- А те, про що розповідається у тексті, як ви знаєте, називається темою. Вона найчастіше відображена у заголовку.
- Який заголовок можна дати текстові? (Зозулині сльози)
- Чи відображає назва тексту його тему?
- Яка основна думка висловлювання?
- Тема, діти, може членуватися на підтеми або мікротеми. Мікротема - це частина однієї загальної теми. Мікротема розкривається в кількох реченнях.
Частина тексту, в якій розкривається зміст підтеми, є абзац. Кожен абзац записується з нового рядка. На письмі абзац виділяється відступом управо.
- Скажіть, скільки абзаців у тексті? (4)
- Як гадаєте, для чого служать абзаци? (Вони допомагають краще зрозуміти й переказати текст)
- Запам’ятайте, що перші речення абзацу вимовляються з більшою силою голосу, між абзацами робляться паузи довші, ніж між реченнями в середині абзацу.
- Зачитайте перший абзац.
- Скільки у ньому речень і як ці речення пов’язані?
- Про кого розповідається у першому абзаці?
- Як би можна його назвати? (Жили собі чоловік і жінка)
- Яка мікротема другого абзацу і як його назвете? (Лінива дочка Зозуля)
- Як назвете наступні два абзаци? (Проклін матері. Ледачий птах зозуля) (План тексту учні записують у зошити)
- Хто з вас бажає переказати цей текст за складеним планом? (Один-два учні переказують).
- Кожен текст, висвітлюючи якусь тему, містить певне повідомлення. Він створюється для передачі інформації. Іноді текст може складатися з одного речення. Це прислів’я, коломийки, крилаті вислови, частівки, Наприклад: Мудрий не все каже, що знає, а дурний не все знає, що каже.
Розвиток думки в тексті відбувається завдяки тому, що до відомого „кожне наступне додає щось „нове”.
- Визначте „дане” і „нове” у першому абзаці.
- А зараз прослідкуємо затим, за допомогою чого пов’язуються речення у тексті.
- Скажіть, чим замінені іменники „чоловік і жінка” у наступному реченні? (Займенником „вони”)
- А іменник „зозуля”? (Займенником „вона”)
- Пов’язуються речення у тексті і за допомогою синонімів.
- Знайдіть їх у тексті, будь ласка. (Дочка, Зозуля, дівчина, лінива, ледача)
- Ще одним засобом зв’язку речень у тексті є повтори. У тексті читаємо: одного разу послала її мати на леваду брати льон. Зозуля льону не брала...
- Що тут повторюється? (Брати льон, льону не брала)
- Пов’язуються речення між собою і за допомогою сполучників.
- Знайдіть у тексті речення, які пов’язані сполучниками.
(Зозуля почула материн проклін, заплакала. А її сльози покапали на дубове листя.)
- А тепер зверніться до іншого тексту, що на картці.
- Визначте його тему, доберіть заголовок, який відображав би тему. Яка основна думка тексту?
Одного разу Бог роздавав дітям подарунки. У самому кінці прибігла вродлива дівчинка, стала під дверима та й заплакала. Почув Бог. відкрив двері та й питає: - Чого ти плачеш, дитино?
- Бо мені жодного подарунка не дали, - відповіла дівчинка.
- Не плач, не плач, - заспокоїв Бог, - Дам я тобі подарунок, який залишив для самого себе,
І дав їй пісню. А тією дівчинкою була Україна. („Легенди отчого краю”, зап. Богдана Когут)
- Як можна назвати текст? (Чому проймає душу українська пісня ?)
- А тепер розкрийте підручник, розгляньте таблицю „Ознаки тексту”. Назвіть ці ознаки.
- Виконання вправи 72 (усно)
Підсумовуючи роботу, учитель узагальнює відомості про основні ознаки тексту: 1) речення в тексті з’єднані між собою спільною темою й підпорядковані основній думці; це найважливіша умова, без якої тексту не існує; 2) до тексту завжди можна підібрати заголовок; 3) речення в тексті розміщені в певній послідовності, яка визначається змістом; 4) речення в тексті завжди пов’язані між собою за змістом і за допомогою спеціальних мовних засобів (займенників, повторень слів, синонімів і т. д.).
Д/з Скласти невеличкий текст за поданим початком:
Матуся! Найтепліше, найніжніше, найласкавіше слово...
Вказати, якими мовними засобами пов’язані між собою речення в створеному тексті. Вивчити його основні ознаки.
Відпрацьовуючи під керівництвом вчителя вміння знаходити тему й головну думку висловлювання, учні усвідомлюють назву тексту, співвідносять його із заголовком.
Наведемо зразки комунікативних завдань.
Завдання спрямовані на міжпредметне (інтегроване) вивчення читання та української мови, які сприятимуть мовленнєвій діяльності молодших школярів (слуханню, розумінню, говорінню, читанню та письму):
Завдання!
Прочитай текст. Про що в ньому розповідається?
На широчезній рівнині, скільки сягає зір, яскраво золотились соняшники. Стояли до самого обрію, пишноголові, стрункі й незліченні, і всі, як один, обернені до свого небесного взірця, до сонця.
О. Гончар
Поясни слово „широчезній”. Як ти розумієш?
– Чи можна цей твір назвати текстом?
Зроби звуко-буквенний аналіз слова обрію.
Завдання 2.
Прочитай текст. Скажи, чому він отримав таку назву.
Як Юрко відпочивав. На шкільному подвір’ї діти жваво розповідали про свої канікули. Перебиваючи всіх, Юрко доводив, що найкращий відпочинок був у нього в селі. Спав досхочу, не робив зарядки, не обливався водою.
– А купався, загоряв? – допитувалися друзі. Ні!
– Грав у м’яча? –Ні!
–А що ти робив?
– Читав! Майже увесь день, лежачи в ліжку, я читав цікаві книжки. А вечорами ще дивився телепередачі – від початку і до кінця.
Поясни словосполучення „цікаві книжки”.
Перекажи текст.
Розкажи, де і як ти відпочивав?
А чи прочитав ти нову книжку? Про що в ній розповідається?
Завдання 3.
Прочитай. Як ти розумієш текст? Визнач головну думку твору.
... Коли хтось знаходив на дорозі окраєць хліба, не можна було через нього переступати. Треба підняти, обтрусити й покласти на видному місці – птахам. Хліб, який залишався після поминок, роздавали людям. За гріх вважалося надкусити й недоїсти шматок.
Л. Артюх
– Чого вчить нас цей текст? Які думки він викликає в нас? Знайди в тексті слова, в яких звуків більше, ніж букв.
Завдання 4.
Поділи текст на речення. Запиши, постав, де потрібно, розділові знаки. Люди сіють хліб щедро оспівана ця праця людська зерно для людини і досі залишається земним дивом воно безсмертне кинуте в землю стає колосом наливається соками землі й сонця красується радує урожаєм нелегко дається хліб справжню ціну йому складають хлібороби.
М. Сингаївський
– Який у тебе вийшов текст? Чи сподобався він тобі? Добери прислів’я та приказки про хліб.
Випиши слова за зразком: (хто?) люди,...(що?) хліб,...
Завдання 5.
Прочитай. З якою метою мовиться текст?
Шануй і поважай бабусю й дідуся. Вони дали життя твоїй матері й твоєму батькові. Вони ночей не спали біля твоєї колиски. Пам’ятай, що сонце осяює твій радісний ранок. Для них сонце – на вечірньому крузі.
Дорожи честю сім ’ї. Ніколи не забувай про свою рідну домівку.
В. Сухомлинський
Знайди слова, в яких стверджується головна думка. Розкажи, як ти поважаєш своїх бабусю й дідуся.
Відшукай слова з буквами, що позначають два звуки. Підкресли ці букви.
Завдання 6.
Прочитай. Скажи, які недоліки є в побудові тексту. Розташуй абзаци у відповідному порядку: зачин, основна частина, кінцівка.
Приніс мені один знайомий перепела з перебитим крилом. Крило загоїлось, але літати перепел не міг.
Проходять люди повз наш будинок і все шукають очима, де це перепел співає. За такий гучний голос і назвали його Крикуном.
Влаштував я його у великій клітці і поставив на своєму балконі.
За О.Копиленком
Який текст у тебе вийшов?
Знайди в тексті слова, що називають предмет і відповідають на питання хто? або що?
Завдання 7.
Прочитай. Відгадай загадки. Скажи суниця, вишня, сливи, аґрус ростуть на кущах, деревах? Які фруктові дерева та кущі ти знаєш? А які ростуть на городі чи в садку твого дідуся і бабусі?
Червона, солодка, пахуча,
Росте низько — до землі близько.
(суниця)
Червоний колір, Чудовий смак, Ком ’яне серце Чому то так?
(вишня)
На гілках шари висіли Та на сонці посиніли.
(сливи)
Мов їжак колючий, Солодкий та пахучий. Ягідку зірвеш – Руку обдереш.
(агрус)
С.Жупанин
Завдання 8.
Прочитай. Відгадай загадку. Скажи яких птахів ти знаєш? Які з них залишаються зимувати в Україні, а які відлітають у теплі краї?
Прилетіли гості, сіли на помості,
без сокири, без лопати
поробили собі хати.
(пташки).
З огляду на предмет дослідження найбільшу увагу доцільно приділяти відбору мовних засобів стосовно висловлювання на будь-яку тему. Це включає стилістичний аспект мови. На основі опрацьованої літератури (Т.О. Ладиженська, М.С. Вашуленко, Л.О. Варзацька) ми визначили вимоги до мовлення учнів.
Перша вимога — це змістовність. Говорити чи писати можна лише про те, що добре знаєш. Тоді розповідь учня буде цікавою, корисною і для нього самого, і для інших. Вона має ґрунтуватися на фактах, спостереженнях.
Друга вимога передбачає логічність, послідовність і чіткість побудови висловлювання. Добре знання того, про що учень розповідає чи пише, допомагає йому не пропустити чогось важливого, логічно переходити від однієї частини до іншої, не повторювати одного й того ж кілька разів.
Під точністю мовлення необхідно розуміти вміння мовця не просто передавати факти, спостереження, почуття у відповідності з дійсністю, але й уміння вибрати з цією метою найкращі мовні засоби – такі слова й словосполучення, які передають саме ті риси, які притаманні певному предмету.
Необхідно навчити учня вибирати в різних випадках ті слова, які найбільше розкривають тему й мету висловлювання.
Мовлення лише тоді впливає на читача й слухача з відповідною силою, коли воно виразне, виразність мовлення – це вміння яскраво, переконливо стисло передати думку, це здатність впливати на людей інтонацією, добором фактів, побудовою фрази, вибором слів.
Ясність мовлення – це його доступність адресатові. Воно завжди будь-кому адресоване. Той, хто розповідає чи пише, повинен ураховувати можливості, інтереси та інші якості адресата. Мовленню шкодить зайва заплутаність. Його не рекомендується переобтяжувати термінами, цитатами.