Використання засобів педагогічного малювання у процесі удосконалення навичок образотворчої діяльності молодших школярів (стр. 2 из 15)

При виконанні педагогічних малюнків необхідно враховувати вік дітей, рівень їх розвитку, інтереси, можливості. Справа тут не тільки в змісті завдань, передбачених програмою для того або іншого року навчання. Важливо й те, щоб малюнки вчителя по кількості і складності закладеної в них учбової інформації, за своїми образотворчими якостями, по своїй цільовій орієнтації були різними для кожної вікової групи учнів. Наприклад, в малюнках, призначених для школярів молодших класів, міра спрощення зображення може бути дещо більшою, ніж в малюнках, розрахованих для демонстрації старшим учням. Відповідно у кожній віковій групі може змінюватися співвідношення захоплюючого початку і раціонально-логічного матеріалу в малюнках вчителів [22, 57].

Не завжди зміст педагогічних малюнків, що залежить передусім від теми уроку й навчального матеріалу, що ілюструється, може мати яскраво виражену образну характеристику або супутнє гумористичне трактування зображення. У тих випадках, коли змістом пояснювальних малюнків є матеріал методичного характеру (наприклад, демонстрація послідовності створення зображення або методів побудови об'ємної форми якого-небудь предмета), принцип подачі учбового матеріалу буде відбуватися з переважанням логічних елементів над емоційними.

Вчитель образотворчого мистецтва повинен володіти підвищеним педагогічним тактом, гострим чуттям художника, щоб не перевантажити своє пояснення, образотворчий показ навчального матеріалу зайвою геометризацією, щоб не перетворити процес навчання, цікаві заняття малюванням в нагромадження методичних схем.

Малюнок вчителя — авторитетне свідчення правильності тих методичних положень, які висловлює вчитель під час усних пояснень. Такий малюнок переконує школярів в користі і доцільності навчання, в необхідності оволодіти образотворчою діяльністю. Педагогічне малювання, уміло і цікаво виконане вчителем, підіймає його авторитет [6, 112].

Вчителя образотворчого мистецтва не мають права малювати слабко, невпевнено, байдуже, професійно безграмотно. Своєю діяльністю, педагогічними і життєвими принципами, методами навчання, професійною майстерністю художник-педагог бере участь в формуванні особистостей. І якщо він виявить поганий художній смак, слабкі професійні уміння, це зменшить його авторитет в очах учнях, знизить інтерес до предмета. Якщо учні отримають неправильне уявлення про те, що добре і погано в мистецтві, в роботі художника, якщо вони засвоять неправильні методи виконання малюнків, спостерігаючи за ходом роботи вчителя, якщо вони почують невірні думки свого наставника, то це в більшості випадків відкладається в пам'яті, в підсвідомості учнів і згодом може спричинити несмак, байдужість, може послужити причиною ряду помилок в роботах і думках дітей, а потім і дорослих людей. Діти швидко схоплюють інформацію, легко її запам'ятовують, тому сама інформація (словесна або візуальна) повинна бути правильною, ємною і корисною [28, 62].

З плином часу в сучасній початковій школі з'являються сучасні технічні засоби наочного навчання, в тому числі і з образотворчого мистецтва. Вони значно доповнюють методичний арсенал вчителя, збагачують учбовий процес, але не витісняють малюнок художника-педагога як специфічний, дієвий і незамінний засіб наочного навчання з образотворчого мистецтва [1, 53]. Так, використання проекційних апаратів, призначених для демонстрації на великому екрані ілюстрацій з книг або малюнків, зроблених вчителем, не зменшує потреби в пояснювальних малюнках педагога. Навпаки, застосування таких апаратів викликає ще більше пожвавлення образотворчої діяльності вчителів, дає їм можливість частіше і ширше використати свою майстерність для впливу на молодших школярів.

Разом з тим при впровадженні проекційної апаратури для показу малюнків вчителя зростає відповідальність вчителя по створенню зображення в малюнку. Сильне збільшення малюнків на екрані зумовлює ще більш високі вимоги до професійної майстерності вчителя, який виконує малюнок на прозорій плівці або на листку паперу, а весь процес роботи над малюнком тут же проектується на великий екран.

Якщо говорити про електронну апаратуру (типу світлового пера), то вона також не може замінити малюнок вчителя. Подібні апарати дозволяють створювати запрограмовані зображення — символи, що виконуються хоч і за задумом оператора, але тільки відповідно до закладеної програми. Такі зображення, що відтворюються на екрані, менш зручні й ефективні в учбовому процесі з образотворчого мистецтва. За своїми художніми якостями, за впливом на глядачів вони помітно поступаються малюнкам, виконаним умілим педагогом на папері за допомогою тих чи інших матеріалів (вугілля, сангіна і ін.).

