Современные методы контроля и оценки знаний школьников

Черкаськийдержавнийуніверситет

іменіБогдана Хмельницького

Кафедрапедагогікита соціальноїроботи

Прізвище,ім’я,по батьковістудента-дипломника>

????????????? ???????? ? ??????

?????,????? ?? ??????? ?????

(?????????? ???????? ????????? ???)

??????????????

зспеціальності:13.00.01– теоріята історіяпедагогіки

Науковийкерівник –

кандидатпедагогічнихнаук,

доцент***********

Черкаси– 1998

?????

Вступ...........3

Розділ1. Особливостіконтролю вумовах розбудови

національної школи таосвіти.....7

1. Проблемаконтролю таоцінки: становленняі розвиток7

2. Сутністьі завданняконтролю в

навчально-виховнійдіяльностішколи...15

1.3 Оцінюваннята контрольу досвідівчителів-новаторів26

Розділ2. Педагогічніоснови використаннясучасних методів

контролюі оцінки прививченні іноземноїмови..33

1. Особливостіконтролю іоцінки при

вивченнііноземноїмови......33

2. Особливостізастосуваннятестового

контролюна уроках англійськоїмови...42

3. Умовиефективноговикористаннятестової

методикипри контролічитання учнівстарших

класівсередньоїзагальноосвітньоїшколи...52

Висновки...........63

Література..........65

Додаток1...........69

Додаток2...........73

Вступ

ПісляотриманнядержавногосуверенітетуУкраїна сталана шлях відновленняусіх ланокжиття. Демократичнізміни мализначний впливі на сферу освіти.У зв’язку здецентралізацієюнавчальноїсистеми виникланеобхідністьу створеннічіткої державної системи контролю.

Гостроюпроблемоюсьогодні єтакож визнаннянаціональнихсертифікатів,які були бспіввідносними і відповідали світовим стандартам.Однією з причин ускладненьу визначенні аналогів освітніхдокументівє недосконалістьсистеми контролюта оцінювання в середніхнавчальних закладах України.Контроль таоцінюваннязалишилисясуб’єктивними,методи їх реалізації– застарілими.Отже, виникаєнеобхідністьвпровадженнясистеми контролюмаксимальноїоб’єктивностіта можливостівимірюванняоцінки за допомогоюякісних такількіснихпоказників. Впровадженнясучасних методівконтролю таоцінки у практикунавчання вукраїнськихнавчальнихзакладах забезпечилоб дотриманнявимог, що висуваютьсядо контролю,– об’єктивність,надійність,вимірюваність,цілеспрямованість,систематичність,тощо, – і дозволилоб зробити навчанняефективнимта наблизитийого до світовихстандартів.

В областівивчення різнихметодів контролюдосягнутозначних результатів.Аналіз спеціальноїлітературипоказує, що вметодиці навчанняіноземних мов робилося багатоспроб щодовирішенняпроблеми організаціїконтролю іоцінки знань.Так, вченимибули визначенізміст і завданняконтролю, зокрематестового, йогофункції в процесінавчання; створенакласифікаціяконтрольнихзавдань, сформульованіосновні вимогидо розробкиконтрольнихзавдань, самоїпроцедуриадмініструванняконтролю; проаналізованіта описаніособливостіорганізаціїконтролю різнихвидів мовленнєвоїдіяльності,іншомовнихмовних навичокта мовленнєвихумінь; розглянутоспецифікуконтролю намолодшому,середньомута старшомуетапах у середніхта вищих навчальнихзакладах(В.Л.Банкевич,М.С.Бернштейн,М.Є.Брейгіна,Ж.В.Вітковська,М.І.Володін,В.О.Гордієнко,О.Ю.Горчев,Г.В.Іванова,В.О.Кокота,Н.І.Красюк,О.А.Куніна,Л.В.Лисенко,О.О,Леонт’єв, О.Г.Поляков,І.А.Рапопорт,В.Л.Рись, М.В.Розенкранц,Р.Сельг, І.Соттер,О.Л.Товма, С.К.Фоломкіна,І.О.Цатурова,М.С.Штульман,Г.Б.Юдис).

Незважаючина те, що в педагогіці і методиці проведенобагато дослідженьз проблемиконтролю таоцінки знань,умінь та навичокучнів, проблемаорганізаціїконтролю вшколі залишаєтьсяактуальною.Це зумовило загальнуспрямованістьнашого дослідження.

Метадослідження– аналіз,узагальненняі осмисленнядосвіду використаннясучасних методівконтролю, атакож визначенняпсихолого-педагогічнихоснов застосуваннятестовогоконтролю прививченні іноземноїмови.

Об’єктомдослідженняє контрольі оцінка знань,умінь і навичокучнів.

Предметдослідження–організаціятестовогоконтролю вміньчитання прививченні іноземноїмови.

Гіпотезоюдослідженнявиступає положення,згідно з якимнавчальнадіяльністьучнів будебільш раціональноюі продуктивною,більш ефективнимбуде вивченняіноземної мовипри уміломузастосуваннісучасних методівконтролю (зокрематестового).

Длядослідженняпоставленоїмети та підтвердженнявисунутоїгіпотези необхідновиділити такізавдання:

1. проаналізуватистан і розвитокпроблеми контролюі оцінки знань,умінь та навичокучнів;

2. узагальнитиі осмислитидосвід вчителів-новаторівпо використаннюсучасних методівконтролю;

3. дослідитиособливостівикористаннясучасних методівконтролю прививченні іноземноїмови і їх впливна інтенсивністьоволодінняучнями знаннямиі навичками;

4. проаналізуватиумови ефективногозастосуваннятестовогоконтролю прививченні іноземноїмови.

У процесіроботи наддипломноюроботою намибули використанітакі методи:

1. вивченняпедагогічноїі методичноїлітератури;

2. спостереженняза процесомконтролю унавчанні англійськоїмови;

3. аналізта узагальненнядосвіду роботивчителів;

4. розвідувальнийексперимент,цілі якогополягали увизначеннідоцільностізастосуваннярізних видівтестових завдань;в уточненніструктури тазмістовогонаповненнякомплексутестових завдань;

5. експериментальнепроведеннятестовогоконтролю вміньчитання;

6. статистичнийаналіз отриманихрезультатівтестування;

Науковаі практичназначущістьроботи:

1. данотеоретичнийаналіз і розглянутосучасний станпроблеми

контролюта оцінки знань,умінь та навичокучнів;

2. даноаналіз тестовогометоду контролю;

3. конкретизованой доповненоокремі теоретичніположення ворганізаціїтестуванняу навчаннііноземноїмови;

4. створенобанк тестовихзавдань дляперевіркичитання;

5. розглянутоумови ефективногозастосуваннятестовогоконтролю;

6. результатидослідженняможуть бутикорисними впрактичнійдіяльностістудентів-практикантів і вчителівіноземноїмови.

Дослідженняпроводилосяз 1995 по 1998 рік набазі Черкаськоїшколи №11 та №27.

Етапидослідження:

1. аналізстану проблемив педагогічнійтеорії і практиціроботи шкіл;

2. вивченнялітератури,висуненнягіпотези, завдань,формуванняструктурироботи;

3. теоретичнийаналіз проблеми;

4. узагальненістьі систематизаціяматеріалів.

Основніположення ірезультатидослідженнядоповідалисьі обговорювалисьна кафедріпедагогікиі соціальноїроботи та настудентськійнауково-практичнійконференції.

РОЗДІЛ1. Особливостіконтролю вумовах розбудовинаціональної

школита освіти

1. Проблемаконтролю таоцінки: становленняі розвиток

Виявлення,контроль, оцінкаі облік знаньучнів – важливапроблема теоріїі практикинавчання. Безперевірки абосамоперевіркизасвоєнихзнань, набутихумінь і навичокнеможливеякісне здійсненняцієї проблеми.Тому контрользнань учнівзавжди був, єі буде важливоюскладовоючастиною навчальногопроцесу, хочі ставленнядо нього зазнавалопевних змін.Міняютьсяокремі формиі способу контролюзнань, але йогоголовна суть– знати, наскількивдало відбувсяпроцес засвоєннявивченогоматеріалу, – залишаєтьсянезмінною. Вона визначаєтьсясамою природоюпроцесу навчання.

Ще зарадянськихчасів, з першихднів існуваннярадянськоїшколи, вчителі,організовуючипроцес навчанняі керуючи ним,завжди цікавилисярезультатаминавчальноїроботи, вивчализнання учнів. Проте ставленняпедагогічноїдумки, офіційналінія керівнихорганів народноїосвіти щодоконтролю знаньучнів і визначенняфункції цієїважливої частинипроцесу навчання були різнимина різних етапахбудівництвашколи.

Оскількив дореволюційнійшколі контрользнань нерідкобув засобомвідбору учнівдля подальшогонавчання і використовувавсяіноді дляадміністративноговпливу на учнівта вчителів,то закономірною реакцією першихдіячів радянськоїшколи буладумка, що такийконтроль требавідкинути ізвільнити школувід цієї тяжкоїспадщини. Вжев травні 1918 року постановоюНаркому РРФСРбуло відміненоекзамени іоцінку знаньучнів балами.В ній говорилося:“1.Використаннябальної системидля оцінкизнань і поведінкиучнів відміняєтьсяу всіх без виключеннявипадках шкільноїпрактики.2.Переведенняіз класу в класта видача свідоцтв відбуваєтьсяза відгукамипедагогічноїради про виконаннянавчальноїроботи.’’[1;97] Але черезпереповненікласи учительне встигавсистематичновести записихарактеристикзнань своїхучнів, і томуписьмовіхарактеристикиносили доситьзагальнийтрафаретнийхарактер. Цев свою чергупризвело довиникненнятеоретичнихконцепцій, щоштовхали школу в бік недооцінкиперевірки знаньучнів і контролюза їх роботоюз боку учителя.

У першіроки існуваннярадянськоїшколи певнийвплив на формуваннятаких концепціймали такождеякі помилковіпедагогічнітеорії, зокрематеорія “вільноговиховання”,прихильникамиякої були К.Н.Вентцель,Е.Кей, О.І.Пискунов,Л.М.Толстой. Вона була направленапроти будь-якогоподавленнядитини, протирегламентаціївсіх сторінїї життя таповедінки, визначеннязмісту навчанняпроти її волі.Піддаючи гострійкритиці авторитарністьвиховання ісхоластичніметоди навчання,представникицієї теорії,а також педагоги,які були підїї впливом,виступали протиоціночноїсистеми навчання,яка склаласяв школі протиекзаменів. Цебув періодпошуків новихформ і методівроботи. Ламаючистаре і відкидаючинепотрібне,працівникиосвіти й вчителідопускали інодій помилки, якізгодом виявлялисяй усувалисяв процесі творчоїроботи (захопленнякомплекснимипрограмами,механічнеперенесеннядосвіду іншихкраїн, зокремашкіл США, використаннягрупово-бригаднихформ оцінкизнань і уміньучнів і т.д.)

Шкільнапрактика, життя настирливовимагалисистематичногоконтролю знаньучнів, і вже в1920-1921 навчальномуроці в школахряду губернійшироко практикувалисятакі формиперевіркизнань, як співбесіди,репетиції,заліки.

Органинародної освітизмушені буливизнати необхідністьконтролю знаньучнів і запропонувалистворити замістьстарих формперевірки знаньучнів –нові,основані наданих дитячоїпсихологіїі змісту навчальногопроцесу.

Пошукитривали, виникалобагато різнихконцепцій ітез, але ясностіі чіткості всправі перевіркиі обліку знаньне було.

Деякіпедагоги (О.Ерн,С.І.Миропольський,І.Ф.Рашевський,О.Н.Странолюбськийта ін.)пропонувализвільнити дітейвіднадмірноїопіки і контролюз боку вчителя, підкреслюючи,що пролетарськашкола повиннапоставити наперший планактивний самоконтрольучнями своїхзнань, уміньі навичок. Інші(В.О.Євтушевський,К.К.Сент-Ілер,М.Рембровичта ін.) вважали,що контрольі оцінку знаньмає насампередздійснювативчитель; проводитиїї слід систематично,методика проведенняконтролю іоцінки знаньповинна відповідатисуті процесунавчання.

У 1924-1925 рокахвідділи народноїосвіти почализапроваджуватив школах тести,вважаючи їхнайдосконалішоюформою перевіркизнань і здібностейучнів. Першіспроби застосуваннятестів успішностіна Українізробили Центральнакомісія НОПпри методкомітетіГоловпросвітиУкраїни, досліднастанція ГоловсоцвихуУкраїни, комісіяНОП методкомітетуполітосвітиУкраїни тадеякі вузим.Харкова. Центральнакомісія НОПстворила йперевірила в 1924-24 і 1925-26 навчальнихроках тестиз поліграмоти,арифметики,алгебри, графіки,граматики,швидкостічитання та ін. Проте тестоваперевірка знань не встиглаввійти в практикуроботи всіхшкіл країни,тестуванняне вийшло замежі окремихшкіл, головнимчином дослідно-показових,оскільки буловизнано шкідливимпедагогічнимметодом [37].

Великогозначення дляправильногорозв’язанняпроблеми контролюзнань учнівнабули на тойчас постановауряду від 5 вересня 1931 року“Про початковуі середню школу”,яка засудиланеправильніконцепціїнавчання, щотоді панували,і від 25 серпня1932року “Пронавчальніпрограми ірежим у початковійі середнійшколі”.

Ці постановипривернулиувагу вчителівдо систематичноїпоточної перевіркизнань учнів.Було визнано,що основоюоцінки успішностіучнів має бутине суб’єктивнеспостереження,а об’єктивнаперевіркарезультатівїх навчальноїроботи.

У післявоєнніроки в педагогічнійлітературідрукуєтьсябагато статейз питань організаціїперевірки знаньучнів , а в 1953 роціредакція журналу“Советскаяпедагогика”відкрила спеціальнудискусію цьогопитання. Булонадруковано чимало робітна цю тему рядуавторів (Б.Г.Анан’єв,Ш.О.Амонашвілі,О.С.Богданова,М.О.Данілов,Б.П.Єсіпов таін.), які у різнихаспектах розглядалипитання контролюта оцінки знаньучнів.

Передпедагогічноюнаукою посталозавдання розвиватидалі теоріюпрактику навчанняна основі творчоговикористанняминулого досвіду,уникаючи непотрібногоповторенняпройденихетапів та помилок.І дійсно, у справіперебудовиі вдосконаленняметодів школазробила значнийкрок уперед.Щодо вдосконаленняперевіркизнань, уміньта навичокучнів теж з’явилисяпомітні успіхи.

На початок60-х років намітиласяпевна тенденціяперебудуватиіснуючу систему контролю знань,після того,коли журнал“Народноеобразование”відкрив насвоїх сторінкахдискусію зпитання проструктурууроку, публікуючина цю тему статтюК.О.Москаленка[17].

Засудження чотириетапного шаблонногоуроку з гіпертрофованимопитуваннямпевною міроюстимулювалотворчу думкувчителів щодопошуку шляхівурізноманітненнянавчальногопроцесу піднесенняефективностіуроку. Деяківчителі намагалисявивільнитичас. Який нераціональновикористовувавсяна уроці дляперевіркидомашніх завданьі довготривалогоопитуванняучнів. Протеоднобоке застосуванняпоурочногобала, нехтуванняіншими методамиперевірки знань створилизагрозу виникненняпевної недооцінкигрунтовноїперевірки знаньучнів.

