектов становлениеи развитияукраинскихнародных игр,в особенностив советскийпериод, выдводилосьчрезвычайноиме внимания,которое предопределялосьпреимущественнополитическимит идеологическимифакторами.Такое положениесущественнообедняетэффективностьразвития национальнойпедагогическойнауки и не оказываетсодействиеформированиюполноценнойнациональнойсистемы физическоговоспитания.
УкраинскаяНФК, развиваясьна национальныхтрадициях напротяжениистолетий, изменяласвои структурныекомпоненты,функции, адаптируяськ конкретнымисторическимусловиям. Поэтомуактуальнымна сегодня естьисследованиестановленияи развитияпедагогическихаспектов народныхигр, где кромеметодов и формих, использование,существеннуюроль сядетсистема народныхзнаний и представленийо физическомразвитии ифизическомвоспитаниичеловека.
Следуетотметить, чтонесмотря насоответствующийуровень системнойсформированностиподвижных игр,процесс ихразвития непрекратился,а неустаннопродолжается..Свидетельствомэтого естьпостоянноепополнениесокровищницынародных подвижныхигр, забав иразвлеченийновыми элементами.В связи с этим,изучение национальныхтрадиций ивнедренияадекватныхподвижных игр,забав и развлеченийв современнуюпрактикуучебно-воспитательнойработы будутоказыватьсодействиене только национально– культурномувозрождению,а и формированиюполноценнойнациональнойсистемы физическоговоспитания,повышениюэффективностивоспитательногопроцесса вцелом.
Учитываявысшее приведенное,особого весаприобретаеттакже проблемаисследованияособенностейфункционированиенародных подвижныхигр в современныхусловиях.
I. ТЕОРЕТИЧЕСКИЕОСНОВЫ МЕТОДИКИПОДВИЖНЫХ ИГОРЬВ ЛЕГКОЙ АТЛЕТИКЕ.
На важную рольигры в всестороннемразвитии детейуказывали: О.М.Горьк, А.С.Макаренко.Игру детей онирассматривали,как основнойвид физическойи двигательнойдеятельности.Большого значенияигре предоставлялвыдающийсяспециалиств деле физическогоразвития детейП.Ф.Лесгафт,считая, что онаесть упражнением,с помощью которогоребенок готовитсяк жизни. Школойподготовкидетей к жизниназывает игруА.С.Макаренко”Игра имеетважное значениев жизни ребенка,имеет то самоезначение, котороеу взрослогоимеет деятельность,работа, служба.Какой ребенокв игре, такойс многих взглядовона будет вработе. есливырастет.”( К11954, т-4, с 366). Подчеркивал,что игра можетвоспитыватькачества будущегоработника игражданина.О.М.Горьк считалигру ценнымсредствомвоспитанияне толькофизического,а и умственного.указывая наее связь с социальнойсредой, котороеокружает ребенка.Он говорив. чтоигра путь детейк познаниюмира. в которомони живут и чтоизменяется.Ведь для детейигры – это ихнепосредственнаяжизнь, а учительс помощью игрформирует вних черты характера.Достойные нашейнации. В игрезаложенынеисчерпаемыевозможностидля изученияпсихологииучеников. Иучитываянавищеприведенеподвижные игры,ведут началоименно из народнойфизическойкультуры,. Котораявключает тевиды подвижнойактивностии методы их,использование,которые историческисложилось средиопределенногоэтническогосообществалюдей с цельюадекватнбиологического,психического.этнического,эстетичноговлияния наестественноеразвитие человека,его приспособлениек окружающейсреде, подготовкик трудовойдеятельностииd военногодела.
Каждый народ,зависимостиот социально- экономическихусловий своегоразвития,психическогосостава, географическогоположения ит.п. историческивырабатывалсамобытныевиды подвижныхигр и развлечений,способы их,использование,которые потомсоставилосвоеобразныесистемы теловоспитания.Не являетсяисключениемв этом планеи традицииукраинскойсистемы физическоговоспитания,основу которойсоставляетчрезвычайнобогатый пластнародных подвижныхигр.
Формы проявленияигры оченьразнообразные.Вместе с развитиемчеловеческогообщества онинеперервноусовершенствуютсяи усложняются.Игра – этосознательнаядеятельность,направленнаяна достижениеусловно поставленнойцели.
Сложность того,что принятназывать “игрой”,нагляднее всегообнаруживаетсяпри знакомствес разнообразнымитеориями, которыеобъясняютпроисхождениеи значениеигры. Ученымивыдвинутовеликое множествопредложенийи точек зрения.И все они сгруппированывокруг двухосновных положений.Одни утверждаютизвечностьнеизменностьигры и ее первичностьпо отношениюк работе. Вторые,наоборот, считают,что именноработа порождаетигру и определяетее развитие.Шиллер, Гросс,Холл и прочиеусматривалив игре толькопроявлениеурожденныхинстинктов,которые преследуютопределеннуюбиологическуюцель. Междуигрой человекаи животногоони не виделиразности. Игруи работу онипротивопоставилидруг другу.Придерживаясьтеории “ свободнойигры”, они возражаютнеобходимостьпедагогическоговмешательствав деятельностьиграющих и водно и то жевремя сознательнокультивируютигры, где властвуеткульт силы, иту самим помогаютвоспитыватьмодель в духеагрессии ижестокост.Г.В.Плєхановпервым предложилмысль, что вжизни человеческогообщества работастарше игру.Он возражалтождественностьигры животныхи человека. Вигре находитсвое отображениеокружающаядействительность,или, другимисловами, материальныеусловия жизничеловеческогообщества. Этоотображениеесть результатомдеятельностисознания, котороеприсущее толькочеловеку.
Почти на всемпротяжениижизни человектесно связаннаяс игрой, причемв период самогоактивногоформирования– в детские июношеские годаигровая деятельностьзанимает наибольшееместо. Содержаниеигр изменяетсявместе с ростоми развитиемребенка. Еслина первых этапахигровая деятельностьносит упрощенныйхарактер, тоболее позднийона значительнообогащаетсякак по форме,так и по содержанию.Эти измененияопределяютсявозрастающейролью сознанияв жизни ребенка.Исключительнаяроль належитиграм в становлениии укреплениидетского коллектива,ведь играмвсегда присущийэлементы здоровогосоперничества,интересногосоревнования.Игровые соревнования,как справедливоподчеркивалВ.О.Сухомлинський,участие детейобщих действий,взаимной выручки,поддержки,организованности,дисциплины,изобретательства,соблюдениеинтересовколлектива.Игровая деятельностьвсегда связанас возникновениеми развитиеммежду игрокамиопределенныхотношений. Онаоказываетсодействиеактивномуобщению детей,установлениюконтактов. Нево всех детей,в особенностина первых порах,одинаковыйнаклон к сближению.Одни детитоварищеские,другие запертые,стыдливые. Вовремя игрыудается включитьвсех учениковв коллективнуюдеятельность,помочь занятьнадлежащееместо средисвоих ровесников.В подвижныхиграх естьвсегда и побежденныеи победители.Очень важнонаучить детейне хвалиться,если они выиграюти, наоборот,если поражение– не впадатьв отчаяние. Вособенностиследует добиваться,чтобы детисохранялидружескоеотношение кпобедителямиd к тех, ктопроиграл, причемвсе отношениядолжны грунтоватьсяна доброжелательности,глубокомууважению кодноклассникам,товаришів. Спомощью подвижныхигр развиваютсяразнообразныедвигательныекачества, ипрежде всегоскорость иловкость.Одновременнозакрепляютсяи совершенствуютсядвигательныепривычки;двигательныекачества проявляютсявсе повнішеи різноманітніше.Руху привычкиформируютсягибкими, пластическими.В связи с требованиями,предъявленнымик человекувысоко автоматизированнойработой, вособенностизначительныместь развитиезрительно-двигательнойкоординациии появлениетак называемой“ ручной умелости”.Сложные иразнообразныедвижения вигровой деятельности.В них, как правило,могут бытьзадействованывсе мышечныегруппы. Этооказываетсодействиегармоническомуразвитиюопорно-двигательногоаппарата. Условияигрового соревнованиятребуют отучастникадовольно большихфизическихпогрузок. Поочередноеизменениемоментов относительновысокой интенсивностис паузами отдыхаи действиями,которые требуютнебольшогонапряжения,разрешаетигрокам выполнятьбольшой объемработы. Сменныйхарактер погрузкибольше всегоотвечает вековымособенностямподрастающегоорганизма ипотому проявляетблаготворноевлияние наусовершенствованиедеятельностифункциональныхсистем кровообращенияи дыхание.
Гигиеничноезначение игрусиливаетсявозможностьюих, широкогоиспользованияв естественныхусловиях. Игрына лыжах, в лесу,в воде и т.д. - нис чем несравненноесредство закалаи укрепленияздоров” я.
ІІ.
1. МЕТОДИКАПРОВЕДЕНИЯПОДВИЖНЫХИГОРЬ.
Подвижныеигры следуетдобирать такие,что воспитываюту учениковвысокие моральноволевые качестваи, укрепляютздоровья, оказываютсодействиеправильномуфизическомуразвитию иформированиюжизненно важныхдвигательныхпривычек иумений. Недопустимов процессе игрыунижать человеческоедостоинство,допускатьгрубость. Такимобразом, подвижныеигры сыграютбольшую рольв воспитаниисознательнойдисциплиныу детей, котораяесть непременнымусловием каждойколлективнойигры. Организованноепроведениеигры во многомзависит оттого, как детиусвоили ееправила, котороеесть из проявленийсознательнойдисциплины.). В процессеигр у детейформируютсяпонятие о нормахобщественногоповедения, атакже воспитываютсяопределенныекультурныепривычки. Однакоигра приноситпольза толькотогда, еслиучитель хорошоосведомленс педагогическимизадачами(воспитательным,оздоровительными образовательными),которые решаютсяво время игры,с анатомо-физическимии психологическимиособенностямиучеников, сметодикойпроведенияигр, заботитсяо создании исоблюдениисоответствующихсанитарныхусловий. Большинствоподвижных игримеет широкийвековой диапазон: они доступныедетям разныхвековых групп.Наибольшаяблизость тойили другой игрыопределенномувеку предопределяетсястепенью еедоступности.
Важное условиеуспешностиигровой деятельности- пониманиесодержанияи правил игры.Объяснениеих можно дополнитьпоказом отдельныхприемов и действий.Обучение детейцелесообразноначинать изпростых, некомандныхигр, потом перейтик переходныхи завершитьсложными -командными.К более сложнымиграм следуетпереходитьсвоевременно,пока ученикине утратилизаинтересованностик изученныхраньше. Этопоможет закрепитьпривычки иумения. Длярешения определенныхзадач, поставленныхперед игрой,необходимопровести подготовку. Перед тем каквыбрать определеннуюигру, следуетпоставитьконкретнуюпедагогическуюзадачу, решениюкоторой онаоказываетсодействие,учитывая составучастников,их вековыеособенности,развитие ифизическуюподготовленность. Приотборе игрынадо учитыватьформу проведениязанятий (урок,перерыв, праздник,тренировка),а также, чтоочень важно,придерживатьсяизвестногов педагогикеправила постепенногоперехода отлегкого к сложных.Для этого, чтобыопределитьстепень сложноститой или другойигры, учитываетсяколичествоэлементов,которые входятв ее состав (бежал, прыжки,метание и т.п.).Игры, которыесостоят изменьшего количестваэлементов ив которых нетраспределенияна команды,считаются болеелегкими. Отбор игрызависит и отместа проведения.В небольшом,узком зале иликоридоре можнопроводить игрыс выстраиваниему колоны и шеренги,а также те, вкоторых игрокипринимаютучастие поочередно.В большом залеили на площадке– игры большойподвижностис бегом врассыпную,с метаниембольших и маленькихмячей, с элементамиспортивныхигр и т.п.. Приотборе игрыследует помнитьо наличииспециальногоинвентаря. Еслиигроки стояти ждут долгов очередях нанеобходимыйинвентарь, онитеряют интереск игре, котораяприводит кнарушениюдисциплины. Такимобразом, эффективностьпроведенияигры зависитот адекватностирешения такихорганизационныхфакторов :
умение доходчивои интереснообъяснить игру;
размещениеигроков вовремя ее проведения;
определениеведучих ;
распределениена команды ;
определениепомощникови судий ;
руководствапроцессом игры;
дозированиепогрузки вигре ;
окончаниеигры ;
Перед объяснениемучеников следуетразместитьв исходноеположение, изкоторого онибудут начинатьигру. Объясняя,учитель сообщаетназвание игры,ее цель и ход,рассказываето роли каждогоигрока, егоместо. При объяснениии проведенииигры учительможет стоятьв таком месте,из котороговсе игрокимогли бы егодоброе видетьи слышать. Длялучшего усвоенияигры рассказможно сопровождатьпоказом отдельныхсложных движений.Особое вниманиеигроков надосвернуть направила игры.И если эта играпроводитсявпервые, учительпроверяет, всели игроки понимаютее правила. Существуетнесколькоспособов определенияведущего, априменяют ихв зависимостиот условийзанятий, характераигры и количестваигроков. Учительможет назначитьведущим одногоиз игроков насвое усмотрение,коротко обосновавсвой выбор.Ведущего такжемогут избратьсамые игроки.Однако дляэтого необходимо,чтобы они доброезнали другдруга, иначеих выбор невсегда будетудачной.
Можно назначитьведущего порезультатампредшествующихигр. Этот выборстимулируетучеников добиватьсялучших результатов.Часто применяют жеребьевкув виде счета.Роли ведучогомогут бытьразнообразныеи оказыватьсодействиеформированию организаторскихпривычек иактивность.В командныхиграх и эстафетахсоревнуютсямежду собоюдве и большекоманды, араспределениеигроков накоманды можетосуществляться учителем однимиз следующихспособов :
с помощьюрасчетов ;
фигурноймаршировкой;
по указаниюруководителя;
по выборукапітанів,которые поочереднодобирают себеигроков ;
Все способыраспределенияна команды надовводить соответственнохарактеру иdусловий проведенияигры, а такжесостава игроков.В сложных играхс большим количествомигроков необходимопривлекатьсудий – помощников,они считаюточки или время,наблюдают запорядком исостояниемместа для игры.
Помощникии судьи назначаютсяиз учеников,уволенных засостояниемздоровья отвыполненияфизическихупражненийсредней и большойинтенсивности,для которыхфизическаяпогрузка чьейигры противопоказанное.Если такихучеников нет,то помощникови судий назначаютиз числа игроков.
Руководствоигрой, бесспорно,тяжелейшийи вместе с темрешающий моментв работе педагога,так как толькоэто может обеспечитьдостижениезапланированногопедагогическогорезультата.Руководствоигрой включаетнесколькообязательныхэлементов :
наблюдениеза действиямиучеников, игроков;
устранениеошибок ;
показ правильныхи коллективныхприемов ;
прекращениепроявленийиндивидуализма,грубого отношенияк игрокам ;
регулированиепогрузок ;
стимулированиенеобходимогоуровня змагальноїактивностина протяжениивсей игры ;
Направляяигровую деятельность,учитель помогаетвыбрать способрешения игровойзадачи, добиваясь активности,самостоятельностии творческойинициативыигроков. В отдельныхслучаях онможет включитьсяв игру сам,демонстрируякак лучшеедействоватьв того или другогослучая. Важносвоевременноисправлятьошибки. Лучшееэто делать вовремя специальногоперерыва, а (игроке в настоящеевремя оставатьсяна своих местах).Объяснятьошибку нужносжато, демонстрируяправильныедействия. Еслиэтих приемовнедостаточно,применяютспециальныеупражнения,в отдельностианализируютту или другуюситуацию иобъясняютспециальныедействия. Ответственныммоментом вруководствеподвижнымииграми естьдозированиефизическойпогрузки, определениекоторого естьболее сложным,чем в физическихупражнениях,не связанныхс игровымидействиями.Игровая деятельностьсвоей эмоциональностьюзахватываетдетей и они неощущают усталости.Во избежаниепереутомленияучеников, необходимосвоевременнопрекратитьигру или изменитьее интенсивностьи характерпогрузки. Регулируяфизическуюпогрузку в игре, учительможет использоватьразнообразныеприемы: уменьшатьили увеличиватьвремя, отведенныйна игру; изменятьколичествоповторенийигры, размерыплощадки идлину дистанции,которую пробегаютигроки; корегувативес и количествопредметов,усложнять лиупрощать правилаигры и препятствия,вводить кратковременныепаузы для отдыхаили уточненияили анализаошибок.