Слід відмітити, що впровадження дорогої технічної апаратури в учбовий процес, насичення школи технічними засобами навчання вимагає значного часу. Так що викладання практичних основ малювання в загальноосвітній школі ще тривалий час буде пов'язано з виконанням педагогічних малюнків на листах паперу, класній дошці (можливо, поліпшеного типу, наприклад на дошці білого кольору). Отже, головним, визначальним чинником успіху педагогічного показу методів роботи над малюнком залишається художня майстерність вчителя. Її треба опановувати й постійно вдосконалювати [13, 125].

Готуючись до проведення занять, вчитель повинен розробити план-конспект майбутнього уроку. У такий конспект, крім тексту, доцільно включати нариси-ескізи, що розкривають зміст май бут-нього уроку й ілюструють найважливіші частини учбового матеріалу, характеризують особливості натурних постановок, етапи пояснення вчителя, тематику і принципи виконання педагогічних малюнків.

Вчитель повинен не тільки теоретично уявляти собі завдання і послідовність проведення занять, пояснення учбового матеріалу, здійснення образотворчого показу, але зобов'язаний заздалегідь знайти графічне втілення своїм задумам в ескізах, начерках, які вносяться в конспект уроку. Це сприяє систематизації і насиченості матеріалів, що викладаються вчителем на уроках, посилює ефективність його роботи. Ескізи в конспектах до окремих уроків, в річних планах занять не призначаються для демонстрації школярам. Це особистий довідковий матеріал вчителя, його професійний щоденник [86, 34].

Від ескізу до оригіналу — такий звичайний шлях творчої роботи художника, у тому числі вчителя образотворчого мистецтва. Попереднє осмислення завдань і ходу уроку, графічне випробування намічених учбових постановок і пояснювальних малюнків в ескізах, зроблених у конспектах і на окремих листках паперу, повинне стати звичною частиною роботи вчителя. Він зобов'язаний виходити на заняття з школярами озброєним не тільки знаннями загальних основ учбової дисципліни, але і конкретними відомостями по кожному уроку, його окремій частині, визначеній задачі [65, 217].

Ілюстрований конспект уроку допомагає вчителю швидше орієнтуватися, нагадує йому істотні смислові і образотворчі завдання, підказує принцип виконання пояснювальних малюнків. Це важливо в умовах обмеженості часу, який має в своєму розпорядженні вчитель під час уроків. Корисним методичним документом є ілюстрований план уроків на учбовий рік, чверть. Такі плани виробляють уявлення про об'єм учбових завдань по образотворчому мистецтву, тематиці і задачах, що вирішуються на різних етапах навчання.

Щоб успішно виконувати начерки-ілюстрації до методичних документів, треба володіти достатніми навичками в малюванні по пам'яті і за уявленнями, знанням принципів побудови і зображення різноманітних об'єктів, потрібно певна культура графічних засобів. Важливо, щоб свої педагогічні задуми вчитель виражав за допомогою малюнків не менш вільно і переконливо, аніж словами, літературною мовою. На рис. 2 показаний начерк з конспекту до уроку. Навчальні завдання, які слід вирішувати вчителю, отримали тут своє ясне графічне втілення. І хоч ілюстровані плани і конспекти уроків призначені для самих вчителів, проте допоміжні малюнки в цих документах повинні виконуватися на професійному рівні, бо вони характеризують педагогічні ідеї і методичні задуми вчителя і в кінцевому результаті впливають на зміст і якість навчального процесу [79].

Рис. 2. Фрагмент річного ілюстрованого плану занять з образотворчого мистецтва

Навчальний і виховний вплив педагогічного малюнка на учнів в значній мірі залежить від його художніх якостей. Це положення має особливо важливе значення, якщо мова йде про малюнки, що виконуються вчителями образотворчого мистецтва. Вчитель-художник може піднятися над середнім рівнем педагогічних малюнків-схем, може дати учнем цікавий і змістовний наочний матеріал. Для цього у добре підготовленого вчителя є необхідні можливості — художня і педагогічна майстерність.

Цікавий за образотворчим вирішенням, емоційний, образний нарис, наповнений відповідним змістом, виконаний вчителем з урахуванням дидактичних вимог, є найбільш бажаним типом педагогічного малюнка. Саме він здатний викликати у дітей інтерес, безліч асоціацій, справляє на них потрібне враження, а разом з тим виконує навчальні функції [80, 48].

Існують принципові відмінності між прийомами педагогічного малювання і умілою натхненною роботою вчителя-художника, що вільно володіє образотворчими засобами, творчо здійснює процес створення педагогічних малюнків. Тому художня підготовка вчителя образотворчого мистецтва і сам процес малювання не повинні зводитися до засвоєння стандартних, розрахованих на використання в будь-яких обставинах прийомів виконання педагогічних малюнків. Мова повинна йти не стільки про вивчення прийомів, скільки про оволодіння методом творчого виконання малюнків, що ілюструють пояснення вчителя. Це передбачає глибоке засвоєння принципів створення зображення в педагогічних малюнках, що аж ніяк не ідентичне поверхневому освоєнню, а тим більше заучуванню прийомів-штампів виконання швидких пояснювальних малюнків [72, 86].