Впровадження міжпредметних зв’язків при підготовці трактористів-машиністів (стр. 12 из 18)

Взаємозалежне викладання предмета «Трактори й автомобілі» і загальноосвітніх предметів відіграє важливу роль у засвоєнні учнями наукових понять. Так, з поняттям про тертя учні знайомляться на уроках фізики. На уроках по тракторам та автомобілям, вивчаючи теми «Кривошипно-шатунний механізм. Блок-картер і голівка циліндрів», «Системи змащення двигунів», «Зчеплення, коробка передач і роздавальні коробки»,- учні неодноразово закріплюють і поглиблюють це поняття, знайомлячи зі способами його зменшення і збільшення в техніку, зокрема в тракторі й автомобілі, а також з видами тертя: сухим, напівсухим, рідинним, граничним [44].

Таке поетапне ознайомлення учнів з тертям на уроках фізики, при вивченні тракторів і автомобілів сприяє формуванню в них міцного поняття про тертя.

З метою поліпшення умов для реалізації зв'язків теоретичного навчання по предметі «Трактори й автомобілі» з загальноосвітніми дисциплінами, лабораторно-практичними заняттями і виробничим навчанням необхідно систематично проводити наступні організаційно-методичні заходи:

3. Розгляд на педагогічних радах, засіданнях методичних комісій і семінарах питань про реалізацію міжпредметних зв'язків.

4. Систематичне вивчення викладачами змісту загальноосвітнього, лабораторно-практичного і виробничого навчання учнів шляхом аналізу програм, учбово-методичних посібників і відвідування уроків.

3. Вивчення, узагальнення і упровадження викладачами передового педагогічного досвіду про реалізацію міжпредметних зв'язків шляхом взаємовідвідування уроків, проведення відкритих уроків, вивчення літератури, прослуховування лекцій, виступів з доповідями по даній проблемі і т.п.

4. Систематична і цілеспрямована робота з поліпшення підбора і виховання викладачів, поліпшенню їхнього якісного складу, рівня їх ідейно-політичних, психолого-педагогічних, загальнонаукових, спеціальних знань й методичної майстерності (одержання педагогічного утворення на вечірніх і заочних відділеннях педагогічних і заочних відділеннях педагогічних вузів і інженерно-педагогічних факультетів технічних вузів, курсах, у процесі самоосвіти і т.п.) [51].

Для реалізації міжпредметних зв'язків теоретичного навчання по предмету «Трактори й автомобілі» із загальноосвітніми, загальнотехнічними, спеціальними предметами і розділами виробничого навчання можна використовувати наступні методи і дидактичні прийоми:

- бесіду для виявлення знань учнів, необхідних для вивчення трактора й автомобіля;

- повторення учнями відповідного навчального матеріалу по предметах загальноосвітнього і професійно-технічного циклів перед вивченням визначеної теми по предмету «Трактори й автомобілі»;

- демонстрацію наочних приладдя й устаткування з кабінетів фізики, хімії на теоретичних уроках по тракторам та автомобілям.

Після кожного уроку бажано зробити його аналіз на полях чи наприкінці плану уроку відзначити, що не ввійшло з запланованого, що потрібно врахувати, скорегувати при проведенні цього уроку в іншій групі в поточному чи майбутньому навчальному році [57].

У додатку Д подано зразковий план одного комбінованого уроку.

Реалізація міжпредметних зв'язків збагачує методи навчання, вносячи нові прийоми і форми узагальнення знань.

Основним засобом активізації діяльності учнів при цьому служать між предметні пізнавальні задачі, їхнє ускладнення в системі уроків навчальної теми курсу. Рішення таких задач приводить до успіху за умови їхнього систематичного використання вчителями різних предметів у сполученні з іншими методичними засобами реалізації міжпредметних зв'язків. На основі узагальнення передового досвіду такі засоби можна умовно розділити на двох груп: звичайні, характерні для навчання в цілому, але орієнтовані на встановлення міжпредметних зв'язків, і нові, специфічні для міжпредметних зв'язків і значно збагачують систему методів навчання [49].

До першої групи відносяться домашні завдання по інших предметах, включення навчального матеріалу іншого предмета у виклад учителя, бесіда на відтворення знань з іншого предмета, застосування наочних приладдя, приладів, фрагментів діафільмів і кінофільмів по інших предметах, постановка проблемних питань, рішення кількісних і пізнавальних задач, кросвордів міжпредметного змісту, повідомлення учнів на уроках по матеріалі іншого предмета й ін.

До другого - робота з підручниками декількох предметів на уроці, виготовлення і використання комплексних наочних приладдя, що узагальнюють навчальний матеріал декількох предметів, виконання самостійних і контрольних робіт, що розробляються й оцінюються вчителями ряду предметів; комплексні завдання, міжпредметні тексти, групові, диференційовані по предметах і інтересам завдання; записи, що систематизують, у міжпредметних зошитах і ін.

