Зміст діагностичної діяльності повністю визначається поставленими завданнями і метою психолого-педагогічного супроводу.
Соціально-педагогічна ситуація, в яку потрапляє дитина з початку навчання в 1-му класі, пред'являє певні вимоги до рівня розвитку і змісту названих вище характеристик. Відповідність психолого-педагогічного статусу дитини що пред'являється йому шкільним вимогам розглядається нами як показник адаптації. Недостатній розвиток найважливіших характеристик психічного стану і поведінки дитини, їх змістовна невідповідність вимогам, що пред'являються, служитиме індикатором соціально-психологічної шкільної дезадаптації дитини.
Таким чином, на змістовному рівні діагностична робота, що проводиться, направлена на виявлення рівня розвитку найважливіших показників психолого-педагогічного статусу дитини і їх співвідношення з системою шкільних вимог, що пред'являються до учня першого класу.
Основними способами отримання інформації про психолого-педагогічний статус дитини і його відповідність шкільним вимогам на даному етапі супроводу є:
експертні досліди педагогів і батьків;
психологічне обстеження самих дітей;
аналіз педагогічної документації і матеріалів попередніх обстежень.
Зразкова батарея методик діагностики шкільної адаптації приведена в додатку.
На підставі вивченої літератури по темі дослідження можна зробити вивід, що в забезпечення комфортності навчання велику роль грають дорослі учасники освітнього процесу - вчителі, батьки, психологи, соціальні педагоги. Особові якості педагогів, збереження тісних емоційних контактів малюків з дорослими, постійна і доброзичлива, конструктивна взаємодія педагогів і батьків - застава створення і розвитку загального позитивного емоційного фону відносин в новому соціальному просторі, де співпрацю вчителя і батьків забезпечує зниження рівня тривожності у всіх суб'єктів, що діють в нім. Це дозволяє зробити період адаптації першокласників недовгим, а результати його - високими.
Висновок
Початок навчання в школі - один з найбільш складних і відповідальних моментів в житті дітей, як в психологічному, так і у фізичному плані. Поступивши в школу, дитина стає школярем далеко не відразу.
Цей момент є новим віковим періодом в житті дитини, провідною діяльністю якої стає учбова діяльність.
На основі цієї діяльності розвиваються психологічні новоутворення: у центр свідомості висувається мислення, відбувається перехід до стадії формальних операцій, розвивається пам'ять. У цей період сприйняття стає таким, що більш аналізує, приймає характер організованого навчання, емоційний стан починає впливати на відносини з товаришами. Молодший школяр стає імпульсним, з'являється схильність негайно діяти, загальна недостатність волі.
До закінчення початкової школи у дитини формується працьовитість, старанність, дисциплінованість, акуратність, змінюється відношення до учбової діяльності, формується інтерес до результатів своєї праці, довільність.
Приступаючи до якої - або діяльності, людина адаптується до нових умов, поступово звикає до них. У цьому йому допомагає накопичений досвід, який з віком розширюється і збагачується.
Адаптація до школи - перебудова пізнавальної, мотиваційної і емоційно-вольової сфер дитини при переході до систематичного організованого шкільного навчання. Для досягнення ефективності в навчанні необхідно формувати позитивне емоційне відношення до занять.
Оптимальний адаптаційний період складає один-два місяця. Залежно від різних чинників рівень адаптації дітей до нових умовам може бути різним: високим, нормальним і низьким. Адаптація дитини до школи - процес не односторонній: не тільки нові умови впливають на малюка, але і сам він намагається змінити соціально - психологічну ситуацію.
Головна роль в створенні сприятливого клімату в класі належить вчителеві. Йому необхідно постійно працювати над підвищенням рівня учбової мотивації, створюючи дитині ситуації успіху на уроці, під час зміни, в позашкільній діяльності, в спілкуванні з однокласникам.
Спільні зусилля вчителів, педагогів, батьків, лікарів, шкільного психолога і соціального педагога здатні понизити ризик виникнення у дитини шкільної дезадаптації і труднощів навчання.
Метою соціально - педагогічній діяльності є створення педагогічних умов, що дозволяють дитині функціонувати і розвиватися в шкільній системі відносин. Соціально - педагогічна діяльність по адаптації першокласників до школи здійснюється роботою психолога, соціального педагога, класного керівника, а також роботою з сім'єю. У забезпеченні комфортності навчання велику роль грають дорослі учасники освітнього процесу.
Створення і розвиток загального позитивного емоційного фону відносин в новому соціальному просторі, де співпрацю вчителя і батьків забезпечує зниження рівня тривожності у всіх суб'єктів, що діють в нім. Це дозволяє зробити період адаптації першокласників недовгим, а результати його - високим.
Список літератури
1. Активні методи в роботі шкільного психолога / Під ред. И.В. Дубровіной. М., 1991.
2. Безруких М.М., Ефімова С.П. чи Знаєте ви свого учня? - М. 1991.
3. Белкін А.С. Основи вікової педагогіки. М., 1991.
4. Белкін А.С. Ситуація успіху. Як її створити? - М., Освіта, 1991.
5. Битянова М.Г. Адаптація дитини в школі. М, 1998г.
