Для вирішення поставлених задавань застосовувалися наступні методи:
1. Теоретичний аналіз і узагальнення науково-методичної літератури;
2. Вивчення документальних матеріалів і педагогічне спостереження;
3. Педагогічне тестування;
4. Педагогічний експеримент;
5. Методи математичної статистики.
Теоретичний аналіз і узагальнення літературних джерел здійснювалися з метою вивчення стану досліджуваної проблеми, визначення стану актуальності питань, що вивчаються, а також обґрунтовування мети і завдань дослідження.
Проаналізована науково-методична література, в якій відображені питання, що стосуються анатомо-фізіологічних особливостей, особливостей розвитку рухових якостей і функціонального стану сенсорних систем у дітей молодшого шкільного віку. Вивчені питання використання в процесі фізичного виховання і спорту спеціальних вправ і їх впливу на зміну активності аналізаторів і рівня розвитку фізичних якостей у різного контингенту: спортсменів, студентів, дітей з різноманітними відхиленнями в стані здоров'я, школярів різних вікових груп.
Вивчення документальних матеріалів і педагогічне спостереження проводилося на 1 етапі дослідження в загальноосвітніх школах.
Проведений аналіз державної програми для загальноосвітніх навчальних закладів «Основи здоров’я і фізична культура 1 – 11 класи», методичних рекомендацій для вчителів фізичної культури, а також календарних планів і конспектів уроків вчителів фізичної культури. В результаті аналізу встановлено, що в них недостатньо уваги уділяється вправам, спрямованим на зміну функціонального стану сенсорних систем.
Педагогічне спостереження здійснювалося з метою уточнення змісту і методики проведення уроків фізичної культури в молодших класах, вивчення стану засвоєння навчального матеріалу школярів і рівня їх фізичної підготовленості, а також зверталася увага на кількість пропонованих для виконання вправ, які сприяють активізації функцій сенсорних систем.
Педагогічне спостереження показало, що деякий програмний навчальний матеріал є достатньо складним для оволодіння учнями молодших класів, однієї з причин чого і є недостатній рівень розвитку фізичних якостей. Аналіз змісту уроків фізичної культури показав наявність незначної кількості вправ, що впливають на зоровий, слуховий, вестибулярний і тактильний аналізатори.
Педагогічне тестування. Для визначення рівня фізичної підготовленості школярів молодших класів використовувалися тести, пропоновані в “Державних тестах і нормативах оцінки фізичної підготовленості населення України; шкільній програмі “Основи здоров’я і фізична культура 1– 11 класи”, а також застосовувалися додаткові тести запропоновані Л.П. Сергієнко.
Тестування швидкості:
- біг 30 м (с).
Тестування силових здібностей:
- піднімання тулуба в сід за 1 хв (кількість раз).
Тестування витривалості:
- біг 500 м (с).
Тестування координаційних здібностей:
- човниковий біг 4 х 9 м (с).
Тестування гнучкості:
- нахил тулуба вперед з положення сидячи (см).
Педагогічний експеримент. Для проведення педагогічного експерименту досліджувані були розділені на контрольну і експериментальну групи.
На першому етапі експерименту було проведено попереднє тестування з метою встановлення ідентичності експериментальної і контрольної груп, яке не виявило достовірних відмінностей між ними. На цьому ж етапі здійснювалося визначення початкового рівня фізичної підготовленості учнів молодших класів.
Другий етап експерименту полягав в доповненні змісту уроків фізичної культури експериментальної групи спеціально підібраними фізичними вправами і рухливим іграми, спрямованими на активізацію зорового, слухового, вестибулярного і тактильного аналізаторів.
Для зміни функціонального стану зорового аналізатора застосовувалися:
- вправи з визначенням відстані між різними предметами, визначенням і порівнянням форми, розмірів, кольору предметів, розташованих на різних відстанях (від мінімального до максимально можливого від учня);
- вправи, при виконанні яких рухи руками, ногами або тулубом, необхідно супроводжувати очима, а також вправи з предметами, де фіксувався очима напрям пересування предметів.
Для дії на слуховий аналізатор використовувалися:
- подача команд із зміною тембру і гучності;
- музичний супровід із зміною темпу і ритму;
- вправи на увагу з використанням звукових подразників і перешкод;
- виконання вправ при обмеженні можливостей слухового аналізатора.