Діяльність по здійсненню міжпредметних зв'язків представляє для учнів значні труднощі. Тому такі завдання повинні бути доступними. У цьому відношенні корисні попередні домашні завдання по підручниках інших предметів, робота на повторення з підручниками декількох предметів на уроках, використання абстрактної схематичної наочності. Для узагальнення міжпредметних зв'язків і забезпечення їхньої приступності особливе значення мають комплексні наочні приладдя (узагальнюючі таблиці, схеми, діаграми, плакати, карти, діафільми й ін.), що дозволяють образно сприймати, бачити модель сукупності знань, що розкриває те чи інше міжпредметне питання [62].

Різноманіття методичних прийомів здійснення міжпредметних зв'язків приносить значний ефект, коли вони використовуються в розвитку, відповідно до ускладнення учбово-пізнавальних задач у системі уроків. Так, у курсі можливо послідовне рішення учбово-пізнавальної задачі: розкрити промислове застосування з використанням знань з інших предметів. З цією метою необхідно провести серію узагальнюючих міжпредметних уроків, у яких наростає самостійність учнів по застосуванню знань з інших предметів: "", "Види палива і їхнє використання в промисловості і побуті", "промисловість", "", що узагальнює урок по темі. На першому уроці вчитель в усному викладі нагадує знання з курсів фізики й поглиблені питання про промислове застосування автотранспортних засобів, показує учням зразок переносу знань з інших предметів. На другому уроці в процесі бесіди учні самостійно роблять висновки про те, які знання з курсів фізики, необхідно використовувати при вивченні видів палива і їхнього промислового значення. До третього уроку учнем можна задати питання на повторення матеріалу з курсів фізики, природознавства і хімії. На четвертому уроці багато учні самі можуть виступити з повідомленнями, підготовленими по підручниках ряду предметів і додатковій літературі. На п'ятому - доцільно запропонувати самостійну роботу, задача якої розкрити зв'язок між властивостями з'єднань елементів головної підгрупи ІV групи і їхнім застосуванням, використовуючи знання по хімії, фізиці, природознавству, географії, біології. Міжпредметні зв'язки навіть у своїх елементарних, найпростіших формах вносять у діяльність елементи пошуку, що учиться. Питання про прийоми їх реалізації на уроках - один з аспектів загальної проблеми удосконалювання методів навчання в сучасній школі [23, 27, 28].

3.2. Методика впровадження міжпредметних зв’язків при підготовці трактористів-машиністів

Для здійснення міжпредметних зв’язків на практичних заняттях необхідно в умови задач включати конкретні чисельні данні про параметри та характеристики технічних об’єктів, які будуть вивчатись в наступних дисциплінах, а також використовувати міжпредметні питання та завдання. Міжпредметні зв’язки можуть бути здійсненні в основному на репродуктивному рівні [64].

Прикладом може бути зв’язок фізики з курсом “Трактори та автомобілі” Деталі кривошипно-шатунного механізму під час роботи двигуна піддається як силовим, так і тепловим навантаженням.

Силове навантаження складається з тиску газів, сил інерції частин, які здійснюють зворотно-поступальний або обертальний рух, сил тертя і корисного опору, навантаження від пружних коливань [73].

Максимальна сила тиску газів на поршень карбюраторного двигуна становить 12...13 кН.

Поршень дизеля піддається тиску газів ( 45...100 кН ). Сила тиску газів на поршень

P_r =

( p – тиск газів ( Па) на одиницю площі ) залежить як від інтенсивності виділення газів у процесі згорання, так і від площі днища поршня, яка сприймає тиск газів.

Сила інерції частин, що здійснюють зворотно-поступальний рух, залежить від маси цих частин (m ) і від їх прискорення (j):

P_j = - m_j j .

Максимальна величина сили Pj в сучасних двигунах внутрішнього згорання знаходиться в межах 2,5...15 кН.

Відцентрова сила інерції обертових мас

Р_c = m_об

r

знаходиться в прямій залежності від обертової маси (m_об), радіуса кривошипа ( r ) і квадрата частоти обертального колінчатого вала

().

Відцентрова сила Р_с у автомобільних і тракторних двигунах досягає значення 3...9 кН”.

Ще одним прикладом може служити зв’язок креслення з курсом “Трактори та автомобілі”. Креслення використовується при конструюванні кривошипно-шатунного механізму, завдяки кресленню ми можемо пояснити на папері принцип роботи механізму.

А також важливим є вивчення курсу “Опори матеріалів” для того, щоб учні знали та розуміли властивості металів з якими працюють. Наприклад, під час роботи двигуна колінчастий вал сприймає тиск газів, інерційні сили мас, що рухаються зворотно-поступально, відцентрові сили обертових мас, реакції опор, сили опору механізмів, що приводяться в дію. Колінчастий вал зазнає вигину і скручування. Він повинен бути міцним, жорстким, стійким проти спрацювання (особливо шийки), статично і динамічно зрівноваженим, обтічним і несхильним до резонансних згинальних і крутильних коливань [79]. Колінчасті вали виготовляють з вуглецевих або легованих сталей, а інколи і з високоякісного чавуна.