—заняття спортом (ранкова зарядка, відвідування шкільних та позашкільних спортивних секцій);
—порядок дня;
—свіже повітря,
—рухливий спосіб життя;
—повноцінне харчування (уживання вітамінів, раціональне харчування, яке не призводить до надмірної ваги тіла);
—раціональне використання часу;
—матеріальний добробут;
моральне здоров'я:
—культурний відпочинок;
—підтримка дружніх стосунків;
—наявність близького друга чи подруги.
Треба підкреслити, що серед указаних джерел є такі, що можна віднести одночасно до кількох груп, тобто вони мають вплив як на фізичне здоров'я, так і на моральне, психологічне та духовне. Так, наприклад, реалізація власних здібностей, тобто свого потенціалу, приносить людині задоволення, а це означає, що вона відчуває позитивні, стенічні емоції (психологічне здоров'я), а психіка та соматика дуже тісно пов'язані (фізичне здоров'я), усвідомлює свою значущість серед інших у соціумі (соціальне здоров'я). Упевненість особистості у своїх силах, успішність призводять до того, що людина прагне розвиватися й надалі (моральне, духовне здоров'я). До такого ж «універсального» джерела здоров'я зараховуємо й наявність взаємної любові, яка містить і стосунки в сім'ї, — а це наявність порозуміння, взаємоповаги, — і дружбу, і юнацькі симпатії, які починаються в підлітковому віці.
Проблему наукового обґрунтування критеріальних основ оцінки сформованості здорового способу життя учнів загальноосвітніх закладів ми розглядали як науково-дослідницьке завдання в аспекті проектування експертних моделей. Спираючись на наукові робота В. Григоренка [88; 91], В. Докучаєвої [105], О. Коберника [156], В. Сластьоніна [340], N. Ctross [441], означена проблема вирішувалася в межах визначення підстав щодо відбору й формування критеріїв ефективності реалізації концептуальної моделі інноваційної педагогічної системи взаємодії соціальних інститутів суспільства у формуванні в учнів здорового способу жига. Критеріальну основу оцінки експериментального проекту ми розглядали як систему ознак, на підставі яких відбувається оцінка, визначення, класифікація та науково-методичне обґрунтування результатів, фактів, тенденцій відносно педагогічних, психологічних та фізіологічних процесів, обумовлених механізмами взаємодії соціальних інститутів.
У викладеному аспекті достатньо актуальним е твердження В. Докучаєвої [105, с. 267] про те, що поняття «критерій» і «показник» є відносними з огляду на певний методологічний рівень поділу обсягу їх визначення. Отже, їх відмінність лише в ступені узагальненості понять «критерій» і «показник», у першому цей рівень с знач-но вищим. Згідно з цим правомірним твердженням ми дотримувалися такої позиції: показник є величина, ступінь, динаміка розвитку структурно-функціональних параметрів інноваційної системи, а також об'єкта її впливу. Водночас, критерій відносно показників виконував інтегруючу функцію, а показники уточнювали, конкретизували зміст критеріїв, удосконалювали їх оцінно-інформативні можливості, характеристики.
У низці своїх наукових робіт В. Григоренко [89; 91] доречно зазначає, що інформативність критеріїв є об'єктивною мірою, що відображає рівень розвитку важливого для нас педагогічного явища (наприклад, рівень функціональних можливостей учнів, соматичного здоров'я, сформованості компонентів здорового способу життя, ефективність дидактичних комплексів, рівень мотивації тощо) у результаті застосування контрольно-оцінної методики, технології.
У процесі розробки критеріальних основ оцінки рівня сформованості компонентів здорового способу життя учнів ми реалізували дві форми її інформативності:
а) абсолютну інформативність (розглядали як визначення одного критерію, в абсолютному розумінні, без залучення будь-яких інших критеріїв);
б) диференціальна інформативність (характеризувала взаємну відмінність між двома або більше критеріями, наприклад, диференціальна інформативність давала можливість визначити, скільки учнів виявили схильність до занять у тій чи іншій формі фізкультурно-оздоровчої діяльності тощо).
Реалізуючи викладені форми інформативності, у процесі дослідження ми спиралися на наукові ідеї Л. Сергієнка [336, с. 10—11 ] про те, що одним з важливих чинників критеріальної основи оцінки педагогічних явищ є математична залежність між методами оцінки (педагогічні, психологічні та фізіологічні тести) і порівняльними критеріями. Означена залежність у нашому дослідженні розраховувалася на основі методики С. Начинської [249] у формі коефіцієнта кореляції (r).