За ініціативоюк.п.н. С.Ф.Сухорського,в 70-х роках вУкраїні булапроведеназначна роботапо впровадженнюу шкільну практикутематичноїсистеми контролюі оцінки успішностіучнів. Нагромадженопевний позитивнийдосвід здійсненнятематичногоконтролю зауспішністюучнів, раціоналізаціїметодів перевірки,ширшого застосуванняусної і письмовоїперевірки,методів графічноїі тестовоїперевірки.

Керуючисьметодичнимилистами Міністерстваосвіти Українипро тематичнийоблік знань,вчителі предметники розробилидидактичніматеріали дляконтролю знаньучнів з навчальнихтем, використовуючипри цьому специфікусвого предмету,вікові особливостіучнів та іншіфактори.

На кінець70-х років, з метоюзнайти більшраціональнийваріант обліковогодокументу ніжшкільний класнийжурнал, студентськийта викладацькийсклад Львівськогодержавногоуніверситетупід керівництвомк. п. н. С.Ф.Сухорськогопрацювали надстворенням“Обліковоїкнижки учня”.В ній виділялисясторінки дляобліку успішностіз кожного предмету,для облікувиконаннягромадськихдоручень,суспільно-корисноїпраці і самообслуговування,записів класногокерівника тапричин відсутностів школі, а такожсторінка дляоцінки учняза кожний день.

В школах Ленінськогорайону м.Львовупроводиласяекспериментальнаапробація“Обліковоїкнижки учня”,але широкоїпопулярностівона так і нездобула.

В 1996 році Степан Сухорський звернувся доцієї проблемина сторінкахщомісячногонауково-педагогічногожурналу “Ріднашкола”, розглядаючитакож питаннясамоконтролюі самооцінкиучнями знань.“Вміння перевіритисебе, аналізуватинаслідки своєїроботи, робитиз цього належнівисновки належитьдо найважливішихнавчальнихумінь.”[35]

Останнімчасом у педагогічнійлітературі,як вітчизнянійтак і в зарубіжній,з’явилосячимало статейз питань контролюта оцінки знаньучнів [3,6,8,11,32].

Так, певноїпопулярностінабула рейтинговасистема оцінюваннязнань учнів.В основу цьогопоказниказакладенаоцінка в балахне лише на екзаменах,але й на заліках.При цьомузабезпечуєтьсябільша гнучкістьоцінки знань,умінь та навичок.

Педагогамвідомо: однай та ж оцінкамає різне значеннянавіть у 2-х учнів.В одного, наприклад,“четвірка”– ближче до“п’ятірки”, а в іншого– цемайже “трійка”.Тому рейтинговоюсистемою оцінюваннязнань передбачено,що одна й та жоцінка супроводжуєтьсявідповідноюкількістюбалів. Всі бали,отримані учнемза певний періоднавчання, сумуютьсяі ця сума порівнюєтьсяз максимальнимрейтинговимпоказником.На основі цьогоробиться висновокпро рівеньзнань учнів.

Такасистема оцінкизнань і рівняпідготовки,крім справедливості,несе в собі йчастку демократизму.Кожен учень,покладаючисьна себе, розраховуючисвої сили, ужез перших днівнавчання можесплануватиі, головне, досягтизаданого результату.

Крімтого, рейтинговийузагальненийпоказник активізуєнавчально-пізнавальнудіяльністьучнів, підвищуєвідповідальністьвчителів заоцінку знань,дає змогу перейти від дискретноїжорсткої п’ятибальноїоцінки до гнучкоїіндивідуальної,що забезпечуєстимули добезперервногонавчання, поглибленнязнань [16].

Не залишилисябайдужими допроблеми контролюі оцінки знаньі наші Черкаськівчителі і дослідники.Зокрема Л.І.Прокопенкота Т.Л.Тевлінзапропонувалистобальнусистему оцінкизнань, зокремадля старшокласників.Вони обгрунтовуютьце тим, що такасистема даєзмогу учнямсамим коригуватиглибину вивченняокремих навчальнихпредметів[25].У цілому стобальнаоцінка знань,умінь і навичокдістала схваленнявчительськоїгромадськостіЧеркас на міськомусемінарі втравні 1992 року.

Новіоцінні шкали,збільшуючисьв інтервалі,підвищуютьпоріг “чутливості”,а також даютьзмогу викладачеві детальнішеподілити навчальнийматеріал зметою контролю[3;86].

Та потрібносказати, щобальна системаоцінюваннямає багатуісторію.

Уже вКиєво-Могилянськійакадемії булапевним чиномвідпрацьованасистема оцінки навчальноїдіяльностіта здібностей учнів. Вонитоді були такими:“весьма прилежен”,“весьма понятени надёжен”,“добронадёжний”,“хорош”, “зелодоброго учения”,“очень добр”,“добр, рачителен”,“весьма средствен”,“ниже средствен”,“ниже средствен,плох”,“неизрядногоуспеха”, “весьма умеренногоуспеха”, “малогоуспеха”, “понятен,но неприлежен”,“понятен, ноленив”, “прилежен,но тупого понятия”,“понятен, новесьма нерадив”,“не худо успевает”,“не худ”, “несовсем худ”,“малого успеха”,непонятен”,“не совсемтуп”, “туп инепонятен”,“туп”, “оченьтуп” [14].

Пізнішев школах дореволюційноїРосії спостерігалисьрізні підходидо оцінки навчальноїдіяльностіучнів. Так,наприклад, відповіднодо статутуМіністерстваОсвіти 1804 року вводиласясистема оцінокуспіхів учнів.З кожної дисциплінидиректор визначавпевне числокульок дляз’ясуваннярівня знаньшколярів. Найвищийрівень успішностівизначався90 кульками. Застатусом 1818 рокурівень знаньучнів визначався уже за чотирибальноюцифровою системою(“4”, “3”, “2”, “1”).

Наприкінці19 початку 20 століттяу дипломах таатестатахоцінки позначалисясловами “відмінно”,“вельми добре”,“добре”, “доситьдобре”, “посередньо”,“слабо”[14].Поширюваласьтакож п’ятибальна,семибальна,дванадцятибальнашкала оцінок.

В радянськійшколі продовжувалисяпошуки критеріїві форм оцінкизнань, уміньта навичокучнів. У 1918 роціпостановоюНаркому Освіти була відміненабальна системадля оцінкизнань учнів.Відповіді учнівоцінювалисьсловами “задовільно”і “незадовільно”.Переведенняучнів з класув клас відбувалосяна основі успіхівучнів та відгуківпедагогічноїради. У 1935 р. повернулисядо п’ятибальноїсловесноїоцінки знаньучнів: “відмінно”,“добре”, “посередньо”,“погано”, “дужепогано”. Напочатку 1944-1945навчальногороку словеснасистема булазамінена цифровою(“5”,“4”,“3”,“2”,“1”).У 1993 р. діапазоноцінюванняуспішностізвузили дочотирибальноїсистеми (“5”,“4”,“3”,“2”).

За останніроки широкоговикористанняздобули тести,як одна із формперевіркизасвоєнняучбового матеріалу.Тести – це завданняспецифічноїформи, які дозволяютьоцінити степіньоволодінняучнями навчальногоматеріалу.Однією з найбільшважливих перевагтестовогоконтролю вважаєтьсявисока степіньоб’єктивностівиставленняоцінок, так якнадаєтьсяможливістьточного підрахункуправильнихі неправильнихвідповідей.Використаннятестів в процесінавчання єодним із раціональнихдоповнень дометодів перевіркизнань, уміньта навичокучнів. Тестиє також відміннимзасобом індивідуалізаціїнавчання, такяк враховуютьпсихологічніособливостіучнів.

Та нажальу вітчизнянихнавчальнихзакладах доситьрідко і несистематичновикористовуєтьсятестуваннядля оцінкизнань учнів.Хоча за кордономцей методпедагогічноїдіагностикивикористовуєтьсяяк безпосередньов шкільнійпрактиці, такі для вивченнястану викладанняокремих дисциплінта стану викладанняв регіонах.

Як бачимоіснує багатопідходів тапропозиційщодо пошуківнайбільш ефективнихшляхів вдосконаленнясистеми перевіркита обліку успішностіучнів. Коженз них має своїяк позитивнітак і негативністорони. Тожназріла потребав ціліснійрозробці цієїпроблеми іобгрунтуваннясистеми контролюта оцінки знань,умінь та навиківучнів, яка бвідповідаласучасним вимогамщодо організаціїнавчальногопроцесу.

1.2 Сутністьі завданняконтролю внавчально-виховній

діяльностішколи

Контрольта оцінка знань,умінь та навичокучнів – невід’ємнийструктурнийкомпонентнавчальногопроцесу. Виходячиз логіки процесунавчання, вінє, з одного боку,завершальнимкомпонентомоволодінняпевним змістовнимблоком, а з другого– своєрідноюзв’язуючоюланкою в системінавчальноїдіяльностіособистості.

Приправильнійорганізаціїнавчально-виховногопроцесу контрольсприяє розвиткупам’яті, мисленнята мови учнів,систематизуєїхні знання,своєчасновикриває прорахункинавчальногопроцесу таслужить їхзапобіганню.Добре організованийконтроль знаньучнів сприяєдемократизаціїнавчальногопроцесу, йогоінтенсифікаціїта диференціаціїнавчання. Віндопомагаєвчителю отриматиоб’єктивнуінформацію(зворотнійзв’язок) прохід навчально-пізнавальноїдіяльностіучнів.

Контроль– це виявлення,встановленнята оцінка знаньучнів, тобтовизначенняоб’єму, рівнята якості засвоєннянавчальногоматеріалу,виявленняуспіхів у навчанні,прогалин взнаннях, умінняхта навичкахокремих учнівта всього класудля внесеннянеобхіднихкоректив впроцес навчання,для вдосконаленняйого змісту,методів, засобівта форм організації.

Зауважимо,що складовоючастиною контролювиступає перевірка,завдання якоїє виявленнязнань, уміньта навиківучнів та порівнянняїх з вимогами,певними навчальнимипрограмами.В цьому випадкуконтроль виконуєтьсявиключно зметою оцінюваннязнань, уміньта навиківучнів. Заключнимактом контролюв такому разіє виставленнявчителем певноїоцінки (балу).

Основнізавдання контролю– виявленнярівня правильності,об’єму, глибинита дійсностізасвоєнихучнями знань,отриманняінформаціїпро характерпізнавальноїдіяльності,про рівеньсамостійностіта активностіучнів в навчальномупроцесі, встановленняефективностіметодів, формта способівїх навчання.

Контроль– це підсистемав рамках системинавчання вцілому, якареалізує притаманніїй функції, якамає свій об’єкт,свої методи.

Розглянемоосновні функціїконтролю, якіпередбаченісистемою аналізута оцінки знань,умінь та навиківучнів: навчальна,стимулююча,діагностична,виховна таоціночна.

Навчальнафункція виявляєтьсяв забезпеченнізворотногозв’язку якпередумовипідтриманнядієвості йефективностіпроцесу навчання.У ньому берутьучасть двасуб’єкти –учитель таучень. Томусистема навчанняможе ефективнофункціонуватилише за умовдії прямогоі зворотногозв’язків. Впереважнійбільшості впроцесі навчаннядобре проглядаєтьсяпрямий зв’язок(учитель знає,який обсягзнань має сприйнятий усвідомитиучень), але складно,епізодичноналагоджуєтьсязворотнійзв’язок (якийобсяг знань,умінь та навиківзасвоїв коженучень).

Діагностичнафункція контролюй оцінки знань,умінь та навиківпередбачаєвиявленняпрогалин взнаннях учнів.Процес учіннямає формуконцентричноїспіралі Якщона нижчих рівняхучіння траплялисяпрогалини, тобуде порушенозакономірністьйого спіралевидноїструктури .Тому так важливовиявити своєчасноці прогалини,працювати надїх усуненнямі лише потімрухатися вперед.

Стимулюючафункція контролюта оцінки навчальноїдіяльностіучнів зумовлюєтьсяпсихологічнимиособливостямилюдини, щопроявляєтьсяв бажанні кожноїособистостіотримати оцінку результатівпевної діяльності,зокрема навчальної.Це викликанотим, що у процесінавчання школяріщоразу пізнаютьнові явища іпроцеси. В силунедостатньогорівня соціальногорозвитку учнямне під силуоб’єктивнооцінити рівеньі якість володіннязнаннями, уміннямита навиками.Учитель своїмидіями і маєдопомогти учнямусвідомитиякість і результативністьнавчальноїпраці, що психологічностимулює школярівдо активноїпізнавальноїдіяльності.

Виховнафункція полягаєу впливу контролюта оцінки навчальноїдіяльностіна формуванняу учнів рядусоціально-психологічнихякостей: організованості,дисциплінованості,відповідальності,сумлінності,працьовитості,наполегливості,дбайливостіта ін.

Відомо,що діяльністьвзаємодіючихсторін, учителята учнів, потребуєоцінки, і, в першучергу, це маєвідношеннядо учнів. Тутмає своє виявленняфункція оцінки.Оцінка діяльностіучнів можездійснюватисяв двох напрямках.В одному випадкуоцінюєтьсяпроцес діяльностіучнів, виноситьсясудження проякість протіканнянавчальноїдіяльності,про степіньактивностіучня. В другому– оцінка пов’язаназ результатомнавчальноїдіяльностіучня.

Окрімцих основнихфункцій контрольможе такожвиконуватифункцію управління,корекції тапланування.

Функціяуправлінняє унікальноюфункцією, якареалізуєтьсяв процесі контролю.Значення даноїфункції контролювизначаєтьсятим, в якій мірізабезпечуєтьсяграмотне протіканняучбового процесуза допомогоюконтролю. Функціяуправліннявиявляєтьсяв керівництвінавчання наоснові запланованоїнавчальноївзаємодіївчителя таучня.

Функціякорекції контролюреалізуєтьсяв двох напрямках:корекція навчаючихвправ та досягненняадекватностіприйомів контролюучбових завдань.

У ходіконтролю реалізуєтьсяфункція планування.Її значеннявизначаєтьсятим, в якій міріза допомогоюконтролю можнадосягти ефективностів плануваннізасвоєннянавчальногоматеріалу тавикористанняприйомів навчання,змісту та протіканнянавчальноїдіяльностіучнів, своєївласної навчальноїдіяльності,а також в плануванніоб’єктів таприйомів контролю.

Процесконтролю йоцінки навчальноїдіяльностіучнів має спиратисяна вимоги принципівсистематичності,об'єктивності,диференційованостій урахуванняіндивідуальнихособливостейучнів, гласності,єдності вимог,доброзичливості.Використовуючи оцінку, учитель має володітипедагогічнимтактом,виявляти високийрівень педагогічноїкультури. Адже“найголовнішезаохочення,–зауважувавВ.О.Сухомлинський,–інайсильніше(та не завждидійове) покаранняв педагогічнійпраці– оцінка.Це найгострішийінструмент,використанняякого потребуєвеличезноговміння і культури”[33].

