Вважаємо за необхідне звернути увагу на залучення додаткового матеріалу, який за дидактичними можливостями не повинен поступатися тому, що у систематизованому вигляді вміщений у підручниках. Додатковий матеріал можна використовувати в тих випадках, коли він має виховні й розвивальні можливості, коли його застосування вимагає навчальна мета уроку, конкретні умови даного класу, місцевості. Таким матеріалом можуть бути диференційовані завдання, творчі вправи, інформація, пов’язана з подіями сьогодення, залучення життєвих спостережень учнів тощо.
Щоб забезпечити результативність уроку, слід продумувати режим діяльності учнів. Важливим при цьому є правильний розподіл часу на уроці, визначення оптимального використання елементів його структури. Від того, як чергуються види діяльності, яка тривалість етапів уроку та окремих завдань, залежить активність сприйняття, увага й працездатність учня.
Слід пам’ятати, що на результативність уроку впливає й визначена вчителем мета уроку. Об’єктивно не можна не бачити й не розуміти того, що мета й завдання кожного уроку дедалі ускладнюються. Це закономірний наслідок розв’язання школою її основних завдань: озброїти учнів знаннями про природу та суспільство, необхідними практичними вміннями та навичками, розвинути розумові здібності учнів, їхні нахили та інтереси, підготувати їх до поповнення знань протягом усього життя, забезпечити належне виховання тощо. Реалізація цих завдань зумовила наявність триєдиної мети: навчальної, розвивальної, виховної, що, у свою чергу, характеризує ефективність уроку, яка, за І.П. Підласим визначається такими критеріями [2]:
- високим науковим обґрунтуванням стратегії й тактики керування пізнавальною діяльністю учнів на основі закономірностей і принципів навчання;
- напруженою, досконало організованою й результативною пізнавальною працею всіх учнів із врахуванням психологічних можливостей молодшого школяра;
- ретельною діагностикою причин, що впливають на якість занять, прогнозуванням ходу й наслідків навчально-виховного процесу, вибором на цій основі досконалої технології досягнення запроектованих результатів;
- творчим, нестандартним підходом до розв’язання конкретних завдань відповідно до наявних умов та можливостей;
- обґрунтованим вибором, доцільним застосуванням необхідного і достатнього для досягнення мети комплексу дидактичних засобів;
- диференційованим підходом до окремих груп учнів, дійовою індивідуалізацією педагогічного впливу на основі діагностики реальних можливостей, проектування конкретних зрушень, контролю запланованих результатів;
- ефективним використанням кожної хвилини навчального заняття;
- атмосферою демократизму, змагання, діловитості, стимулювання, дружнього спілкування, високою відповідальністю усіх учасників навчально-виховного процесу за результати спільної праці.
Підготувати і провести такий урок дуже непросто. Для цього треба і багато знати, і багато вміти, дуже хотіти, відповідально ставитися до своїх учительських обов’язків, а найбільше – вийти на новий рівень педагогічного мислення.
Багато в чому з цього може допомогти планомірне використання нових інформаційних технологій (НІТ) в навчально-виховному процесі уроків читання.
Одним з таких засобів, що володіє унікальними можливостями й широко розповсюджений і апробований у школах індустріально розвинених держав, і є комп’ютер.
Сполучаючи в собі можливості телевізора, відеомагнітофона, книги, калькулятора, будучи універсальною іграшкою, здатної імітувати інші іграшки й всілякі ігри, сучасний комп’ютер разом з тим є для дитини тим рівноправним партнером, здатним дуже тонко реагувати на його дії й запити, якого йому так часом не вистачає. Терплячий товариш і мудрий наставник, творець-казкар світів і персоналій, вершина інтелектуальних досягнень людства, комп’ютер грає все більшу роль у відпочинковій діяльності сучасних дітей та у формуванні їхніх психофізичних якостей і розвитку особистості. Використання комп’ютерів у навчальній і позаурочній діяльності школи виглядає дуже природним з погляду дитини і є одним з ефективних способів підвищення мотивації й індивідуалізації його навчання, розвитку творчих здатностей і створення теплого емоційного тла.
1.3 Переваги і недоліки використання комп’ютера
Оновлення всіх сторін життя суспільства, необхідність виходу на передові рубежі науково-технічного прогресу, забезпечення високої ефективності і розвитку творчого потенціалу суспільства – усе це ставить перед загальноосвітньою школою зовсім нові завдання, як навчально-розвивального, так і виховного характеру. Необхідно, щоб навчання формувало новий тип мислення, новий стиль діяльності, орієнтований на більш ефективне розв’язання виробничих, соціальних, культурних та інших проблем.
На перший план в методиці навчальних предметів поступово встає інтенсифікація навчання – підвищення продуктивності праці вчителя та учнів за кожну одиницю часу. А для того, щоб напруженість праці залишалась на допустимому рівні та у той самий час була ефективною, необхідно обирати оптимальні варіанти навчання. І тут, звичайно, на допомогу може прийти комп’ютер.
