Ми за основу принципу ідеалізації вибрали ідеал лицаря – високошляхетної, духовно багатої, морально чистої, мужньої людини. Такими лицарями української культури, науки і духовності були Я. Мудрий, В. Мономах, Т. Шевченко, М. Драгоманов, Б. Грінченко, С. Русова, В. Вернадський, М. Грушевський.
В школі оформлено стенди з історії козацтва, життя куріню Адамівської школи, козацькі загонові куточки. Ведеться фотолітопис козацький, невеликим накладом друкується шкільна газета „Річ про Адамівську Січ”.
Не зайве буде додати, що ми користуємось у цій справі цілковитою підтримкою батьків та громадськості: на території Адамівської громади мешкає більше 80-ти козаків Українського козацтва.
Велику підтримку у справі козацько-лицарського виховання ми відчуваємо з боку керівників сільгосппідприємств – М.І. Бурлая, В.М. Вронського, Г.Ф. Даниленко, В.О. Козубенко (кооперативи „Промінь”,”Едем”, ім. . Т.Г. Шевченка, „Фенікс”), Адамівського сільського голови А.М. Коноваленка, депутатів сільради Н.В. Старченко, Н.І. Харченко, депутата райради С.С. Тимофєєвої.
У нас прекрасний педагогічний колектив: завуч Лавриненко П.М., класні керівники Вронська В.М., Катющева Т.В., Піштіган О.А., Граждан К.М., Галицька Н.П., учителі Солов’єнко О.Л., Буравицька Р.М., Тимофєєва С.В., Малькова М.С., педагог-організатор Грищенко В.Н., учителі молодших класів Лавриненко Л.М., Корженко І.І., Лавриненко І.П., Золотовська Т.М., Подолько А.М., Воронова Д.М., Козубенко Т.І., Скригулець Н.Г. – вони багато зробили, щоб за такий короткий термін так багато було зроблено в школі з питань козацько-лицарського виховання.
Екіпувати козачат одностроєм нам допоміг паланковий отаман полковник Українського козацтва Городецький Л.Г.
Оздобила курінний та загонові прапори майстриня Худа М.Т.
Не цураються роботи з козачатами курінний Маринеску М.К., сотник Редько А.І., хорунжі Козаченко О.А., Білоус В.І.
У 1998 році, поспілкувавшись з нашими джурами та данами на Великій Раді Українського козацтва, Генеральний писар Тарас Чухліб сказав нам:
Ваші діти ще зовсім „сирі... ”
„Сирі” були не тільки діти, „сирі” були й ми – педагоги. Ці роки ми росли разом з „Молодою Січчю”.
Не завжди працю педагога цінують сьогодні: як правило, позитивні наслідки її проявляються через багато років, але скажемо словами Поета:
„Ми не лукавили з тобою.
Ми просто йшли. У нас нема
Зерна неправди за собою... ”
Спостерігаючи позитивні результати роботи з козацько-лицарського виховання:
зростання національної свідомості, патріотизму, відданості ідеалам українського державотворення, демократичного суспільства, етнонаціональної злагоди всіх учасників виховного процесу (а це – учні, учителі, батьки, громадськість; в селі мешкають представники 9 національностей: українці, росіяни, болгари, молдовани, румуни, гагаузи, калмики, черкесяни, кеябейці – і конфліктів на національному грунті не спостерігається;
інтенсифікацію процесів духовного єднання учасників виховного процесу, що виявляється у повазі, довірі, взаємодопомозі, щирих взаєминах між педагогами і школярами, педагогами і батьками, мешканцями громади (у школі і на території громади вже декілька років нема правопорушень – а це духовний вплив школи на село; у школі покращала успішність – її якісний показник складає – у 1998 році – 55%, у 1999 році – 53%, у 2000 році – 56%, у 2001 році – 55% - найвищий у районі серед загальноосвітніх закладів І-ІІ ступенів;
зростання ролі колективу учасників навчально-виховного процесу як саморегулюючої системи (як директору школи мені доволі часто не дають можливості проявити свій „управлінський талант” – задумаєш якусь адміністративну ініціативу, прийдеш до школи – дивишся, а проблема вже вирішена, і вирішив її або рядовий учитель, або хтось із учнівського активу, або хтось із батьків; вимагаєш пояснення від ініціаторів, а вони кажуть: „Та навіщо вас турбувати. Ми це можемо і самі вирішити... ”;
позитивне сприйняття соціально-культурним оточенням інноваційних психолого-дидактичних та організаційних змін у школі козацько-лицарського виховання – я роблю висновок, що Адамівська школа козацько-лицарського виховання є центром духовного життя, берегинею козацького духу села, і для цього у неї є усі необхідні складові: вона національна, має національно налаштовані кадри, лицарів духовності у самій школі, оригінальну систему учнівського самоврядування, яка базується на традиціях лицарської верстви рідного народу, а в підґрунті – сформовану громадську думку та козацькі звичаї і традиції села.
Функції керівного складу та паланок Ради Джур та Дан Адамівської школи козацько-лицарського виховання
1. Головний Отаман Ради Джур та Дан – головує на засіданнях Ради Джур та Дан, головує на засіданнях Ради Отаманів загонів, співголовує з Головною Берегинею Ради Джур та Дан на засіданнях Узгоджувальної Ради, в проміжках між засіданнями Ради Джур та Дан керує діяльністю по самоврядуванню учнів.
2. Головна Берегиня Ради Джур та Дан – заступниця Головного Отамана Ради Джур та Дан – головує на засіданнях Ради Дан (Берегинь) загонів, співголовує з Головним Отаманом Ради Джур та Дан на засіданнях Узгоджувальної Ради.
3. Писар Ради Джур та Дан – веде документацію Ради Джур та Дан та відповідає за накопичення Скарбу Ідей.
4. Паланка здоров’я та спорту (профільні загони ЮІР, ДЮП, футбольна та баскетбольна секції, туристський гурток, гурток народних ігор та забав, факультатив „Козацьке тіло виховання”). Плекає у кожного козака міцне здоров’я, загартовує тіло і дух, формує уміння досягати перемог на спортивних іграх. Формує культуру поведінки, норм моралі, контролює навчання в профільних загонах, розучує рухливі ігри та проводить з них змагання, дні козацьких забав, змагань та оглядів.
5. Паланка героїко-патріотичного виховання (гурток „Пам’ять”, гурток козацьких бойових мистецтв, факультатив „Козацька військова справа”). Формує уміння захищати рідну мову, культуру, землю, досліджує і практично відроджує військово-спортивне мистецтво козаків: верхової їзди, стрільби з лука, володіння списом, шаблею, подолання природних перешкод, кермування човном під веслами та вітрилами, різних видів боротьби та протиборств, козацького багатоборства.
6. Паланка національного відродження (клуб „Берегиня”: фольклорно-етнографічна секція, секція декоративно-прикладного мистецтва, літературно-фольклорна секція, факультатив „Козацька культура”). Продовжуючи патріотичні традиції, звичаї пращурів-козаків, навчає кожного молодого козака та козачку палко і ніжно, самовіддано любити свою калинову, вишневу країну, по-синівському служити їй корисними справами. Виховує в юних козаків родинні цінності, повагу до свого роду, бажання примножити його славу Добром, Правдою, Красою. Збирає і записує унікальні народні обряди, відроджує їх, популяризує пісенну народну творчість, виховує інтерес до народних ремесел, розвиває трудові і художні навички, знайоме з технікою виготовлення предметів українського побуту. Вивчає фольклор рідного села, краю, формує високу мовну культуру. Організовує дослідження кожним юних та молодим козаком, класними загонами славної історії українського козацтва, вивчення героїчного життя, подвижницької діяльності гетьманів, отаманів, керівників повстань. Допомагає виконати козачатам конкретну програму вивчення козацького визвольного руху, козацького краєзнавства, туризму та екскурсій козацькими шляхами, пошук козацьких могил та цвинтарів, їх упорядкування, встановлення пам’ятних знаків, вивчення молоддю козацьких родовідів під гаслом „Шукай, козак, свій родовід! ”
7. Паланка організації дозвіль (драматичний гурток, дискоклуб). Організовує змістовне дозвілля через колективні творчі справи, відзначає народні традиційні свята, знайоме та пропагує драматичну та літературну творчість. На культурно-історичних традиціях козацтва формує високу мораль, силу волі і духу підлітків і юнаків, допомагає їм оволодіти основами української козацької філософії, ідеології, психології, національного характеру і світогляду. Допомагає відроджувати козацькі мистецькі традиції: гуртового співу, танцю, дотепного влучного слова, художньої вишивки. Допомагає вивчати і застосувати на практиці козацькі знання: народної медицини, астрономії, агрономії, метеорології, кулінарії. Проводить роботу, спрямовану на те, щоб кожен учень – член козацького осередка займався самопізнанням і саморегулюванням, самовдосконаленням, розвивав свої інтелектуальні здібності і можливості, пізнавав сутність й особливості козацької ідеології (філософії, світогляду, моралі, етики, естетики, характеру, правосвідомості).
8. Паланка зарубіжних зв’язків (гурток знавців іноземної мови). Налагоджує зв’язки із зарубіжними школярами. Проводить роботу з вивчення культури та життя держав ближнього та далекого зарубіжжя.
9. Паланка роботи з молодшими школярами (гуртки „Умілі руки”, „Юний художник”, клуб „Чомучок”). Організовує позаурочну діяльність молодших школярів, надає шефську допомогу, залучає молодших школярів до спільної роботи з впровадження козацько-лицарського виховання.
10. Паланка трудової діяльності та охорони середовища (гурток екологів, ремонтна бригада, навчально-виробнича бригада, тимчасові трудові об’єднання). Проводить активну діяльність з охорони довкілля, збереженню шкільного майна, проведення трудових операцій. Формує в козачат любов до рідної природи, готовність і уміння берегти і примножувати її багатства, красу. Вивчає екологічне становище в регіоні. Засобами козацької педагогіки формує якості господаря рідної землі, державну позицію та інтереси українського власника, який чесною і самовідданою працею нарощуватиме матеріальні блага, духовні цінності рідного народу, гармонійно поєднуватиме особисті і загальнонаціональні інтереси. Допомагає пізнати і дослідити, а також відродити традиції козаків як мудрих хліборобів, уміли орачів, господарів землі; прилучає козачат до організації і ведення госпрозрахункових трудових об’єднань, малих підприємств, асоціацій. Допомагає відроджувати ремесла і промисли: бондарство, гончарство, бджільництво, ковальство.