В залежностівід дидактичноїмети використовуютьрізні видиконтролю занавчанням:попередній,біжучий. повторний,тематичний,періодичний,підсумковий,комплексний.

Попереднійконтроль носитьдіагностичнийхарактер. Напередоднівивчення певноїтеми, засвоєнняякої має грунтуватисяна раніше вивченомуматеріалі,учитель маєз'ясувати рівеньрозумінняопорних знань,актуалізуватиїх, аби успішнорухатися вперед.

Біжучийконтрольпередбачаєперевіркуякості засвоєннязнань у процесізичення конкретнихтем.

Повторнийконтрольспрямованийна створенняумов для формуванняумінь і навичок.При цьому требавиходити зпозиції, якувизначив щеК.Д.Ушинський:хороші дидактите й роблять,що без кінцяповторюютьі лише коженраз додаютьщось нове. Повторнаперевіркаякнайкращесприяє переведеннюзнань з короткотерміновоїдо довготривалоїпам'яті.

Тематичнийконтрольпов'язаний зперевіркоюрівня знань,умінь га навичокучнів в обсязіпевного розділучи об'ємноїтеми конкретноїнавчальноїдисципліни.

Періодичнийконтрольпередбачаєза мету встановити,яким обсягомзнань учніволодіють зтих або іншихпроблем стосовновимог програм.

Підсумковийконтрольмає своїм завданнямз'ясувати рівеньзасвоєнняучнями навчальногоматеріалу вкінці навчальногороку або позавершеннювивчення навчальноїдисципліни.Це проводитьсяу формі заліків,екзаменів.

Комплекснийконтрольпередбачаєперевірку рівнязасвоєннязнань, уміньта навичок зкількох суміжнихдисциплін, щозабезпечуютькомплекснийпідхід до формуваннясвітоглядуучнів. Наприклад,можна з'ясуватирівень знаньучнів з історії,літератури,народознавства,що стосуєтьсяпевної історичноїепохи.

Щодометодів контролюзнань, уміньта навичок,тов історії розвиткушколи виокремилисятакі основніметоди контролюзнань, уміньі навиків учнів:усна перевірка,письмова перевірка,графічна перевірка,практичнаперевірка,тестова перевірка.Дещо умовнодо методівперевірки можнавіднестиспостереження.

Уснаперевіркапокище займає переважаючемісце в школахта вищих навчальнихзакладах. Технікаусної перевіркиполягає в тому,що учительставить передучнями певнізапитання, учнімають дати наних відповіді,використовуючислово. Цей методсприяє розвиткув учнів вміньмислити, грамотновисловлюватидумки в логічнійпослідовності,розвиватикультуру усногомовлення.Використанняцього методувимагає відучителя значнихзусиль і майстерності:грамотно формулюватизапитання,спонукаючиучнів до активногомислення, будуватисистему запитаньу певній логічнійпослідовності,уважно слухативідповідіучнів, враховуватиіндивідуальніособливостішколярів. Протецей метод непозбавленийнедоліків: вінпризводитьдо неефективноговикористаннячасу на уроці.

Письмоваперевірка упорівнянніз усною більшефективна,оскільки всіучні класуотримуютьзавдання дляпідготовкиписьмовихвідповідейна них. Це сприяєпіднесеннюсамостійноїпізнавальноїдіяльностіучнів, формуваннюкультури писемногомовлення,ефективностівикористаннянавчальногочасу.

Графічнаперевіркаспрямованана виявленнявмінь і навичокучнів у процесівиконаннярізних видівграфічних робітз різних дисципліннавчальногоплану. Це –робота з контурнимикартами, побудоватаблиць, схем,графіків, діаграмта ін. Такийметод ширшевикористовуєтьсяв середніх іособливо устарших класах,оскільки спрямованийна узагальненнязнань, систематизаціюпевних процесів,технологій.Все це сприяєпідвищеннюсамостійностіучнів у процесіучіння, оволодінняметодами навчальноїдіяльності.

Практичнаперевіркатісно пов'язаназ включеннямучнів у конкретнупрактичнудіяльність,в ході якоїперевіряютьсявміння учнівзастосовуватизнання на практиці,а також рівеньсформованостівмінь і навичок.Логічно такаперевіркавипливає ізсутності процесупізнання, вякому практикавідіграє спонукальнуі контролюючуроль.

Тестоваперевіркавсе більшенабуває своюпоширення.Сутність цьогометолу полягаєу визначеннізавдань (запитань),на які поданіальтернативнівідповіді.Учень має обратиправильнувідповідь,аргументуватисвій вибір.Можуть бутизавдання дляконструюваннявідповіді.Тестова перевіркаможе здійснюватисямашинним ібезмашиннимспособом.

Основніположення щодоорганізаціїконтролю занавчаннямшколярів подаємоу схемі 1.

Контрольвходить органічноючастиною впроцес навчанняяк засіб керуваннякорекції істимулювання.Без нього неможе бути нінавчання, нісамої школи.Але для успішногоздійсненняперевірки іобліку успішностіучнів не доситьлише виявити,що вони знаютьі вміють. Їхнізнання і вмінняпотрібно правильнооцінити. Оцінкастановить смислконтролю знань.Вона може виступатив різних формах:словесної ібальної, якісноїі кількісної.

Під оцінкоюуспішностіучнів розуміютьсистему певнихпоказників,які відображаютьоб’єктивнізнання та умінняучнів. Тобтооцінку можнарозглядатияк визначенняступеня засвоєнняучнями знань,умінь та навичоку відповідностіз вимогами, щопред’являютьсядо них шкільнимипрограмами[20].

Передусімоцінка характеризуєрівень засвоєнняі якості знаньнабутих учнямив процесі навчання,а також їх розвитокта готовністьдо застосуванняцих знань напрактиці іпоказує відношенняміж тим, що ученьзнає з певнихпитань програми,і тим, що вінможе знати зцих же питаньна даний моментнавчання. Нанашу думку цевизначенняхарактеризуєважливі моментиоцінки, сутьякої, однак,набагато глибшаі функціональнозначуща.

62

Оцінюваннязнань – це активнийсистематичнийпроцес. У ходіспостереженняза діяльністюучнів та їхвивчення підчас занять,перевіркивиконання нимидомашніх завдань,різних вправна уроці, відповідейучитель уявно“оцінює” нетільки якістьзнань, а й старанність,працелюбність,здібності,психологічніособливостісамих учнів.Його оціннісудження, щохарактеризуютьякість роботишколярів, сприяютькращому засвоєннюзнань, спрямовуютьдії або відповідів потрібнерусло.

Найважливішавимога до оцінкизнань і вміньучнів – об’єктивність,що полягає вточному оцінюванні,адекватномувстановленнікритеріїв, яківиведено внавчальнихпрограмах. Цявимога означає,що оцінка маєхарактеризуватикількість іякість знаньта вмінь незалежновід методіві засобів контролю,особових якостейучителя, якийздійснює контроль[20;124].

Можнавиділити такіфункції оцінкизнань: встановленняїх фактичногорівня; співвідношеннявиявлених знаньз еталонними,визначенимипрограмою;вираженняодержаногорезультатуконтрольованоїдіяльностіучнів у виглядіоцінки чи якогосьіншого способухарактеристикивиявленихзнань. Виступаючи показникомуспіхів в оволодінніновими знаннями,оцінка є водночассерцевиноюконтролю, безякого немислимопросуванняучнів уперед.Вона, як правило,складаєтьсяз двох компонентів– оцінюванняяк процесу, щовідбуваєтьсяна всіх етапахнавчання науроках, і оцінкияка фіксуєрезультатперевіркизнань, уміньта навичокшколярів. Оцінкаможе бути вираженаяк словесно,описово, такі у формі суворорангових балів.Крім оцінкиіснують ще йоцінні судження,які характеризуютьякість роботиучнів, заохочувальнізауваженняабо, навпаки,короткі запереченнятипу “неправильно”,“не так”, щоспрямовуютьна пошуки правильногорозв’язку.

Оцінка,як правило,відображаєвідносинизалежностіучня від учителя,якому даноправо судитине лише прознання першого,а й про йогоздібності,достоїнстваі недоліки. Воцінці виражаєтьсятакт професійнівміння, освіченістьі педагогічнакультура вчителя.

Такимчином, значенняоцінки виходитьдалеко за межіоднієї лишефіксації результатівконтролю, томущо певним чиномвона характеризуєсамого учня,його ставленнядо праці, йогопідготовленість,здібності.

Критеріємоцінки знань,умінь та навичокучнівє точно обранавеличина, щоє вимірювачемнавчальноїдіяльності.

Існуютьзагальні положення,які враховуютьсяпри використаннібальної системиоцінки. Більшчіткий характермають нормативиоцінок, якіподаються внавчальнихпрограмах зокремих дисциплін,оскількиспіввідносятьсяз конкретнимизнаннями, уміннямита навичкамиучнівз предметів.Вчитель повиненознайомитисяз ними і керуватисяїх положеннямиу своїй повсякденнійроботі.

Іншоюформою оцінки,як було вжезгадано вище,є оцінне судження.Воно сприяєрозуміннюучнями якостіта рівня засвоєнихзнань, уміньта навичок,включає оцінкуспособів роботиучнів, їх ставленнядо навчання,ступінь їхстаранності,коротко характеризуєвідповіді учня.Обгрунтовуючибал вчительаналізує виявленізнання за формою,змістом, обсягом,з поглядуправильностіта виразностімовлення. Значнукористь можутьпринести окремимучням вказівкивчителя проте, які самепрогалини взнаннях необхідноподолати, якуконкретнороботу потрібнодля цьоговикористати.Важлива метавикористанняоцінного судження– зробити вимогиі критеріїоцінки вчителявідомими всьомукласу. З використаннямоцінного судженняпов’язане івміння учніврозгорнутопроаналізуватисвою роботу,виявити залежністьсвоєї оцінкивід способуроботи. Якщооб’єктивновстановленийбал підбиваєпідсумок роботишколяра в минулому,то розумне,добре, продуманеслово підчасйого виставленнянацілює учняна майбутнє.

Потрібнозауважити, щоще не всі вчителівміють по справжньомукористуватисятаким потужнимінструментом,впливу на психікуучнів, стимулюванняїх пізнавальнихможливостей,як об’єктивнаоцінка знань.В книзі “ Серцевіддаю дітям” В.О.Сухомлинськийсправедливотвердив, що “... саме головнезаохоченняі саме сильнепокарання впедагогічнійпраці – оцінка.Це найбільшгострий інструмент,використанняякого потребуєвеличезноговміння та культури...Якщо хочете,то оцінка – цеодин з самихтонких інструментіввиховання”[34;57].

Почуттяміри і додержанняпедагогічноготакту, об’єктивностіпотрібні вчителевізавжди. Аленайнеобхіднішимивони є при оцінюваннізнань, уміньта навичок, боцей процеснайглибшепроникає вособисті переживанняучнів.

Такимчином, дидактичнапроблема контролюта оцінки рівняпідготовкиучнів одна зсамих складних.Саме краще,технологічнопродуманихурок по оцінцізнань та уміньучнів приреченийна крах, якщоміж учителемта учнями немаєвзаєморозуміння,довіри одиндо одного.

1.3 Оцінюваннята контрольу досвідівчителів-новаторів

Передовівчителі досягаютьвеликих успіхівтому, що постійнодбають провисокий рівеньусіх складовихчастин процесунавчання: якісний,логічний викладта поясненнянавчальногоматеріалу;розвиток самостійноїтворчої роботиучнів по оволодіннюзнаннями, вміннямита навичками;розвиток інтересуучнів до знаньі потребу систематизуватий узагальнюватисвої знання,оптимальнуповторюваністьзнань і закріпленняв пам’яті учнівнайважливішихелементівзнань; систематичнуй об’єктивнуперевіркузнань. Ці вчителірозуміють, щоучні навчаютьсятак, як їх перевіряють.Не існує такоговчителя, якийби мав високіпоказники усвоїй роботі,і в той же часнехтував перевіркоюі оцінкою знаньучнів.

В.О.Сухомлинськийвважав, що оцінка,будучи невід’ємноючастиною процесунавчання, єзавершальниметапом роботи, винагородоюза роботу. Вінрадив вчителямпочинати звиставленнявідміннихоцінок і не поспішатизаносити вжурнал незадовільніоцінки учням,які з тих абоінших причинне встиглизасвоїти навчальнийпредмет.

В своємупедагогічномудосвіді В.О.Сухомлинський в початковихкласах зовсімне виставлявнезадовільнихоцінок ні записьмові, ніза усні відповіді.Він не ставивучневі оцінкудо тих пір, покиучень не досягавтих результатів,до яких прагнувв процесі праці:“Двойка иединица – этоочень тонкийи острый инструмент,который у мудрого,опытного учителяначальныхклассов всегдалежит в запасе,и он им никогдане пользуется.Если хотитезнать, в начальнойшколе этотинструментдля того и долженсуществовать,чтобы им никогдане пользоваться.Педагогическаямудрость воспитателяв том и заключается,чтобы ребёнокникогда непотерял верыв свои силы,никогда нечувствовал,что у него ничегоне получится.”[1;65]

Такуж саму позиціюпозитивнихрезультатівВ.О.Сухомлинський реалізовувавне лише в початковихкласах, а й всередніх тастарших. Як жеж бути в томувипадку, якщов кінці четвертічи навчальногороку в учня небуде оцінкипо якому-небудьпредмету?Сухомлинськийдає наступну відповідь наце запитання:“В том то и дело,что отсутствиеоценки дляребёнка неисправимобульшаябеда, чем двойка.В сознанииученика утверждаетсямысль: если уменя нет оценки,значит я ещёне потрудилсякак следует.Потому у наспочти небывалотаких случаев,чтобы в концеучебного годаученик не имел оценок... Родителизнают если усына или дочерив дневнике нетоценок, – значитне всё благополучно.Знают они и то,что отсутствиеоценок – этоне вина ребёнка,а его беда. А вбеде надо помогать...Я убедил родителей,чтобы они никогдане требовалиот детей самыхвысоких оценок,не рассматривалинеудовлетворительнуюоценку, какпоказательлени нерадивости,недостаточногоусердия.”[1;152]

У досвідіВ.О.Сухомлинськогоучні самі записувалиу щоденникоцінки отриманіна уроках. І небуло жодноговипадку, щобдитина намагаласяприховати відбатьків оцінку,так як вонавідображаларадість успіху.Сухомлинськийзвертав великуувагу на те,щоб під часперевірки знаньвсі учні булизайняті активною,розумовоюіндивідуальноюпрацею. Длявирішення цьогопитання вінрекомендуєнаступнийспосіб: учнівідкриваютьзашити, слухаютьзапитанняучневі, якоговизвали додошки і даютьв зошиті зжату,коротку, схематичнувідповідь. Вонине чекають,поки вчительзапропонуєїм переписатиз дошки чи написатисвій приклад. Вчитель привчаєпрацювати їхсамостійно,перевірятисвої знання.Кожний з нихнібито порівнюєсвої знанняіз знаннямитого, кого визвалидо дошки.

