Адамівська Січ - школа козацько-лицарського виховання (стр. 43 из 44)

Цикли предметів	Напрямки	Девіз напрямка (основна ідея)
І	КУЛЬТУРА ТІЛОВИХОВАННЯ	1	Система здоров’я	Від козацьких секретів здоров’я, тіловиховання – до олімпійських вершин.
		2	Козацька військова справа	Рідну Україну захищай по-лицарському, до загину.
ІІ	ДУХОВНА КУЛЬТУРА	3	Родовід	Козацькому роду нема переводу.
		4	Традиції	Любіть Україну, як сонце любіть.
		5	Козацька культура	Козацькими шляхами – до висот української духовності.
ІІІ	КУЛЬТУРА ПРЕДМЕТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ	6	Природа	Плекати український храм природи.
		7	Праця - навчання	Всеукраїнська толока, особиста праця – тобі, Державна Україна.
		8	Наука - техніка	Науку і техніку – на службу нації, Україні.
ІУ	СОЦІАЛЬНА КУЛЬТУРА	9	Держава - нація	В душі і серці кожного із нас – Соборна Україна.
		10	Історія козацтва	Козацька наша слава не вмре, не поляже.

Навчальний план школи козацько-лицарського виховання. Варіативна частина. Шкільний компонент та гуртки.

КласиНапрямки		Козачата та Лелі					Джури та Дани			Молоді Козаки та Берегині
		1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
1	Система здоров’я	Діюча програма з фізичної культури. Система козацькоготіловиховання. Авторська програма. Діюча програма з валеології.
2	Козацька військова справа	Козацьке військове мистецтво. Діюча програмаАвторська програма. з ДПЮ.
3	Родовід	Вивчення свого родоводу та видатнихкозацьких родів. Авторська програма.
4	Традиції	Діюча програма з українознавства таавторські спецкурси.
5	Козацька культура	Діючи програми факультативів, курсів за виборомта гуртків з мистецтва, культури та ін. Українська козацька культура. Авторська програма.
6	Природа	Діючи програми факультативів, курсів за вибором, гуртків з природничих дисциплін та авторські спецкурси.
7	Праця – навчання	Діючи програми факультативів, курсів за вибором, гуртків з навчальної та предметної діяльності, в тому числі й козацьких промислів.
8	Наука – техніка	Олімпіади та інтелектуальні змагання. Авторські спецкурси. Робота МАН. Діючи програми факультативів, курсів за вибором, гуртків з технічної творчості.
9	Держава – нація	Вивчення козацької Конституції. Авторська програма. Діюча програма з правознавства.
10	Історія козацтва	Історія козацтва. Авторська програма.

ПОЛОЖЕННЯ ПРО КОЗАЦЬКЕ ТАБОРУВАННЯ

(Розробила Н.П. Галицька)

Козацьке таборування проводиться як підсумок чергового етапу фізкультурно-спортивної роботи в школі з метою плекання у кожних юних козака та козачки міцного здоров’я, загартування тіла й духу, формування уміння перемагати на спортивних змаганнях.

Козацьке таборування проводиться чотири рази на рік: осіннє – до 14 жовтня, зимове – до 1 березня, весняне – до районного туристського зльоту – до 25 травня, літнє – у липні-серпні – до 15 серпня.

Проводиться таборування за такою програмою:

І. Осіннє:

1. Конкурс емблем та девізів, конкурс козацької пісні.

2. Спортивна частина:

естафета „Пластуни” (виконується у нитковому коридорі висотою 70 сантиметрів із дзвониками);

конкурс „Сильна рука” (змагання з армреслінгу);

конкурс „Перетягування канату” (змагаються команди почергово);

підтягування у висі та у висі лежачи (перемогу одержує команда з найбільшою сумарною кількістю підтягувань);

заключна „Велика естафета” (біг 5: 60 метрів, заключний етап біжать отамани команд).

3. Конкурс „Козацький куліш” (враховується правильне обладнання вогнища, запалювання багаття на швидкість, оцінка за козацький обід).

4. Через 2-3 дні після таборування – конкурс козацьких листків.

ІІ. Зимове:

1. На початку грудня – спортивно-інтелектуальний конкурс „А ну-мо, хлопці-козаки! ” Гурти готують назви, девізи, емблеми. Змагання включає завдання історичного характеру – вікторина, козацькі кросворди, знання козацької лексики. Музикальний конкурс перевіряє знання та вміння виконувати козацькі пісні. Спортивні змагання: амреслінг, підтягування у висі, згинання та розгинання рук в упорі на підлозі, присідання з молодшими козачатами на плечах, стрибки зі скакалкою.

2. Грудень – лютий, як випаде достатній сніг – випускний клас будує і захищає снігове містечко, а вся школа – штурмує його. За снаряди слугують сніжки.

3. Через 2-3 дні після таборування – конкурс козацьких листків. \

4. Козацький КВК.

ІІІ. Весняне:

1. Конкурс емблем і девізів, конкурс козацької пісні.

2. Спортивна частина:

естафета „Пластуни”;

конкурс „Сильна рука”;

підтягування у висі та у висі лежачи;

біг 60 метрів;

розкладання та складання спортивного намету;

знання рослин свого краю;

медицина (перша допомога);

розпалювання багаття на швидкість;

складання рюкзака;

„Велика естафета”.

3. „Козацький куліш”

4. Через 2-3 дні після таборування – конкурс козацьких листків.