Окончаниеигры может бытьсвоевременной(если игрокиполучили достаточноефизическоеи эмоциональноепогрузки).Преждевременноеили внезапноеокончание игрывызовет неудовольствиеу учеников. Воизбежаниеэтого, педагогдолжен уложитьсяв время, отведенныйдля игры. Послеокончания игрынеобходимоподбить итоги.При сообщениирезультатовследует указатькомандам иотдельнымигрокам надопущенныеошибки и отрицательныеи положительныемоменты в ихповедении.Желательноотметить лучшихведущих, капітанів,судий. ак ужеотмечалось,подвижные игры используютсядля решенияобразовательных,воспитательныхи оздоровительныхзадач в соответствиис требованиямипрограммы. Взависимостиот задач и характераигры, ее физическойи эмоциональнойпогрузки, составаучеников онаможет бытьвключена в всечасти тренировки.Подготовительнаячасть – игрынебольшойподвижностии сложности,которые оказываютсодействиесосредоточенностивнимания учеников.
Найхарактернішимивидами движенийдля этих игресть ходьба,бежал с нескладнымидополнительнымиупражнениями.Основная часть- игры с бегомна скорость,с преодолениемпрепятствий,метанием, прыжкамии другими видамидвижений, которыетребуют большой подвижности.Игры в основнойчасти должныоказыватьсодействиеизучению иусовершенствованиютехники выполнениетех или другихдвижений.
Заключительнаячасть - игрынезначительнойи средней подвижностис простымидвижениями,правилами иорганизацией.Они должныоказыватьсодействие активномуотдыху послеинтенсивнойпогрузки восновной частии завершенииего с добрымрасположениемдуха. Всестороннеговоспитанияи гармоническогоразвития учениковможно достичьтолько в процессе многолетнего,систематическогои правильноорганизованного обучения подвижнымииграми.
Игры на местностиналежат к подвижных,вместе из темони отличаютсяот них каксодержанием,так и задачами,которые решают,а также условиями,методикойпроведения.Они происходятв разнообразнейшийместах на обычнойместности, влесу и.т.д. Почтивсе игры, которыепроводятсяна местности,предусматриваютналичие у детейопределеннойподготовки,знаний и привычек.Среди детейигры на местностипользуютсябольшой популярностью,вызовут в нихудовлетворениеи, кроме того,очень полезновлияют на ихобщее развитие,развивая инициативу,умение ловкопередвигаться,доброе маскироваться,правильноориентироватьсяв разнообразныхигровых ситуациях,одолеватьопределенныепрепятствия,связанные сиспользованиемусловий и задачигры и т.п.. Игрына местностипредусматриваютсоревнование,виборюваннякомандногопервенства.Дети активноучаствуют всоревнованииза овладениефлагом илипакетом. Вовремя этих игр они быстросчитаются,прыгают, делаютперебежки,переползают.Другие игрыболее спокійніші.К ним, например,можно отнестиприспособленияк местности,переход к заведомо определенномумаршруту спомощью компасаи др.
Каждую игруна местностинадо подготовитьзаранее, длячего в первыедни пребыванияв оздорови ниці детей необходимоих ознакомитьс окраинами,запрещенныеместа в лесу,возле водохранилищили в районеогородов, садов,пашни и т.п.. Сэтой цельюследует провестинесколькопрогулок илипоходов. Наканунеигры ее руководитель( тренер ) долженпровести подробноеразысканиеместности,наметить исходныепункты групп(команд ), предусмотретьместа сбора.После этогонадо наметитьсостав команд,проанализироватьс всеми игрокамиправила и условияигры, то естьспособы передвижения,маскировка,ориентированиепо карте, способыразыскания,пользованиекомпасом. Тренерили несколькотренеров должныподготовитьсудий – посредников,которые быдоброе зналоход игры, еезадача, умеливсегда оценитьи найти правильныйвыход из любогоположения.Желатель, чтобысудь – посредникисамые не принималиучастие в игре,а только следилиза соблюдениемправил и дисциплиныигроками ивместе с тренеромопределилипобеду той илидругой команды.Судь – посредникидолжны иметьнарукавнуюповязку илидругой знак,который выделялбы их средиигроков. Каждая играна местностидолжна начинатьсяи заканчиватьсяза заранееопределеннымисигналами.После окончанияигры тренервместе с всемиигроками долженпроанализироватьих ход, определитьпобедителей( группы иликоманды ), отдельныхигроков, которыев особенностиуспешно выполнялизадачи. и судий– посредников,которые успешносправилосьс своими обязанностями,а также сказатьо тех, кто получилзамечание.Соблюдениедисциплины,правил и условийигры на местностиоказываетсодействиеее качественномупроведениюи повышаетзаинтересованностьдетей.
2. ХАРАКТЕРИСТИКАПОДВИЖНЫХИГОРЬ.
Подвижныеигры как средствофизическоговоспитанияимеют рядособенностей.Наиболее характерныеиз них состоятиз активности и самостоятельность играющих,коллективностидействий инеперервностіизмененияусловий деятельности. Деятельностьиграющих подчиненнаяправилам игры,которые регламентируютих, поведениеи отношения.Правила облегчаютвыбор тактики действия ируководствоигрой. Взаимоотношениямежду играющимиопределяютсяпрежде всегосодержаниемигры. Разностьв отношенияхразрешаетвыделить двеосновных группы– некомандныеи командныеигры, которыедополняютсянебольшойгруппой переходныхигр. Некомандныеигры можноподелить наигры с ведущимии без ведущих.Так же командныеигры роз отводятсяна два основныхвида : игры содновременнымучастием всех играющих; игрыс поочереднымучастием (эстафеты).
Командныеигры различаютсяи по форме поединкаиграющих. Существуютигры без вступленияигроков в борьбус соперником,а в других, наоборот,активно ведутборьбу с ними.Более детальнішаклассификацияигр основывается на их делениипо подвижнымдействиям.Различают игры:имитационные(с подражательнымидействиями);с перебежками;с преодолениемпрепятствий;с мячом, палкамии вторыми предметами;с сопротивлением;с ориентированием(по слуховими зрительнымсигналами).Выбор той илидругой игрыопределяетсяконкретнымизадачами иусловиямипроведения.Для каждойвековой группыхарактерныесвои особенностив выборе и методикепроведенияигры.
3. ГРУППА,КОТОРАЯ ЗАНИМАЕТСЯПОДВИЖНЫМИИГРАМИ.
Исследованиепроводилосьс группойлегкоатлетов,которые тренируютсяна стадионеот ДЮСШ в городеДрогобыче.Группа состоитиз двенадцатимужчина векомот 10-14 лет. В группевосемь ребяти четыре девушки.Девчата учатсяв одной школе,но в параллельныхклассах, а ребятав разных школах.Тренировкапроводятсяпять раз нанеделю с 15.30-17.00.
Учнні своевременноприходят натренировку.Всегда опрятные.Внимательновыслушиваютсовета и замечаниетренера. Передкаждой тренировкойтренер принимаетправила безопасностипроведениятренировокна стадионе.Ученики с поощрениемвоспринимаюти усваиваютзапланированныйтренером планизучения материала.В каждой частитренировкипроводятсяподвижные игрына которыевідводитьсяв подготовительнойчасти-10-15 минут,проводятсяигры, которыеоказываютсодействиесосредоточениювнимания учеников.Найхарактернішимивидами движенийдля этих игресть ходьба,бежал с нескладнымидополнительнымизадачами; восновной части-15-20минут, проводятсяигры, которыеоказываютсодействиеизучению иусовершенствованиетехники выполнениетех или другихдвижений: игрыс бегом на скорость,зподпланнямпрепятствий,метанием, прыжкамии другими видамидвижений, которыетребуют большойподвижности;в заключительнойчасти- 10-15 минут,оказываютсодействиеактивномуотдыху послеинтенсивнойпогрузки восновной частиурока и завершениюего с добрым,приподнятымрасположениемдуха. Игрынезначительнойи средней подвижностис простымидвижениями,правилами иорганизацией.
Подростковыйвек – периодбурного развитияорганизмаребенка. Игрыдля учеников10-14 лет заметноотличные отигр младшихшкольников.Количествоигр значительноуменьшается,а содержаниеих усложняется.Эти измененияпоясняютсяособенностямивекового развития.В связи с большимиперестройкамив организмеподростка,несколькозамедляетсянепрерывноеусовершенствованиеего двигательныхфункций. Поэтомув каждой частитренировкинужно подаватьразнообразныеподвижные игры,которые оказываютсодействиеповышеннойдвигательнойдеятельностина все частитела. Нарушениекоордтнаціїчасто сопровождаетсянекоторымиухудшениямидеятельностисерцево-сосудистойи вторых системорганизма.Наблюдаєтьсяв ряде випвдківповышениевозбуждаемостиЦ.Н.С происходитвместе с увеличениемсилы тормозныхпроцессов ифункциональнымсозреваниемглавного моску.Это отображаетсяна психологическомсостоянииучеников, поведениекоторыхвідрізняєтьсянестійкістю,разными изменениямирасположениядуха, мгновенностьюрешений. В игреформируютсявсе стороныличности подростков,происходятразнообразныеизменения вих психике,підготовлюючийпериод к новойболее развитойстадии развития.Этим поясняютсябезграничныевоспитательныевозможностиигр, какуюспециалистысчитают ведущейдеятельностьюребенка.
Игра – отображениежизни. В этомусловном окружении,которое создаетсявоображением,много настоящего:действия играющихреальные, ихчувство, переживаниеоткровенные.Вцьому векупроявляетсязрелость исамостоятельностьмышления, подросткамстановитсядоступнаясложная тактикакомандных игр.Игра, самостоятельнаядеятельность,в которой детивступают уобщения сровесниками.Их объединяетединая цель,общие усилияк достижениюцели, общиеинтересы ипереживание.В игре ребенокначинает ощущатьсебя членомколлектива,справедливооцениватьдействия ипоступки своихтоварищей исвои собственные.Особые качества,сформированныев процессеигры, влияютна поведениеребенка в жизни,в одно и то жевремя привычки,которые сложилосьв процессеподвижногообщения детейодин из одними взрослыми,получают дальнейшееразвитие вигре.
Подростковинтересуюттакже сложныеэлементы игры,или самая сложнаяигра, ее интенсивностьи продолжительность.Их захватываетпроцесс сложноготактическогоспільноборства,сложные эстафетыс преодолениемпрепятствий,игры типа “задача”, игрыс борьбой исопротивлением,выручкой ивзаємовиручкоюи помощью. Ипотому в этомвеку преобладаютинтенсивныеигры, которыеобразовываютбодрое, радостноерасположениедуха, делаютжизни полным,удовлетворяютпотребностьв активнойдеятельности.
В игре формируютсяморальныекачества:ответственностьперед коллективомза порученноедело, ощущениедружбы и дружбы,согласуваннядои при достиженииобщей цели,умение справедливорешать спорныевопросы.
Чрезвычайнооздоровительноезначение игр,которые проводятсяпреимущественнона свежем воздухе.
Еще одна оченьважная деталь,в этом векудевчата развиваютсяінтенсивнішепроисходитзавершениеобразованиякостей, интенсивноевозрастаниекостей тазу,формированиесгибов позвоночника,уменьшаетсяхрящевое кольцоміжпозвонковихсуставов, вестела возрастаетв результатеувеличениямышечной массытуловища, уменьшаетсяотносительнаясила). Поэтомудевчата этоговека с проблемамиусваиваютупражненияв висе, в упорах,лазаньях ипрыжках. Поэтомужелательнодобирать такиеподвижные игры,котріб не вредилина анатомическоеразвитие подростков,а в особенностидевочек.
Звищенаведеногоможно сделатьвывод, что группа,которая занимаетсяподвижнымииграми достигаетвысоких результатов:в достижениивысоких результатовв спортивнойдеятельности(с помощью подвижныхигр у детейразвиваютсяразнообразныекачества : скорость,ловкость, силаи т.д.; У детейпоявляетсястимул к выполнениютого или другогоупражнения,они ее выполняютиз задоволеннм,заинтересованностью,без автоматизма.Благодаряподвижным играмлегкоатлетическиезанятия непроходят однотонно.У детей развиваютсяморальныекачества: дружба,совесть помощь,доброта, справедливостьи много других.Игра не ограничиваетдетей в двигательнойдеятельности,которая в этомвеку им наибольшеенужно.
4. ГРУППА,КОТОРАЯ НЕЗАНИМАЕТСЯПОДВИЖНЫМИИГРАМИ.
Исследованиепроводилосьс группойлегкоатлетов,которые тренируютсяна стадионеот Д.ЮСШ городаДрогобыча.Группа состоитиз десяти мужчинавеком от 10-14 лет.В группе восемьмальчиков ичетыре девочки.Все учатся вразных школах.Тренировкапроводятсяпять раз нанеделю с 15.30- 17.00.
Ученикисвоевременноприходят натренировку,всегда опрятныеи вежливые,перед тренировкойповторяютправила безопасноститренировкина стадионе,сам самят ипроводят разминкуиз этого можносделать вывод,которая здесьприсутствующаядисциплинаи самовоспитание.
Тренер послеразминки объясняетновая задача,дети его внимательнослушают, но удетей не присутствующийстимул к восприятиюэтой задачи.Они с готовностьюего выполнилиесли бы их что-тостимулировалок этому восприятиюнапример, подвижнаяигра. Если детиначинают учитьсятому или другомуупражнению,они усваиваютее автоматически,как показалтренер, но неттех эмоцийкоторые быделало авансыребенка к изучениюэтого упражнения.В этой группедети имеюттоварищескиеотношения, ноони не оказываютсодействиеполнейшейпомощи другдругу в сложнойситуации, например,Оксана выполняетконкретноеупражнениедоброе, а Нинавыполняет еес ошибками,Оксана видит,что Нине надопомочь с корректированиемтого ли другогоэлемента этогоупражненияи не подходитпомочь, так какв них не имеетощущения взаимопомощии раскованностив отношениях.
Вся тренировкапоходит однотонно.Не имеет эмоциональнойподзарядки.Хотя деть ивыполняют всеустановкитренера, но безполученияудовлетворенияот своей работы,им не интересно.Принимая вовниманиеанатомическоеразвитие этойгруппы детей,то надо обращатьвнимание нанарушениекоординации,которое частосопровождаетсянекоторымиухудшениямидеятельностисердечно-сосудистойсистемы организма.ПовышениевозбужденияНС, котороепроисходитвместе с увеличениемсилы тормозныхпроцессов ифункциональнымсозреваниемглавного мозга.Это отображаетсяна психологическомсостоянииучеников, поведениекоторых отличаетсянестойкостью,разными изменениямирасположениядуха, мгновенностьюрешений. Какчто бы в этойгруппе тренерприменял подвижныеигры, то формировалисьбы все анатомическиенедостаткии все стороныличности подростков,которые приводятк психологическомуравновесиюребенка.
Как известно,игра – этосамостоятельнаядеятельность,в которой, детипроявляют всесвои возможности.С помощью игрыони развиваютфизическиекачества : ловкость,скорость, силуи т.д; получаютудовлетворениеот эмоциональногоблагосостояния,развиваютморальные нормыповедения:вежливость,сдержанность,помощь ближнему,совесть; формируютпсихологическиекачества: характер,память, темперамент,мышление, самооценку,оказываютсодействиеповышениюспортивныхрезультатов.В процессе игрыдети становятсясамыми собою,разрушаютсявсе барьерыобщения, какс группой, такс тренером.Дети накапливаютэмоциональныйдефицит, которыймешал преодолетьграницы общения.
Итак, без использованияподвижных игрв тренировочнойдеятельности,дети не смогутвыполнить свсей настойчивостьюзадачи, котороевы перед нимиставите. Подвижныеигры расковываютдетей, накапливаетсяположительнаяэнергия, которуюони будут проявлятьна протяжениивсей тренировки.
РАЗВИТИЯШВИДКІСНО –СИЛОВЫХ КАЧЕСТВ.
a). ПРЫЖКИ ВВЫСОТУ.
1. “ПОЛУЧИТЬМЯЧИК“.
Инвентарь– мячик, шнурок.
Основнаяцель– усвоениеритма выполнениепоследних трехшагов и отталкивание.Организация.Подвесить нашнурке мячикна доступнойученикам высоте.Установитьпо очередностьвыполненияупражнения.
Проведение.Ученик выполняеттри шагу разбега,отталкиваетсяодной ногойи стараетсязатронуть рукойподвешенногона шнурке мячика.Высота, на которойподвешенныймячик, постепенноувеличивается.Для того, чтобызнать, на сколькосантиметровподнимаетсямячик, нужнона шнурке каждыхпять сантиметровзавязыватьузелок Дляопределенияличного иликомандногопервенстваза каждый удачныйпрыжок начисляетсяодно очко. Удачнымсчитается прыжок, еслиученик затронулрукой мячика.На каждой высотевыполняетсяодна попытка.