Відомо,що втіленнятакого підходудо оцінюваннязнань дітейв практикуроботи вчителівпотребує, можнасказати, коріннихзмін в навчально-виховномупроцесі в цілому.Включаючиоціночну системунавчання, трактовануВ.О.Сухомлинським,в систему навчання,що існує зараз,означало б тесаме, що пересадкасерця з одногоорганізму вінший, колиіснує фактнесумісностітканин.

Останнімчасом багатопедагогів тавчителів працювалоі працює над вдосконаленнямсистеми контролюта оцінки знань.З’явиласьчимала кількістьдумок щодоцього питання.Деякі з нихреалізувалисяв дійсність,а деякі так іне отрималижиття.

Одниміз суттєвихнедоліківпрактики організації контролю таоцінки учнівє майже цілковитавідсутністьоприлюдненняоцінок, яківиставляються.Це пов’язаноз тим, що контрольі оцінка навчальноїдіяльності учнів проводитьсяодноособововчителем інаправлена,головним чином,на стимулюванняїх навчальноїдіяльності.

Ш.А.Амонашвілідосить яскравоі детальноописав всінаслідки використанняв школі бальноїсистеми оцінок.Він показав,що ця системапризводитьдо розподілуучбового колективуна яруси. Наприклад,відмінники– це здібні йрозумні учні,які є гордістюшколи, а трієчникитягнуть класназад, ганьблятьйого.

Цейрозподіл класунесе тяжкінаслідки дляемоційногожиття школяра,для його соціальногоі моральногостановлення.Таким чином,оцінка, покликанаумовно виражатирівень знань,умінь та навиківучнів, в дійсностіперетворюєтьсяв його характеристикув цілому, впливаючина всі сферийого життя ірегулюючи йоговідносини таспілкування[1;40].

Ш.А.Амонашвілізапропонувавбільш радикальневирішенняпроблеми оцінкинавчальноїдіяльностіучнів. Він зовсімвідмовивсявід бальноїсистеми оцінокі замінив їїрозгорнутоюхарактеристикоюнавчання школярів.

Цінністьцього експериментуполягає в тому,що, наприклад,діти початковихкласів, особливошестирічки,не можуть правильнозрозумітивчительськуоцінку. Черезце відмова відоціночноїсистеми в цьомувіці простонеобхідна.

Та всеж безоцінковасистема навчанняпридатна лишедля початковогоетапу навчання.Доказом цьогоє той факт, щовпродовж багатьохроків грузинськийекспериментне був розповсюдженийна середні тастарші класи,хоча ідеябезоцінковогонавчання глибокопроникла педагогічнесередовище.

У досвідіВ.Ф. Шаталовабула зробленаспроба досягти“переможногонавчання кожногошколяра”, аоцінку зробититакою, яка б невселяла страху.Так, більшістьоцінок складаличетвірки тап’ятірки. По-перше,це досягалосятим, що учнізнали, коли іпро що їх запитають;по-друге, оцінкавиставляласяза відповідьна саме легкезапитання;по-третє, відповідіучнів грунтовноготувалися.А після вивчення кількох тем проводилося загальне опитування по всіх темах[39;206].

Цимизасобами В.Ф.Шаталовдійсно досягтого, що учні“переможнонавчалися”,а на урокахстворювалисяумови взаєморозуміння,спокою і психічногокомфорту. Хочаучні Шаталовадосить легкоотримувалип’ятірки, а тещо отримуєтьсялегко – не ціниться.

Дляотриманнякращих знаньучнями, деякідосвідченіпедагогивикористовуютьпорівняльнийаналізі залучаютьдо цього самихучнів. Так,учителька-методист,що викладаєросійськоїмови та літературиСШ №8 м. КиєваМ.С. Дубинська,починаючи зIVкласу,пропонує учнямдавати словеснуоцінку відповідейабо творчихробіт своїходнокласників,які зачитуютьсяна уроці, визначитипозитивністорони і недоліки,виправитипомилки і доповнитипотрібнимиданими, якихбракує.

Завдякипорівняльномуаналізу учнікраще засвоюютьеталонні вимогидо їхньої праці.Крім того, цейприйом активізуєшколярів підчас перевірки,сприяє розвиткуїхньої самостійності[36;24].

Л.В. Лисенко,вчителькаМалоберезневскоїСШ Згурівськогорайону Київськоїобласті широковикористовуєу своїй роботімодульне навчаннята рейтинговийконтроль знаньучнів. Післявивчення певноїтеми, вчителькарозробляє 30-тиваріантні тестизаліковихробіт. За кожнузалікову роботуучень можеотримати від15 до 30 балів взалежностівід складностіі місця темив курсі даногопредмету. Неабиякезначення дляформуванняпрактичнихнавичок маютьдомашні контрольніроботи, якіпроводятьсяне частіше ніжраз на чверть.За таку роботуучень можеотримати 5-10 балів.Виконання їїпотребує невимушеногоповтору всьоговивченого зачверть матеріалу.

За результатамичверті, де вжестоять еквівалентнібалам оцінки,також виставляєтьсярейтинг (місцеучня на фонікласу до відповіднонабраних балів).Так оцінку “5”може отриматикілька дітей,однак рейтингбуде різним(різна вагап’ятірки)[11].

Щоб виявитиміцністьзапам’ятовування,глибину розумінняматеріалу,вміння аналізувативідповідніявища цілийряд вчителівприділяютьвелику увагуопрацюваннюрізних творчихзавдань дляучнів. Так,наприклад, І.В.Ілєчко, вчителькагеографіїЛьвівськоїСШ №4, крім усногоопитування,запровадилатакі формиперевіркизнань: короткіописи, виготовленнякліматичнихкарт, карт грунтів,робота з контурнимикартами, веденнягеографічногозошита та ін.В результатівона домагаєтьсявсебічноїперевірки знаньсвоїх вихованців.Кожен ученьмає за чвертьне менш як 10-15поточних оцінок,тобто в середньомупо дві-три оцінкиз кожної теми[35;219].

Одназ таємницьуспіху ростовськихвчителів уподоланніневстиганняучнів полягаєу тій увазі,яку вони приділяютьсвоєчасномувиявленню,“діагностиці”кожного конкретноговипадку неуспішностіі розробці націй основііндивідуальнихзаходів щодонегайної ліквідаціїпрогалин узнаннях учнів.Вчителі цієїшколи, зокремаЄ.Г. Токарева,Л.А. Шумаєва,Н.М. Заславська,зазначають,що допомагаютьневстигаючимі слабким учням,керуючись тим,що коли недолікиу знаннях ліквідуватизразу ж, тоневстигаючихучнів не буде[36;28].

Так досягаєвисоких показниківцілий рядпедагогічнихколективіві нашої країни.

Щоб кращоюбула “діагностика”якості знань,досконалимзворотнійзв’язок, своєчасневиправленняпомилок, вчителінамагаютьсяпо різномувдосконалюватипроцес перевіркиі оцінки успішностіучнів. Діагностичнийконтроль потрібенвчителю длятого, щоб враховуватиіндивідуальніособливостіучнів при організаціїїх навчальноїдіяльностів процесі управлінняцією діяльністю.Р.Д. Телебаєваякраз і досліджувалапроблемуіндивідуальногопідходу доучнів в процесінавчання і організації учителемвідповідногодіагностичногоконтролю[35;220].

Ми згадалилише прізвищанебагатьохпедагогів тавчителів, якінамагалисяі намагаютьсязмінити традиційнусистему контролюзнань, уміньта навичокучнів. Чималовже зробленоі досягнуто,але для того,щоб ця системабула досконалою,ще багато потрібнопроводитидослідженьта експериментів.Ми приєднуємосядо побажанняС.М. Лисенкової:“Ненавязываяучителю чьейбы то ни былометодики, надодать ему возможностьиметь под рукойматериалы оработе новаторов.Во всей мыслимойполноте – надодать ему свободувыбора: работатьпо общепринятымканонам илипробовать ипримерять насебя найденноедругими.”[12]

Такимчином, контрольі оцінка знань,умінь і навичокучнів – є невід’ємнимструктурнимкомпонентомнавчальногопроцесу. Процеснавчання єсистемою ізвнутрішнімивзаємозв’язкамиміж їх компонентами.Компонентицієї системиє діючими, залежнимиодин від одного,дія одногообумовлюєфункцію іншого,оскільки вонизнаходятьсяв складнихвзаємовідношеннях.Важливим компонентомсистеми навчанняв середньомунавчальномузакладі є контроль,який виступаєпідсистемоюпо відношеннюдо цієї системи.

В історіїрозвитку школивідомі такіосновні методиконтролю знань,умінь та навичокучнів: уснаперевірка,письмова, графічна,практичнаперевірка,тестова перевірка,яка набуваєвсе більшогопоширення. Насьогоднішнійдень доситьвідомими єтакож модульнийконтроль тарейтинговасистема оцінювання.

Накопиченозначний досвідроботи вчителів-новаторівщодо використаннярізних методівконтролю знань,умінь та навичок,аналіз і узагальненняякого може бутикорисним длявчителів-практиків.

РОЗДІЛ2. Педагогічніоснови використаннясучасних методів

контролюі оцінки прививченні іноземноїмови

2.1 Особливостіконтролю іоцінки прививченні іноземноїмови

Контроль,як відомо, являєтьсяважливим факторомв процесі навчаннябудь-якомунавчальномупредмету, втому числі йіноземній мові.Він дає можливістьне тільки встановитирівень успішностінавчання, авиявити недолікив знаннях, умінняхі навичкахучнів і тимсамим визначитинеобхіднізміни, які потрібновнести в методикуроботи.

Контрольвиступає невід'ємноюскладовоюсистеми навчанняіноземної мовиі є органічноінтегрованиму цю систему.На відміну відвласне навчанняіноземної мови,метою якогоє формуванняіншомовнихмовленнєвихнавичок і вмінь,завданнямконтролю передусімє визначеннята оцінюваннярівня їх сформованості.

Як складовасистема навчанняіноземної мовиконтроль виконуєпевні функції,реалізаціяяких значновпливає наефективністьусього процесунавчання. Цефункції зворотногозв'язку, оціночна,навчальна ірозвиваюча.

Функціязворотногозв'язку є основоюфункцією контролю,реалізаціяякої забезпечуєкеруванняпроцесом навчанняіноземної мови.Завдяки керуваннюстає можливимзбереженняструктурисистеми навчанняіноземної мови,підтримкарежиму і цілеспрямованостіїї діяльностіта реалізаціяїї програми.Зворотнийзв'язок у процесінавчання іноземноїмови діє у двохнапрямах: навчителя і научня. Зворотнийзв'язок, що дієу напрямі довчителя, несейому інформаціюпро хід навчальногопроцесу. Вчительаналізує цюінформаціюз точки зорууспішності/неуспішностіперебігу процесуоволодінняіншомовноюмовленнєвоюдіяльністюучнями, проводитьдіагностикувідхилень умовленнєвійдіяльностіучнів, виявляєступінь відповідностіобраної тактикинавчання реальнимпотребам. Цедає можливістьсвоєчаснооцінити методичнуситуацію івнести необхіднікоригуючі змінищодо прийомів,способів іметодів навчання,відбору вправ,режиму і тривалостіїх виконання,послідовностіорганізаціївсієї навчальноїроботи з учнями.

Зворотнийзв'язок у напрямідо учнів даєїм інформаціюпро успішністьїх навчальноїдіяльностіз оволодінняіншомовниминавичками тавміннями. Такаінформаціядозволяє учнямздійснюватисамооцінкупрогресу воволодіннімовою і плануватисвою подальшунавчальнудіяльність.

Оціночнафункція реалізуєтьсяу ході оцінюваннярезультатіввиконанняучнями контрольнихзавдань. Оцінкавказує на певнийрівень володінняіншомовноюмовленнєвоюдіяльністю,дозволяє виявитивстигаючихучнів, є орієнтиромдля учнів таїх батьків уподальшійдіяльностіз вивченняіноземної мови.Оцінка є основнимпоказникомуспішностінавчання вофіційнихдокументахпро освіту, атакож у звітах,що складаютьсяадміністрацієюшкіл для органівнародної освіти.

Навчальнафункція контролюреалізуєтьсяна основі синтезунабутих навичокі вмінь в оперуваннізасвоєниммовним та мовленнєвимматеріалому процесі виконанняконтрольнихзавдань. Контрольнезавдання захарактеромє вправою, виконанняякої потребуєвід учня здійсненняпевних мовленнєвихдій, спрямованихна досягненнямети, поставленоїу завданні. Цімовленнєвідії реалізуютьсязавдяки функціонуваннювідповіднихмовленнєвихнавичок і вмінь,в результатічого відбуваєтьсяїх подальшезакріпленнята удосконалення.

Отже,під час виконанняконтрольнихзавдань продовжуєтьсяі процес навчання.

Розвиваючафункція контролюреалізуєтьсяу трьох напрямах:

1. Розвитокіндивідуально-психологічнихособливостейучнів, що євідповідальнимиза успішністьперебігу іншомовноїмовленнєвоїдіяльності.Виконаннябудь-якихконтрольнихзавдань з іноземноїмови зумовленофункціонуваннямпевнихіндивідуально-психологічнихособливостейучня, таких,наприклад, якоперативнаслухова абозорова пам'ять,гнучкістьмислення,фонематичнийслух, пластичністьартикуляційногоапарату таінших. Спрацьовуванняцих механізмівпід час виконанняконтрольнихзавдань сприяєїх розвитку.

2. Розвитокспеціальнихнавчальнихумінь, якідозволяютьучням організуватисебе в ходівиконанняконтрольноїроботи, вибратиоптимальнутактику виконаннязавдань. Націй основірозвиваютьсявольові якостіособистостіучня, почуттявідповідальності,здатність досамодисципліни.

3. Розвитокінтересу, мотивівдо вивченняіноземноїмови. Перспективаотриманняякнайкращоїоцінки за виконанняконтрольнихзавдань, якаможе порівнюватисьз оцінкамиінших учнів,стимулює кожногоокремого учняу досягненнівищих результатівсвоєї успішностів оволодіннііноземноюмовою.

В методицівикладанняіноземних мовдо контролювисуваютьсятакі вимоги:

1. Цілеспрямованість.Контроль маєбути спрямованимна певні мовленнєвінавики і вміння,рівень досягненняяких визначаєтьсяі оцінюється.

2. Репрезентативність.Під час контролюмає бути охопленийвесь той мовнийі мовленнєвийматеріал, засвоєнняякого перевіряється.

3. Об'єктивність.Контроль маєбути граничнооб'єктивним,щоб забезпечитиефективністьреалізаціїголовних йогофункцій, а самезворотногозв'язку таоцінювання.

4. Систематичність.Контроль набуваєефективностіі виправдовуєсебе лише заумови йогорегулярногопроведенняу процесі навчанняіноземноїмови. Систематичністьконтролюреалізуєтьсяв таких йоговипадках якпроміжнийконтроль(в ходівивчення конкретноїтеми для визначеннярівня сформованостіокремої навичкиабо вміння,якості засвоєнняпевної порціїнавчальногоматеріалу),рубіжнийконтроль (післязакінченняроботи надтемою, циклом,в кінці чверті),підсумковийконтроль(після завершенняпевного етапунавчання іноземноїмови).

