Амортизація основних засобів (стр. 10 из 23)

У п.24 ПБО 7 [12] установлений тільки перелік факторів, що необхідно враховувати при визначенні строку експлуатації (використання) об'єкта:

- очікуване використання об'єкта підприємством з обліком його потужності або продуктивності;

- фізичний і моральний знос, що передбачається;

- правові або подібні обмеження щодо строків використання об'єкта й інші чинники.

Як бачимо, визначення строку використання провадиться не розрахунковим, а експертним шляхом. У основі цього визначення - виробничий план підприємства і план розвитку і підвищення ефективності підприємства. Чим більш тривалий термін використання об'єкта встановлений, тим менша сума зносу буде включена у витрати підприємства і тим меншу, за інших рівних умов, можна буде встановити ціну або тим більшим визнати прибуток. Оскільки термін корисної експлуатації визначається виходячи, із корисності об'єкта основних засобів для конкретного підприємства, він може бути коротше нормативного (технічний, економічний) строку експлуатації. Таким чином, термін корисної експлуатації відбиває наміри керівництва підприємства щодо використання певного об'єкта основних засобів з урахуванням накопиченого досвіду й оцінки ринкової ситуації.

Оскільки фактичні умови використання об'єкта основних засобів відрізняються від тих, що очікувалися при визнанні об'єкта активом, то підприємство має право змінити строк корисного використання основних засобів “у випадку зміни очікуваних економічних вигод від його використання”.

Зміна строку корисної експлуатації об'єкта може провадитися:

а) у бік збільшення;

б) у бік зменшення.

Збільшення строку корисної експлуатації означає, що надалі сума амортизації зменшується. ПБО 7 [12] не потребує зміни нарахованої раніше амортизації. У п.25 міститься вимога нарахування амортизації виходячи з нового строку корисного використання “починаючи з місяця, що слідує за місяцем зміни строку корисного використання”. Таке можливо, якщо термін корисного використання об'єкта змінений до його закінчення. Якщо ж термін використання об'єкта вже минув і залишкова вартість дорівнює нулю (що можливо тільки при прямолінійному і виробничому методах), то продовження нарахування амортизації неможливо. Тому якщо “цілком зношений” за даними обліку об'єкт продовжує використовуватися, то це є підставою для його дооцінки і встановлення нового строку корисного використання.

Якщо термін використання об'єкта зменшується, то це означає, що надалі буде нараховуватися більше амортизації, чим раніше.

Враховуючи вищезазначене, в таблиці 2.13. відображено строки корисної експлуатації по деяких основних засобах, встановлені на базовому підприємстві ТОВ “Еліон 2000”.

Таблиця 2.13.

№п/п	Об’єкти основних засобів	Строк корисної експлуатації.
		1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
Група І.
1	Лінія електропередач	+
2	Будівля цеху	+
3	Забір кам’яний	+
4	Будівля котельної	+
5	Адміністративна будівля	+
Група ІІ
6	Транспортний автомобіль	+
7	Автомобіль загального використання	+
8	Столи двотумбові	+
9	Комп’ютер	+
Група ІІІ
10	Кран загально використання	+
11	Лебідка	+
12	Верстат металоріжучий	+
13	Прес гідравлічний	+

Оскільки строк корисної експлуатації основних засобів групується на попередніх оцінках керівництва підприємства, його слід періодично переглядати.

Якщо в результаті аналізу з’ясується, що очікуваний строк корисної експлуатації об’єкта основних засобів суттєво відрізняється від попередніх оцінок (внаслідок модернізації устаткування, зміни попиту на продукцію, яка виготовляється, з його використанням, тощо), слід скоригувати суми амортизації в поточному та майбутніх періодах.

У разі, якщо очікуваний спосіб отримання економічної вигоди від активу суттєво змінився, потрібно відповідно змінити метод його амортизації.

Відповідно до п.30 ПБО 7 [12] суму нарахованої амортизації всі підприємства відображають збільшенням суми витрат підприємства і зносу необоротних активів.

Для відображення нарахованої амортизації, як зазначалось вище, використовують регулюючий субрахунок, який має назву “Знос основних засобів”

Нарахована амортизація включається до складу витрат на виробництво рахунок 23, загальновиробничих витрат рахунок 91, адміністративних витрат рахунок 92, витрат на збут рахунок 93, інших витрат операційної діяльності рахунок 94 у залежності від того, для яких цілей використовується об'єкт основних засобів.

Підприємства, що використовують рахунки класу 8, до включення нарахованої амортизації до складу витрат “пропускають” нараховані суми через рахунок 83 “Амортизація”.

Дебет 83 “Амортизація”

Кредит субрахунку 131 “Знос основних засобів”

Якщо підприємство не використовує рахунки класу 8, то облік амортизаційних відрахувань відображаються наступними проводками:

Дебет 23 “Виробництво”, рахунків класу 9 “Витрати діяльності”

Кредит субрахунку 131 “Знос основних засобів”.

Отже частину амортизаційних відрахувань (наприклад адміністративних будинків) включають до складу витрат звітного періоду та відображають у Звіті про прибутки та збитки, а частину (наприклад амортизацію виробничого обладнання) – до складу запасів (незавершеного виробництва або готової продукції), які наводять у балансі.

Якщо ж об’єкти основних засобів використовуються в капітальному будівництві або освоєнні нових виробництв, агрегатів і т.ін., то тоді нарахування амортизації відображається бухгалтерськими проводками:

Дебет 15 “Капітальні інвестиції” і 39 “Витрати майбутніх періодів”;

Кредит субрахунку 131 “Знос основних засобів”.

Нарахування амортизації законсервованих основних засобів здійснюється тільки для груп 2 – 3. Відображення нарахування амортизації відбувається наступною проводкою:

Дебет 93 “Витрати на збут”

Кредит 131 “Знос основних засобів”.

Оскільки для малих підприємств характерним є облік амортизаційних відрахувань з використанням 8 класу рахунків, відповідно і базове підприємство ТОВ “Еліон 2000” використовує в обліку амортизаційних відрахувань рахунки 8 класу.

Підприємство нарахувало в звітному періоді амортизацію виробничих основних засобів у сумі 840 грн., загальновиробничих основних засобів - у сумі 170 грн., а також адміністративних ОЗ - 240 грн. Бухгалтерський облік зазначених операцій приведений у таблиці 2.14.

Таблиця 2.14.

№п\п	Зміст операції	Кореспонденція рах-ів з 01.01.2000р.		Сума грн.
		Дебет	Кредит
1	Нарахована амортизація виробничих ОЗ.	23	83	840
	Загальновиробничих ОЗ	91	83	170
	Адміністративних ОЗ	92	83	240
2	Списання витрат за елементами	83	131	1250

Крім вище наведених методів відображення амортизаційних відрахувань відповідно до МСБО 16, є можливим застосування методу амортизаційного фонду. В умовах застосування методу амортизаційного фонду бухгалтерські записи мають певні особливості (рис. 3.)

Рис. 3. Облік операцій, пов’язаних з амортизацією основних засобів, в умовах створення амортизаційного фонду.

2.4. Методи амортизації.

Важливим економічним важелем у системі державного регулювання амортизації є методи нарахування амортизаційних відрахувань. Під методом нарахування амортизації розуміють методи розподілу вартості основних фондів по роках їхньої служби у певному системному порядку. Існують різноманітні методи нарахування амортизації, що можна розділити на так звані 2 основні групи: методи нормального нарахування амортизації та методи прискореного нарахування амортизації.

Перші припускають нарахування залежно від строку нормальної експлуатації об'єкта основних засобів, як правило, рівномірно й обчислюються виходячи з початкової вартості цього об'єкта. Другі базуються на прискоренні амортизаційного процесу виходячи з різноманітних систем прискорення й обчислюються частіше усього на основі залишкової вартості.

Звичайно перелік можливих конкретних методів нарахування амортизації регулюється державою, але кожне підприємство з переліку вибирає ті, що економічно доцільні саме для нього.

Вибраний метод амортизації має забезпечити розподіл вартості активу на систематичній основі та відображати спосіб, у який економічна вигода від цього активу споживається підприємством.

Класифікацію методів амортизації основних засобів наведено на рис. 4.

Рис. 4. Класифікація методів амортизації основних засобів.

Відповідно до пункту 26 ПБО 7 [12] передбачено 5 методів:

• прямолінійний;

• зменшення залишкової вартості;

• прискореного зменшення залишкової вартості;

• кумулятивний;

• виробничий.

Метод зменшення залишкової вартості, метод прискореного зменшення залишкової вартості і кумулятивний метод об'єднує те, що при їхньому застосуванні має місце щорічне зниження суми нарахованої амортизації. Це дає підставу розглядати їх як різновид одного з методів - методу дигресивної амортизації.