2. “ ОТТАЛКИВАНИЕИ ПРИЗЕМЛЕНИЕВ ЗОНАХ “.
Местопроведения– сектор дляпрыжков в высоту.
Инвентарь– резиновыйбинт или планкадля прыжковв высоту.
Основнаяцель– научитьсяотталкиватьсяи приземляться.
Организация.Провести собоих сторонот планки, вяме для приземленияи на секторе,на всю ширинуямы по трех –четыре линии.Отстань междулиниями 20-30 см.Линии пронумеровать.Первая от планкилиния, с обоихсторон, проводитсяна расстоянии40-50 см, и имеетнаибольшийпорядковыйномер, вторая- на единицуменьший и т.д.
Например,:первая от планкилиния имеетномер 3, вторая№2, третья №1 ит.д. Учениковподелить надве командыи выстроитьс обоих сторонот ямы в колонупо одном. Строятучеников черезодного : одинученик с однойкоманды, второй– из другой.Прыгают сначалавсе ученикис одной стороны,а потом из второго.Тренер наблюдаетпо месту отталкиванияи приземление,сразу подсчитываеточки, которыенабрал каждыйученик. Подсчеточков проводитсятак: ученикотталкиваетсяиз второй линии,которая имеетпорядковыйномер 2 - получаетдва очка, приземляетсятот же ученикна линию, котораяимеет номер3, - получает трехочки. Плюсуємоочки за отталкиваниеи приземление.В примере ученикнабрал пятьочков.
Командноепервенствоопределяетсяпутем подсчетавсех очков,которые набралоучастникикоманд.
3. “ КТО ВЫСШЕЕ“.
Местопроведения– сектор дляпрыжков в высоту.
Инвентарь– резиновыйбинт или планкадля прыжковв высоту, мелдвух цветов.
Основнаяцель– изготовлениеопыта соревнованийи привычки идтина риск.
Организация.Принимаютучастие двекоманды. Участникиимеют порядковыеномера, прыгаютпоочередно.Каждый участниквыбирает длясебя высоту,которую будетодолевать, изаявляет обэтом тренеру.Тем временем,каждый участникодолеваеттолько однувысоту. Каждойкоманде присваиваетсяцвет. Ход команднойборьбы отображаетсяна стойках дляпрыжков цветныммелом (по цветукоманды ). Отметкиодного цветаделаются наодной стойке,а второй – навторой.
Проведение.к началу соревнованийпометки меломнаходятся наодной высоте.На каждую заявленнуюучастникомвысоту даетсятри попытки.За каждую взятуюучастникомвысоту команденачисляютсяочки, которыеотвечают взятойвысоте.
Например:минимальнаявысота 100 смоцениваетсяв одно очко,105 см оцениваетсяв два очка, 110 смоцениваетсяв трех очки ит.д. Таким образом,каждая следующаявысота, котораяподнимаетсячерез пятьсантиметров,оцениваетсяна одно очкобольше предшествующей.
Та команда,которая набралабольше очков,выиграет первоеместо.
5. “ БЕЖАЛ ФЛАЖКОВ “.
Местопроведения– сектор дляпрыжков в высоту.
Инвентарь– два флажкаразного цвета,по одном накоманду. Линейкадлиной 1,5-2г споділками,сделанных черезкаждые пятьсантиметров.
Основнаяцель– участие всоревнованиях.
Организация– Принимаютучастие двекоманды. Всеучастники имеютпорядковыйномер.
Два помощника,по одному зкаждой стороны,устанавливаютрезиновый бинтили планку насоответствующуювысоту.
Техника испособ прыжкане оцениваются.Оцениваетсялишь результатпрыжка.
Проведение.Ученики прыгаютпоочередноза порядкомсвоих номеров: первый номерчерных, первыйномер белыхи т.д. На каждуювысоту разрешаетсяделать однупопытку.
Ход команднойборьбы освещаетсяна линейке спомощью двухфлажков. Осуществляетсяэто так : от нулевойпометки флажкипереставляютсяна столькосантиметров,сколько запрыжок получитучастник. Чемвыше высота,тем более начисляетсяочков участнику.
Например,: высота 100 см –одно очко, 105 см– два глазка,110 см – трех глазкии т.д.
Выиграетта команда,флажок которойпередвинулсяна большееколичествосм.
РАЗВИТИЯСКОРОСТИ.
1. “ БЕЖАЛ СМЯЧИКОМ “.
Местопроведения– игровая площадка,футбольноеполе.
Основнаяцель– научить бегапо дистанции.
Инвентарь– большой илималенькиймячик.
Организация.Начертить дугу,позади которойразмещенныедве и большихкоманды игроков,которые выстроенныев колону поодном. Двоеведучих, назначаютсяиз учеников,один из нихнаходится задугой посрединемежду командами,держа в рукахмячик, а второйстоит впередина определенномрасстоянииот первого,расстояниемежду двумяведущими можетбыть произвольнойи зависит отвека, стати иподготовкиучеников.
Проведение.За сигналомтренера ведущий,что находитсяза дугой, передаетмячик второмуведущему, катяего по земле.Участники поодному с каждойкоманды бегутза мышцей.
Команда -представителькоторой первымзатронет мячика,получает очко.Игра продолжаетсядо тех пор, покавсе игроки невозьмут участияв игре.
Выиграеткоманда, котораяв сумме набралабольше очков.
2. “ ДЕНЬ И НОЧЬ“.
Местопроведения-беговая площадка,футбольноеполе.
Основнаяцель– развитиевнимания, реакции,ловкости, скорости.
Инвентарь– флажки которыми,розмічуєтьсяплощадка.
Организация.По серединеплощадки,размеченногофлажками,начерчиваетсялиния, на которойвыстраиваетсяу шеренги, каждаякоманда в отдельнуюшеренгу, спинойодин до одного,игроки двухкоманд. С обоихсторон среднейлинии на расстоянии20 метров розмічуютьсяна одной линии.Одна команданазывается“ День “, а вторая“ Ночь “.
Проведение.Тренер, которыйнаходится сбокуот игроков,несколько разподряд спокойнымголосом называеткоманды : “ День“, “Ночь “, “День“, “Ночь”, игрокив настоящеевремя стоятна местах ислушают внимательно.Называя несколькораз команды,тренер посленебольшой паузынеожиданнодля игроковгромко называетодну команду.Игроки названнойкоманды мгновенновтекают отигроков второйкоманды зафинишную линию,а игроки другойкоманды настигаютих. Настигатьигроков разрешаетсяк финишнойлинии. Игрок,который настигаетигрока команды,которая втекает,и затронул егорукой, получаетдля своей командыодно очко. Догонятьможно лишьодного игрока.
Игра продолжаетсянесколько разподряд. Выиграеткоманда, котораянабрала большееколичествоочков.
Примечание.Тренер должентак руководитьигрой, чтобыученики немогли угадать,какую командуон назовет. Приэтом каждаякоманда должнабыть названаоодинаковоеколичествораз.
3. “БЕЖАЛ ПОПРЯМОЙ ДОРОЖКЕС НАЗДОГАНЯННЯМ“.
Местопроведения– беговая дорожка,футбольноеполе.
Основнаяцель– развитиереакции, ловкости,скорости.
Инвентарь- флажки.
Организация.Розмічуюьтсятри параллельныхлинии. Две первые,которые находятсяна расстоянии5-7 метров однаот второй, естьстартовымилиниями. Третьялиния – финишная,находится нарасстоянии15-20 метров отблищої стартовойлинии. Участникиделятся на двекоманды, например,красных и синих.Команда красныхнаходится наодной стартовойлинии, командасиних на второй.
Игроки команды,которые находятсяна стартовойлинии, расположеннойболее близкоек финишной,занимают одноиз положений( сидя, лежа ), аигроки, расположенныена другой стартовойлинии, занимаютположениевысокого илинизкого старта.
Проведение.За сигналомтренера игрокиобоих командначинают бежать.Задача игроков,которые стартуютиз первой отфиниша линии– скоріше добежатьк финишу, недав себя догнатьигрокам другойкоманды, котораястартует напервой линии.Настигнутымсчитаетсяигрок, если егозатронулирукой. За каждогонастигнутогоигрока командаполучает одноочко.
Игру проводятнесколько раз.
При проведенииследующегозабега игрокименяются местами.
Выиграеткоманда, котораянабрала большеочков.
4. “ БЕЖАЛ НАВСТРЕЧУ С ОСТАНОВКОЙ“.
Место проведения– беговая дорожка.
Основнаяцель– развитиескорости,изготовлениеумения ускорятьи замедлятьбег.
Инвентарь– флажки дляразмеченности места проведениеигры.
Организация.На расстоянии20-25 метров отстартовой линиирозмічуютьсястолько параллельныхлиний, сколькоигроков в команде.Отстань междулиниями одинметр.
Проведение.За линией стараяв колону поодном выстраиваетсянесколькокоманд, каждомуучастникуприсваиваютсяпорядковыеномера. Бегуныстартуют извысокого илииз низкогостарта. За сигналомтренера первыеномера бегутк первой линиииd, наступив нанее ногой,возвращаютсякругом и продолжаютбежать в зворотнюсторону. Прибежавза стартовуюлинию они касаютсярукой игроковпод вторымномером, которыев свою очередьбегут к второйлинии иd наступивна нее, возвращаютсяза линию стартаописаннымспособом изатрагиваютигрока подномером трии т.д.
Повторяетсяигра парноеколичествораз.
При второмЗабеге игрыпервые номерабегут к последнейлинии, котораянаходитсянаидальнейшееот стартовойлинии, вторыеномера бегутк перед стартовойлинии, третьибегут еще болееблизкое и т.д.Последний бегунв команде бежитк первой линии.
В любом забізіопределяютсямест участникам.За первое место- одно очко, завторое – дваглазка и т.д.Выиграет такоманда, котораянабрала меньшееколичествоочков.
5. “ ЧЕЛНОЧНЫЙ БЕГ “.
Местопроведения– беговая дорожкастадиона.
Основнаяцель– воспитаниеумения владетьсобою, усвоениетехники стартаи развитиескорости.
Организация.Розмічуєтьсядве стартовыхлинии на расстоянии20-30 метров однаот одной.
Две команды,поделившисьна две половины( в каждой половинедолжна бытьодинаковоеколичествоигроков ), выстраиваютсяза линию стартав колону поодном. Однаполовина командывыстраиваетсяодна за одной,а вторая завторой стартовойлинией.
Игроки командыимеют одинаковыеномера.. В однойпівкоманді– парные, в второе– нечетные.Проведение.Игроки принимаютнизкий иливысокий старт.За сигналомстартуют первыеномера, которыебегут к вторымномерам иd касаютсяих, рукой. Прикосновеньерукой естькомандой длябега вторымномерам, которыебегут к третьимномерам, третьик четвертыхи т.д. Выиграеткоманда, котораяпервой заняласвои начальныеместа.
МЕТАНИЙ ИРАЗВИТИЯ НЕОБХОДИМЫХДВИГАТЕЛЬНЫХКАЧЕСТВ.
1. “КТО ВЛУЧНІШИЙ“.
Местопроведения-футбольноеполе, равная площадка достаточныхразмеров.
Инвентарь–теннисныемячики.
Основнаяцель– научитьсядалеко и меткометать мячики.
Организация.Размечаетсякоридор ширинойв 9 метров и длиной,которая превосходитнаидальнейшийбросок мячикаучениками на5-10 метров. С однойстороны, коридора,шириной
1-2 метры проводитсястартоваялиния, линияот которойученики будутметать мячик.От стартовойлинии на расстоянииминимальногоза длиной броскамячика, на всюдлину и ширинукоридора размечаютсяквадраты размером3 на 3 метры. Всеквадраты нумеруются.Нумерованиеквадратовосуществляетсятак : все триквадрата первогоряда имеютпервый номер,квадраты второгоряда имеютвторой номер,и т.д. Каждыйквадрат оцениваетсяв очках. В наибольшееколичествобаллов оцениваетсясредний квадрат,боковые квадратыоцениваютсяодинаковымколичествомочков. но меньшесреднего квадрата.Каждый следующийквадрат оцениваетсябольшим количествомочков от предшествующих.
Например:средний квадратпервого рядаоцениваетсяв два очка, абоковые квадратыпервого рядаоцениваютсяв одно очко.Среднийквадрат среднегоряда оцениваетсяв четырех очки,а боковые квадратысреднего ряда оцениваютсяв два очка ит.д.
Из числаучеников выделяютсядва помощника.Один помощникнаходится изкоридоров возлеквадратов иназывает квадрат,в котором приземлилсямячик. Второйпомощник исполняетобязанностисекретаря,записываясколько очков,набрал каждыйученик.
Соревнованиямогут проводитьсяна личное иликомандноепервенство.Если проводятсякомандныесоревнования,класс делитсяна две или трехкоманды, всеучастникикоманд имеютпорядковыеномера. Какаякоманда начинаетметать первой,определяетсяжеребьевкой.
Проведение.Каждый ученикимеет однупопытку. Бросокзачисляетсяи начисляютсясоответствующиеочки, если мячикприземлилсяв одном из квадратов.Выиграет команда,которая набралабольшее количествоочков.
2. “ КТО ВЛУЧНІШИЙИ СПРИТНІШИЙ“.
Местопроведения– футбольноеполе, равнаяплощадка.
Инвентарь– мячи для игрыв ручной мячи 10-12 булав иликеглей.
Основнаяцель– научитьсяметко метатьмяч.
Организация.Начертить наземле два кругадиаметром от5 до 8 метров,которые находятсяодин от другогона расстоянииот 15 до 20 метров.Игрокам запрещаетсязаходить в этикруги. В каждомкруге расставленныебулавы иликегли. Площадкаделится на двечасти и на каждойего половиненаходятсяигроки однойкоманды. Количествоигроков произвольная.Эта игра оченьинтенсивная,и потому желательноподелить учениковна несколькогрупп, и проводитьвстречи междуними поочереднов короткоевремя.
Проведение.Цель игры состоитв том, чтобыпроникнутьна половинусоперника исбить мячомбулавы. Бежатьс мячом, держаего в руках, неразрешается,его можно лишьпередаватьиз рук у руки.
Игра можетпроводитьсяна время продолжительностью5-6 минут или ктому времени,пока одна изкоманд не собьету соперникавсе булавы.
3. “ МЕТАНИЕВ ПОДВИЖНУЮЦЕЛЬ “.
Местопроведения– равная площадка,футбольноеполе.
Инвентарь– трифлажка дляразмеченностиплощадки, мячикдля игры в ручноймяч.
Основнаяцель– научитьсяметко метатьмячик.
Организация.Разметитьтреугольникс длиной сторон10-15 метров. Возлелюбой из вершинтреугольникаигроки выстроеныпо одном. Всеигроки имеютпорядковыеномера. Мячикнаходится вруках у игрокапод первымномером. Засигналом ведучогоигрок, у которогомячик в руках.начинает бежатьпервой. Кактолько он сделал2-3 шаги, начинаетбежать игрок под первымномером изгруппы, котораявыстроеннаявозле следующейвершины треугольника.Игрок, у которогомячик, передаетв движенииигроку, которыйначал бежатьвторой. Есливторой игрокполучил мячик,бег начинаетигрок под первымномером изгруппы. чтовыстроеннаявозле третьейвершины треугольника.Если он пробежалнесколько шаговнему передаютмячик. Бегаютигроки по сторонамтреугольника.
Игра проводитсяк тому времени,пока все игрокине возвратятсяна свои производныеместа.
ТОЛКАНИЕ ЯДРА.
“КТО БОЛЕЕСИЛЬНЫЙ ”.
Местопроведения– футбольноеполе, равнаяплощадка.
Инвентарь– двафлажка дляразмеченностиплощадки, набивноймяч весом 2 или3 килограммы,в соответствиис возможностямиучеников.
Основнаяцель.Заинтересоватьучеников ктолканию ядра.
Организация.Розмічуютьсяфлажками двелинии на расстоянииодна от однойна длину обычногоброска мячика,выполненногослабым за подготовкойучеником изчисла участниковигры.
В игре принимаютучастие двекоманды, расположеннымиза двумя линиями,одна напротиввторой. Всеучастникикоманды имеютпорядковыеномера, а такжекаждая командаимеет свойпорядковыйномер.
Проведение.Жеребьевкойустанавливаетсякоманда, котораяпервой вступаетв игру.
Участникпервой командыпод номеромпервым толкаетнабивной мячна площадкувторой команды.Участник подпервым номеромвторой командыв свою очередьтолкает мячна площадкупервой команды,но он долженвыполнитьтолкания изместа приземлениямяча. Второйномер первойкоманды толкаетмячик на площадкусоперника стем же условием.Игра продолжаетсятаким образомдо тех пор, покаодна из командне оттиснетдругу командуна ее территориитак далеко, чтопоследняя ужене сможетперетолкнутьнабивной мячза границысвоей площадки.