Для зміни функціонального стану вестибулярного аналізатора застосовувалися:
- стрибки з поворотами на 90°, 180° і 360° з різними початковими положеннями голови;
- біг і ходьба з раптовими зупинками;
- обертання навкруги власної осі;
- швидкі нахили голови і тулуба;
- виконання перерахованих вправ за відсутності зорового контролю.
Для дії на тактильну сенсорну систему:
- рухи пальцями однієї руки або двох рук одночасно;
- використовування принципу зіставлення «великого» пальця іншим пальцям;
- використовування принципу зіставлення пальців однієї руки, пальцям іншої;
- визначення форм і розмірів різних спортивних предметів, а також їх розрізнення по характеру поверхні без зорового контролю.
Всі перераховані вправи для розвитку сенсорних систем використовувалися в рухливих іграх.
Спеціальні вправи включали в підготовчу, основну і заключну частини уроку; у фізкультхвилинки на уроках з різних загальноосвітніх предметів; в систему організованих перерв, давалися у вигляді домашніх завдань. Вони проводилися як ігровим, так і строго регламентованим методами.
Експеримент був побудований на підставі загальноприйнятих принципів і методів навчання.
На третьому етапі експерименту було проведено підсумкове тестування для дослідження ступеня зміни рівня розвитку фізичних якостей після експерименту.
Методи математичної статистики. Одержані під час дослідження матеріали були піддані статистичній обробці, яка проводилася засобами статистичного пакету програми Excel ХР і Statgraphics.
Математико-статистичні методи включали:
1. статистичний аналіз центральних тенденцій:
- середнє арифметичне – обчислювалося для характеристики сукупності по окремих параметрах (
);- стандартна помилка середнього – яка показує, які відхилення середньою арифметичною, від відповідних параметрів генеральної сукупності (m);
- середнє квадратичне відхилення – обчислювалося з метою визначення середнього відхилення реальних варіантів від їх середньої арифметичної (s);
2. порівняльний аналіз:
достовірність відмінностей (р) – обчислювалася з метою встановити:
- однорідність контрольної і експериментальної груп;
- ефективність вживання спеціально спрямованих вправ для експериментальної групи;
- характеру змін середніх величин ознак в контрольній групі після експерименту.
Оцінка статистичної достовірності проводилася за допомогою параметричного критерію Стьюдента (t);
Дослідження проводилися на базі загальноосвітньої школи №1 ім. Степана Тудора м. Золочева. В них брали участь 46 школярів 3-х класів, з яких були одна експериментальна і одна контрольна групи. Експериментальну групу складали 24 особи (12 хлопчиків і 12 дівчаток), а контрольну групу – 22 (11 хлопчиків і 11 дівчаток).
Всі діти, що взяли участь в дослідженні, були практично здорові і знаходилися під наглядом шкільного лікаря.
Дослідження проводилося поетапно протягом з жовтня 2007 р. по березень 2008 рр.
На першому етапі здійснювалося педагогічне спостереження, попереднє дослідження і аналіз науково-методичної літератури, який дозволив вивчити стан досліджуваної проблеми і розробити програму дослідження. Були визначені мета, завдання дослідження, підібрані доступні і інформативні методи дослідження, визначений контингент випробовуваних.
На другому етапі був проведений педагогічний експеримент, в ході якого здійснювалося попереднє і підсумкове тестування рівня рухової підготовленості.
Протягом навчального року школярі контрольної групи займалися за загальноприйнятою програмою для загальноосвітніх навчальних закладів «Основи здоров’я і фізична культура 1–11 класи”, а в навчальний процес з фізичного виховання експериментальної групи разом із загальноприйнятою програмою додатково включалися спеціальні вправи і рухливі ігри, спрямовані на зміну функціонального стану систем аналізаторів.
В ході занять із учнями експериментальної групи, поступово підвищували навантаження: збільшували дозування, складність і швидкість виконання вправ і ігор, застосовували зміна наочних орієнтирів, виключення зорового контролю і ін. Навантаження змінювалося згідно віку, фізичної підготовленості і з урахуванням індивідуальних особливостей школярів.
На третьому етапі проводилася обробка і порівняльний аналіз одержаних даних, які дозволили обґрунтувати ефективність вживання спеціальних вправ, що впливають на окремі сенсорні системи, з метою вдосконалення їх функцій і на фоні цього – визначення ступеня зміни рівня фізичної підготовленості молодших школярів. Були зроблені висновки і практичні рекомендації.