У процесі розробки критеріальних основ оцінки сформованості компонентів здорового способу життя в учнів загальноосвітніх шкіл ми спиралися на дослідження В. Сластьоніна [340], Л. Сергієнка [336], В. Григоренка [89,91], В. Докучаєвої [105], які вважають, що всі критерії, які використовуються в процесі оцінки педагогічних технологій, концептуальних моделей, повинні відповідати ревалентним вимогам:
1)критерії повинні бути об'єктивними засобами встановлення структурно-функціональних зв'язків між усіма компонентами педагогічних технологічних моделей у структурі концептуальної моделі взаємодії соціальних інститутів суспільства у формуванні здорового способу життя учнів;
2)критерії повинні бути об'єктивно-адекватними й відображати основні закономірності морфолого-функціональних), психоемоційного, соціального формування особистості учнів, що перебували під експериментальним впливом інноваційної системи;
3)інформаційна ємкість критеріїв визначається сумою якісних та кількісних показників;
4)критерії повинні бути компактними та зручними для оперативного й етапного оцінювання педагогічних процесів, явищ, тенденцій, програм, технологій, методик тощо.
Отже, викладені дані наших теоретичних та експериментальних досліджень свідчать про те, що визначення критеріальної основи оцінки рівня сформованості основних компонентів здорового способу життя учнів е важливим фактором удосконалення механізму управління означеним процесом.
Основні положення концепції управління фізкультурно-оздоровчою діяльністю учнів загальноосвітніх шкіл передбачають розробку оптимальних та об'єктивних критеріїв оцінки ефективності формувального впливу розробленої інноваційної системи взаємодії соціальних інститутів суспільства у формуванні здорового способу життя учнів.
У процесі нашого дослідження ми розглядали здоров'я і рівень здорового способу життя учнів загальноосвітніх шкіл як соціально-актуальний результат досягнення мети функціонування інноваційної педагогічної системи, на ефективність якої постійно впливали соціально-економічні, екологічні, медико-педагогічні, соціально-педагогічні, історико-культурні, сімейні чинники, особливості освітньо-виховного та полікультурного простору селища. Водночас, ми обов’язково враховували як позитивні, так і негативні наслідки впливу означеної низки факторів (з метою виключити або мінімізувати їх негативний вплив).
Такий теоретико-експериментальний підхід дозволив нам сформувати низку критеріїв ефективності функціонування розробленої інноваційної педагогічної системи:
1)досягнутий рівень здоров'я в учнів загальноосвітніх шкіл селища Райгородок (критерії соматичного стану) оцінювався в абсолютних одиницях та відсотках;
2)досягнутий рівень сформованості основних компонентів здорового способу життя учнів (критерії оцінки мотиваційно-потребні-сного, афективного, гностичного, аксіологічного та праксіологічного компонентів) оцінювався в балах та відсотках;
3)досягнутий рівень загальнофункціональної підготовленості учнів (критерії розвитку силових, швидкісних, швидкісно-силових рухових здібностей, гнучкості, спритності, аеробної працездатності) оцінювався в абсолютних одиницях та відсотках;
4)досягнутий рівень сформованості факту життєво актуальних рухових навичок та вмінь оцінювався в балах та відсотках;
5)кількість повторних захворювань та кількість пропущених навчальних занять з їх причини (статистичні дані) оцінювався в абсолютних одиницях та відсотках;
6)рівень можливостей селища задовольнити попит учнів відносно систематичних занять фізичними вправами, спортом, оздоровчою роботою (дані інвентаризації матеріально-технічної бази фізичної культури селища) оцінювався в абсолютних одиницях, балах та відсотках;
7)рівень соціально-психологічного здоров'я учнів (кількість правопорушень протягом року, кількість осіб, які вживають алкогольні напої, наркотики — відсоток від загальної кількості учнів селища, міста) оцінювався в абсолютних балах та відсотках;
8)середній показник терміну життя в селищі, місті (відносно світових стандартів) оцінювався в абсолютних одиницях та відсотках;
9)загальний показник якості життя в селищі, місті (відносно світових стандартів) оцінювався в балах та відсотках;
10) прогностичні показники розвитку позитивних чи негативних тенденцій у сфері формування здоров'я та здорового способу життя учнів загальноосвітніх шкіл (селища, міста, регіону) оцінювався в абсолютних одиницях тавідсотках.
Аналізуючи ефективність розробленої інноваційної педагогічної системи формування в учнів здоров'я та здорового способу життя, ми враховували всі компоненти педагогічної та соціальної підсистем у цілісній структурі концептуальної моделі, що експериментально функціонувала в межах державної системи освіти та виховання.
Подальше структурування критеріїв оцінки сформованості компонентів здорового способу життя учнів було реалізовано на рівні оцінки технологічних педагогічних моделей, що забезпечували вирішення низки навчально-виховних завдань (адекватно меті інноваційної системи).
На основі базових положень теорії мотивованих диференційно-інтегральних оптимумів педагогічних факторів у психофізичному розвитку людини [91] та результатів наших досліджень визначені базові критерії оцінки ефективності технологічних педагогічних моделей формування здорового способу життя в учнів загальноосвітніх шкіл селища: