сад, парк, лісник, садівник, ліс.
Тут уже вчитель вводить значок для схематичного позначення кореня –
Діти знайомляться з терміном ,,корінь”.
Так, на цьому етапі засвоєння поняття ,,корінь слова” учні виділяють такі його істотні ознаки, які як наявність в однокореневих словах спільної смислової і звукової частини.
На наступному етапі формування поняття слід показати, що істотнішу ознаку кореня становить смисл, а не однакове звучання частини різних слів.
Тому проводиться протиставлення однокореневих слів і синонімів. А також однокореневих слів і слів, які мають корені-омоніми. Воно здійснюється на основі виконання учнями таких, наприклад, завдань:
- випишіть з поданого ряду ті слова, які мають однакову частину:
гора, горить, горе.
Чи можна їх назвати однокореневими?
- доведіть, що деякі слова, хоч і мають однаковий звуковий склад, проте не є однокореневими:
вода, водити, підводний, водій;
- випишіть спочатку близькі за значенням слова, а потім однокореневі:
хоробрий, хоробрість, сміливий, сміливість;
- викресліть зайве слово:
школа, школяр, учень.
Протиставлення однокореневих слів і синонімів дає змогу вчителю попередити помилкову орієнтацію дітей тільки на семантичну близькість слів.
Протиставлення однокореневих слів і слів з коренями – омонімами попереджує помилкову орієнтацію тільки на структурну і звукову близькість.
Формування поняття про корінь слова і однокореневі слова охоплює і спостереження за словами, в яких у коренях слів відбувається чергування голосних чи приголосних звуків. Вирішенню цього завдання можуть сприяти такі, зокрема, вправи:
- скільки груп однокореневих слів записано: річ, річниця, рік, ріка, річковий, річний, роковини? Доведіть свою думку;
- випишіть споріднені слова до слів сіль і сільський ( засолювач, село, селянин, посолити)
Засвоєння поняття ,.корінь слова” потребує виконання ряду тренувальних вправ, таких, наприклад, як:
- доберіть якомога більше однокореневих слів до слова сніг (можна провести у вигляді гри – змагання, у якій переможцем стає той, хто називає останнє слово);
- випишіть із тексту однокореневі слова:
Хоч і зовсім крил не має,
Та, як блискавка. Літає.
Не літак, не вертоліт
Вирушає у політ.
Рік літає, два літає,
В небі льотчиків міняє,
Крізь розвихрені світи
Може й сам себе вести.
(Космічний корабель)
- гра ,.хто більше?” (назвати однокореневі слова);
- доберіть ,,родичів” із чергуванням голосних ( чи приголосних) звуків у корені.
Робота по формуванню поняття ,.корінь слова”, отже, зводиться до усвідомлення кореня як необхідної частини слова. Без якої слово не може існувати. До розрізнення коренів – омонімів. Варіантів коренів з чергуванням голосних і приголосних звуків. [24, с. 154 – 156].
Вивчення префікса
Формуючи поняття про префікс, учитель знайомить дітей із такими ознаками цієї частини слова:
- префікси утворюють нові слова (внук-правнук) або слова з новими відтінками значень (гарний-прегарний);
- префікс стоїть перед коренем.
Значення префіксів найзручніше показати під час вивчення дієслів, тому що до цієї частини мови префіксальний спосіб словотвору є найбільш типовим. Крім того, порівнюючи однокореневі дієслова без префіксів і з префіксами, учні краще можуть зрозуміти семантичну роль даної морфеми (сісти-присісти, читати-прочитати).
Однак, щоб в учнів не склалося помилкове уявлення про префікс як морфему, яка вживається тільки в дієсловах, слід добирати для аналізу й інші частини мови: іменник (друг-недруг, дід-прадід), прикметники (чудовий-пречудовий).
Для ознайомлення учнів із префіксами краще брати не окремі слова, а словосполучення, до того ж такі, у яких є омонімічні префікси і прийменники _доїхав до Києва, від’їхав від столу). Це дає змогу учням краще усвідомити значення префіксів, тому що в таких словосполученнях префікс і прийменник мають багато спільного. Наприклад, у словосполученні відплив від берега префікс і прийменник вказують напрямок дії.
Після того як діти одержують початкове уявлення про значення префіксів, відбувається узагальнення їхніх істотних ознак у спеціальному слові – термін, формулюється визначення префіксів (частина слова, що стоїть перед коренем і надає слову нового значення або смислового відтінку), вводиться його схематичне позначення [24, с.156,157].
Префікс
Префікса можливості безмежні.
Пари слів, що змістом протилежні,
Префікс може в значеннях зрівняти.
Але що нам довго мізкувати?
Префікса до слів додаймо з вами –
Різні стануть означать те саме [26, с.60].
У 1-4 класах учні одержують тільки початкове уявлення про префікс і не вивчають усієї багатогранності цієї морфеми. Однак спостереження за роллю префіксів є засобом усвідомлення їх словотворчої ролі, бо учні мають змогу переконатися в тому, що префікси не механічно приєднуються до слова, а впливають на його лексичне значення.
Усвідомленню такого значення префіксів сприяють вправи, спрямовані на порівняння і добір однокореневих слів, різниця у значенні яких зумовлена наявністю префікса, на утворення за допомогою префіксів нових слів. Це можуть бути такі вправи:
- порівняйте слова їхати-приїхати, співати-проспівати, поясніть, що в них спільного і чим вони відрізняються;
- доберіть кілька слів з одним і тим же префіксом (ви-, за_ та ін.);
- виділіть префікси у словах: припинити, прийти, присісти, поясніть значення слів;
- доберіть антоніми до слів: вийти, занести [24, с. 157].
- спишіть прислів’я виділяючи у словах префікси.
- Думка най хуткіша, земля найситніша, сон наймиліший.
- Прислів’я сказав – дорогу показав.
- Прислів’я нам допомагають, хоч інколи гіркі бувають.
- до поданих слів доберіть антоніми з префіксом з- (с-). Префікси виділіть.
Відвертий – (скритний)
Віддалення – (зближення)
Зменшити – (збільшити)
Загублений – (знайдений)
З’являтися – (зникати)
Увечері – (зранку)
Ззаду – (спереду)
Підвищений – (зниження) [26, с.62, 63].
Вивчення префіксів у початкових класах має суто практичне значення – навчання учнів правильного вживання префіксів у мовленні [24, с. 157].
Вивчення суфікса
Мета вивчення суфікса в початкових класах – розкрити роль суфіксів у слові. Учні мають усвідомити, що:
Су3фікс – це частина слова, з допомогою якої утворюються нові слова;
Суфікс – це частина слова, яка надає слову іншого смислового відтінку (вказує на ступінь розміру предмета, міру якості, передає ставлення до предмета);
суфікс завжди стоїть між коренем і закінченням, якщо ж у слові нульове закінчення, що суфікс стоїть після кореня;
у слові може бути не один суфікс, а й два чи три.
У початкових класах діти знайомляться тільки з суфіксами із значенням пестливості, суфіксами, за допомогою яких утворюються назви людей за родом заняття, та суфіксами, з допомогою яких утворюються назви найуживаніших предметів побуту.
Робота над засвоєнням поняття ,,суфікс” починається із з’ясування значення зменшено-пестливих суфіксів.
При першому знайомстві з поняттям ,,суфікс” учитель спирається на конкретні уявлення дітей. Демонструючи предметну наочність або малюнки, вчитель спрямовує школярів від порівняння предметів у дійсності до порівняння слів – назв цих предметів. Наприклад, учитель показує зображення великого прапора і дитячого прапорця, великого гриба і маленького. Діти роблять висновок, що поняття ,,малий” може передати не тільки слово малий, а й частинка слова:
-ець (прапор – прапорець), -ок (гриб – грибок).Школярі усвідомлюють, що нові слова (прапорець, грибок) утворилися саме за допомогою суфікса, приєднаного до кореня.
З терміном ,.суфікс” і його схематичним зображенням школярів знайомить учитель.
Подальша робота націлена на поглиблення уявлення учнів про словотворчу роль суфіксів. Так, діти на основі порівняння однокореневих слів (сир – сирник, чай – чайник, трактор – тракторист) переконуються в тому, що за допомогою суфіксів утворюються слова-назви предметів побуту чи занять людей. При цьому слід звертати увагу на те, що нове слово утворилося від іншого за допомогою суфікса, який завжди стоїть після кореня.
Усвідомити роль суфікса в слові допомагає дітям порівняння його з префіксом. Аналіз за будовою слів типу друг – дружок, і друг – недруг дає змогу зробити такий висновок: і префікс, і суфікс служать для утворення слів, але префікс стоїть перед коренем, а суфікс – після нього.
Зрозуміти роль суфікса в слові допоможе його порівняння з закінченням. І суфікс, і закінчення можуть стояти після кореня, але суфікс змінює значення слова (машина, машиніст), а закінчення змінює тільки форму слова: машина, машини, машиною, значення ж слова при цьому не міняється.
У початкових класах вивчення будови слова має на меті не тільки ознайомлення із значенням морфем, а й забезпечує правильне користування ними в усному й писемному мовленні, зокрема сприяє практичному засвоєнню самого процесу словотворення. Цій меті підпорядковуються такі типи вправ:
І. На спостереження за роллю морфем у слові:
· розберіть подані слова за будовою, поясніть, яка частина другого слова змінила його значення ( дуб – дубок, літати – перелітати);
· порівняйте слова вчитель – вчителька, поясніть, як утворилося друге слово;
· поясніть, від якої частини мови утворилося друге слово, якою частиною мови воно є, як утворилося ( ліс – лісовий, синій – синька).
ІІ. На зміну морфем у слові:
· у поданих словах замініть суфікс–иксуфіксом –ищ (котик, хвостик,вовчик).Яке значення мають утворені вами слова?
· У словах вийти, роз’єднати замініть префікс іншим, щоб вийшло слово з протилежним значенням.