Узагальнивши результати наукових досліджень і досвід творчих педагогів, учителів-новаторів, можна виділити та використовувати наступні позитивні моменти використання ПК для інтенсифікації уроків у початковій школі, зокрема на читанні:
– підвищення цілеспрямованості навчання;
– посилення мотивації навчання;
– застосування активних методів і форм навчання;
– прискорення темпу навчальних дій;
– краще запам’ятовування, відтворення матеріалу тощо.
Вплив комп’ютера на формування психіки молодшого школяра
Сьогодні усе більше уваги приділяється оптимізації та індивідуалізації шкільної освіти. Розроблено педагогічні, психологічні, фізіологічні та психофізіологічні концепції навчання, у яких значне місце займають питання індивідуалізації і оптимізації навчального процесу. Чільне місце у вищезгаданих проблемах посідає навчання з допомогою комп’ютерної техніки та засобів мультимедіа.
Та будь-яка система навчання припускає наявність як позитивних, так і негативних моментів. Однак, на тому, чого новостворена система не може розвинути і розвитку чого перешкоджає, акцентувати увагу не прийнято. Крім того, не обговорюється „біологічна ціна”, яку учень „сплачує” за придбання такого роду знань, тобто ті енергетичні і психологічні витрати, що супроводжують процес навчання. В цьому розділі ми привернемо увагу як до позитивних, так і до негативних моментів використання нових інформаційних технологій в початковій школі, зокрема на уроках читання.
Використання комп’ютера на уроках у початковій школі передбачає в основному орієнтування на ігрові форми роботи, на роботу з програмним забезпеченням ігрового й навчально-тренувального характеру, а також використання ПК як технічного засобу навчання.
Зрозуміло, що ігрова навчальна діяльність є дуже привабливою для молодших школярів. Але комп’ютерно орієнтовані ігрова і навчальна діяльність мають деяку специфіку, а також своєрідний вплив на формування психіки і стан центральної нервової системи молодших школярів.
Ставши частиною процесу навчання, інформатизація привносить свої вимоги до засобів отримання і обробки інформації. Зокрема, діалог з комп’ютером має на увазі значну формалізацію прямого і зворотнього зв’язків. Таким чином, стимулюються види діяльності, найбільш „зручні” для формалізації. Відомо, що розвиток засобів діяльності, характерних для лівої півкулі мозку, пригноблює „правопівкульні” засоби обробки інформації. Високий ступінь формалізації суперечить наочно-образному мисленню, характерному для молодших школярів.
Існує напрямок, пов’язаний з комп’ютерними технологіями навчання дітей дошкільного і молодшого шкільного віку. Їх аналіз показує, що для вирішення відповідних дидактичних задач ними передбачається включення в навчальні програми ігор або навіть побудова самого навчання на основі гри. У таких випадках особливого значення набуває використання мультимедіа-технологій.
У процесі проектування та створення навчальних програм потрібно дотримуватись психологічних принципів взаємодії людини і комп’ютера:
- достатність допомоги без надмірності;
- адекватність;
- умотивованість;
- відсутність зайвої категоричності і т.д.
Для максимально позитивного впливу на формування дитячої психіки під час створення і використання комп’ютерних програм для дітей варто було б дотримуватись таких принципів:
- гуманістичність;
- функціональність;
- мотиваційна віднесеність;
- когнітивне наповнення;
- емоційна включеність;
- контрольованість;
- прозорість;
- відповідність дій і результату.
Застосування комп’ютерних навчальних систем повинно доповнювати, а не заперечувати інші форми навчання.
Вплив комп’ютера на фізичне здоров’я людини
Окрім впливу на психіку дитини робота з комп’ютером здійснюється із впливом на фізичний розвиток учнів, а саме на зоровий аналізатор та м’язово-скелетну систему. Так, Н.С.Полька, вивчаючи вплив персонального комп’ютера на функціональний стан організму молодших школярів, виявила поступове наростання негативних порушень залежно від якості ПК (що нижча якість, то більше порушень). При чому константові наступні порушення:
1. Зорова втома („болять очі”, „пісок в очах”, „зайчики” тощо);
2. Зниження обсягу акомодації;
3. Можливість виникнення деяких захворювань очей.
Усі фізичні дії людини пов’язані з динамічною та статичною працею. Діяльність користувачів комп’ютерів характеризується тривалою працею в сидячому положенні. У випадку недотримання необхідних умов, така праця може спричинити перенапруження різних ділянок м’язово-скелетної системи. А якщо це супроводжується ще й неправильним положенням, то може виникнути тиск на грудну клітку, який утруднює дихання, призводить до порушення кровообігу, застою крові у венах, кінцівках тощо.