2. “ТОЛКАНИЕМЯЧИКА В ОБРУЧ“.
Местопроведения– небольшойплощадка.
Инвентарь–гимнастическийобруч, набивноймяч.
Основнаяцель– научитьсятолкать мячпод правильнымуглом.
Организация.Подвесить обручна высоту 2,5-3 метрынад землей. Нарасстоянии3-4 метров от места,над которымподвешенныйобруч, провестилинию от которогобудут толкатьмяч. Одна командастановитсяза этой линией,а вторая занимаетместо на второйстороне отобруча на расстоянии3-4 метры от него.
Проведение.Ученики однойкоманды поочереднотолкают мячик,так, чтобы онпролетел черезобруч. Ученикивторой командыв настоящеевремя, подаютмяч ученикам,которые еготолкают. Послетого как всеученики сделалипо одной попытке,команды меняютсяместами. Каждоепопадание вобруч оцениваетсяв одно очко.Ученик, которыйне попал в обруч,или задевалободок, штрафуетсяодним очком.
Выиграеткоманда, котораянабрала большееколичествоочков.
3. “ ТОЛКАНИЕЧЕРЕЗ ПРЕПЯТСТВИЕНА ДАЛЬНОСТЬ“.
Местопроведения– равный площадка.
Инвентарь- двестойки, резиновыебинты, ядро илинабивной мяч.
Основнаяцель– отрабатываниескачка и усвоениеоптимальногоугла толканияядра.
Организация.На двух стенкахнатянуть резиновыйбинт на высотетри метра(максимальнаявысота надземлей). Нарасстояниитрех метровот одного стороныстойки разместитьзону для приземленияядра. Шириназоны 20-40 см. Усьогодве зоны и онинумеруются.Принимаютучастие двекоманды, всечлены которыхимеют порядковыеномера.
Проведение.Ученики обоихкоманд внеочереди толкаютядро или мячикчерез натянутыйрезиновый бинт( высоту, на которойнатянут резиновыйбинт, выбираютв соответствиис возможностямиучеников ). Заномером зоныв которой приземлитсяядро, определяетсяколичествоочков, которыеполучает участник.Каждому участникупредоставляетсятри попытки.Очки начисляютсяза лучший результат.В случае, еслиядро пролетитпод резиновымбинтом, очкине начисляются.
4. “ ТОЛКАНИЕЧЕРЕЗ ИГРАТЬ“.
Местопроведения– равный площадка.
Инвентарь– двестойки, резиновыйбинт, ядро.
Основнаяцель– отрабатываниескачка и усвоениеоптимальногоугла толканияядра.
Организация.На двух стойках,начиная извысоты двухметров, натянутьпараллельнонесколькобинтов. Отстаньмежду бинтами30-40 см. На расстоянии6 метров розмічуєтьсякруг диаметром2,135 см. В соревнованияхпринимаютучастие двеили большекоманды.
Проведение.Толкают ядраиз разбегапоочередноучастники всехкоманд. Попаданиеядра междунатянутымирезиновымибинтами оцениваетсяочками, Количествокоторых с увеличениемвысоты возрастает.Каждому участникупредоставляетсятри попытки.
Командноепервенствоопределяетсяпо наибольшейсумме очковнабранныхучастникамикоманды.
г). ИГРЫИ УПРАЖНЕНИЯ,КОТОРЫЕ ОКАЗЫВАЮТСОДЕЙСТВИЕИЗГОТОВЛЕНИЮ ВЫНОСЛИВОСТИ
1. “ ДЕЖУРСТВОХОДЬБЫ И БЕГА“.
Местопроведения– беговая дорожка.
Инвентарь– флажки дляразмеченностидорожек.
Основнаяцель– научить учениковперемещатьсяшагом и бегомс разной скоростью.
Организация.Беговая дорожкапо колу делитсяпоперечнымилиниями нанесколькоравных за длинойотрезков.Длинаотрезка можетбыть в границахот 40-50 метров.Каждый отрезокимеет свойпорядковыйномер. Ученикиделятся нагруппы по 4-5 мужчинав каждой команде.
Проведение.Первый отрезокодолеваетсямедленнойходьбой, второйотрезок проходятускореннойходьбой, третийотрезок медленнопробегают, ачетвертый - сускорением.
За сигналомгруппы поочередновыходят налинию старта,которая находитсяв начале виражаи начинаютдвижение, еслигруппа, котораястартовалаперед ними,преодолеетпервый отрезок.
Тренеру надоследить, чтобыскорость движенияво всех группахбыла одинаковойи постоянносохраняласьмежду нимиодинаковоерасстояние.После небольшогоотдыха упражнениеповторяют.Количествоповторенийпроизвольнаяи зависит отвека, стати иподготовкиучеников.
Организацияи проведениеупражнениятакое самая,как в первомупражнении.Другойесть лишь длинаотрезков : икаждый следующийотрезок естьдлинным на10-20 метров отпредшествующих.
2. “ ПООЧЕРЕДНОЙ СТАРТ ГРУППАМИ“.
Местопроведения– беговая дорожка.
Инвентарь– флажки дляразмеченностидорожки, секундомер,свисток.
Основнаяцель– усвоениеравномернойскорости бега.
Организация.Беговая дорожкастадиона поколу делитсяна несколькоравных за длинойотрезков.
Тренер илиего помощникс секундомероми списком становитсяв центр беговойдорожки и черезопределенныйпромежутоквремени подаетсвисток. Заустановленноевремя группыбегунов должныпробежать одинотрезок дистанции.Такое времяустанавливаетсяпутем деленияобщего времени,запланированногона определеннуюдистанцию нанесколькоотрезков, которыесоставят этудистанцию.
Например,: чтобы пробежать500 метров за 2минуты, нужнопробежать 50 –ты метровыйотрезок за 12секунд. Такимобразом, черезкаждых 12 секунднужно податьсигнал.
Проведение.Группы бегунов( по 3-5 мужчинав любой ) согласносвоим порядковымномерам засигналом тренеравыходят настарт. За первымсвистком стартуетпервая группа,за второй - втораяи т.д. За каждымследующимсигналом стартуетпоочередноодна группа,а все другие,что стартоваливпереди, должнызавершатьпробіганнядежурногоотрезку.
Таким образом,за сигналомтренера даетсястарт группеи одновременнопроверяетсяскорость бегавсех другихгрупп, которыестартоваливпереди. Есликакая-то командане успела преодолетьотрезок заустановленноевремя, или преодолелаего раньше,бегуны должнывнести поправкув скоростьбега, ускоряяили замедляяего.Такой контрольскорости бегагруппы проводитсяк тому времени,пока все группыне завершатпробегатьзапланированнуюдистанцию.После отдыхаупражнениеможет повториться.Количествопроведенияупражнения и длина дистанциизависит от векаи подготовкиучеников.
3.” КОМАНДНЫЙСКОРОСТНОЙБЕГ “.
Местопроведения– беговая дорожка.
Инвентарь– флажкидля размеченностидорожки, секундомер.
Основнаяцель– проверкаумения бегатьс равномернойскоростью.
Организация.Группу разделяютна две команды( на белых и черных). Ученикам сообщают,на какую дистанциюбудет проводитьсябег, и указываютвремя, за котороеони должны еепробежать.
Например,: дистанция 500метры и время2 минуты. Учениковзнакомят сместом стартаи финиша.
Проведение.За сигналомтренера илиего помощникадается сначаластарт однойкоманде и послетого, как оназакончила бег,стартует втораякоманда. Послепробіганняфиниша всейкомандой объявляетсявремя, за котороеона пробежаладистанцию.
Для определениякоманды – победителянужно найтиразность междузапланированными показнымрезультатом.
ІІІ. РЕЗУЛЬТАТИВНОСТЬМЕТОДИКИ ПОДВИЖНЫХИГОРЬ В ЛЕГКОЙАТЛЕТИКЕ ДЛЯДЕТЕЙ 10-14 ЛЕТ.
Подвижныеигры сыграютбольшую рольв воспитаниисознательнойдисциплиныдетей, котораяесть непременнымусловием каждойколлективнойигры. В процессеигры у детейформируютсяпонятие о нормахобщественногоповедения, атакже воспитываютсяопределенныекультурныепривычки. Однакоигра приноситпольза толькотогда, еслиучитель хорошоосведомленс педагогическимизадачами, которыерешаются вовремя игры.Большинствоподвижных игримеет широкийвековой диапазон:Они доступныедетям разныхвековых групп.На базе исследованийдвух отдельныхгрупп, которыезанимаютсялегкой атлетикоймы видим, чтогруппа легкоатлетов,которая незанимаетсяподвижнымииграми имеетоднообразныйхарактертренировочногообучения, ведьподвижные игры,которыми занимаетсявторая группаимеют разностороннеевлияние натренировочноеобучение. Подвижныеигры развиваютфизическоесостояниедетей, физическиекачества, которыеразвиваетлегкая атлетика,распространяеткругозор детей,влияет напсихологическоесостояние,воспитываетнравственно-волевыекачества, оказываетсодействиесоблюдениюдисциплины,раскованностии приноситпольза в повседневнойжизни.
Благодаряподвижным играмдети, которыезанимаютсялегкой атлетикой,могут достигатьжелательныхрезультатовна тренировкахи соревнованиях,ведь развиваютсяне только моральныеи психологическиекачества, а ифизические,которые помогаютдостичь желательных результатов.Легкоатлетическаятренировкамонотонныйпроцесс в какомувсе происходитпо определеннымстандартам:при низкомстарте туловищеотводят кое-чтовперед председательвниз, и надоделать толькотак; в спортивнойходьбе опорнаянога испрямлена,таз двигаетсявокруг своейоси.Если детибудут выполнятьвсе эти упражнениябез удовлетворенияи заинтересованност,то едва ли онисмогут достичьжелательногорезультата.Поэтому сноваже таки можемотметить, чтобез подвижныхигр здесь необойтись, ведь,что как не подвижныеигры стимулируютдетей к восприятиюиd обучения.
Занимаясьподвижнымииграми детисовершенствуютсвою тілобудову:укрепляютсямышцы спины,верхних и нижнихконцовок; корегуютьпостава, хода.
ВЫВОДЫ.
Народныеподвижные игры,как важная,составнаявоспитательнойсистемы, тесносвязанные спредставленияминарода о ролигенетическойнаследственности,влиянием напроцессы воспитаниясреды, об особенностяхдетской психикии моторики.
В богатейшемфонде народныхподвижных игрконцентрируютсяглубинныенародные знанияо сущностичеловеческойличности иправила еетелесного идуховноговоспитания.
Подвижныеигры, как элементнародноготворчества,сильные своейбеспристрастностьюистиной, котораяоттачиваласьв процессенаиболее типичного,реальногопрожитого.
Это есть однойс специфическихчерт, котораяотображеннаяв подвижныхиграх свободойвоспитательнойдеятельностив направлениядифференциациивоспитательногопроцесса взависимостиот психоматичнихособенностейребенка.
Ведь подвижныеигры, как средствофизическоговоспитанияимеют рядособенностей.
Наиболеехарактерныеиз них состоятиз активностии самостоятельност,и неперервностіизменений иусловий деятельности.
Выбор тойили другой игрыопределяетсяконкретнымизадачами иусловиямипроведения.
Содержаниеигр изменяетсявместе с ростоми развитиемребенка. Еслина первых этапахигровая деятельностьносит упрощенныйхарактер, тоболее позднийона значительнообогащаетсякак по форме,так и по содержанию.Эти измененияопределяютсявозрастающейролью сознанияв жизни ребенка.Исключительнаяроль належитиграм в становлениии укреплениидетского коллектива,ведь играмвсегда присущийэлементы здоровогосоперничества,интересногосоревнования.Игровые соревнования,как справедливоподчеркивалВ.О.Сухомлинський,участие детейобщих действий,взаимной выручки,поддержки,организованности,дисциплины,изобретательства,соблюдениеинтересовколлектива.Игровая деятельностьвсегда связанас возникновениеми развитиеммігравцямиопределенныхотношений. Онаоказываетсодействиеактивномуобщению детей,установлениюконтактов. Нево всех детей,в особенностина первых порах,одинаковыйнаклон к сближению.Одни детитоварищеские,другие запертые,стыдливые. Вовремя игрыудается включитьвсех учениковв коллективнуюдеятельность,помочь занятьнадлежащееместо средисвоих ровесников.В подвижныхиграх естьвсегда и побежденныеи победители.Очень важнонаучить детейне хвалиться,если они выиграюти, наоборот,если поражение– не впадатьв отчаяние. Вособенностиследует добиваться,чтобы детисохранялидружескоеотношение кпобедителямиd к тех, ктопроиграл, причемвсе отношениядолжны грунтоватьсяна доброжелательности,глубокомууважению кодноклассникам,товаришів. Спомощью подвижныхигр развиваютсяразнообразныедвигательныекачества, ипрежде всегоскорость иловкость.Одновременнозакрепляютсяи совершенствуютсядвигательныепривычки;двигательныекачества проявляютсявсе повнішеи різноманітніше.Руху привычкиформируютсягибкими, пластическими.В связи с требованиями,предъявленнымик человекувысоко автоматизированнойработой, вособенностизначительныместь развитиезрительно-двигательнойкоординациии появлениетак называемой“ умелости”.Сложные иразнообразныедвижения вигровой деятельности.В них, как правило,могут бытьзадействованывсе мышечныегруппы. Этооказываетсодействиегармоническомуразвитиюопорно-двигательногоаппарата. Условияигрового соревнованиятребуют отучастникадовольно большихфизическихпогрузок. Поочередноеизменениемоментов относительновысокой интенсивностис паузами отдыхаи действиями,которые требуютнебольшогонапряжения,разрешаетигрокам выполнятьбольшой объемработы. Сменныйхарактер погрузкибольше всегоотвечает вековымособенностямподрастающегоорганизма ипотому проявляетблаготворноевлияние наусовершенствованиедеятельностифункциональныхсистем кровообращенияи дыхание.Гигиеничноезначение игрусиливаетсявозможностьюих, широкогоиспользованияв естественныхусловиях. Игрына лыжах, в лесу,в воде и т.д. –ни с чем несравненноесредство закалаи укрепленияздоровья.
ИСПОЛЬЗОВАННАЯЛИТЕРАТУРА.
Білєєва Л.В«Подвижныеигры» - Учебникдля институтовфизическойкультуры. 4-епереработанноеи дополненноеиздания. Г. «фіз-раи спорт» 1974 г.
Гуровіч Л.И.,Люкшинов Н.М.«Спортивныеи подвижныеигры».
ДемчишинА., Мозола Р.“Подвижныеигры”. К – советовшкола 1985г.
Крюкова В.С.“Книга учителяфизическойкультуры”. М– “Ф – ра и спорт”1973г.
Методикаи практикапроведенияигр, которыеоказываютсодействиеразвитию физическихкачеств.
ПриступаС, СлимаківськийО, ЛукьянченкоМ. “Украинскиенародные подвижныеигры, развлеченияи забавы: методология,теория и практика”.Дрогобыч вид.”Измерение”1999г.
ПермяковА.А. Внешниешкольное физическоевоспитаниеподростков.К. советов школа1989г.
ПриступаЄ, Левків, СторонаО. “Внедрениеукраинскойнародной физическойкультуры вучебно-воспитательномпроцессе”Украинскийнациональныйсоюз педагогическихи научных работниковльвовщины.Львов 1994г.
ПриступаЄ, Левків, СторонаО.“Укрїнськанародная физическаякультура вфизическомвоспитаниидетей”. Винница1994г.
ЗМІСТ.
ст
2. Характеристикарухливих ігор…………………………………………………… 13
3. Група, щозаймаєтьсярухливимиіграми ………………………………………... 14
4. Група, щоне займаєтьсярухливимиіграми …………………………………….. 17
5. а). Ігриі вправи, щосприяють засвоєннютехніки стрбківі розвиткушвидкісно-силовихякостей……………………………………………………………………………. 19
б). Ігри і вправи,що сприяютьтехніці бігуі розвиткушвидкості……………….. 21
в). Ігри і вправи,що сприяютьтехніці легкоатлетичнихметань і розвиткунеобхіднихрухових якостей……………………………………………………………………………. 24
г). Ігри і вправи,що сприяютьвиробленнювитривалості………………………... 29
ІІІ. Результативністьметодики рухливихігор в легкійатлетиці …………………. 32
Висновки………………………………………………………………………...…… 33
Використаналітература……………………………………………………………... 35
ВСТУП .