6. Битянова М.Г. Організація психологічної роботи в школі. - М., 1997.
7. Бугаева Н.Н. Комфорт молодших школярів в освітній діяльності // Нач. школа., 2004,b 2.
8. Варламова А.Я. Шкільна адаптація. Волгоград, 2005.
9. Глассер У. Школа без невдах, Прогрес, 1991.
10. Гуткін Н.И. Психологічна готовність до школи. - М.: Освіта, 1996.
11. Діагностика шкільної дезадаптації. М., 1993
12. Діагностична і коректувальна робота шкільного психолога / Під ред. И.В. Дубровіной. М., 1987.
13. Зеленова М.Б. Психологічні особливості педагогічного впливу на адаптацію дитини в початковій школі: Канд. діс. М., 1991.
14. Каган В.Е. Психогенні форми шкільної дезадаптації // Питання психології. 1984. d 4.
15. Кравцова Е.Е. Психологічні проблеми готовності дітей до навчання в школі. М. 1983.
16. Мухіна В.С. Дитяча психологія М. 1985.
17. Ніконенко В. К Адаптація першокласників до школи. // Інтернет-ресурс: Netparents. ru., 02.10 2006.
18. Обухова Л.Ф. Вікова психологія, М., 2001.
19. Особливості психічного розвитку дітей 6 - 7 літнього віку. /Под ред.Д.Б. Ельконіна, А.Л. Венгера / М. 1988.
20. Платонова А.А. Успішне завтра майбутнього першокласника // Нач. школа., 2005, f 5.
21. Подласий И.П. Курс лекцій з коректувальної педагогіки. М., 2002.
22. Шинтар З.Л. Введення в шкільне життя: Навчань.-метод. допомога. - Гродно: ГРГУ, 2002. - 119 з.
Додаток 1
Індивідуальна бесіда з батьками про розвиток дитини до вступу до школи
Схема історії розвитку дитини
1. Анкетні дані дитини і основні відомості про сім'ю.
Дата народження. Повний обхват сім'ї з вказівкою віку батьків, решти членів сім'ї, характеру роботи батьків. Зміни складу сім'ї. Умови життя в сім'ї.
2. Особливості перинатального розвитку.
Наявність чинника риски в стані здоров'я матері і дитини.
3. Стан здоров'я дитини.
Наявність травм і операцій, частих захворювань. Випадки госпіталізації і постановки на облік у фахівців.
4. Виховання дитини.
Де, ким виховувався, хто залицявся за дитиною, коли дитина була визначена в дитячий сад, як звикав, як складалися відносини, чи були скарги вихователів? Чи були різкі зміни в обстановці, тривалі, часті розлуки з батьками? Реакція на них дитини.
5. Розвиток дитини в дитинстві і ранньому дитинстві.
Особливості розвитку моторики, терміни основних сенсомоторних реакцій (коли почав повзати, сидіти, ходити). Загальний емоційний фон. Розвиток мови. Відношення до близьких і чужих. Активність і допитливість. Охайність і навики самообслуговування. Труднощі поведінки. Улюблені ігри і заняття.
6. Розвиток дитини в дошкільному дитинстві.
Улюблені ігри, заняття. Чи любить малювати, з якого віку. Чи любить слухати казки, заучувати вірші, дивитися телевізор. Чи уміє читати. Як навчився, коли. Як розвинений фізично. Яка рука ведуча. Чи має домашні обов'язки. Які відносини з однолітками, з членами сім'ї. Типові конфлікти. Актуальні заборони. Особливості характеру. Страхи. Труднощі. Скарги.
Додаток 2
Психологічний аналіз особливостей адаптації першокласників до школи
Опитувальник для вчителя
1. Батьки абсолютно усунулися від виховання, майже не бувають в школі.
2. Під час вступу до школи дитина не володіла елементарними учбовими навиками (не умів вважати, не знав букви).
3. Не знає багато що з того, що відоме більшості дітей його віку (наприклад, дні тижня, пори року, казки і т.д.).
4. Погано розвинені дрібні м'язи рук (труднощі з листом, неоднакові букви).
5. Пише правою рукою, але із слів батьків є перенавченим лівшею.
6. Пише лівою рукою.
7. Безцільно рухає руками.
8. Часто моргає.
9. Смокче палець або ручку.
10. Іноді заїкається.
11. Гризе нігті.
12. У дитини крихка статура, маленьке зростання.
13. Дитина явно домашній, потребує доброзичливої атмосфери, любить, коли його гладять, обіймають.
14. Дуже любить грати, грає навіть на уроках.
15. Таке враження, що він молодше за інших дітей, хоча за віком ним ровесник.
16. Мова інфантильна, нагадує мова 4-5-річної дитини.
17. Надмірно неспокійний на уроках.
18. Швидко примиряється з невдачами.
19. Любить галасливі, рухомі ігри на змінах.
20. Не може довго зосередитися на одному завданні, завжди прагне зробити швидше, не піклуючись про якість.
21. Після цікавої гри, фізкультурної паузи його неможливо набудувати на серйозну роботу.
22. Довго переживає невдачі.
23. При несподіваному питанні вчителя часто втрачається. Якщо дати час на обдумування, може відповісти добре.