Під часпроміжногоконтролю домінуючоювиступає йогофункція зворотногозв'язку. На основірезультатівпроміжногоконтролю вчительотримує інформаціюпро успішністьабо неуспішністьорганізаціїнавчальногопроцесу з іноземноїмови, що даєйому можливістьсвоєчаснокоригуватинавчальнудіяльністьучнів з оволодінняіноземною мовоюта свою діяльністьщодо забезпеченнянавчальногопроцесу.

В ходірубіжного тапідсумковогоконтролю наперший планвиступає оціночнафункція контролю,оскільки метоюцих контрольнихзавдань є визначеннята оцінюваннярівня навчальнихдосягнень учнівв оволодіннііншомовниминавичками івміннями запевний відрізокчасу або позавершенніпевного етапунавчальноїроботи.

Потрібнозауважити, щодля реалізаціїпитань контролюважливий нестільки вибірприйому контролю,скільки наступнаробота надпомилками. Дляцього учневіпропонуютьсерію коригуючихвправ, які сприяютьусуненню йогопомилок.

В методичнійлітературііснують такіпоняття яквзаємоконтроль,самоконтрольі самокорекція.Взаємоконтрольпередбачаєздійсненняконтролю володінняіншомовноюмовленнєвоюдіяльністюсамими учнями.Взаємоконтрольможе бутиорганізований,наприклад, підчас роботи впарах (з індивідуальнимикартками,підстановчимитаблицямитощо), коли одинучень перевіряєза допомогоюключа виконанняконтрольногозавдання іншимучнем. Самоконтроль– церозумове вміння,яке забезпечуєнавчальну діюпорівняннярезультатіввласного виконаннянавчальногозавдання(програми)зі змістом ізовнішнімоформленнямвідповідного(заданого)іншомовногоматеріалу.Порівнянняздійснюєтьсяучнем з опороюна навчальнийматеріал івласний досвідз метою подальшогосамостійноговиправленнязробленої нимсамим помилки,яка в певніймірі була самостійноусвідомлена.Природно, щопісля здійсненняконтролю(самоконтролю,взаємоконтролю,контролю збокувчителя) відбуваєтьсясамокорекціяяк необхіднадія, що логічнозавершує весьцикл іншомовноїдіяльності.Під самокорекцієюрозуміютьінтелектуальнеуміння, що забезпечуєбезпосереднєвиправленнясамим учнемусвідомленоїпомилки з метоюпідвищеннярівня реалізаціївсієї навчально-контрольноїдіяльностів цілому.

Відомо,що контроль,стимулюючинавчальнудіяльністьучнів, має такожвиховну дію.Однак, він будеефективнимі здатним виконатисвої функціїлише тоді, колиорганізуєтьсяі проводитьсяз врахуваннямспецифікикожного учбовогопредмету, колиправильновизначеніоб’єкти контролю.При вивченніпредметів, якірозглядаютьсяяк “основинаук”, наприкладхімії, історіїта ін., об’єктамиконтролю можутьі повинні виступатиперш за всезнання законів,фактів і т.п.,а також уміннярозв’язатизадачу чи працюватиз картою, історичнимидокументами.Зовсім іншийпідхід необхіднийпри виділенніоб’єктів контролюпри перевірціуспішностіоволодінняіноземноюмовою. Справав тому, що основнаціль вивченняцього предметує оволодінняспілкуванняміноземноюмовою, тобтоуміння говоритицією мовою,розуміти їїна слух, викладатисвої думкиписьмово, чичитати і розумітиіншомовнийтекст. Томулише оволодіннямовленнєвимиуміннями різнихвидів – читанняі розуміння,мовлення, розуміння на слух, письмо– можуть і повиннібути основнимиоб’єктамиконтролю. Вонисвідчать провміння спілкуватисяз партнером.Нажаль, в багатьохшколах четвертніта річні оцінкивиставляютьсяна основі простогододавання всіхотриманих учнемоцінок, колибільшість зних виставленав зв’язку звиконаннямшколярем операційз мовленнєвимматеріалом.Тому ці оцінкине відображаютьстепінь дійсноїготовностіучня вступитив безпосереднє(мовлення тарозуміння наслух) і опосередковане(читання) спілкування.Для встановленняуспішностіоволодінняучнем спілкуванняміноземною мовоюповинні братисядо уваги першза все оцінкиза виконаннямовленнєвихзавдань: вміннявисловлюватисяпо темі, братиучасть в розмові,розуміти іншомовнийтекст в озвученійчи письмовійформі.

Дляефективноїорганізаціїта проведенняконтролю необхідночітко уявлятиоб'єкти контролю,які виступаютькритеріямиоцінки рівняволодінняіншомовноюмовленнєвоюдіяльністю.Якщо завданнямконтролю євизначеннярівня володінняучнями іншомовноюдіяльністю,то об'єктамиконтролю виступаютьмовленнєвінавички і вміння,які забезпечуютьуспішністьорганізаціїцієї діяльності.Отже об'єктамиконтролю єслухо-вимовні,лексичні, граматичнінавички (лінгвістичнакомпетенція)та вміння здійснюватимовленнєвудіяльністьв говорінні,аудіюванні,читанні, письміз урахуваннямлінгвокраїнознавчихта соціокультурнихособливостейцих видів,мовленнєвоїдіяльності(комунікативнакомпетенція).

Залежновід ступенянавчання всередньомунавчальномузакладі ученьмає оволодітипевним рівнеміншомовноїкомунікативноїкомпетенціїу межах засвоєногомовного тамовленнєвогоматеріалу.Тематика та обсяг цьогоматеріалу, атакож тривалістьвисловлювань,обсяг і змістовахарактеристикатекстів длячитання тааудіювання,зміст лексичного,граматичногота фонетичногомінімуму, щомає бути засвоєнийу середньомунавчальномузакладі, визначаєтьсяофіційнимдокументом–Програмоюнавчання іноземнихмов у середніхнавчальнихзакладах.

Припроведенніконтролю слідвраховуватикількісні таякісні показникиумінь володіннявидами мовленнєвоїдіяльності(див. Додаток1).

Щодотехнологіїздійсненняконтролю, товін відбуваєтьсяна певномувідрізку навчальногопроцесу з іноземноїмови за умовиреалізаціївзаємодії такихпараметрівяк діяльністьучня, діяльністьучителя (абоособи, яка проводитьконтроль), засобиі методикивизначеннята оцінюваннярівня володінняіншомовниминавичками і вміннями наконкретномуетапі навчання.

Діяльністьучня під часвиконанняконтрольнихзавдань характеризуєтьсясамостійністю,відсутністюдопомоги з бокувчителя, обмеженістюв часі і,через системуконтрольнихзавдань, цілеспрямованістюі керованістю.

Діяльністьучителя (абоособи, яка проводитьконтроль) включаєчіткий інструктажщодо правилі умов виконанняконтрольнихзавдань, забезпеченняучнів усімнеобхіднимдля участі вконтрольнийроботі, здійсненняспостереженняза ходом виконанняучнями контрольнихзавдань, визначеннята оцінюваннярезультатівіншомовноїмовленнєвоїдіяльностіучнів, що контролювалась.

Засобамипроведенняконтролю виступаютьспеціальнопідготовленіконтрольнізавдання, яківключаютьінструкцію(правила) щодоїх виконанняі мовний тамовленнєвийматеріал, засвоєнийучнями раніше.Необхідноюумовою в підготовцітаких завданьє те, що інструкціяповинна спонукатиучнів до реалізаціїсаме тих мовленнєвихнавичок і вмінь,які підлягаютьконтролю, амовний і мовленнєвийматеріал контрольнихзавдань маєохоплюватиувесь той матеріал,засвоєння якогоперевіряється.

За формоюорганізаціїконтроль можебути індивідуальнимабо фронтальним(груповими);за характеромоформленнявідповідей– уснимабо письмовим;за використаннямрідної мови– одномовнимабодвомовним;з використаннятехнічнихзасобів,з використаннямнаочності(малюнки,схеми, таблицітощо), з використаннямтільки паперуі ручки/олівця,без будь-якихдопоміжнихзасобів.

Контрольговорінняможе бутиіндивідуальнимусним, з використаннямнаочності дляперевірки вадекватнійформі мовленнєвихмеханізмів,мовленнєвоїреакції, характерупаузації,ситуативностівисловлювань.Але змістовністьвисловлювань,правильністьоформленнядумки можнаперевіритиі в письмовійформі фронтально.Це може бутиопис малюнка,написаннятвору, доповіді,розповіді тощо.

Контрольаудіюванняможе бути уснимабо письмовим,індивідуальнимабо фронтальним,одномовнимабо двомовним,з використаннямтехнічнихзасобів, наочності.Наприклад,контроль розумінняпрослуханоготексту можназдійснитишляхом йогопереказу іноземноюабо рідноюмовою усно чиписьмово. Тутважливо враховуватирівень володінняуміннями говорінняі навичкамиорфографії:учень можеповністю зрозумітипрослуханийтекст, але неволодіти говоріннямчи орфографієюв достатніймірі, щоб бутиспроможнимусно чи письмововикласти змісттексту іноземноюмовою. В цьомувипадку переказтексту здійснюєтьсярідною мовою.Окрім переказуце можуть бутивідповіді назапитання,складання планудо прослуханоготексту, викладеннязмісту своїмисловами та іншізавдання.

Контрольчитання таписьма можебути одномовнимі двомовним,індивідуальнимі фронтальним,усним чи письмовим.Усно перевіряєтьсярозуміннятексту (черезговоріння) ітехніка читання(читання вголос).Двомовні контрольнізавдання передбачаютьпереклад певноїінформації.Контроль письмаздійснюєтьсялише в письмовійформі, яка дозволяєперевіритиволодінняорфографічними,графічниминавичками івміннями висловлюватисвої думкиписьмово. Тутможуть такожвикористовуватисьдиктанти, викладеннявивченого попам'яті та іншізавдання.

Та першніж перейтидо вирішенняпитань організаціїконтролю навичокта вмінь в процесівивчення іноземноїмови в середніхзагальноосвітніхшколах, необхіднозупинитисяна принциповомуположенні щодопідходу доконтролю. Маєтьсяна увазі особливийпедагогічнийпідхід, в основіякого лежитьпрагненнявстановити,чого досяглиучні до моментуперевірки, чимоволоділи, чомунавчилися.

Порядз оцінюючимфактором унавчанні, важливемісце займаєпсихолого-педагогічнийфактор мотиваціїнавчання, факторзаохочення,тобто вмінняпоказати учневі,чого він досяг,як багато вінуже вміє.

Зауважимо,що середнізагальноосвітнішколи покликанізакласти основипрактичноговолодінняіноземноюмовою, створитибазу для можливогоподальшогодоопрацювання,якщо це виявитьсянеобхідним.Середня загальноосвітняшкола не покликанаготувати спеціалістівпо іноземніймові, тому нарівні володінняматеріалом,можлива певнаапроксимація,тобто деяківідхиленнявід ідеальноїнорми (неточністьу вимові чивикористаннітих чи іншихграматичнихявищ на рівніморфології)при умові, якщоці помилки непорушують актукомунікації.Таким чином,якщо практичнаціль вивченняіноземної мовивважаєтьсяпровідною, тоє природнімте, що перевірятипотрібно, наприклад,наскільки учнінавчилисячитати, тобтояк і скількивони зрозуміли,на скільки вонизмогли висловитисвої думки врозмові чивиступі [7,11].

2.2 Особливостізастосуваннятестовогоконтролю науроках

англійськоїмови

Насьогодні,змінені умовинавчання потребуютьвід учителявикористаннябільш ефективнихприйомів таметодів контролюі оцінки знань,умінь та навичокучнів. Питанняудосконаленняконтролю прививченні іноземноїмови неодноразовопіднімалисяна сторінкахжурналів “Іноземнімови” та “Иностранныеязыки в школе”.Вони хвилювалиавторів чималоїкількостімонографійі ставали предметомзахисту багатьохдисертацій.І все ж проблемиперевірки іобліку знань,умінь та навичок,методики їхорганізаціїта проведенняне втратилисвоєї актуальності.

Останнімчасом, на думкубагатьох дослідників(С.Ю. Ніколаєва,І.В. Коломієць,Х.Дуглас Браун,Дж. Хант, М. Гронландта ін.), методистівта вчителів,одним з найбільшефективнихспособів контролюпри вивченнііноземної мовиє тест. Недармавикористаннятестів присвяченічисленні публікаціїв журналі“Иностранныеязыки в школе”(див., наприклад:Володин М.В.Методика составлениятестов. – 1972. – №1;Горчев А.Ю. Методикатестовогоконтроля навыковустной речи.– 1976 . – №6; КрасюкН.И. Клоуз-тест,его особенностии возможности использованияпри изучениииностранногоязыка в школе.– 1986. – №2; ЛяховицкийН.В. Новый подходк проблемеконтроля при изучении иностранных языков. – 1978. –№6; РабиновичФ.Н. О составлениитестов дляконтроля пониманияв процессечтения.–1977.– №3; Рапопорт И.А.,Сельг Р., СоттерИ. Тесты приизучении иностранногоязыка: итогидвадцатилетнегоэксперимента.– 1989. – №6; ФоломкинаС.К. Тестированиепри изучениииностранногоязыка. – 1986. – №2),а такожпосібник длявчителів[26].

Тож,більшістьдослідників,які працювалинад вивченнямпитань тестуванняприйшли довисновку, щотестовий контрольє ефективноюформою контролю,яка відповідаєцілям контролю,вимогам щовисуваютьсядо нього, ізабезпечуєефективнуреалізаціювсіх його функційу процесі навчанняіноземної мови.

Тестовийконтрольабо тестуванняяк термін означаєу вузькомузначенні використанняі проведеннятесту, і в широкомузначенні яксукупністьетапів планування,складання івипробуваннятестів, обробкита інтерпретаціїрезультатівпроведеннятесту [18].

У навчаннііноземних мовзастосовуєтьсялінгводидактичнетестування.Лінгводидактичнимтестом називаєтьсяпідготовленийвідповіднодо певних вимогкомплекс завдань,які попередньовипробувалисьз метою встановленняїх якості і якідозволяютьвиявити в учасниківтестуваннярівень їхлінгвістичноїі/або комунікативноїкомпетенціїта оцінитирезультатитестуванняза заздалегідьвиведенимикритеріями.Основнимипоказникамиякості лінгводидактичноготесту є:

1. Валідність–характеристикатесту, яка показує,щусаме вимірюєтест і наскількиефективно вінце вимірює.Валідністьтесту означаєйого придатністьдля визначеннярівня володінняпевними іншомовнимимовленнєвиминавичками івміннями.

2. Надійність– ценеобхіднаумова валідностітесту. Надійністьтесту визначаєтьсястабільністюйого функціїяк інструментавимірювання.Надійний тестдає приблизнооднакові результатипри кожномузастосуванні.

3. Диференційназдатність–характеристикатесту, яка вказуєна здатністьданого тестувиявляти встигаючихі невстигаючихтестованих,тобто з достатнімі недостатнімрівнем володінняіномовниминавичками івміннями.

4. Практичність–характеристикатесту, яка визначає:а)доступністьі посильністьінструкційтесту та змістутестових завданьдля розуміннятих, хто виконуєтест; б)простотаорганізаціїпроведеннятестуванняв різних умовах;в)простотаперевіркивідповідейі визначеннярезультатівта оцінки.

5. Економічність–характеристикатесту, якапередбачаємінімальнівитрати часу,зусиль і коштівна підготовкутесту від плануваннядо видання.

Лінгводидактичнітести буваютьстандартизованіі нестандартизовані.Стандартизованийтест є таким,який пройшовпопереднєвипробуванняна великійкількостітестованихі має кількісніпоказникиякості. Підготовкатакого теступотребує клопіткоїроботи і тривалогочасу. Середстандартизованихтестів, яківимірюютьступінь володіння,наприклад, англійськоюмовою, відомітакі якTOEFL (Testingof English as a Foreign Language, USA); PET (Preliminary EnglishTest); FCE(First Certificate in English).Стандартизованітести супроводжуютьсяпаспортом, вякому містятьсянорми, умовита інструкціїдля багаторазовоговикористаннятесту в різнихумовах.

Настандартизованітести розробляютьсясамим учителемдля своїх учнів.Такі тестискладаютьсяна матеріаліконкретноїтеми для перевіркирівня сформованостіпевної навичкиабо вміння. Нестандартизованітести застосовуютьсяпід час проміжногоконтролю зметою забезпеченнязворотногозв’язку у навчаннііноземної мови.Нестандартизованітести потребуютьвизначеннявсіх кількіснихпоказниківякості. Аледоцільно виявитив такому тестідуже важкі ізанадто легкіпитання (завдання)і замінити їхбільш прийнятними.Для визначенняважких аболегких завданькористуютьсятакою методикою:підраховуютьвідсоток тестованихякі виконализавдання. Якщолише 15% і меншетестованихправильновиконали завдання,воно може вважатисяважким. Якщо85% справилисьіз завданням,воно вважаєтьсялегким [26;114].

Залежновід цілеспрямованостітести розподіляютьсяна тести навчальнихдосягнень,тести загальноговолодінняіноземноюмовою, діагностичнітести, тестина виявленняздібності довивчення іноземноїмови.

В середніхнавчальнихзакладах дляпроведенняпроміжного,рубіжного абопідсумковогоконтролювикористовуютьсятести навчальнихдосягнень,метою яких євизначеннярівня навчальнихдосягнень учняа оволодіннііншомовноюмовленнєвоюдіяльністюна певномуступені навчання.Тестами загальноговолодінняіноземною мовоює тести типуTOEFL.Діагностичнітести використовуютьсяз метою подальшогорозподілу тих,хто вивчаємову, по групахвідповіднодо ступеня їхпідготовленості.Тести на виявленняздібності довивчення іноземноїмови спрямованіна визначенняконкретнихіндивідуально-психологічнихособливостейтого, хто вивчаємову, з метоюзабезпеченняїх своєчасногокоригуваннята розвитку,що сприятимеуспішностіоволодіннямовленнєвоюдіяльністю.Тест складаєтьсяз тестовихзавдань, якіоб'єднуютьсяу субтести.Досубтесту входятьтестові завдання,спрямованіна один конкретнийоб'єкт тестовогоконтролю (наприклад,визначеннярівня володінняграматичноюабо лексичноюнавичкою, уміннямаудіюванняі т. ін.).

Тестовимзавданням ємінімальнаодиниця тесту,яка передбачаєпевну вербальнучи невербальнуреакцію тестованого.Кожне такетестове завданнястворює длятестованогоконкретнулінгвістичнута позалінгвістичнуситуацію. Тестоваситуація, щопредставленастимулом завдання,може бути вербальноюі невербальною,тобто наочною(наприклад,схема, таблиця,малюнок і т.п.).Вербальнийстимул називаєтьсятекстом тестовогозавдання. Відповідь,що очікуєтьсявід тестованого,такожможе бути вербальноюі невербальною(малюнок,дія). Вербальнавідповідь можебути вибірковою(тобтопередбачативибір правильноївідповіді середінших неправильнихваріантів, абоальтернатив)або вільно-конструйованою[18].

У своючергу вибірковавідповідь буваємножинноговибору (вибірз кількох варіантів),альтернативноговибору (вибіріз двох варіантів),перехресноговибору (знаходженнявідповіднихпар "стимул-реакція").Вільно конструйованавідповідь можеформулюватисьна рівні окремогослова, одногоречення, групиречень, тексту.Кожне тестовезавдання складаєтьсяз інструкції,стимулу тареакції нанього. Нижченаводятьсяприклади деякихтестових завдань,що використовуютьсядля визначеннярівня володіннярецептивнимимовленнєвиминавичками івміннями.

1. Інструкція.Вибери слово,яке відповідаєна запитанняв дужках. Набланку длявідповідейпоряд з номеромзавдання запишилітеру обраноговаріанту відповіді.

Вербальнийстимул.Theletter came (when?)

Варіантидля вибірковоївідповіді:A. fast;

2. yesterday;

3. back;

4. good.

/вербальна,множиннийвибір/

2. Інструкція.Послухай (прочитай)текст і на бланкудля відповідейзапиши літери,якими позначеніподані малюнки,у тій послідовності,що відповідаєподіям, описаниму тексті.

3. Інструкція.Вибери правильнийваріант заповненняпропуску вреченні. Набланку длявідповідейобведи кружкомлітеру обраноговаріанта.

Вербальнийстимул. The Moon and stars help birds __________.

Варіантидля вибірковоївідповіді: A. to see each other;

2. to find their way;

3. to find some food;

4. to eat in darkness;

/вербальна,множиннийвибір/

4. Інструкція.Вибериречення, якевідповідаєзмісту малюнка.На бланку длявідповідейобведи кружкомлітеру обраноговаріанта.

Невербальнийстимул. Малюнок,на якому зображенодвох дівчат,які розмовляють.

Варіантидля вибірковоївідповіді:A.The girls are watching TV;

2. The girls are talking.

/вербальна,альтернативнийвибір/

5. Інструкція.Заповнипропуски вреченнях тексту.Варіанти відповідейподано післятексту. На бланкудля відповідейпоряд з номеромпропуску запишивідповіднулітеру обраногослова.

Вербальнийстимул. Twolittle (1) often play with their (2). They want(3) the doll’sclothes. The girls go to the (4) and wash them. When the clothes areclean and dry they (5) them on dolls.

Варіантидля вибірковоївідповіді: a.to wash;

2. bathroom;

3. put;

4. dolls;

5. girls.

/вербальна,перехреснийвибір/

6. Інструкція.Прочитай (послухай)текст і визнач,ким працюєбатько дівчинки.На бланку длявідповідейпоряд з номеромзавдання запишиназву цієїпрофесії.

Вербальнийстимул. Текст.

Вільноконструйованавідповідь.

/вербальна,на рівні окремогослова/

7. Інструкція.Прочитай (послухай)і розфарбуймалюнок відповіднодо змісту тексту.

Вільноконструйованавідповідь. (Набланку длявідповідейподаєтьсяконтур малюнка.)

/невербальна/

8. Інструкція.Прочитай/прослухайтекст і сформулюйосновну ідеютексту у2-3 короткихреченнях; запишиїх у бланкудля відповідейпоряд з номеромзавдання.

Вербальнийстимул. Текст.

Вільноконструйованавідповідь

/вербальна,рівень групиречень/

Існуєвеличезнакількістьрізних видів,типів такихтестових завдань.У процесі складаннятесту тестовізавдання відбираютьсяі впорядковуютьсяв залежностівід призначенняцього тесту.Як правило,комплекс тестіввключає тестидля визначеннясформованостікомунікативноїкомпетенціїв усіх видахмовленнєвоїдіяльності(говорінні,аудіюванні,читанні, письмі).Додатковоможуть включатисятести на перевіркуволодіннялексичними,граматичними,орфографічниминавичками таін.

Як зазначалосьвище, результатитестуваннямають підлягатикількісномувизначенню,на основі якогоотримуєтьсяоцінка успішностіучнів в оволодіннііншомовноюмовленнєвоюдіяльністю.

Для цьогокожне тестовезавдання "оцінюється"в балах. Післятестуванняпідраховуєтьсякількістьбалів, отриманихза правильнівідповіді. Цечисло співвідноситьсязі шкалою оцінок.Наприклад,увесь тествключає 50завдань. Кожнезавдання "важить"2 бали.Максимальнакількістьнабраних залівстановитимечисло100 (50ґ2=100).Слід зауважити,що 100-бальна ранговашкала є найбільшгнучкою. Щоботримати "ціну"одного завдання,можна число100 розділитина кількістьзавдань і одержатикількість балівза одне завдання.

Часто"ціна" завданнязалежить відступеня йогоскладності.Тому більшебалів буде"важити" складнішезавдання, алев сумі ці балимають становитичисло100. Длявиведенняоцінки успішностівиконаннятексту можнакористуватисятакою шкалою:100% правильнихвідповідейдорівнюватимеоцінці “5”, 99%-80%– “4”,79%-60% –“3”, 59%-30%– “2”,нижче30% –“1”. Наприклад,якщо учень заправильнівідповідінабрав 87балів, йомувиставляєтьсяоцінка“4”[27].

Наведемодекілька таблицьоцінки тестів.

Таблиця1

Таблицяоцінки тестів

(за Роговоюта ін., 1992)

Кількістьпунктів тестовогозавдання	Кількістьправильнихвідповідей	Оцінка
10 5	10 5	відмінно
10 5	9-8 4	добре
10 5	8-7 3	задовільно
10 5	6-5 2-1	незадовільно

Таблиця2

Таблицяоцінки тестів

(за Рапопортомта ін., 1987)

Процентправильнихвідповідей	Оцінка
95 - 100	відмінно
75 - 94	добре
50 - 74	задовільно
0 -49	незадовільно

У практичнійдіяльностіможна такожвраховуватисистему оціноктестів, якавикористовуютьсяза кордоном.

Таблиця3

Таблицяоцінки тестів

(за американськоютехнологією)

Letter Grade	Number Equivalent	Meaning
A	90 - 100	Exellent
B	80 - 89	Good
C	70 - 79	Everage
D	60 - 69	Poor
F	0 - 50	Failing

Інтересдо тестуванняпояснюєтьсятим, що вонозначно підвищуєефективністьнавчальногопроцесу, оптимальносприяє повнійсамостійностіроботи кожногоучня, є одниміз засобівіндивідуалізаціїв навчальномупроцесі. Крімтого, тестовийконтроль маєбагато перевагперед іншимивидами контролю.

Основнавідміна тестувід, наприклад,традиційноїконтрольноїроботи полягаєв тому, що вінзавжди передбачаєвимір. Томуоцінка, якавиставляєтьсяза підсумкамитестування,є більш об’єктивноюі незалежноювід можливогосуб’єктивізмувчителя, чимоцінка за виконаннятрадиційноїконтрольноїроботи, яказавжди суб’єктивна,оскільки базуєтьсяна враженняхвчителя, незавжди відокремленихвід його особистихсимпатій чиантипатій повідношеннюдо того чи іншогоучня. Такимчином головнавідмінна рисатесту–об’єктивність,яка гарантуєтьсявимірюванням,функція якогополягає в тому,щоб даватикількіснуінформаціюпро якістьзасвоєння. Прицьому, він надаєвчителеві змогуперевіритизначний об’ємвивченогоматеріалумалими порціямита діагностуватиоволодінняцим матеріаломбільшої частиниучнів. Але однимз недоліківтестовогоконтролю сьогодніє те, що розробленіметодики націленіна перевіркуфактичних знаньучнів і не враховуютьпотенційнихможливостейрозвитку особистості,вони мають лишеоцінювальний,а не прогнозуючийхарактер.

Та всеж науковообгрунтованей методичнограмотно організованетестуваннядозволитьвчителю досягтинастількиважливий зворотнійзв’язок, якийзабезпечуєуправліннянавчальнимпроцесом, ібуде сприяти,таким чином,підвищеннюефективностівивчення іноземноїмови.

3. Умовиефективноговикористаннятестової методикипри контролічитання учнівстарших класівсередньоїзагальноосвітньоїшколи

Одна з головнихпрактичнихцілей навчанняіноземної мовив школі – навчитиучнів читатиадаптованіі неадаптованілегкі оригінальнітексти, так якрозвиватиуміння і навичкиусного мовленнянеобхідно взв’язку з прочитанимта на його основі.Значну частинуцієї роботиучні виконуютьсамостійно,особливо настаршому етапі.

Відомо,що настановапід час читаннятексту обов’язковоповинна підтримуватисявідповідноюформою перевіркирозумінняпрочитаного,бо (і це доведенопрактикою)учень читаєтак, як йогоперевіряють.

У широковідомих формахконтролю читання(відповіді назапитання,постановказапитань дотексту. Йогопереказ, бесідаза прочитаним)центр увагиперенесенийна продуктивніформи роботи,Деякі з нихвимагаютьіндивідуальногопідходу доконтролю розумінняі тому забираютьбагато часу.З огляду на це,застосуваннятаких формроботи не завждиможливе, оскількив старших класахзагальноосвітніхшкіл на іноземнумову відводитьсялише 1-2 годинина тиждень.

Останнімчасом великаувага приділяєтьсяпроблемі раціональноїорганізаціїсамостійноїроботи учнів.Одним з можливихрозв’язаньцієї проблемиє розробка івпровадженняв навчальнийпроцес тестовихформ контролю.Тестова методиканайбільш відповідаєумовам груповогонавчання. Вонакерує увагоютого, хто читає,і націлює йогона суттєвуінформацію,потребує небагаточасу, зводитьдо мінімумутруднощіпродуктивногохарактеру. Крімцього, призастосуваннітестів стимулюєтьсяінтелектуальнаактивністьучня: аналізі синтез, узагальненняі конкретизація,порівнянняі розрізнення.Тест є своєрідноюнавчальноюопорою, оскількив одній з альтернативдається суттєвавіха змісту.

Завдякитестовомуконтролю можнауспішно керуватинавчальнимпроцесом,удосконалюватийого, здійснюватидиференційованийпідхід до учнів.Можна такожвнести елементизмагання втестову методикудля стимулюванняі підтримкиінтересу школярівдо вивченняіноземної мови.

Питаннятестуванняпривертаютьв останні рокивсе більшуувагу педагогівта вчителів.В учбово-методичнихкомплектахнаводятьсяприклади контрольнихзавдань різнихвидів мовленнєвоїдіяльності,де частина зних у формітестових завдань.В роботахА.Ю.Горчева,З.О.Кудикіної,Ф.М.Рабіновича,І.А.Рапопорта,М.В.Розенкранц,І.Соттер, Є.Д.Широковата ін. Розглядаютьсятести для контролюрозуміння впроцесі читання:1) тести на вибірправильноївідповіді здвох запропонованихваріантів; 2)тести на вибірправильноївідповіді здекількохзапропонованихваріантів; 3)тести на групуванняфактів.