В основних напрямах реформи загальноосвітньої й професійної школи підкреслено, що дуже важливо виховувати молоде покоління фізично розвинутим, загартованим,готовим до праці й оборони нашої Батьківщини.Серед великої кількості різноманітнихзасобів фізичного виховання широко використовуються рухливі ігри, які сприяютьрозв'язанню навчально-оздоровчих завдань .
Ігрова діяльність має особливо важливе значення в період найбільш активного формуванняхарактеру –в дитячі та юнацькі роки. Граючись діти, засвоюютьжиттєво необхідні рухові навички й уміння , у них виробляється сміливість і воля ,кмітливість. У цей період ігровий метод посідає провідне місце , набуває характеру універсального методу фізичного виховання .
Кожен народ, в залежностівід соціально– економічнихумов свого розвитку , психічногоскладу , географічногоположенняісторичновиробляв самобутнівиди рухливих ігор, розвагта забав, способиїх, виконання,які потім склалисвоєріднісистеми національноготіло виховання.
Незважаючина посиленіпроцеси інтеграціїхарактернихознак культурнародів світу,наприкінцідвадцятогостоліття, національно– своєрідніформи, відтінкивікових культурнихнадбань невтрачають свогозначення ісьогодні .
В час національноговідродженнявивчення традиційстановленнята розвиткуукраїнськихрухливих ігор,забав та розвагнабуваютьнепересічногозначення.Необхідністьдослідженнябагатющогопедагогічногодосвіду використанняукраїнськихнародних ігорзумовлюютьсятим, що результатитакої працідопоможутьпростежитизмінність форм,методів тазасобів виховання,а також визначитизакономірності, пов’язані іззміною соціально– економічнихчинниківжиттєдіяльностісуспільства,створюючипередумовидля поповненнясучасної теоріїй практикифізичноговихованняадекватнимиелементамиетнопедагогіки.Одначе, незважаючина зазначенуактуальність,проблематицідослідженьфілософських,історичних,теоретико–методичних,педагогічнихаспектів становленняі розвиткуукраїнськихнародних ігор,особливо урадянськийперіод, відводилосьнадзвичайномало уваги, щозумовлювалосьпереважнополітичнимита ідеологічнимифакторами. Такестановищесуттєво збіднюєефективністьрозвитку національноїпедагогічноїнауки і не сприяєформуваннюповноцінноїнаціональноїсистеми фізичноговиховання.
УкраїнськаНФК , розвиваючисьна національнихтрадиціяхпротягом століть,змінювала своїструктурнікомпоненти,функції, адаптуючисьдо конкретнихісторичнихумов. Тому актуальнимна сьогодніє дослідженнястановленняй розвиткупедагогічнихаспектів народнихігор, де окрімметодів та формїх, використання,суттєву рольпосідає системанародних знаньі уявлень профізичний розвитокі фізичне вихованнялюдини.
Слід зазначити,що незважаючина відповіднийрівень системноїсформованостірухливих ігор,процес їх розвиткуне припинився,а невпиннопродовжується..Свідченнямцього є постійнепоповненняскарбницінародних рухливихігор, забав тарозваг новимиелементами.У зв’язку зцим, вивченнянаціональнихтрадицій івпровадженняадекватнихрухливих ігор,забав та розвагу сучасну практикунавчально–виховноїроботи сприятимутьне тільки національно– культурномувідродженню,ай формуваннюповноцінноїнаціональноїсистеми фізичноговиховання,підвищеннюефективностівиховногопроцесу в цілому.
З огляду навище приведене,особливої вагинабуває такожпроблема дослідженняособливостейфункціонуваннянародних рухливихігор у сучаснихумовах.
I. ТЕОРЕТИЧНІЗАСАДИ МЕТОДИКИРУХЛИВИХ ІГОРВ ЛЕГКІЙ АТЛЕТИЦІ.
На важливу рольгри у всебічномурозвитку дітейуказували: О.М.Горький, А.С.Макаренко.Гру дітей вонирозглядали,як основнийвид фізичноїй рухової діяльності.Великого значеннягрі надававвидатний фахівецьу справі фізичногорозвитку дітейП.Ф.Лесгафт,вважаючи, щовона є вправою,за допомогоюякої дитинаготується дожиття. Школоюпідготовкидітей до життяназиває груА.С.Макаренко”Гра має важливезначення ужитті дитини, має те самезначення , якеу дорослогомає діяльність,робота, служба.Яка дитина вгрі , такою збагатьох поглядіввона буде вроботі . коливиросте.”( К11954, т-4, с 366). Підкреслював, що гра маєвиховуватиякості майбутньогопрацівникай громадянина.О.М.Горькийвважав груцінним засобомвиховання нетільки фізичного, а й розумового. указуючи наїї зв`язок ізсоціальнимсередовищем, яке оточуєдитину . Вінговорив . щогра шлях дітейдо пізнаннясвіту . в якому вони живутьі який змінюється. Адже для дітейігри – це їхнєбезпосереднєжиття, а вчительза допомогоюігор формуєв них риси характеру.Гідні нашоїнації .В грізакладеноневичерпніможливостідля вивченняпсихологіїучнів . Та зважаючинавищеприведенерухливі ігри,беруть початоксаме з народноїфізичної культури,. Яка включаєті види рухливоїактивностіта методи їх,використання, які історичносклалися середпевної етнічноїспільноти людейз метою адекватногобіологічного, психічного. етнічного ,естетичноговпливу на природнийрозвиток людини, її пристосуваннядо навколишньогосередовища, підготовкидо трудовоїдіяльностіта військовоїсправи . Коженнарод , залежностівід соціально- економічнихумов свогорозвитку , психічногоскладу, географічногоположення тощо історичновиробляв самобутнівиди рухливихігор та розваг,способи їх,використання, які потім склалисвоєріднісистеми тіловиховання .Неє винятком уцьому планій традиціїукраїнськоїсистеми фізичноговиховання ,основу якоїскладає надзвичайнобагатий пластнародних рухливихігор . Формипроявленнягри дуже різноманітні. Разом із розвиткомлюдськогосуспільствавони неперервновдосконалюютьсяй ускладнюються. Гра – це свідомадіяльність, направленана досягненняумовно поставленоїмети . Складністьтого , що прийнятоназивати “грою”,наочніше всьоговиявляєтьсяпри знайомствіз різноманітнимитеоріями ,якіпояснюютьпоходженняй значення гри.Ученими висунутобезліч пропозиційі точок зору. Та всі вонизгрупованінавколо двохосновних положень.Одні стверджуютьспоконвічність незмінністьгри і її первинністьпо відношеннюдо праці . Другі, навпаки , вважають, що саме працяпороджує груі визначає їїрозвиток. Шиллер,Гросс, Холл таінші вбачалив грі тількипроявленнявродженихінстинктів, які переслідуютьвизначенубіологічну мету . Між гроюлюдини й тваринивони не бачилирізниці . Груй працю вонипротиставилиодин одному. Дотримуючисьтеорії “ вільноїгри” , вонизаперечують необхідністьпедагогічноговтручання вдіяльністьграючих і в тойсамий час свідомо культивуютьігри , де пануєкульт сили , ітим самим допомагають виховуватимодель у дусіагресії й жорстокості. Г.В.Плєханов першим запропонувавдумку , що в життілюдськогосуспільствапраця старшаза гру . Вінзаперечувавтотожністьгри тварин ілюдини . У грізнаходить своєвідображеннянавколишнядійсність , або,іншими словами, матеріальніумови життялюдськогосуспільства.Це відображенняє результатом діяльностісвідомості,яке притаманнетільки людині. Майжена всьому протязіжиття людина тісно пов'язаназ грою , причомув період самого активногоформування– в дитячі іюнацькі рокиігрова діяльністьзаймає найбільшемісце. Змістігор змінюєтьсяразом із ростомі розвиткомдитини . Якщона перших етапахігрова діяльністьносить спрощенийхарактер , топізніше воназначно збагачуєтьсяяк по формі,так і по змісту. Ці зміни визначаютьсязростаючоюроллю свідомостів житті дитини. Винятковароль належитьіграм у становленніта зміцненнідитячого колективу, адже іграмзавжди властивіелементи здоровогосуперництва,цікавого змагання.Ігрові змагання,як справедливопідкреслювавВ.О.Сухомлинський, участь дітейспільних дій,взаємної виручки,підтримки,організованості,дисципліни,винахідництва,додержанняінтересівколективу.Ігрова діяльністьзавжди пов'язаназ виникненнямі розвиткомміж гравцямипевних стосунків.Вона сприяєактивномуспілкуваннюдітей, встановленнюконтактів . Нев усіх дітей, особливо наперших порах, однаковийнахил до зближення.Одні діти товариські,інші замкнені,сором'язливі. Під час гривдається включитивсіх учнів уколективнудіяльність, допомогтизайняти належнемісце середсвоїх ровесників. У рухливихіграх є завждиі переможеніі переможці.Дуже важливонавчити дітейне хвалитися,коли вони виграютьі, навпаки, якщопоразка – невпадати у відчай. Особливо сліддобиватися,щоб діти зберігалидружнє ставленнядо переможціві до тих ,хтопрограв, причомувсі стосункимають ґрунтуватисяна доброзичливості, глибокій повазідо однокласників,товаришів. Задопомогоюрухливих ігоррозвиваютьсярізноманітнірухові якості,іперш за всешвидкість іспритність.Одночаснозакріплюютьсяй удосконалюютьсярухові навички;рухові якостіпроявляютьсявсе повнішей різноманітніше. Рухові навичкиформуються гнучкими ,пластичними.У зв'язку з вимогами, пред'явленимидо людини високоавтоматизованоюпрацею, особливозначним є розвитокзорово-рухової координаціїй поява такзваної “ ручнойумелости”. Складні ірізноманітнірухи в ігровійдіяльності. В них , як правило,можуть бутизадіяні всім'язові групи.Це сприяєгармонійномурозвитку опорно-руховогоапарату. Умовиігрового змаганнявимагають відучасника доситьвеликих фізичнихнавантажень. Почерговазміна моментіввідносно високоїінтенсивностіз паузами відпочинкуй діями, якіпотребуютьневеликогонапруження,дозволяє гравцямвиконувативеликий об'ємроботи . Зміннийхарактер навантаженнябільше всьоговідповідаєвіковим особливостямпідростаючогоорганізму ітому виявляєсприятливийвплив на удосконаленнядіяльностіфункціональнихсистем кровообігуй дихання. Гігієнічнезначення ігорпосилюється можливістюїх, широкоговикористанняв природнихумовах. Ігрина лижах ,у лісі,в воді і.т.д. - ніз чим незрівняннийзасіб загартуванняй зміцненняздоров”я.
ІІ.
1. МЕТОДИКАПРОВЕДЕННЯРУХЛИВИХ ІГОР.
Рухливі ігрислід добиратитакі, що виховуютьу учнів високіморально вольовіякості і , зміцнюютьздоров”я, сприяютьправильномуфізичномурозвитку таформуваннюжиттєво важливихрухових навичокта вмінь. Недопустимов процесі грипринижуватилюдську гідність, допускатигрубість. Такимчином , рухливіігри відіграютьвелику рольу вихованнісвідомої дисципліниу дітей, яка єнеодмінноюумовою кожноїколективноїгри. Організованепроведеннягри багато вчому залежитьвід того, якдіти засвоїлиїї правила, що є із проявів свідомої дисципліни.). У процесі ігору дітей формуютьсяпоняття пронорми громадськоїповедінки, атакож виховуютьсяпевні культурнінавички. Однак гра приносить користь тільки тоді, коли вчитель добре обізнаний з педагогічними завданнями ( виховним ,оздоровчим та освітніми ), які розв'язуються під час гри, з анатомо-фізичними та психологічними особливостями учнів, із методикою проведення ігор, дбає про створення й додержання відповідних санітарних умов. Більшість рухливих ігор має широкий віковий діапазон: вони доступні дітям різних вікових груп.Найбільша близькість тієї чи іншої гри певному віку зумовлюється ступенем її доступності. Важлива умова успішності ігрової діяльності- розуміння змісту й правил гри. Пояснення їх можна доповнитипоказом окремих прийомів і дій. Навчання дітей доцільно починати з простих , некомандних ігор, потім перейти до перехідних і завершити складними -командними.До більш складних ігор слід переходити своєчасно ,поки учні не втратили зацікавленості до вивчених раніше. Це допоможе закріпити навички та вміння. Для вирішення певних задач, поставлених перед грою, необхідно провести підготовку. Перед тим як вибрати певну гру , слід поставити конкретне педагогічне завдання,розв'язанню якого вона сприяє, враховуючи склад учасників,їхні вікові особливості,розвиток і фізичну підготовленість. При доборі гри треба враховуватиформу проведення занять ( урок,перерва, свято,тренування), а також, що дуже важливо, дотримуватись відомого в педагогіці правила поступового переходу від легкого до складного . Для цього , щоб визначити ступінь складності тієї чи іншої гри, враховується кількість елементів, які входять до її складу ( біг,стрибки, метаннятощо ). Ігри , які складаються з меншої кількості елементів і в яких немає розподілу на команди, вважаються легшими. Добір гри залежить і від місця проведення.У невеличкому, вузькому залі або коридорі можна проводити ігри із шикуванням у колони і шеренги, а також ті , в яких гравці беруть участь по черзі. У великому залі або на майданчику– ігри великої рухливості з бігом врозтіч, із метанням великих і малих м'ячів , з елементами спортивних ігор тощо. При доборі гри слід пам'ятати про наявність спеціального інвентарю.Якщо гравці стоять і чекають довго в чергах на необхідний інвентар , вони втрачають інтерес до гри , що призводить до порушення дисципліни. Таким чином, ефективність проведення гри залежить від адекватності вирішення таких організаційних чинників :
вміння дохідливо й цікаво пояснити гру ;
розміщення гравців під час її проведення;
визначення ведучих ;
розподіл на команди ;
визначення помічників та суддів ;
керівництва процесом гри;
дозування навантаження в грі ;
закінчення гри ;
Перед поясненням учнів слід розмістити у вихідне положення , із якого вони будуть розпочинати гру . Пояснюючи, вчитель повідомляє назву гри , її мету і хід ,розповідає про роль кожного гравця , його місце. При поясненні і проведенні гри вчитель має стояти в такому місці, з якого всі гравці могли б його добре бачити й чути.Для кращого засвоєння гри розповідь можна супроводжувати показом окремих складних рухів.Особливу увагу гравців треба звернути на правила гри. І якщо ця гра проводитьсявперше , учитель перевіряє , чи всі гравці розуміють її правила . Існує кілька способів визначення ведучого , азастосовують їх залежно від умов занять,характеру грита кількості гравців . Учитель може призначити ведучим одного з гравців на свій розсуд, коротко обґрунтувавши свій вибір .Ведучого також можуть обрати самі гравці. Однак для цього необхідно ,щоб вони добре знали один одного , інакше їхній вибір не завжди буде вдалим . Можна призначити ведучого зарезультатами попередніх ігор . Цей вибір стимулює учнів добиватися кращих результатів. Часто застосовують жеребкування у вигляді лічби. Ролі ведучого можуть бути різноманітні і сприяти формуванню організаторських навичок та активності. У командних іграх та естафетах змагаються між собою дві і більше команд,а розподіл гравців на команди може здійснюватися вчителем одним із наступних способів :
за допомогою розрахунків;
фігурним маршируванням;
за вказівкою керівника ;
за вибором капітанів ,які по черзі добирають собі гравців;
Усі способи розподілу на команди треба запроваджувати відповідно до характеруй умов проведення гри, а також складу гравців. У складних іграх із великою кількістю гравців необхідно залучати суддів– помічників,вони лічать очки або час,спостерігають за порядком і станом місця для гри . Помічники й судді призначаються з учнів, звільнених за станом здоров`я від виконання фізичних вправ середньої та великої інтенсивності,для яких фізичне навантаження чиєї гри протипоказане.Якщо таких учнів немає,то помічників та суддів призначають із числа гравців. Керівництво грою, безперечно,найважчий і водночас вирішальний момент у роботі педагога, бо тільки це може забезпечити досягнення запланованого педагогічного результату. Керівництво грою включає декілька обов'язкових елементів :
спостереження за діями учнів,гравців ;
усунення помилок ;
показ правильних і колективних прийомів ;
припинення проявів індивідуалізму, грубого ставлення до гравців ;
регулювання навантажень;
стимулювання необхідного рівня змагальної активності протягом усієї гри ;