ІУ. Літнє:

1. Таборування проходить як багатоденний велопохід. Група туристів проходить веломаршрутом на Курортне (містечко на березі Чорного моря в Білгород-Дністровському районі Одеської області) і там розбиває наметове містечко. Тут козачата живуть 3-4 доби: навчаються плавати, пірнати, вправляються в основних туристських навичках, вчаться варити їжу та ін.

2. Кожен день проводяться конкурси:

змагання з плавання та пірнання;

змагання на знання козацької лексики та козацьких пісень і танців;

змагання на знання козацьких оповідок, гуморесок та ін.;

спортивні змагання: амреслінг, підтягування у висі, згинання та розгинання рук в упорі та ін.

3. Через 2-3 дні після таборування – конкурс козацьких листків.

У. У серпні-вересні підводяться підсумки таборування за рік і нагородження кращих козачат за цими підсумками.

ПРЕСА ПРО АДАМІВСЬКУ ШКОЛУ КОЗАЦЬКО-ЛИЦАРСЬКОГО ВИХОВАННЯ.

В царині виховання молоді важливо інформувати вчителів, вихователів про здобутки педагогічних колективів. Цьому сприяють статті як у педагогічний, так і громадсько-політичній пресі, зокрема, статті, що висвітлюють досвід педагогічного колективу Адамівської загальноосвітньої школи в царині козацько-лицарського виховання.

Запропонована підбірка статей дасть змогу уважному читачеві зануритися у вір подій в Адамівській школі на початку ХХІ століття.

Про Адамівську школу козацько-лицарського виховання писали:

газета „Советское Приднестровье” (Білгород-Дністровський):

№12 15.02. 2000, №24 28.03. 2000, №34 05.05. 2000, №40 23.05. 2000, №42 02.06. 2000, №50 29.06. 2000, №59 31.07. 2000, №63 14.08. 2000, №67 28.08. 2000, №68 31.08. 2000, №72 14.09. 2000, №84 26.10. 2000, №89 13.11 2000, №94 30.11. 2000, №06 22.01. 2001, №09 01.02. 2001, №17 01.03. 2001, №21 15.03. 2001, №24 26.03. 2001, №44 11.06. 2001, №49 28.06. 2001, №56 26.07. 2001, №57 30.07. 2001, №75 04.10 2001, №84 05.11. 2001, №08 31.01. 2002, №12 14.02. 2002, №36 16.05. 2002, №38 23.05. 2002, №42 06.06. 2002, №54 18.07. 2002, №77 07.10. 2002, №101 13.08. 2003, №103 15.08. 2003, №104 16.08. 2003, №106 20.08. 2003, №115 02.09. 2003, №165 11.11. 2003.

газета Будьте с нами” (Білгород-Дністровський):

№35 23.08. 2001, №36 30.08. 2001.

газета „Одеські вісті” (Одеса):

№93 23.05. 2000, №95 27.05. 2000.

газета „Чорноморські новини” (Одеса):

№44 08.07. 2000, №52 23.08. 2000, №03 11.01. 2001, №35 24.05. 2001, №55 16.08. 2001, №74 09.10. 2003, №78 23.10. 2003.

газета „Сільська школа” (Київ):

№05 20.09. 2000.

журнал „Наша школа” (Одеса):

№4 – 2000, №5-6 – 2000, №1 – 2002, №2 – 2002, №2 – 2003.

громадсько-політичний щотижневик „Освіта” (Київ):

№52 6-13.11 2002, №1 1-8.01. 2003.

ШКІЛЬНА ГАЗЕТА ПРО АДАМІВСЬКУ СІЧ

Козача, Леля, Джура, Дана, Джура та Дана, Берегиня, Козак, Річ про Адамівську Січ.

Загальновідомо, що поглиблення і примноження козацько-лицарських традицій в сучасних умовах сприятиме нарощенню зусиль державотворчого спрямування, піднесенню духовності як кожної особистості зокрема, так і всього народу, суспільства в цілому.

Ми, вчителі України, покликані вести широку просвітницьку роботу серед населення з проблем історії, культури, мистецтва, військової справи, державницької діяльності козацтва, прагнути по-козацькому, по-лицарському виховувати підростаюче покоління. На це нас орієнтують Укази Президента України, нормативні документи Міністерства освіти і науки.

В пониззі Дністра (зокрема, це – територія нашої громади) значна маса козаків з’явилася в 1709-1710 рр., під час відступу мазепинської еміграційної хвилі. Це були ті козаки, що відступили з-під Полтави і дійшли разом з Мазепою до Бендер, а згодом почали розселятися по землях між Дністром і Дунаєм. Ця „мазепинська” хвиля накотилася на колонізаційну хвилю, викликану зруйнуванням у 1709 р. російськими військами Чортомлицької Січі.

Ще одна хвиля докотилася до Придністров’я вже після руйнації в 1775 р., за наказом Катерини ІІ, Нової Січі.

Чимало січовиків, селян-утікачів та прихильників Мазепи добувалися до буджацьких степів окремими групами. Особливо посилився цей процес з 1778 р. по тому, як уряд Османської імперії ухвалив досить мудре, толерантне щодо свого одвічного ворога – українського козацтва, рішення: дозволити йому заснувати Січ у пониззі Дністра, в районі Кучургана, а паланки – між Акерманом і Бендерами. У 1828-1869 рр. козаки Акерманської паланки входили до складу Дунайського (з 1856 р. Новоросійського) війська. Згодом більшість війська було переселено на Кубань, але частина козаків залишилась (у нас це родини Гречків, Козаченків, Могили, Громовенко).