Найпопулярнішарізновидністьтестів – цетести на вибірправильноївідповіді здекількохваріантів.Сполученняправильноїформи і неправильнихальтернативнихпокликано“провокувати”міркуваннячитаючого,стимулюватийого необхіднірозумові операції.

Ефективнимиє тести навстановленнядійових осіб,які зустрічаютьсяв тексті, заїхніми діями,вчинками, аконтроль розуміннятексту, якиймістить прямумову, кращевсього проводитишляхом встановленнядійових осібза їх висловлюваннями.Ці тести допомагаютьучням глибшезрозумітитекст, йогодеталі.

Завданнявчителя полягаєу тому, що вінповинен керуватиувагою читаючого,націлюючи йогона вилученнясуттєвої інформації.Тест стимулюєінтелектуальнуактивністьучнів: щоб вибратиправильнуальтернативувони повинні:1)прочитатитекст з загальнимохопленнямзмісту; 2)осмислитиальтернативи;3)співвіднестикожну з них іззмістом тексту;4)прийняти потрібнуальтернативу.

Ми пропонуєморозроблятитести до кожноготексту надякими учні 9-11класів працюютьсамостійно.Тест складаєтьсяз 4 частин: перевіркаслів, дієслів,порядку слівв реченні, перевіркарозумінняпрочитаноготексту. За допомогоютесту, такимчином, можнаперевіритилексику (1-шачастина), граматику(2-га частина),вміння дотримуватиправильнийпорядок слівв реченні (3-тячастина), розумінняпрочитаного(4-та частина).Частини можутьмінятися взалежності від матеріалууроку. Будь-якачастина тесту,виконана учнемна незадовільно,повинна бутиповторена.

Перевірказнань словникаопрацьованоготексту (1-ша частина)дозволяєпроконтролюватизасвоєнняучнями конкретногоматеріалу івстановитирівень сформованостінавичок тавмінь. Якіпотребуються.Учень повиненвибрати однуправильнувідповідь ізряду запропонованих(лексична одиницяможе бутизапропонованабезконтекстночи в контексті).Типи завданьможуть бутирізноманітними.

1. Інструкція.Запропонованіслова поділітьна дві групи:1) ті що відносятьсядо морськоїтематики; 2) рештаінших.

2. captain

3. city

4. friend

5. sea

6. ship

7. evening

8. tools

9. voyage

10. boy

11. sailor

12. boat

13. shore

14. thing

15. storm

16. car

17. dog

18. crew

19. raft

20. powder

21. waves

22. sheep

Відповідь:1)...

2)...

56

2)Інструкція.Підберітьдо запропонованихукраїнськихслів відповідніанглійськіслова.

1. капітан

2. морськаподорож

3. моряк

4. команда,екіпаж

5. берег

6. пліт

7. порох

8. потонути

9. виявитися

10. хвилі

1. powder

2. tools

3. crew

4. to be drowned

5. tailor

6. waves

7. sailor

8. box

9. ship

10. shore

    
    

11. to happen

12. trip

13. captain

14. to move

15. raft

16. to turn out

17. chief

18. voyage

19. wardrobe

20. fire

Відповідь: 1 – m; 2 – ...

Дляперевіркизнань граматики(2-га частинатесту) використовуютьзавдання такоготипу:

1. Виберітьвідповіднийзайменник/артикльз правої колонки.

2. Виберітьречення в якихпідкресленеслово є прислівником.

3. Виберітьправильнезапитання допідкресленогослова.

4. Виберітьправильнийваріант перекладу.

5. Виберітьпотрібну обставинучасу.

6. Встановітьправильнуформу присудка.

7. Знайдітьречення, деприсудоквикористанов пасивномустані минулогочасу (PastIndefinite Passive).

8. Інструкція.Заповнітьпропущенімісця.

9. Robinson Crusoe lived in thecity ... York.

10. He had a friend ... father wasa captain of a ship.

77

1. The ship broke and the crewmoved ... in a small boat.

2. Robinson went ... the shore.

3. ... one of his visits to theship he found a dog and two cats there.

1. which

2. during

3. of

4. by

5. on

6. out

7. forward

8. at that time

9. along

10. whose

Відповідь:1 – с; 2–...

4. Інструкція.Знайдітьречення, деприсудоквикористанов пасивномустані минулогочасу. На бланкудля відповідейобведіть кружкомцифру обраноговаріанту.

5. He could go to sea only when hewas eighteen.

6. All the people were drowned.

7. It turned out that he was on anisland.

8. The sea was low.

9. When the raft was ready,Robinson put it on the water.

10. Tools, guns, powder and manyother things were found on the ship.

11. They were taken to the island.

Дляперевіркипорядку слів(3-тя частина)пропонуєтьсяскласти реченняіз даних слів,дотримуючиправильнийпорядок.

5. Інструкція.Складіть речення,дотримуючиправильнийпорядок.

6. broke, forward, the, in, boat,crew, and, ship, moved, the, a, small.

7. got, afraid, tree, to sleep,and, he, place, the, was, so, slept, in, the, open, he, on.

8. which, took, on, put, then,found, two, things, he, large, boxes, he, them, the, and, ship,into.

9. there, every, island, sailed,two, things, Robinson, the, and, could, to, ship, all, find, the,he, that, the, day.

10. ship, it, could, over, not,Robinson, after, see, was, the.

Відповідь: ...

Розумінняпрочитаного(4-та частина) встановлюєтьсяшляхом виборуправильноговаріанту зкількох наведених.Цей етап роботитакож можепередбачатиконструюваннятексту з поданогонабору речень.Цей вид роботинайскладніший,а тому до ньоговдаються вкінці тестування.Він розвиваєвміння логічномислити, визначатипослідовністьдій, виділятиголовне. Роботуполегшує те,що учень ужепрацював зтекстом виконуючи1-3 його частини.Вставляючиключові слова,він мимоволізапам’ятовувавпослідовністьречень.Питанняможуть бутитакого характеру:

1. What is the writer trying to doin the text?

2. What is the writers opinion of...?

3. What is the writer’s mainaim in this passage?

4. According to the writerwhat/why/where ... ?

5. Why would somebody read thetext?

6. Інструкція.Виберіть правильнийваріант відповіді.На бланку длявідповідейобведи кружкомлітеру обраноговаріанту.

7. How old was Robinson when hewent to sea for the first time?

8. 13;b.20;c.18

9. What did Robinson see in thesea next morning?

10. He saw his ship.

11. He saw some of his friendsswimming to the shore.

12. He saw a dog and two cats on araft.

13. Why could Robinson stay in thewater for a long time.

14. The water was warm.

15. He could swim well.

c.He had a friend who helpedhim to swim.

4. Where did the waves carry him?

5. to the shore.

6. back to the ship.

7. to the unknown land.

8. What happen to the ship oneday?

9. It drowned.

10. It broke to pieces.

11. It was stolen.

Відповідь:1 – ...

У результатівиконання всіхвидів роботиусний переказтексту стаєвільним і природнім,хоч звичайноучні не дужеполюбляютьцей вид роботиі він даєтьсяїм найважче.Ймовірна кількістьпомилок зводитьсядо мінімуму.

Розподіленанами серіявправ, що створилатестовий комплекс з чотирьохчастин, маєконкретну метуі посідає певнемісце у комплексівправ, побудованогона основі певноготексту: їївикористовуютьпісля (самостійного)опрацюваннятексту передаудиторнимиформами роботи.Щодо механізмівформуванняумінь і навичок,то запропонованівправи є середньоюланкою роботинад текстом,але вони тіснопов’язані зпочатковоюта завершальною.Завершальналанка – це переказтексту, підчас якого учнівиявляютьуміння та новіздобуті знання.

Під часвиконаннятестових вправ,на цьому етапіконтроль набуваєнавчальногохарактеру.Вправи спрямованіне стільки нате, щоб перевіритисам факт розуміннятексту, скількина те, щоб підвестидо його розуміннянавіть найслабшихучнів.

Використаннятестової методикиконтролю передбачаєобов’язковийінструктажучнів відповіднотехніки виконання.Це в першу чергувідноситьсядо тих різновидностейзавдань, з якимиучні не зустрічались.

Наведемозагальні правила,якими повиннікористуватисяучні під часвиконаннятестових завдань:

• відповідіна тестовізавданнязаписуютьсяна спеціальноданому до тестуаркуші –“Answer Sheet” –для відповідей;

• передтим, як записативідповідь,необхідноуважно прочитатизавдання, обдуматизапропонованідо нього альтернативиі записатилітеру чи номерправильноївідповіді дозавдання:

• відповідьповинна бутизаписана охайно,виправленняне допускаються.

Бажано,щоб учні сиділипо одному запартою чи столом.Це виключаєможливістьрозмов тасписування.

Щодоформуваннятестових завдань,то деякі з нихприводятьсяна рідній мові.При цьому микеруємосянаступнимпринципом:тест – це засібвиявленнярозуміння ітому повиненбути, при змозі,полегшеним.Однак, стереотипнікліше, завданнята альтернативи,які частоповторюютьсяі складаютьсяз активногословника, даютьсяна іноземніймові.

Ми зробилиспробу створитиекспериментальнийкомплекс вправтестовогохарактеру, щобперевірити,як учні розуміютьпрочитане тачи вміють оцінитицого. Комплекстестових завданьвизначає рівеньнавчальнихдосягненьстарших школяріву здійсненнімовленнєвоїдіяльностірозуміти іншомовнітексти наглобальному,детальномута критичномурівнях. Вправикомплексузв’язані міжсобою сюжетомі навчальнимматеріалом.Вони виконуютьсяв чотири етапиза загально-дидактичнимпринципом відпростого доскладного(градуйованаподача матеріалу).

Основоюдля створеннякомплексувправ ставматеріал розділу“Reader”(“RobinsonCrusoe”by Daniel Defoe) зпідручникаанглійськоїмови для 9-гокласуПлахотнікаВ.М.

Передвиконаннямтестових завданьпроводивсяінструктаж,під час якогоучні ознайомлювалисяз пам’яткою-алгоритмомвиконанняпевного видутестовогозавдання, атакож демонструвавсяхід його виконанняз опорою назразок. Наявністьзразка та пам’яткизумовлювалася:1)необхідністюстворення умовосмисленоїдіяльностіучнів та 2)відсутністюв учнів спеціальнихнавчальнихумінь, пов’язанихз тестовимконтролем,оскільки цяформа контролює дещо новоюдля них.

У ходіцієї експериментальноїперевіркипроводилосянаукове спостереження та статистичне обчислюваннярезультатіввиконанняучнями тестовихзавдань.

Післятестуванняз учнями проводиласьбесіда з метоювстановленняїх фактичногорозумінняпрочитанихречень, текстів,в результатіякої виявилось,що учні добрезрозумілизапропонованіматеріали.Отже, успішністьвиконаннярізних видівтестових завданьзалежить відвідповідностірівня розвиткупсихічнихпроцесів учнівстаршого шкільноговіку тій розумовійдіяльності,яку ці завданняпередбачають.Так, для тестовогоконтролю вміньчитання учнівданої віковоїкатегоріїдоцільновикористовувати:

1. тестовізавдання змножиннимвибором, в основіяких лежитьсимультаннезорове сприйманняі утриманнячастини інформаціїв оперативнійпам'яті длязнаходженняправильноговаріанта відповіді;

2. тестовізавдання, вяких наочнопредставленалише частинаінформації,а інша великачастина утримуєтьсяна рівні –оперативноїпам'яті, зокрематестові завданняна послідовнерозташування;

3. тестовізавдання назаповнення/завершення, які передбачаютьвідновленнядеформованоготексту на основіінформаціїпрочитаноготексту.

Однієюз переваг цьогокомплексувправ, на нашпогляд, є використанняадекватнихформ контролюі можливістьперевіркирецептивноговиду мовленнєвоїдіяльностічерез продуктивніформи за максимальноїактивізації.

На основіданих цієїекспериментальноїперевіркисформульованотакі висновки:усі види тестовихзавдань, описаниху дані роботі,є посильнимидля цієї віковоїкатегоріїшколярів; вправитестової формидопомагаютьзосередитисяна вилученніінформаціїз потрібноюповнотою таглибиною; стимулюючаінтелектуальнаактивність,тест потребуємінімальногозастосуванняпродуктивнихсил; тест – хорошийматеріал адаптації,так як сам матеріалтестуванняслужить підкріпленням.

Тестовийконтроль спрощуєперевіркутестових робітучителем, даєзмогу організуватиконтроль,активізуватидіяльністьучнів шляхомохопленняконтролембільшої кількостіучнів, перевіритизнання матеріалубільшого заоб’ємом заневеликийпроміжок часу,урізноманітнитироботу учнівна уроці. Важливимпсихологічниммоментом єможливістьіндивідуальноїроботи тестованихв найбільшзручному темпі,атмосферідоброзичливостіі комфорту.

Висновки

Сучаснийетап розвиткуосвіти в нашійкраїні можнаназвати перехідним.Перехід відтрадиційнихформ освітидо пошуку нових,більш ефективних,потребує створенняякісно новоїмоделі системиконтролю, якаб дала змогуоб’єктивнооцінюватизнання, уміннята навичкиучнів, виключаючисуб’єктивізм.

Контрольта оцінка знань,умінь та навичокучнів є важливимелементомнавчально-виховногопроцесу. Приправильнійорганізаціївін сприяєрозвитку пам’яті,мислення тамови учнів,систематизуєїхні знання,своєчасновикриває прорахункинавчальногопроцесу таслужить їхзапобіганню.

Передучителем стоїтьзавдання такорганізуватинавчальнийпроцес, що контрольприродньовключався всистему навчанняяк обов’язковийфункціональнийкомпонент,який забезпечуєйого цілеспрямованістьта об’єктивність.Використовуючитрадиційніформи і методиконтролю таоцінки, вчителіповинні знайомитисяз досвідомпедагогів-новаторівта результатамиїх дослідженьта експериментів;використовуючицей досвід,шукати новіефективніметодики контролю.Найбільш ефективноюна сьогоднішнійдень формоюконтролю єтест. По-перше,він сприяєдосягненнюоптимальноїдії всіх елементівсистеми навчаннязавдяки забезпеченнюзворотногозв’язку, спрямованогона навчальнудіяльністьучителя таучнів. По-друге,зворотнійзв’язок зумовлюєподвійну природуфункціонуванняконтролю. Цевідображаєтьсяу здійсненнійого в поточній(інтегрованій)та підсумковій(відносносамостійній)формах (Ю.К.Бабанський,О.П. Старков,Н.Ф. Тализіна,О.Л. Товма).

Проблемипредметнихтестів в сучаснійшкільній практицістали доситьактуальними.Це пов’язаноз потребою воб’єктивнихметодах перевірки;обумовлюєтьсяфорсованимвведенням вшколи комп’ютеризації:навчаючі програмидля комп’ютерівскладаютьсяпереважно натих же принципах,що і предметнітести.

Придатністьпредметнихтестів длядіагностикизнань крім їхоб’єктивностівипливає зтого, що цейвид контролюдає можливістьскласти питанняв об’ємі всьогопредметногокурсу, до тогож результатиїх можна добрепорівнюватиміж собою. Всеце одночаснодозволяє встановитидіапазоніндивідуальнихвідмінностейучнів. Деякісторони знань,умінь та навичокпредметнийтест діагностувативсе ж таки неможе, наприкладвміння виражатисвої думки вусній формі,а також глибинузнань в областіданої теми;обмежені такожможливостіперевіркипопередніхзнань.