Спрямовуючи ігрову діяльність,вчитель допомагає вибрати спосіб вирішення ігрової задачі,добиваючись активності,самостійності і творчої ініціативи гравців . В окремих випадках він може включитися в гру сам, демонструючи як краще діяти в тому чи іншому випадку . Важливо своєчасно виправляти помилки . Краще це робити під час спеціальної перерви, а ( гравці в цей час залишатися на своїх місцях).Пояснювати помилку потрібно стисло , демонструючи правильні дії.Коли цих прийомів недостатньо, застосовують спеціальні вправи, окремо аналізують ту чи іншу ситуацію і пояснюють спеціальні дії . Відповідальним моментом у керівництві рухливими іграми є дозування фізичного навантаження, визначення якого є складнішим,ніж у фізичних вправах, не пов'язаних з ігровими діями.Ігрова діяльність своєю емоційністю захоплює дітей і вони не відчувають втоми. Щоб уникнути перевтомлення учнів, необхідно своєчасно припинити гру або змінити її інтенсивність і характер навантаження. Регулюючи фізичне навантаження в грі, вчитель може використовувати різноманітні прийоми : зменшувати або збільшувати час, відведений на гру; змінювати кількість повторень гри,розміри майданчика і довжину дистанції, яку пробігають гравці ; корегувати вагу і кількість предметів, ускладнювати чи спрощувати правила гри й перешкоди,вводити короткочасні паузи для відпочинку або уточнення чи аналізу помилок . Закінчення гри має бути своєчасним( коли гравці отримали достатнє фізичне й емоційне навантаження). Передчасне або раптове закінчення гри викликає незадоволення в учнів. Щоб уникнути цього, педагог повинен укластися вчас, відведений для гри. Після закінчення гри необхідно підбити підсумки. При повідомленні результатів слід вказати командам і окремим гравцям на допущені помилки та негативні й позитивні моменти в їхній поведінці .Бажано відзначити кращих ведучих, капітанів, суддів . Як уже зазначалося,рухливі ігри використовуються для розв`язання освітніх , виховних та оздоровчих завдань у відповідності з вимогами програми . Залежно від завдань і характеру гри , її фізичного та емоційного навантаження, складу учнів вона може бути включена в усі частини тренування. Підготовча частина – ігри невеликої рухливості й складності,які сприяють зосередженості уваги учнів. Найхарактернішими видами рухів для цих ігор є ходьба, біг із нескладними додатковими вправами . Основна частина - ігри з бігом на швидкість, із подоланням перешкод ,метанням, стрибками та іншими видами рухів, які потребують великої рухливості.Ігри в основній частині повинні сприяти вивченню й удосконаленню техніки виконання тих чи інших рухів . Заключна частина - ігри незначної та середньої рухливості з простими рухами , правилами та організацією. Вони повинні сприяти активному відпочинку після інтенсивного навантаження в основній частині й завершенню його з добрим настроєм . Усебічного виховання і гармонійного розвитку учнів можна досягнути тільки в процесі багаторічного,систематичногоі правильно організованого навчання рухливими іграми . Ігри на місцевості належать до рухливих, разом із тим вони відрізняються від них як змістом, так і завданнями,які вирішують,а також умовами,методикою проведення. Вони відбуваються в найрізноманітніших місцях на пересічній місцевості,в лісі і.т.д .Майже всі ігри,які проводяться на місцевості,передбачають наявність у дітей певної підготовки, знань і навичок. Серед дітей ігри на місцевості користуються великою популярністю, викликають у них задоволення і , крім того, дуже корисно впливають на їх загальний розвиток, розвиваючи ініціативу,вміння спритно пересуватись,добре маскуватись,правильно орієнтуватися в різноманітних ігрових ситуаціях,долати певні перешкоди,пов'язані звикористанням умов і завдань гри тощо . Ігри на місцевості передбачають змагання,виборювання командної першості . Діти беруть активну участь у змаганні за оволодіння прапором або пакетом . Під час цих ігор вони швидко рахуються,стрибають,роблять перебіжки,переповзають.Інші ігри більш спокійніші. До них, наприклад,можна віднести пристосування до місцевості,перехід до наперед визначеного маршруту з допомогою компаса та ін. Кожну гру на місцевості треба підготувати заздалегідь,для чого в перші дні перебування в оздоров ниці дітей необхідно їх ознайомити з околицями,заборонені місця в лісі,біля водоймищ або в районі городів, садів,ріллі тощо. З цією метою варто провести декілька прогулянок або походів. Напередодні гри її керівник( тренер ) повинен провести докладну розвідку місцевості, намітити вихідні пункти груп ( команд), передбачити місця збору. Після цього треба намітити склад команд,проаналізувати з усіма гравцями правила й умови гри, тобто способи пересування,маскування,орієнтування по карті, способи розвідки,користування компасом . Тренер або декілька тренерів повинні підготувати суддів – посередників,які б добре знали хід гри,її завдання,уміли завжди оцінити й знайти правильний вихід із будь-якого становища .Бажано, щоб судді – посередники самі не брали участь в грі,а тільки стежили за дотриманням правил і дисципліни гравцями і разом із тренером визначили перемогу тієї чи іншої команди. Судді – посередники повинні мати нарукавну пов`язку або інший знак,який виділяв би їх серед гравців . Кожна гра на місцевості повинна розпочинатись й закінчуватись за заздалегідь визначеними сигналами.Після закінчення гри тренер разом з усіма гравцями повинен проаналізувати їх хід, визначити переможців( групи або команди), окремих гравців,які особливоуспішно виконували завдання . та суддів – посередників, які успішно справилися зі своїми обов`язками,а також сказати про тих, хто отримав зауваження. Дотримання дисципліни, правил та умов гри на місцевості сприяє її якісному проведенню і підвищує зацікавленість дітей .
2. ХАРАКТЕРИСТИКА РУХЛИВИХ ІГОР.
Рухливі ігри як засіб фізичного виховання мають ряд особливостей. Найбільш характерні з них складаються з активності й самостійності граючих,колективності дій і неперервності зміни умов діяльності. Діяльність граючих підпорядкована правилам гри,які регламентують їх, поведінку та відносини. Правила полегшують вибір тактики дії та керівництво грою . Взаємовідносини між граючими визначаються перш за все змістом гри. Різниця у відносинах дозволяє виділити дві основні групи – некомандні й командні ігри, які доповнюються невеликою групою перехідних ігор . Некомандні ігри можна поділити на ігри з ведучими і без ведучих. Так само командні ігри роз приділяються на два основні види : ігри з одночасною участю всіх граючих ; ігри з почерговою участю ( естафети) . Командні ігри розрізняються і по формі поєдинку граючих.Існують ігри без вступу гравців у боротьбу із суперником,а в інших, навпаки,активно ведуть боротьбу з ними . Більш детальніша класифікація ігор основується на їх поділі по рухливим діям . Розрізняють ігри: імітаційні( з наслідувальними діями ); з перебіжками;з подоланням перешкод; з м'ячем, палкамиі другими предметами;з опором; з орієнтуванням( по слуховим і зоровим сигналами ) . Вибір тої чи іншої ігри визначається конкретними задачами й умовами проведення. Для кожної вікової групи характерні свої особливості у виборі й методиці проведення гри .
3. ГРУПА, ЩОЗАЙМАЄТЬСЯРУХЛИВИМИІГРАМИ.
Дослідженняпроводилосяз групою легкоатлетів,що тренуютьсяна стадіонівід ДЮСШ у містіДрогобичі.Група складаєтьсяз дванадцятичоловік вікомвід 10-14 років. Вгрупі вісімхлопців тачотири дівчини.Дівчата навчаютьсяв одній школі,але в паралельнихкласах, а хлопціу різних школах.Тренуванняпроводятьсяп'ять разів натиждень з15.30-17.00.
Учнні вчасноприходять натренування.Завжди охайні.Уважно вислуховуютьпоради та зауваженнятренера. Передкожним тренуваннямтренер приймаєправила безпекипроведеннятренувань настадіоні. Учнііз заохоченнямсприймаютьі засвоюютьзапланованийтренером планвивчення матеріалу.У кожній частинітренуванняпроводятьсярухливі ігрина які відводитьсяу підготовчійчастині-10-15 хвилин,проводятьсяігри, які сприяютьзосередженнюуваги учнів.Найхарактернішимивидами рухівдля цих ігорє ходьба, бігз нескладнимидодатковимизавданнями;у основнійчастині-15-20 хвилин,проводятьсяігри, які сприяютьвивченню івдосконаленнятехніки виконаннятих чи іншихрухів: ігри збігом на швидкість,зподпланнямперешкод, метанням,стрибками таіншими видамирухів, які потребуютьвеликої рухливості;узаключнійчастині- 10-15 хвилин,сприяють активномувідпочинкупісля інтенсивногонавантаженняв основнійчастині урокуі завершеннюйого з добрим,піднесенимнастроєм . Ігринезначної тасередньоїрухливостіз простимирухами, правиламита організацією.
Підлітковийвік – періодбурного розвиткуорганізмудитини.Ігридля учнів 10-14 роківпомітно відміннівід ігор молодшихшколярів.Кількістьігор значнозменшується,азміст їх ускладнюється.Цізміни пояснюютьсяособливостямивікового розвитку.У зв'язку з великимиперебудовамив організміпідлітка, декількасповільнюєтьсянеперервнеудосконаленняйого руховихфункцій.Томуу кожній частинітренуванняпотрібно подаватирізноманітнірухливі ігри,які сприяютьпідвищенійруховій діяльностіна всі частинитіла. Порушеннякоордтнаціїчасто супроводжуєтьсядеякими погіршеннямидіяльностісерцево- судинноїі других системорганізму.Наблюдаєтьсяв ряді випвдківпідвищеннязбудливостіЦ.Н.С відбуваєтьсяразом із збільшеннямсили гальмовихпроцесів іфункціональнимдозріваннямголовногомоску.Це відображаєтьсяна психологічномустані учнів,поведінка якихвідрізняєтьсянестійкістю,різними змінаминастрою, миттєвістюрішень.В гріформуютьсявсі сторониособистостіпідлітків,відбуваютьсярізноманітнізміни в їхпсихіці,підготовлюючийперіод до новоїбільш розвиненоїстадії розвитку.Цимпояснюютьсябезмежні виховніможливостіігор, яку спеціалістивважають ведучоюдіяльністюдитини.
Гра – відображенняжиття .В цьомуумовному оточенні,яке створюєтьсяуявою,багатосправжнього:діїграючих реальні,їх почуття,переживаннявідверті.Вцьомувіці проявляєтьсязрілість ісамостійністьмислення,підліткамстає доступнаскладна тактикакомандних ігор.Гра , самостійнадіяльність,в якій дітивступають успілкуванняз однолітками.Їхоб'єднує єдинамета, спільнізусилля додосягненнямети, спільніінтереси тапереживання.Вгрі дитинапочинає відчуватисебе членомколективу,справедливооцінювати діїта вчинки своїхтоваришів ісвої власні.Особливіякості, сформованів процесі гри,впливають наповедінкудитини в житті,в той самий часнавички, якісклалися впроцесі рухливогоспілкуваннядітей один зодним і дорослими,отримуютьподальшийрозвиток у грі.
Підлітківцікавлять такожскладні елементигри,або самаскладна гра,їїінтенсивністьта тривалість.Їхзахоплює процесскладноготактичногоспільноборства,складні естафетиз подоланнямперешкод, ігритипу “ завдання”,ігри з боротьбоюта опором, виручкоюта взаємовиручкоюта допомогою.Ітому у цьомувіці переважаютьінтенсивніігри,які утворюютьбадьорий, радіснийнастрій, роблятьжиття повним,задовольняютьпотребу в активнійдіяльності.
В грі формуютьсяморальні якості:відповідальністьперед колективомза дорученусправу, відчуттятоваришуваннята дружби,согласуваннядій при досягненніспільної мети,вміння справедливовирішуватиспірні питання.
Надзвичайнооздоровчезначення ігор,які проводятьсяпереважно насвіжому повітрі.
Ще одна дужеважлива деталь,у цьому віцідівчата розвиваютьсяінтенсивнішевідбуваєтьсязавершенняутвореннякісток, інтенсивнезростаннякісток тазу,формуваннязгинів хребта,зменшуєтьсяхрящове кільцеміжпозвонковихсуглобів, вагатіла зростаєв результатізбільшенням'язової маситулуба, зменшуєтьсявідносна сила).Тому дівчатацього віку зпроблемамизасвоюютьвправи у висі,в упорах ,лазінняхі стрибках.Тому бажанодобирати такірухливі ігри,котріб не шкодилина анатомічнийрозвиток підлітків,аособливо дівчаток.
Звищенаведеногоможна зробитивисновок, щогрупа, яка займаєтьсярухливимиіграми досягаєвисоких результатів:в досягненнівисоких результатіву спортивнійдіяльності(за допомогоюрухливих ігору дітей розвиваютьсярізноманітніякості : швидкість,спритність,сила і.т.д.; У дітейз'являєтьсястимул до виконаннятої чи іншоївправи, вониїї виконуютьіз задоволеннм,зацікавленістю,без автоматизму.Завдякирухливим іграмлегкоатлетичнізаняття непроходятьоднотонно.Удітей розвиваютьсяморальні якості:дружба, сумліннядопомога, доброта,справедливістьта багато інших.Гра не обмежуєдітей в руховійдіяльності,що у цьому віціїм найбільшепотрібно.
4. ГРУПА,ЩО НЕ ЗАЙМАЄТЬСЯРУХЛИВИМИІГРАМИ.
Дослідженняпроводилосяз групою легкоатлетів,що тренуютьсяна стадіонівід Д.ЮСШ містаДрогобича.Група складаєтьсяз десяти чоловіквіком від 10-14років. У групівісім хлопчиківта чотири дівчинки.Всі навчаютьсяв різних школах.Тренуванняпроводятьсяп'ять разів натиждень з 15.30-17.00.
Учні вчасноприходять натренування,завжди охайніта ввічливі,перед тренуваннямповторюютьправила безпекитренуванняна стадіоні,самі шикуютьсята проводятьрозминку зцього можназробити висновок,що тут присутнядисциплінай самовиховання.
Тренер післярозминки пояснюєнове завдання,діти його уважнослухають, алеу дітей не присутнійстимул до сприйняттяцього завдання. Вони охочейого виконалиякби їх щосьстимулювалодо цього сприйняттянаприклад,рухлива гра.Коли діти починаютьнавчатись тійчи іншій вправі, вони засвоюютьїї автоматично,якпоказав тренер,але немає тихемоцій які бзаохочувалидитину до вивченняцієї вправи.У цій групідіти маютьтовариськівідносини, алевони не сприяютьцілковитійдопомозі одинодному у складнійситуації, наприклад,Оксана виконуєконкретнувправу добре,а Ніна виконуєїї з помилками,Оксанабачить, що Нінітреба допомогтиз корегуваннямтого чи іншогоелементу цієївправи та непідходитьдопомогти, бов них не маєвідчуттявзаємодопомогита розкутостіу відносинах.
Все тренуванняпоходить однотонно.Не має емоційноїпідзарядки.Хоч діти і виконуютьвсі настановитренера,алебез отриманнязадоволеннявід своєї роботи,їмне цікаво. Беручидо уваги анатомічнийрозвиток цієїгрупи дітей,тотреба звертатиувагу на порушеннякоординації,яке частосупроводжуєтьсядеякими погіршеннямидіяльностісерцево-судинноїсистеми організму.Підвищеннязбудження НС,яке відбуваєтьсяразом із збільшеннямсили гальмовихпроцесів іфункціональнимдозріваннямголовногомозку. Це відображаєтьсяна психологічномустані учнів,поведінка якихвідрізняєтьсянестійкістю,різними змінаминастрою, миттєвістюрішень. Як щоб у цій групітренер застосовуваврухливі ігри,то формувалисяб усі анатомічнінедоліки і всісторони особистостіпідлітків,якіприводять допсихологічноїрівновагидитини.
Як відомо, гра–це самостійнадіяльність,у якій, дітипроявляютьвсі свої можливості.За допомогоюгри вони розвиваютьфізичні якості: спритність,швидкість, силуі.т.д; отримуютьзадоволеннявід емоційногодостатку, розвиваютьморальні нормиповедінки:ввічливість,стриманість,допомога ближньому,сумління; формуютьпсихологічніякості: характер,пам'ять, темперамент,мислення, самооцінку,сприяють підвищеннюспортивнихрезультатів.У процесі гридіти стаютьсамими собою,руйнуютьсявсі бар'єриспілкування,як із групою,так із тренером.Діти накопичуютьемоційнийдефіцит, якийзаважав подолатикордони спілкування.
Отже, без використаннярухливих ігору тренувальнійдіяльності,діти не зможутьвиконати зусією наполегливістюзавдання, якеви перед нимиставите. Рухливіігри розковуютьдітей, накопичуєтьсяпозитивнаенергія, якувони будутьпроявляти напротязі усьоготренування.
РОЗВИТКУ ШВИДКІСНО –СИЛОВИХ ЯКОСТЕЙ.
a). СТРИБКИ У ВИСОТУ .
1 . “ДІСТАТИ М`ЯЧИК“.
Інвентар– м`ячик,шнурок .
Основнамета– засвоєнняритму виконанняостанніх трьохкроків і відштовхування. Організація.Підвісити на шнурку м`ячик на доступній учням висоті. Установити по черговість виконання вправи .
Проведення.Учень виконує три кроки розбігу,відштовхується одною ногоюі намагаєтьсяторкнутися рукою підвішеногона шнурку м'ячика.Висота, на якій підвішений м'ячик, поступово збільшується.Для того, щоб знати, на скільки сантиметрівпіднімається м'ячик, потрібнона шнурку кожнихп'ять сантиметрів зав'язувати вузлик Для визначення особистої або командної першості за кожний удалий стрибок нараховується одне очко. Удалим вважається стрибок, коли учень торкнувся рукою м'ячика.На кожній висоті виконується одна спроба.
2 . “ ВІДШТОВХУВАННЯ І ПРИЗЕМЛЕННЯ В ЗОНАХ “ .
Місце проведення– сектор для стрибків у висоту .
Інвентар– гумовий бинт або планка для стрибків у висоту .
Основна мета– навчитись відштовхуватись й приземлятись.
Організація.Провести з обох боків від планки, в ямі для приземленняі на секторі,на всю ширинуями по три –чотири лінії.Відстань між лініями 20 –30 см. Лінії пронумерувати. Перша від планки лінія, з обох боків, проводиться на відстані 40- 50 см, і має найбільший порядковий номер, друга - на одиницю менший і т.д.
Наприклад,:перша від планки лінія має номер3, друга №2, третя№1 і т.д. Учнів поділити на дві команди і вишикувати з обох боків від ями в колону по одному . Шикують учнів через одного : один учень з однієїкоманди, другий– з іншої . Стрибають спочатку всі учні з одного боку, а потім із другого.Тренер спостерігає за місцем відштовхування й приземлення,одразу підраховує очки, які набрав кожний учень. Підрахунок очок проводиться так: учень відштовхується з другої лінії,яка має порядковий номер 2 - отримує два очки, приземляється той же учень на лінію , яка має номер 3, -отримує три очки. Плюсуємо очки за відштовхування й приземлення. У прикладі учень набрав п'ять очок .
Командна першість визначається шляхом підрахунку всіх очок, які набрали учасники команд .
3. “ ХТО ВИЩЕ“.
Місце проведення– сектор для стрибків у висоту .
Інвентар– гумовий бинт або планка для стрибків у висоту , крейда двох кольорів.
Основна мета– виробленнядосвіду змагань і звички йти на ризик .
Організація. Беруть участь дві команди. Учасники мають порядкові номери , стрибають почергово .Кожний учасник вибирає для себе висоту,яку буде долати,і заявляє про це тренеру .Тим часом, кожний учасник долає тільки одну висоту . Кожній команді присвоюється колір . Хід командної боротьби відображається на стійкахдля стрибків кольоровою крейдою (по кольору команди). Відмітки одного кольору робляться на одній стійці,а другою – надругій .
Проведення. до початку змагань помітки крейдою знаходяться на одній висоті. На кожну заявлену учасником висоту даєтьсятри спроби .За кожну взяту учасником висоту команді нараховуються очки, які відповідають взятій висоті.
Наприклад: мінімальна висота 100 смоцінюється в одне очко,105 см оцінюється в два очки, 110 см оцінюється в три очки іт.д. Таким чином, кожна наступна висота, яка піднімається через п'ять сантиметрів,оцінюється на одне очко більше від попередньої.
Та команда,яка набрала більше очок,виграє перше місце .
5 . “ БІГ ПРАПОРЦІВ“.
Місце проведення– сектор для стрибків у висоту .
Інвентар– два прапорці різного кольору,по одному на команду . Лінійка довжиною 1,5-2м із поділками,зроблених через кожні п'ять сантиметрів.
Основна мета– участь у змаганнях .
Організація– Беруть участь дві команди. Усі учасники мають порядковий номер .
Два помічники, по одному з кожного боку, встановлюють гумовий бинт або планку на відповідну висоту .
Техніка й спосіб стрибка не оцінюються. Оцінюється лише результат стрибка .
Проведення. Учні стрибають почергово за порядком своїх номерів : перший номер чорних, перший номер білих і т.д. На кожну висоту дозволяється робити одну спробу .
Хід командної боротьби висвітлюється на лінійці з допомогою двох прапорців. Здійснюється це так : від нульової помітки прапорці переставляються на стількисантиметрів , скільки за стрибок отримає учасник . Чим вище висота, тим більше нараховується очок учаснику.
Наприклад,: висота 100 см –одне очко , 105 см– два очка , 110 см– три очка іт.д.
Виграє та команда , прапорець якої пересунувся на більшу кількість см.
РОЗВИТКУ ШВИДКОСТІ .
1 . “ БІГ З М'ЯЧИКОМ “.
Місце проведення– ігровий майданчик, футбольне поле .
Основна мета– навчити бігу по дистанції.
Інвентар– великий або малий м'ячик.
Організація. Накреслити дугу , позаду якої розміщені дві і більші команди гравців, які вишикувані в колону по одному . Двоє ведучих , призначаютьсяіз учнів , один із них знаходиться за дугою посередині між командами, тримаючи в руках м'ячик, а другий стоїтьпопереду на певній відстані від першого,віддаль між двома ведучими може бути довільною і залежить від віку , статі й підготовки учнів .
Проведення. За сигналом тренера ведучий, що знаходиться за дугою , передає м'ячик другому ведучому , котячи його по землі. Учасники по одному з кожної команди біжать за м'язом .
Команда -, представник якої першим торкнеться м'ячика , отримує очко . Гра продовжується до тих пір , поки всі гравці не візьмуть участі в грі.
Виграє команда,яка в сумі набрала більше очок .
2 . “ ДЕНЬ І НІЧ “ .
Місце проведення–біговий майданчик, футбольне поле .
Основна мета– розвиток уваги , реакції, спритності, швидкості .
Інвентар –прапорці якими, розмічується майданчик .
Організація. По середині майданчика, розміченого прапорцями, накреслюється лінія , на якій вишиковується в шеренги , кожна команда в окрему шеренгу , спиною один до одного, гравці двох команд . З обох боків середньої лінії на відстані 20 метрів розмічуються на одній лінії . Одна команда називається “ День “ , а друга“ Ніч “ .
Проведення. Тренер , який знаходиться збоку від гравців, декілька разів підряд спокійним голосом називає команди : “ День“, “Ніч “, “День“, “Ніч”, гравців цей час стоять на місцях і слухають уважно. Називаючи декілька разів команди , тренер після невеликої паузи несподівано для гравців голосно називає одну команду. Гравці названої команди миттєво втікають від гравців другої команди за фінішну лінію, а гравці іншої команди наздоганяють їх . Наздоганяти гравців дозволяється до фінішної лінії . Гравець, що наздоганяє гравця команди, що втікає , і торкнувся його рукою,отримує для своєї команди одне очко .Доганяти можна лише одного гравця .
Гра продовжується декілька разів підряд . Виграє команда, яка набрала більшу кількість очок .
Примітка. Тренер повинен так керувати грою , щоб учні не могли вгадати, яку команду він назве .При цьому кожна команда має бути названа однакову кількість разів .
3. “БІГ ПО ПРЯМІЙ ДОРІЖЦІ З НАЗДОГАНЯННЯМ“ .
Місце проведення– бігова доріжка, футбольне поле .
Основна мета– розвиток реакції , спритності, швидкості .
Інвентар- прапорці .
Організація. Розмічуюьтся три паралельних лінії . Дві перші, які знаходяться на відстані 5-7 метрів одна від другої ,є стартовими лініями .Третя лінія – фінішна, знаходиться на відстані 15 – 20 метрів від блищої стартової лінії . Учасники поділяються на дві команди,наприклад ,червоних і синіх . Команда червоних знаходиться на одній стартовій лінії , команда синіх на другій.
Гравці команди, що знаходяться на стартовій лінії , розташованій ближче до фінішної, займають одне з положень (сидячи , лежачи) , а гравці , розташовані на іншій стартовій лінії , займають положення високого або низького старту.
Проведення. За сигналом тренера гравці обох команд починають бігти . Завдання гравців, що стартують із першої від фінішу лінії– скоріше добігти до фінішу , не давши себе наздогнати гравцям іншої команди , що стартує на першій лінії. Наздогнаним вважається гравець , коли його торкнулися рукою . За кожного наздогнаного гравця команда отримує одне очко .
Гру проводять декілька разів.
При проведенні наступного забігу гравці міняються місцями .
Виграє команда, яка набрала більше очок.
4 . “ БІГ НА ЗУСТРІЧ ІЗ ЗУПИНКОЮ“ . Місце проведення– бігова доріжка.
Основна мета– розвиток швидкості ,виробленнявміння прискорювати й сповільнювати біг .
Інвентар– прапорці для розмічування місця проведення гри .
Організація. На відстані 20 – 25 метрів від стартової лінії розмічуються стільки паралельних ліній , скільки гравців у команді. Відстань між лініями один метр .
Проведення. За лінією стара в колону по одному вишиковується декілька команд , кожному учаснику присвоюються порядкові номери . Бігуни стартують із високого або з низького старту . За сигналом тренера перші номери біжать до першої лінії і, наступивши на неї ногою, повертаються кругом і продовжують бігти у зворотню сторону . Прибігши за стартову лінію вони торкаються рукою гравців під другим номером , які в свою чергу біжать до другої лінії і наступивши на неї, повертаються за лінію старту описаним способом і торкаються гравця під номером триі т.д.
Повторюється гра парну кількість раз.
При другому Забігу гри перші номери біжать до останньої лінії , яка знаходиться найдальше від стартової лінії , другі номери біжать до перед стартової лінії , треті біжать ще ближче і.т.д. Останній бігун у команді біжить до першої лінії .
В кожному забізі визначаються місця учасникам . За перше місце - одне очко , за друге – два очка і т.д. Виграє та команда ,яка набрала меншу кількість очок .
5 . “ ЧОВНИКОВИЙ БІГ “ .
Місце проведення– бігова доріжка стадіону .
Основна мета– виховання вміння володіти собою , засвоєння техніки старту й розвиток швидкості .
Організація. Розмічуєтьсядві стартові лінії на відстані 20-30 метрів одна від одної .
Дві команди, поділившись на дві половини ( у кожній половині повинна бути однакова кількість гравців ) , вишиковуються за лінію старту в колону по одному . Одна половина команди вишиковується одна за однією, а друга задругою стартовою лінією .
Гравці команди мають однакові номери. . В одній півкоманді– парні , у другій– непарні . Проведення. Гравці приймають низький або високий старт. За сигналом стартують перші номери , які біжать до других номерів і торкаються їх, рукою . Торкання рукою є командою для бігу другим номерам , які біжать до третіх номерів , треті до четвертихі т.д. Виграє команда , яка першою зайняла свої початкові місця .
МЕТАНЬ І РОЗВИТКУ НЕОБХІДНИХ РУХОВИХ ЯКОСТЕЙ.
1 . “ХТО ВЛУЧНІШИЙ“.
Місце проведення–футбольне поле, рівний майданчик достатніх розмірів .
Інвентар– тенісні м'ячики .
Основна мета– навчитись далеко й влучно метати м'ячики.
Організація. Розмічається коридор шириною в 9 метрів і довжиною , який перевершує найдальший кидок м'ячика учнями на 5 –10 метрів . З одного боку, коридору, шириною
1 –2 метри проводиться стартова лінія , лінія від якої учні будуть метати м'ячик. Від стартової лінії на відстані мінімального за довжиною кидка м'ячика , на всю довжину й ширину коридору розмічаються квадрати розміром 3 на 3 метри . Усі квадрати нумеруються. Нумерування квадратів здійснюється так : усі три квадрати першого ряду мають перший номер, квадрати другого ряду мають другий номер,і т. д. Кожний квадрат оцінюється в очках . У найбільшу кількість балів оцінюється середній квадрат, бокові квадрати оцінюються однаковою кількістю очок.але меншою від середнього квадрата .Кожний наступний квадрат оцінюється більшою кількістю очок від попереднього.
Наприклад: середній квадрат першого ряду оцінюється у два очки , а бокові квадрати першого ряду оцінюються в одне очко. Середній квадрат середнього ряду оцінюється в чотири очки, а бокові квадрати середнього ряду оцінюються у два очки і т.д.
З числа учнів виділяються два помічники. Один помічник знаходиться з коридорів біля квадратів і називає квадрат, в якому приземлився м'ячик . Другий помічник виконує обов'язки секретаря, записуючи скільки очок, набрав кожний учень .
Змагання можуть проводитись на особисту або командну першість . Коли проводяться командні змагання, клас поділяється на дві або три команди , всі учасники команд мають порядкові номери . Яка команда починає метати першою , визначається жеребкуванням.
Проведення. Кожний учень має одну спробу. Кидок зараховується й нараховуються відповідні очки , коли м'ячик приземлився в одному із квадратів .Виграє команда , яка набрала більшу кількість очок .
2 . “ ХТО ВЛУЧНІШИЙ І СПРИТНІШИЙ“ .
Місце проведення– футбольне поле , рівний майданчик .
Інвентар– м'ячі для гри в ручний м'яч і 10 – 12 булав або кеглів .
Основна мета– навчитись влучно метати м'яч .
Організація. Накреслитина землі два кола діаметром від 5 до 8 метрів, які знаходяться один від одного на відстані від 15 до 20 метрів. Гравцям забороняється заходити в ці кола . В кожному колі розставлені булави або кеглі . Майданчик поділяється на дві частини і на кожній його половині знаходяться гравці однієї команди . Кількість гравців довільна. Ця гра дуже інтенсивна , і тому бажано поділити учнів на декілька груп , і проводити зустрічі між ними почергово в короткий час .
Проведення. Мета гри полягає в тому , щоб проникнути на половину суперника і збити м'ячем булави . Бігти з м'ячем , тримаючи його в руках, не дозволяється, його можна лише передавати з рук у руки.
Гра може проводитись на час тривалістю 5 – 6 хвилин або до того часу, поки одна з команд не зіб'є в суперника всі булави .
3 . “ МЕТАННЯ В РУХЛИВУ ЦІЛЬ“ .
Місце проведення– рівний майданчик, футбольне поле .
Інвентар– три прапорці для розмічування майданчика, м'ячик для гри в ручний м'яч.
Основна мета– навчитись влучно метати м'ячик .
Організація. Розмітити трикутник із довжиною сторін 10 –15 метрів . Біля кожної з вершин трикутника гравці вишикувані по одному . Усі гравці мають порядкові номери . М'ячик знаходиться в руках у гравця під першим номером . За сигналом ведучого гравець , у котрого м'ячик у руках. починає бігти першим . Як тільки він зробив 2– 3 кроки , починає бігти гравець під першим номером із групи , що вишикувана біля наступної вершини трикутника.Гравець , у котрого м'ячик , передає в русі гравцю, який почав бігти другим. Коли другий гравець отримав м'ячик , біг починає гравець під першим номером із групи . що вишикувана біля третьої вершини трикутника. Коли він пробіг декілька кроків йому передають м'ячик . Бігають гравці по сторонах трикутника.
Гра проводиться до того часу, поки всі гравці не повернуться на свої похідні місця .
ШТОВХАННЯ ЯДРА .
“ХТО СИЛЬНІШИЙ”.
Місце проведення– футбольне поле , рівний майданчик .
Інвентар– два прапорці для розмічування майданчика, набивний м'яч вагою 2 або 3 кілограми , у відповідності з можливостями учнів .
Основна мета. Зацікавити учнів до штовхання ядра .
Організація. Розмічуються прапорцями дві лінії на відстані одна від одної на довжину звичайного кидка м'ячика, виконаного слабким за підготовкою учнем із числа учасників гри.
У грі беруть участь дві команди , розташованими за двома лініями , одна напроти другої. Усі учасники команди мають порядкові номери , а також кожна команда має свій порядковий номер .
Проведення. Жеребкуванням установлюється команда , яка першою вступає в гру .
Учасник першої команди під номером першим штовхає набивний м'яч на майданчик другої команди. Учасник під першим номером другої команди у свою чергу штовхає м'яч на майданчик першої команди, але він повинен виконати штовхання з місця приземлення м'яча . Другий номер першої команди штовхає м'ячик на майданчик суперника з тією ж умовою. Гра продовжується таким чином до тих пір , поки одна із команд не відтисне другу команду на її території так далеко ,що остання вже не зможе перештовхнути набивний м'яч за межі свого майданчика.
2 . “ШТОВХАННЯ М'ЯЧИКА В ОБРУЧ“ .
Місце проведення– невеликий майданчик .
Інвентар–гімнастичний обруч , набивний м'яч .
Основна мета– навчитись штовхати м'яч під правильним кутом .
Організація. Підвісити обруч на висоту 2,5 – 3 метри над землею .На відстані 3 – 4 метрів від місця , над яким підвішений обруч , провести лінію від якої будуть штовхати м'яч .Одна команда стає за цією лінією , а друга займає місце на другому боці від обруча на відстані 3 – 4 метри від нього .
Проведення. Учні однієї команди почергово штовхають м'ячик , так , щоб він пролетів через обруч. Учні другої команди в цей час , подають м'яч учням , які його штовхають. Після того як усі учні зробили по одній спробі, команди міняються місцями . Кожне попадання в обруч оцінюється в одне очко. Учень , який не попав в обруч, або задів ободок, штрафується одним очком.
Виграє команда, яка набрала більшу кількість очок .
3 . “ ШТОВХАННЯ ЧЕРЕЗ ПЕРЕШКОДУ НА ДАЛЬНІСТЬ“ .
Місце проведення– рівний майданчик.
Інвентар - дві стійки , гумові бинти , ядро або набивний м'яч .
Основна мета– відпрацьовування скачка й засвоєння оптимального кута штовхання ядра .
Організація. На двох стінках натягнути гумовий бинт на висоті три метри ( максимальна висота над землею ) . На відстані трьох метрів від одного боку стійки розмістити зону для приземлення ядра . Ширина зони 20 – 40 см . Усього дві зони і вони нумеруються. Беруть участь дві команди, всі члени яких мають порядкові номери .
Проведення. Учні обох команд позачергово штовхають ядро або м'ячик через натягнутий гумовий бинт ( висоту, на якій натягнуто гумовий бинт, вибирають у відповідності з можливостями учнів ) . За номером зони в якій приземлиться ядро , визначається кількість очок , які отримує учасник . Кожному учаснику надається три спроби .Очки нараховуються за кращий результат . У випадку , коли ядро пролетить під гумовим бинтом , очки не нараховуються.
4 . “ ШТОВХАННЯ ЧЕРЕЗ ГРАТИ“.
Місце проведення– рівний майданчик.
Інвентар– дві стійки , гумовий бинт , ядро .
Основна мета– відпрацьовування скачка й засвоєння оптимального кута штовханняядра .
Організація. На двох стійках, починаючи з висоти двох метрів , натягнути паралельно декілька бинтів. Відстань між бинтами 30 – 40 см. На відстані 6 метрів розмічується коло діаметром 2,135 см . У змаганнях беруть участь дві або більше команд .
Проведення. Штовхають ядра з розбігу почергово учасники всіх команд .Попадання ядра між натягнутими гумовими бинтами оцінюється очками , Кількість яких із збільшенням висоти зростає. Кожному учаснику надається три спроби .
Командна першість визначається по найбільшій сумі очок набраних учасниками команди .
г). ІГРИ Й ВПРАВИ , ЩО СПРИЯЮТЬ ВИРОБЛЕННЮ ВИТРИВАЛОСТІ
1 . “ ЧЕРГУВАННЯ ХОДЬБИ Й БІГУ“.
Місце проведення– бігова доріжка.
Інвентар– прапорці для розмічування доріжок .
Основна мета– навчити учнів переміщуватися кроком і бігом із різною швидкістю .
Організація. Бігова доріжка по колу поділяється поперечними лініями на декілька рівних за довжиною відрізків.Довжина відрізка може бути в межах від 40 –50 метрів . Кожний відрізок має свій порядковий номер . Учні поділяютьсяна групи по 4 – 5 чоловік у кожній команді.
Проведення. Перший відрізок долається повільною ходьбою , другий відрізок проходять прискореною ходьбою , третій відрізок повільно пробігають, а четвертий - із прискоренням.
За сигналом групи почергово виходять на лінію старту, яка знаходиться на початку віражу і починають рух , коли група, що стартувала перед ними ,подолає перший відрізок .
Тренеру треба слідкувати, щоб швидкість руху в усіх групах була однаковою і постійно зберігалась між ними однакова відстань . Після невеликого відпочинку вправу повторюють. Кількість повторень довільна і залежить від віку , статі й підготовки учнів .
Організація й проведення вправи така сама , як у першій вправі .Іншою є лише довжина відрізків : і кожний наступний відрізок є довшим на 10 –20 метрів від попереднього.
2 . “ ПОЧЕРГОВИЙ СТАРТ ГРУПАМИ“ .
Місце проведення– бігова доріжка.
Інвентар– прапорці для розмічування доріжки ,секундомір, свисток .
Основна мета– засвоєння рівномірної швидкості бігу .
Організація. Бігова доріжка стадіону по колу поділяється на декілька рівних за довжиною відрізків .
Тренер або його помічник із секундоміром і списком стає в центр бігової доріжки і через певний проміжок часу подає свисток . За встановлений час групи бігунів повинні пробігти один відрізок дистанції .Такий час встановлюється шляхом поділу загального часу, запланованого на певну дистанцію на кілька відрізків , що складуть цю дистанцію .
Наприклад,: щоб пробігти 500 метрів за 2хвилини , потрібно пробігти 50 –ти метровий відрізок за 12 секунд . Таким чином , через кожних 12 секунд потрібно подати сигнал .
Проведення. Групи бігунів ( по 3 –5 чоловік у кожній ) згідно своїх порядкових номерів за сигналом тренера виходять на старт . За першим свистком стартує перша група, за другим - друга і т.д. За кожним наступним сигналом стартує по черзі одна група , а всі інші , що стартували попереду , повинні завершувати пробігання чергового відрізку .
Таким чином, за сигналом тренера дається старт групі й одночасно перевіряється швидкість бігу всіх інших груп , що стартували попереду . Якщо якась команда не встигла подолати відрізок за встановлений час , або подолала його раніше, бігуни повинні внести поправку у швидкість бігу , прискорюючи або сповільнюючи його .Такий контроль швидкості бігу групи проводиться до того часу, поки всі групи не завершать пробігати заплановану дистанцію.Після відпочинку вправа може повторитись. Кількість проведення вправи і довжина дистанції залежить від віку й підготовки учнів .
3 .” КОМАНДНИЙ ШВИДКІСНИЙ БІГ “ .
Місце проведення– бігова доріжка.
Інвентар– прапорці для розмічування доріжки , секундомір.
Основна мета– перевірка вміння бігати з рівномірною швидкістю .
Організація. Групу поділяють на дві команди( на білих і чорних ) . Учням повідомляють, на яку дистанцію буде проводитись біг , і вказують час, за який вони повинні її пробігти.
Наприклад,: дистанція 500 метрів і час 2 хвилини . Учнів знайомлять з місцем старту й фінішу .
Проведення. За сигналом тренера або його помічника дається спочатку старт одній команді і після того , як вона закінчила біг, стартує друга команда . Після пробігання фінішу всією командою оголошується час , за який вона пробігла дистанцію .
Для визначення команди – переможця потрібно знайти різницю між запланованим і показним результатом.
ІІІ. РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬМЕТОДИКИ РУХЛИВИХІГОР У ЛЕГКІЙАТЛЕТИЦІ ДЛЯДІТЕЙ 10-14 РОКІВ.
Рухливі ігривідіграютьвелику рольу вихованнісвідомої дисциплінидітей, яка єнеодмінноюумовою кожноїколективноїгри. У процесігри у дітейформуютьсяпоняття пронорми громадськоїповедінки, атакож виховуютьсяпевні культурнінавички. Однакгра приноситькористь тількитоді, коли вчительдобре обізнанийз педагогічнимизавданнями,які розв'язуютьсяпід час гри.Більшістьрухливих ігормає широкийвіковий діапазон:Вони доступнідітям різнихвікових груп.На базі дослідженьдвох окремихгруп, які займаютьсялегкою атлетикоюми бачимо, щогрупа легкоатлетів,котра не займаєтьсярухливимиіграми маєодноманітнийхарактертренувальногонавчання, отжерухливі ігри,якими займаєтьсядруга групамають різнобічнийвплив на тренувальненавчання. Рухливіігри розвиваютьфізичний стандітей, фізичніякості, якірозвиває легкаатлетика, поширюєкругозір дітей,впливає напсихологічнийстан, виховуєморально-вольовіякості, сприяєдотриманнюдисципліни,розкутостіі приноситькористь уповсякденномужитті.
Завдякирухливим іграмдіти, які займаютьсялегкою атлетикою,можуть досягатибажаних результатівна тренуванняхта змаганнях,адже розвиваютьсяне тільки моральніта психологічніякості, а й фізичні, котрі допомагаютьдосягти бажаних результатів.Легкоатлетичнетренуваннямонотоннийпроцес у якомувсе відбуваєтьсяза певнимистандартами:при низькомустарті тулубвідводять дещовперед головавниз, і требаробити тількитак; у спортивнійходьбі опорнанога випрямлена, таз рухаєтьсянавколо своєїосі .Якщо дітибудуть виконувативсі ці вправибез задоволенняі зацікавленості,то навряд чивони зможутьдосягнутибажаного результату.Тому знову жтаки можемовідмітити, щобез рухливихігор тут необійтись, адже,що як не рухливіігри стимулюютьдітей до сприйманняй навчання.
Займаючисьрухливимиіграми дітиудосконалюютьсвою тілобудову:зміцнюютьсям'язи спини,верхніх танижніх кінцівок;корегуютьпоставу, ходу.
ВИСНОВКИ.
Народнірухливі ігри,як важлива,складова виховноїсистеми, тіснопов`язаніз уявленняминароду про рольгенетичноїспадковості,впливом напроцеси вихованнясередовища,про особливостідитячої психікита моторики.
В багатющомуфонді народнихрухливих ігорконцентруютьсяглибинні народнізнання просутність людськоїособистостіта правила їїтілесного тадуховноговиховання.
Рухливі ігри,як елементнародної творчості,сильні своєюнеупередженістюістиною, щовідточуваласьу процесі найбільштипового, реальногопрожитого.
Це є однієюзі специфічнихрис, яка відображенав рухливихіграх свободоювиховної діяльностіу напрямкудиференціаціївиховногопроцесу в залежностівід психоматичнихособливостейдитини.
Отже рухливіігри, як засібфізичноговиховання маютьряд особливостей.
Найбільшхарактерніз них складаютьсяз активностій самостійності,і неперервностізмін і умовдіяльності.
Вибір тоїчи іншої гривизначаєтьсяконкретнимизадачами йумовами проведення.
Зміст ігорзмінюєтьсяразом із ростомі розвиткомдитини . Якщона перших етапахігрова діяльністьносить спрощенийхарактер , топізніше воназначно збагачуєтьсяяк по формі,так і по змісту. Ці зміни визначаютьсязростаючоюроллю свідомостів житті дитини. Винятковароль належитьіграм у становленніта зміцненнідитячого колективу, адже іграмзавжди властивіелементи здоровогосуперництва,цікавого змагання.Ігрові змагання,як справедливопідкреслювавВ.О.Сухомлинський, участь дітейспільних дій,взаємної виручки,підтримки,організованості,дисципліни,винахідництва,додержанняінтересівколективу.Ігрова діяльністьзавжди пов’язаназ виникненнямі розвиткоммігравцямипевних стосунків.Вона сприяєактивномуспілкуваннюдітей, встановленнюконтактів . Нев усіх дітей, особливо наперших порах, однаковийнахил до зближення.Одні діти товариські,інші замкнені,сором’язливі. Під час гривдається включитивсіх учнів уколективнудіяльність, допомогтизайняти належнемісце середсвоїх ровесників. У рухливихіграх є завждиі переможеніі переможці.Дуже важливонавчити дітейне хвалитися,коли вони виграютьі, навпаки, якщопоразка – невпадати у відчай. Особливо сліддобиватися,щоб діти зберігалидружнє ставленнядо переможціві до тих ,хтопрограв, причомувсі стосункимають ґрунтуватисяна доброзичливості, глибокій повазідо однокласників,товаришів. Задопомогоюрухливих ігоррозвиваютьсярізноманітнірухові якості,іперш за всешвидкість іспритність.Одночаснозакріплюютьсяй удосконалюютьсярухові навички;рухові якостіпроявляютьсявсе повнішей різноманітніше. Рухові навичкиформуються гнучкими ,пластичними.У зв’язку звимогами ,пред’явленимидо людини високоавтоматизованоюпрацею, особливозначним є розвитокзорово-рухової координаціїй поява такзваної “ умелости”. Складні ірізноманітнірухи в ігровійдіяльності. В них , як правило,можуть бутизадіяні всім’язові групи.Це сприяєгармонійномурозвитку опорно-руховогоапарату. Умовиігрового змаганнявимагають відучасника доситьвеликих фізичнихнавантажень. Почерговазміна моментіввідносно високоїінтенсивностіз паузами відпочинкуй діями, якіпотребуютьневеликогонапруження,дозволяє гравцямвиконувативеликий об’ємроботи . Зміннийхарактер навантаженнябільше всьоговідповідаєвіковим особливостямпідростаючогоорганізму ітому виявляєсприятливийвплив на удосконаленнядіяльностіфункціональнихсистем кровообігуй дихання. Гігієнічнезначення ігорпосилюється можливістюїх, широкоговикористанняв природнихумовах. Ігрина лижах ,у лісі,в воді і.т.д. –ні з чим незрівняннийзасіб загартуванняй зміцненняздоров”я.
ВИКОРИСТАНАЛІТЕРАТУРА.
БілєєваЛ.В «Рухливіігри»- Підручникдля інститутівфізичної культури.4-е переробленеі доповненевидання. М. «фіз-раі спорт» 1974 р.
ГуровічЛ.І., ЛюкшиновН.М. «Спортивныеи подвижныеигры».
ДемчишинА., Мозола Р.“Рухливі ігри”.К – рад школа1985р.
КрюковаВ.С. “Книга учителяфизическойкультуры”.М – “Ф – ра і спорт”1973р.
Методикаі практикапроведенняігор, які сприяютьрозвитку фізичнихякостей.
ПриступаС, СлимаківськийО, Лук`янченкоМ. “Українськінародні рухливіігри, розвагита забави:методологія,теорія і практика”.Дрогобич вид.”Вимір”1999р.
ПермяковА.А. Внешниешкольное физическоевоспитаниеподростков.К. рад школа1989р.
ПриступаЄ, Левків, БікО. “Впровадженняукраїнськоїнародної фізичноїкультури унавчально-виховномупроцесі” Українськанаціональнаспілка педагогічнихі науковихпрацівниківльвівщини.Львів 1994р.
ПриступаЄ, Левків, БікО .“Укрїнськанародна фізичнакультура уфізичномувихованнідітей”. Вінниця1994р.
МИНИСТЕРСТВООБРАЗОВАНИЯНАУКИ УКРАИНЫ
ДРОГОБЫЧЕСКИЙГОСУДАРСТВЕННЫЙПЕДАГОГИЧЕСКИЙУНИВЕРСИТЕТим. И.Я. ФРАНКО.
Кафедраспортивныхдисциплин иметодики ихпреподавания.
ТЕМА:Влияние подвижныхигр для развитияфизическихкачеств у юныхлегкоатлетов(10-14 лет).
ЗАVII СЕМЕСТР 2000-2001г.
Студенткигруппы 41-ЗФВ
Факультетуфизическоговоспитания
ЧеботарИрины.
Научныйруководитель:
СаврунГ.Д.
1.Допущенк защите
________ Научныйруководитель__________ _________________
2. Оценказащиты _____________
________ Членыкомиссии __________ __________________
__________ __________________
Подпись Фамилия
__________ __________________
Подпись Фамилия
МІНІСТЕРСТВООСВІТИ НАУКИУКРАЇНИ
ДРОГОБИЦЬКИЙДЕРЖАВНИЙПЕДАГОГІЧНИЙУНІВЕРСИТЕТім. І.Я. ФРАНКА.
Кафедраспортивнихдисциплін таметодики їхвикладання.
ТЕМА:Вплив рухливихігор нарозвитокфізичних якостейу юних легкоатлетів(10-14 років).
ЗАVIIСЕМЕСТЕР2000-2001р.
Студенткигрупи 41-ЗФВ
Факультетуфізичноговиховання
ЧеботарІрини.
Науковийкерівник:
СаврунГ.Д.
1.Допущенодо захисту
________ Науковийкерівник __________ _________________
2. Оцінказахисту _____________
________ Членикомісії __________ __________________
__________ __________________
Підпис Прізвище
__________ __________________
Підпис Прізвище