Та всеж тестовийконтроль спрощуєперевіркуробіт учителемі дає змогуорганізуватирубіжний тапідсумковий контроль,активізуватидіяльністьучнів шляхомохопленняконтролембільшої кількостішколярів, перевіритизнання великогоза об’ємомматеріалу заневеликийпроміжок часу.

Длязабезпеченняефективногонавчання іноземноїмови в середньомунавчальномузакладі таотриманняоб’єктивнихпоказниківнавчальнихдосягнень зпредмета “Іноземнамова” необхіднотакож створитинадійну системуконтролю оволодінняіноземноюмовою. Однієюз найбільшрезультативнихметодик контролюпри вивченнііноземноїмови, як показалирезультатибагатьох дослідженьта експериментів,є тестова методика.

Література

1. АмонашвилиШ.А. Воспитательная и образовательная функции оценкиобученияшкольников:Экспериментальноепедагогическоеисследование.– М.: Педагогика,1984. – 296 с.

2. АмонашвилиШ.А. Обучение.Оценка.Отметка.–М.:Знание,1980.–150с.

3. АндрощукА.О. Рейтинговатехнологіяоцінки знаньв навчально-виховномузакладі // Педагогікаі психологія– 1996. – №3. – С.86-96

4. БлизнюкС.Л. Роль оцінкив удосконаленнізнань, уміньі навичок учнів.– К.: т-во “Знання”,1983.

5. БогдановаО.С. Воспитательноезначение оценкизнаний учеников// Советскаяпедагогика.– 1952. – №9. – С.54-59.

6. БогдановаГ.А. Тематическийзачёт как однаиз форм ориентацииучебного процессана конечныйрезультат //Русский языкв школе. – 1994. –№6. – С.35-38.

7. БрейгенаМ.Е. Контрольв обучениииностраннымязыкам учащихсясредних профтехучилищ.Метод. пособ.– М.,1979. – 63 с.

8. ГлуханюкД. Як об’єктивнооцінити знанняучнів (з досвідувпровадженнязаліковоїсистеми) // Педагогікатолерантності.– 1997. – №1-2. – С.86-90.

9. ДелікатнийК.Г. Оцінка знаньяк органічначастина процесунавчання //Радянськашкола. – 1989. – №5.–С.44-50.

10. КолобоваЕ.В. Использованиезачётной системыдля контроляи оценки знанийучащихся //Математикав школе. –1991. –№3.–С.25-27.

11. ЛисенкоЛ.В. Модульненавчання ірейтинговасистема оцінюваннязнань учнів// Початковашкола.–1995. –№3. –С.27-29.

12. ЛисенковаС.М. Об использованииопыта учителейноваторов //СоветскаяРоссия. –1983. 23августа.

13. Методикавикладанняіноземних мов/ Під ред. НіколаєвоїС.Ю. – К.: ЛЕНВІТ,1996.– 111с.

14. МикитасьВ. Давні українськістуденти іпрофесори. –К.: Абрис, 1994.– С.212.

15. МиролюбовА.А. Приблизительныенормы оцениванияуспеванияовладенияиностраннымязыком // ИЯШ.– 1997. – №4.– С2-5.

16. МорозВ. Рейтинговасистема оцінюваннязнань учнів// Освітянин.– 1996. – №4. – С.20.

17. МоскаленкоК. Как долженстроится урок// Народноеобразование.– 1959. – №10. – С.67-70.

18. НіколаєваС.Ю., ПетращукО.П. Тестовийконтроль лексичнихнавичок аудіювання(англійськамова). – К.: ЛЕНВІТ,1997. – 91c.

19. НіколаєваС.Ю., МетоьлкинаО.Б. Тестовийконтроль читання(англійськамова). – К.: ЛЕНВІТ,1997. – 88c.

20. Педагогіка.Частина І. Загальніоснови педагогіки.Теорія навчання(дидактика):Навчальнийпосібник длястудентівпедагогічнихзакладів / В.Л.Омельченко,С.В. Омельченко,С.Г. Мельничук.– Кіровоград.– 1997. – С.121-123.

21. ПетращукО.П. Організаціята забезпеченняпроцесу навчаннч(англійськамова). – К.: ЛЕНВІТ,1997. – С.64-68.

22. ПетращукО.П., ПетренкоО.П. Поточнийтестовий контрольу навчанніінезомніймові // Іноземнімови. – 1995. –№ 3-4. –С.16-19.

23. ПоляковО.Г. О некоторыхпроблемахиспользованиятестов какодного из средствконтроляобученностив школьниковпо иностранномуязыку // ИЯШ. –1994. – №2. – С.15-21.

24. ПоляковО.Г., Бим И.Л.Рекомендациипо подготовкеи использованиюитоговоготеста за базовыйкурс обученияиностранномуязыку // ИЯШ. –1996. – №3. – С.2-5.

25. ПрокопенкоЛ.І., Тевлін Т.Л.Стобальнасистема оцінказнань старшокласників// Рідна школа.– 1992. – №9. – С.67-69.

26. РапопортИ.А., Сельг Р.,Соттер И. Тестыв обучениииностраннымязыкам в среднейшколе. – Таллин,1987. – 249с.

27. РозенкранцН.В. Использованиетестовой методикипри обучениичтению текста в разных функциональных стилях в старшихклассах // ИЯШ.– 1996. – №2. – С.5-8.

28. РысьВ.Л. Контроль:от реальныхтребованийк объективнымрезультатам// Химия в школе.– 1997. – №3. – С.17-21.

29. СимкинВ.М. Осторожно:тест // ИЯШ. –1996. – №5. – С.10-14.

30. СкалкинВ.Л. Иноязычно-речеваякомпетенцияучащихся какобъект контроля// Контроль вобучениииностраннымязыкам в среднейшколе: Кн. дляучителя: Изопыта работы/ Ред.-сост. В.А.Слободчиков.– М., 1986. – 211с.

31. СлободчиковВ.Л. Контрольв обучениииностраннымязыкам в среднейшколе. – М.: Просвещение,1986.– 111с.

32. СуковаТ.С. Контрользнаний. Системныйподход // Биологияв школе. – 1997. –№4. – С.38-43.

33. СухомлинськийВ.О. Вибранітвори: В 5-ти т.– Т.3.–К.:Рад.школа. – 1977. – С.167.

34. СухомлинськийВ.А. Сердцеотдаю детям.– Киев, 1968.

35. СухорскийС.Ф. Самоконтрольі самооцінкаучнями знань// Рідна школа.– 1996. – №5-6. – С.61-63.

36. СухорскийС.Ф. Системаобліку успішностів школі. – К.: Рад.школа, 1968. – 159с.

37. Тестоваперевірказнань учнів/ Під ред. Н.М.Розенберга.– К.: Рад. школа.– 1973. – 168с.

38. ФоломкинаС.А. Тестированиев обучениииностраннымязыкам // ИЯШ.– 1986. – №2. – С.16-20.

39. ФридманЛ.М. Педагогическийопыт глазамипсихолога:Кн. для учителя.– М.: Просвещение,1987. – 224с.

Додаток1

Говоріння

Якісніпоказники:ступінь узгодженостівисловлюваньіз заданоютемою, ситуацією;повнота відображеннятеми, ситуації;рівень і характеристикаімпровізаціїу формулюваннівисловлювань;правильністьвикористаннямовних засобівдля формулюваннявисловлювань;різноманітністьвикористаннямовних засобів.

Кількісніпоказники:обсяг висловлювання(кількістьречень, кількістьслів у реченні,граматичнаструктураречення), наявністьпауз, повторень.

Аудіювання

Якісніпоказники:характер мовлення,що сприймається(у записучи зголосу живоїлюдини); ступіньрозуміння(загальне розуміння,повне розуміння,правильнерозуміння всіхдеталей).

Кількісніпоказники:обсяг інформації,що сприймаєтьсяна слух, тривалістьзвучання, темп.

Читання

Якісніпоказники:ступінь розуміннятексту (загальнеуявлення, повиєрозумінняголовних ідей,основної інформації,точне розуміннявсіх деталейтексту, розумінняточки зоруавтора); характермовного матеріалутексту (аутентичний,адаптований,наявністьнезнайомоїлексики).

Кількісніпоказники:швидкістьчитання, обсягтексту.

Письмо

Якісніпоказники:узгодженістьписьмовоговисловлюванняє темою абоситуацією;повнота відображеннякомунікативногонаміру; правильністьвикористаннямовних засобіві специфічнихкліше; різноманітністьвикористаннямовних засобівдля формулюваннявисловлювання.

Кількісніпоказники:обсяг письмовоговисловлювання(кількістьречень в цілому,кількістьпростих і складнихречень).

В методичномуаспекті рівеньволодінняучнями іншомовноюмовленнєвоюдіяльністюпо завершеннінавчання іноземноїмови на кожномуступені середньоїосвіти становитиме:

за початковушколу/6-10 років/—елементарнийрівень,1-4 класи;за основнушколу/11-15 років/—середній рівень, 5-9класи;

за старшушколу/16-17 років/ —високий рівень, 10-11класи.

На елементарномурівні володінняіноземноюмовою загальнимкритеріємоцінки є: розумінняінформаціїта висловлювання,ідей, почуттів,думок, пропозиційі пояснень, щомають відношеннядо різноманітнихкомунікативнихнамірів повсякденногобуття прибезпосередньоспрямованомуна учня усночи письмовомовногостимулу.

Критеріїоцінки видівмовленнєвоїдіяльностіна рівні елементарноговолодінняіноземноюмовою

Аудіювання:розуміти інформацію,ідеї, почуттяі думки, висловленіпромовцямиу розмовах,розповідях,коротких бесідах,оголошеннях,посланнях.

Говоріння:передаватиінформацію,ідеї і думки,висловленіспіврозмовникомабо на малюнкахі в друкованомуматеріалі, щовідносятьсядо різноманітнихтем повсякденногожиття.

Читання:розуміти інформацію,почуття, ідеї,думки і погляди,що висловленіпростою мовоюу письмовомутексті.

Письмо:передаватиінформацію,ідеї та особистідумки щодокомунікативнихпотреб повсякденногобуття у неформальнихзаписах, посланняхабо листах.

На середньомурівні володінняіноземноюмовою загальнимкритеріємоцінки є: розумінняінформації,точок зору іфункції простогописьмовогоабо усногоспілкування,що відбуваєтьсяв різноманітнихконтекстахповсякденногожиття, і здатністьбрати участьу такому спілкуванні.

Критеріїоцінки видівмовленнєвоїдіяльностіна середньомурівні володінняіноземноюмовою

Аудіювання:розуміти зміст,точки зору іфункцію розмов,повідомлень,коротких бесід,розповідей.

Говоріння:повідомлятиінформацію,висловлюватиідеї, думки іпоради в різноманітнихконтекстахта обговорюватице із співрозмовником.

Читання:розуміти івизначатицілі, головніточки зору такритичні деталіхудожніх текстів,публіцистичнихстатей, повідомленьіз газет, брошурі буклетів.

Письмо:писати послання,листи, записки,короткі твориз відображеннямінформації,думок і порадна різноманітнітеми повсякденногожиття.

Загальнимкритеріємоцінки володінняіншомовноюмовленнєвоюдіяльністюна високомурівні є: розуміннязмісту та функціїписьмовогоабо усногоспілкуванняв широкомудіапазонікомунікативнихситуацій іздатністьзрозуміловисловлювативласні ідеї,думки, поглядиі ставлення.

Критеріїоцінки видівмовленнєвоїдіяльностіна високомурівні

Аудіювання:розуміти загальнийсмисл та специфічнідеталі монологічнихвисловлювань,розмов, бесід,дискусій, ірозуміннявласних позиційпромовця абоспіврозмовників.

Говоріння:висловлюватиідеї, власнідумки і погляди,що випливаютьз власногодосвіду, іобговорюватице з одним чидвома співрозмовниками.

Читання:розуміти івизначатиголовні факти,критичні деталі,а також точкузору авторав художніхтекстах, статтях,повідомленняхз книжок, газет,журналів, друкованихінструкцій,рекламнихоголошень,довідників.

Письмо:робити неформальнінотатки, писатилисти, короткітвори, резюме,анотації, звіти,щоденниковізаписи, відбиваючисвоє розумінняінформації,думок, точокзору і порадна різноманітнітеми повсякденногожиття.

Методика(технологія)визначеннята оцінюваннярезультатіввиконанняучнями контрольнихзавдань можебути суб'єктивноюі/абооб'єктивною.Суб'єктивнаметодика цетака методика,що залежитьвід особистоїдумки вчителя(або особи, якапроводитьконтроль).Об'єктивнаметодика базуєтьсяна заздалегідьвизначенихкритеріяхоцінюванняякості результатівіншомовноїмовленнєвоїдіяльностіучнів, що контролюється.

Додаток2

RobinsonCrusoe

(After Daniel Defoe)

RobisonCrusoe lived in the city of York. When he was small boy, he wantedto go to sea. But he could do it only when he was eighteen. He had afriend whose father was captainof a ship. The captain took the two boys on his ship when it went toLondon. That was Robison’s first voyage.After that Robison Crusoe made three or four voyages over the sea.Now he was the sailorand liked his work very much.

One day whenthe ship was at sea, a great storm came on them. The ship broke andthe crewmoved forward in small boat.

The highwavespicked their boat up and threwit on large stones. All the people weredrowned.Robison could swim well, so he stayed in the water for a long time.The waves carried him to the shore. Itturnedout thathe was on an island. It was not large. Robison went along the shore.He wanted to see somebody from the ship. But there were no peoplethere. It was evening already and Robison wanted to sleep. He wasafraid to sleep in the open place, so he got on a tree and sleptthere.

When he wokeup, it was morning. The storm was over. Thesea was low andRobison sow his ship. One part of it was over the water. It was notvery far from the shore. Robison swam to the ship and got on it. Hesaw many usefulthings there.

Robisonfound some wood and some toolson the ship & began to make a raft. When the raftwas ready, Robison put it on the water. Then he took two large boxesand put things which he found on the ship into them. There weretools, guns, powderand many other things. He put the boxes on the raft and sailed tothe shore. Now he had guns and powder and could get some food. Withthe tools he could make a house.

Robisonsailed to the ship every day and brought to the island all thethings that he could find there. During one of his visits to theship he found a dog and two cats there. He took them to the islandtoo. Now he had good friends with him. He was on the island for tendays already when another storm came. After it was over Robisoncould not see the ship. It broke to pieces.

Captain/ўk‘ptin/–капітан

voyage /ўv iid /– морськаподорож

sailor /ўseil / –моряк

crew /kru:/–команда,екіпаж

waves–хвилі

threw–викинули

were drowned /ўdraund/–потонули

shore / т : /–берег

It turned out–виявилося

The sea waslow–буввідплив

useful /ўju:sful/–корисний

tools /tu:lz /–інструмент

raft/ ra:ft/–пліт

powder /ўpaud /–порох

piece /pi:s /– шматок